Куди йдуть внески?

Цей хвилюючий всіх питання кореспондент «Дії» адресував голові республіканського комітету профспілці «машинобудівників Башкортостану Миколі Ліфанова.
В даний час це питання є одним з найболючіших. Якщо дотримуватися здорового глузду, то всі фінансові кошти профспілки повинні акумулюватися в одному місці. Це дозволило б більш раціонально їх використовувати для реалізації основної функції профспілки - захисту прав та інтересів членів профспілки.
Тим не менш, багато профспілкові функціонери вважають, що профспілкові кошти повинні використовуватися безпосередньо в первинних організаціях. На мій погляд, така позиція веде не до єдності профспілки, а, навпаки, до його роздроблення і в підсумку до розвалу.
Чому склалася така ситуація?
У первинних профорганізаціях, та й в більш високих профспілкових структурах культивується думка про те, що профспілка - це, перш за все, структура, яка покликана організовувати культмасові і спортивні заходи, розподіляти будь-які блага, в тому числі у вигляді матеріальної допомоги. При цьому кожен сподівається, що, сплативши 1 відсоток від заробітної плати у вигляді членських внесків, пополучіт як мінімум на порядок більше. На жаль, переважна більшість керівників ППО приймають цю думку і вважають себе такими «питомими князями», які можуть «стратити чи милувати», дати або не дати!
Микола Михайлович, яким чином можна змінити стан речей?
Є матеріальна зацікавленість керівників ППО в консервації таких поглядів. Сьогодні їх заробітна плата в деяких випадках набагато вище, ніж, наприклад, в тому ж рескомі. Звичайно, такий керівник ППО навряд чи добровільно погодиться на централізацію фінансових коштів профспілки. Тоді виникне пряма матеріальна залежність від вищестоящих профорганів, а це означає зростання відповідальності за результати діяльності ППО, підвищення виконавської дисципліни. Чи стане логічним висновок трудового договору з обраними керівниками ППО вищим профорганом. При цьому трудова книжка, буде знаходитися у цього органу і зарплата буде сплачуватися за єдиною системою оплати праці. Тобто роботодавцем для керівників ППО стане вищестоящий профорган, що було б цілком законно і логічно!
У газеті «Дія» після 11 вересня 2008 року опубліковане інтерв'ю з відомим письменником С. Лук'яненко. Він вважає, що «до соціалістичної революції у нас профспілки толком ще не встигли зародитися. Після революції вони були визнані непотрібними. А зараз вони, по-моєму, толком так і не можуть сформуватися ». Так ось, напевно, він має рацію! У тому числі в цьому ж інтерв'ю були названі основні причини цієї хвороби росту: юридична неграмотність членів профспілки, а звідси і нерозуміння більшістю трудящих основних завдань профспілки.
Вирішивши питання з розподілом фінансових коштів, ми отримуємо реальну можливість переломити ситуацію сьогодні патову ситуацію в профспілках. Вважаю, що настав час, коли поняття «первинна профорганізація», «цехова організація» повинні піти. Повинно залишитися одне поняття - «профспілка»! Сьогодні, на жаль, навіть держава диктує через Трудовий кодекс структуру профспілки. А це значно гальмує розвиток профспілкового руху в Росії, не кажу вже про демократію.
Наскільки ефективно використовуються сьогодні профбюджета первинних організацій?
Я вважаю, що сьогодні фінансові кошти профспілки, і не тільки нашого, використовуються найчастіше не за призначенням. Якщо проаналізувати кошторису профбюджета будь профспілкової організації, то виявиться, що відсотків 20 - матеріальна допомога, 35-40 - заробітна плата (у деяких доходить до 70 відсотків), від 15 до 25 - культмасова і спортивна робота, 2-3 -навчання профактиву, 2-2,5 відсотка - на організацію всіляких змагань. І зовсім крихти йдуть на поповнення фондів профспілки. Вважаю, що такі статті витрат профспілкових грошей, як фінансування розважальних, спортивних заходів, повинні бути ліквідовані. Стаття «Матеріальна допомога» повинна не плодити дармоїдів, які щорічно, як за графіком, пишуть заяви, а надавати підтримку дійсно нужденним членам профспілки. Централізація фінансових коштів дозволила б більш раціонально їх витрачати, в тому числі створювати страйкові фонди, фонди солідарності і т.д. Це також дасть можливість більш якісно здійснювати громадський контроль за використанням фінансових коштів.
На що ж в першу чергу варто направляти наявні кошти?
З профспілкових коштів фінансуються багато заходів, до яких профспілки мають вельми опосередковане відношення. У той же час на ті питання, якими профспілки зобов'язані займатися, як правило, фінансів не вистачає. В першу чергу, це забезпечення правового захисту та ліквідація юридичної неграмотності, охорона праці членів профспілки. Один юрист і один технічний інспектор на така профспілка, як наш, наприклад, це мало. Я вважаю, що ми повинні сьогодні мати як мінімум 4, а то і 5 висококваліфікованих юристів і технічних інспекторів. Щоб вони не менше двох разів на тиждень могли бувати на підприємствах, надавати практичну допомогу членам профспілки у вирішенні їх проблем, пов'язаних не тільки з трудовими відносинами, а й з іншими аспектами життя. Давно вже пора відкривати в містах республіки недільні юридичні школи, де всі бажаючі члени профспілки могли б поповнити свої юридичні знання.
Розширення технічної інспекції дозволило б більш кваліфіковано здійснювати контроль за станом охорони праці та дотриманням техніки безпеки. Створений інститут громадських уповноважених з охорони праці, на мій погляд, не виправдав надій. Чому? По-перше, сьогодні власники підприємств не будуть містити працівників, які частину робочого часу використовують для виконання громадських обов'язків. По-друге, ми сьогодні живемо в капіталістичному суспільстві, в якому не прийнято працювати безкоштовно. А значить, якщо ми хочемо, щоб люди працювали, і ми могли з них запитати за результати роботи, потрібно оплачувати їхню працю. Ентузіазм нині не в моді! З іншого боку, громадська робота передбачає використання праці працівників, які можуть, а як правило, так воно і є, не бути фахівцями в даній сфері, а значить, якість такої роботи буде низьким. Грамотно і якісно роботу може зробити тільки професіонал і фахівець. Раз так, отже нам потрібно йти в напрямку розвитку профспілкових інспекцій праці. Член профспілки віддав нам свій один відсоток від доходу у вигляді членських внесків, і у нього є повне право вимагати від нас якісної роботи щодо захисту його прав.
- Ряд фактів говорить про халатне ставлення до фінансової діяльності в профорганізаціях. Вибрані ревізори не працюють. Кому ж можна довірити контроль за профкассой?
- Контроль за використанням профспілкових коштів не просто потрібен, а обов'язковий. Тільки при нормальній роботі ревізійних комісій можна забезпечити прозорість витрачання коштів профспілкового бюджету, що є одним з важливих аспектів мотивації профспілкового членства, тому що впливає на рівень довіри членів профспілки до його керівним органам. Однак якість роботи Ревкомісію ППО залишає бажати кращого. І цим питанням необхідно займатися. Ми, наприклад, ввели в штат рескому одиницю бухгалтера-ревізора, який протягом року перевіряє спільно з ревізійними комісіями ППО їх організації. Ефект від даної роботи є. На конференціях члени профспілки знайомляться з результатами цих перевірок, і у них є більш менш реальне уявлення про витрачання профспілкових грошей в ППО. У даній роботі знову потрібні фахівці.
- Чи виправдовує себе діюча система відрахувань до ЦК профспілки, територіальні органи?
На дане питання складно відповісти однозначно. Ми приймаємо до виконання рішення про відсотки відрахування вищестоящим профорганами, які прийняті на з'їздах і конференціях. За доцільності використання вищестоящими органами цих коштів питання є. Є питання і по розподілу функцій профорганів. Сьогодні чомусь стало модним лізти в справи інших структур, при цьому в збиток своїм. Коли всі питання взаємодії між профспілковими структурами відпрацюють, тоді можна буде сказати, хто на скільки працює. Ми повинні, як борці за справедливість і законність, самі в першу чергу подавати приклад справедливості і законності. Тим не менш, не у всіх профорганів є системи оплати праці профпрацівники, системи їх преміювання. Далеко не в кожній профспілкової структурі ми маємо прозорий профбюджета.
- Миколо Михайловичу, не можу не запитати, а як у вашому профспілці будуються фінансові відносини і які перспективи їх розвитку?

