Новий рік і Різдво в Києві
Ялинка на Софійській площі в Києві
На Новий рік ми всі чекаємо дива, але проходить свято, настають будні, і наші мрії та бажання залишаються невиконаними. В житті я звикла розраховувати тільки на себе, і свята я влаштовую собі сама. В цьому році я вирішила провести Новий рік і Різдво в Києві. Моя подруга, з якою ми разом подорожували, влаштувалася на роботу в столиці, вона склала план наших заходів на майбутні свята. Щоб мати можливість відвідати якомога більше цікавих місць, ми завжди вибираємо бюджетні варіанти поїздок. Квитки на поїзд потрібно замовляти заздалегідь, я їх стала переглядати з 15 грудня, в цей час місця були тільки в купейному вагоні, плани міняти не хотіла, тому придбала місце в купе на фірмовий потяг сполученням Новоалексеевка- Київ за 520 грн. , Плацкартний квиток у зворотну сторону обійшовся мені в 210 грн. Найдешевший вид житла в Києві місця в хостелі від 60 грн. у віддалених районах до 130 грн. в центрі за добу, якщо відразу заплатити за тиждень, вийде дешевше-450 -500 грн. за 7 днів. У Києві я була до цього один раз, і він не справив на мене враження, йшов густий сніг, я не розглянула його засипані снігом архітектурні ансамблі, храми і пам'ятники, не помітила його красу і велич.
А без Подолу Київ неможливий
Цього разу Київ зустрів мене яскравим сонцем і по-весняному теплою погодою. Від снігу, який тут все засипав тиждень тому, не залишилося сліду. Я вперше оселилася в хостелі. Трикімнатна квартира була обставлена двоярусними ліжками, в нашій кімнаті можна було розмістити 10 чоловік, свої речі потрібно було скласти в шухляду під нижнім ліжком. У кімнаті не було шафи, столу і стільців .Кухня була досить велика, одна ванна і туалет на три кімнати. Звичайно, були деякі незручності, але ми не збиралися сидіти в приміщенні.
Напередодні Нового року
В цей же день ми відправилися на Софійську площу, де була встановлена головна ялинка країни. Вся площа виблискувала чудовою ілюмінацією, яка сяяла і переливалася, поруч з грандіозними будівлями ялинка не здавалося високою. Поштовхавшись серед людей на площі, ми повернулися в хостел. B 17 годин ми відправилися в театр "Актор" на спектакль "Двоє на гойдалках" Вільяма Гібсона. Після вистави всі, хто залишився в хостелі на новорічні свята, зібралися за столом. Звучали гарні привітання, я прочитала свій вірш, написаний напередодні Нового року. У 22-30 ми пішли на площу, щоб відсвяткувати Новий 2018 рік. Найпопулярнішим напоєм тут був глінтвейн (класичний, вишневий, гранатовий) по 50 грн. за склянку, ми вибрали медово-грушевий, він зігрівав. Торгівля кипіла: продавалися сувеніри, пряники, шашлики, овочі-гриль, смажені ковбаски. Люди стояли групами, звучали світові хіти, святкову атмосферу створювала ілюмінація, прожектора, хлопавки, конфетті, бенгальські вогні. Близько 24 годин звучить привітання Президента, і ось годинник вже відраховують 12 ударів, і з кожним ударом годинника у Всесвіт відправляється одне з моїх бажань (я їх написала 12), енергетика всіх людей, а їх тут зібралося сотні тисяч, допомагає їх руху вгору, і вони відлітають в Космос, підхоплені ще й вогнями салюту, виробленого після дванадцятого удару. Всі вітають один одного з Новим роком, але кожна компанія тримається відокремлено, немає загальних танців, хороводів. Новий рік вступив в свої права. На наступний день-1 січня ми вирушили пішки бродити по місту. Київ притягує і заворожує, можна ходити годинами по вулицях, розглядаючи пам'ятники, золоті куполи соборів, архітектурні споруди. Його пам'ятки дозволяють нам зануритися в атмосферу вишуканості і пишності. Ми зупинилися в Шевченківському районі столиці, пройшли вулицями Ярославів Вал, Володимирській, Бульвару Шевченка, дійшли до Хрещатика, Майдану Незалежності, арки Дружби народів, звідки відкривається чудовий вид на Київ.
Площа Незалежності
У цей день ми пройшли пішки близько 14 км, отримали море позитиву, і Київ став мені ближче і рідніше. На наступний день ми вирішили з'їздити в Києво-Печерську лавру. Є такі місця на землі, які не всім дано відвідати, до них потрібно дорости. Лавра найдавніша і одна з головних православних святинь. Це перший монастир в Київській Русі, тут збереглися майже в первозданному вигляді храми 11 століття. На території лаври панує атмосфера спокою та доброти. Ми зайшли в храм, поставили свічки. Нагулявшись по лаврі та відчуваючи її незвичайний дух святості, ми зголодніли і зайшли в трапезну, де недорого пообідали, за пісний обід заплатили 50 грн.
Києво-Печерська Лавра
Недалеко від Лаври знаходиться меморіальний комплекс, присвячений Великій Вітчизняній війні. Велична статуя Батьківщини-матері з мечем в одній руці і щитом в інший справляє враження, її грандіозність, силу і міць не відображає ні одна з фотографій. Її висота 102 м, більше ніж висота статуї Свободи. Звідси ж відкривається чудова панорама на Дніпро і Київ.
Батьківщина мати
Одне з найцікавіших місць Києва-Поділ. Це давня низинна частина міста, раніше тут селилися купці і ремісники. Архітектура будинків тут теж цікава, але будівлі невисокі. Головною площею Подолу є Контрактова площа, відома з до монгольських часів. Тут теж була встановлена ялинка, весело можна було провести час на ковзанці зі штучного льоду. Але подивившись на людей, які не вміли кататися і стояли у його бортів, я не ризикнула надіти ковзани, так як я не стояла на них з тих пір, як вчилася в школі. Після обіду ми відвідали "Пузату хату". Це мережа ресторанів швидкого харчування з традиційною українською кухнею і демократичними цінами. Ми тут вирішили повечеряти 6 січня, вклалися в 100 грн.
У нашій культурній програмі було відвідування театру оперети, дивилися "Кажана" Штрауса. Оперета-це завжди свято, барвисте захоплююче видовище. Від оперети я завжди отримую справжню насолоду, так було і на цей раз. 6 січня ввечері ми слухали органний концерт в Миколаївському костьолі, тут йшли Різдвяні вечори в стилі бароко. У виконанні заслуженої артистки України Ірини Харечко звучали органні твори Й.С. Баха: хоральні прелюдії "Єдиний Бог на небесах", "10 заповідей", Пастораль. У соборі панував дух Різдва, всі відчували єднання з музикою і Всесвіту. 7 січня ми ще раз сходили на Софійську площу, пройшли до Михайлівського золотоверхому монастирю і церкви на Андріївському узвозі. На цьому закінчилося моє знайомство з Києвом, і закрилася ще одна сторінка моїх подорожей
Михайлівський золотоверхий монастир