У профспілці машинобудівників РБ рішенням з'їзду встановлено наступний порядок розподілу профспілкових внесків: ППО - 65 відсотків, реском профспілки - 25, ФП РБ - 4, ЦК - 4, ФНПР - 2. Кошторис рескому щорічно затверджується пленумом республіканського комітету. У профспілці прийнята єдина система оплати праці. У нас немає поділу на звільнених і незвільнених працівників. Всі, хто працює, в залежності в залежності від вкладу отримує певну заробітну плату. Кожен член профспілки, при бажанні, на підставі «Положення про оплату праці» може порахувати заробітну плату будь-якого профспілкового працівника. Але робота профспілки і профбюджета складаються не тільки з витрат на заробітну плату. Час вимагає від нас кардинальних змін в роботі. Якщо ми, реском, до сих пір обмежувалися наданням допомоги профспілковим комітетам, то прийшла пора займатися безпосередньо з кожним членом профспілки. Ця тема сьогодні в нашому профспілці широко обговорюється. Я сподіваюся, що до звітно-виборної кампанії в 2009 році ідеї втіляться в рішення чергового з'їзду профспілки машинобудівників РБ.

Матеріал підготував Арнольд ГОРДІЄНКО

Дана стаття опублікована в газеті «Дія» №44 (797) від 12 листопада 2008 року
Ваші відгуки просимо надсилати на нашу електронну скриньку.