Олександр Лукашенко (Фото: Okras, CC BY-SA 4.0) - Зовнішня політика країн Європейського Союзу аж ніяк не єдина. Саме в українському випадку ми спостерігаємо великий розкид думок. Всі ми знаємо, що, наприклад, Нідерланди займають вкрай стриману позицію з питання тісної співпраці з Києвом. У білоруському випадку теж можна говорити про різному підході з боку різних країн Євросоюзу?
- Такий поділ існує і по відношенню до Білорусі, і це чітко видно. З одного боку, стоять країни, для яких важливі економічні відносини з Білоруссю. До таких держав відноситься, наприклад, Латвія. Такі країни, рідко піднімають питання прав людини, демократизації та інших цінностей, а якщо вже і говорять про це, то дуже м'яко. Вони зосереджені на економічних інтересах і прагматичних цілях. Для тієї ж Латвії Білорусь - важливий торговельний партнер. Білоруські товари вивозяться через латвійські порти, значить для Латвії Білорусь - важлива країна з економічної точки зору. Слідом ідуть такі країни, як Угорщина, Словаччина та Італія, вони завжди надавали перевагу прагматичний підхід і уникали чутливих тем, на які білоруські представники могли б відреагувати негативно. На «другому березі» стоять такі країни, як Швеція, і, до недавнього часу Польща. Вони, навпаки, акцентують питання прав людини, демократизації та лібералізації. Польща змінила підхід з приходом нового уряду. Після введення антиросійських санкцій Польща зрозуміла, що вигідніше займатися економічним співробітництвом, ніж питаннями цінностей. Це призвело до зближення Польщі та Білорусі. Країни Західної Європи, такі як Франція, Великобританія і Нідерланди не виявляють великий інтерес до Білорусі. Франція просуває Союз Середземного сусідської політики, який фактично є конкуруючим з програмою Східного партнерства. Тобто, не важко розділити країни на основі того, як сильно вони цікавляться Білоруссю. Це впливає і на їхню поведінку під час голосувань з приводу резолюцій Ради ЄС. І це змінюється під враженням від ситуації в Україні і політикою Білорусі по відношенню до ЄС.
Денис Мельянцев (Фото: BISS) - Де в цій шкалі - від економічного прагматизму до ідеалістичної захисту прав людини - по відношенню до Білорусі перебуває Чехія?
- Я вважаю, що Чеська Республіка належить більше до ідеалістів, які намагаються просувати питання прав людини, демократії тощо. Чехія сприймається як країна, яка вважає ці питання важливими. Подібну політику проводить, наприклад, Швеція. Можливо, це пов'язано з тим, у Чехії в Білорусі невеликі економічні інтереси.
- Нещодавно багато людей в Європі здивувало повідомлення про те, що в Білорусі були заарештовані три людини, які публікували в російських ЗМІ антибілоруська статті. Для вас це теж було сюрпризом? У Білорусі очікувалося, що що-небудь подібне може статися?
- Це непросте питання і треба на нього дивитися в більш широкому контексті. Між Білоруссю та Росією вже довгий час триває газова і нафтова війна. Це триває вже більше року, після того, коли дві країни виявилися нездатні домовитися про ціни на нафту і газ. Цей конфлікт - довготривалий, і відносини Росії і Білорусі не дуже хороші. Білорусь не підтримала Росію в суперечці з Україною, і не вітають ідею відкриття російської авіабази на своїй території. Росія незадоволена і навіть розпочала інформаційну атаку з метою чинити тиск на білоруське керівництво. Агентство «Регнум», а саме для нього пишуть згадані блогери, це один з інструментів, які Росія використовує. Атаки на Білорусь поки не проникли в головні російські ЗМІ. Однак якраз агентство «Регнум» в минулому опублікувало цілий ряд Антибілоруських матеріалів. Білоруська влада затримали трьох осіб, і цим послали в Москву ясний сигнал, що публічні образи, а саме так сприймали в Білорусі ці публікації, недоречні і не повинні повторюватися.
- У наявності деякий криза у відносинах між Білоруссю і Росією. Чи може з часом дійти до ескалації і навіть конфлікту, подібного російсько-українському?
Володимир Путін і Олександр Лукашенко (Фото: Kremlin.ru, CC 4.0) - Ці ситуації ні в якому разі не можна порівнювати і не варто очікувати нічого подібного. Відносини між Україною і Росією завжди були більш-менш напружені. Завжди були якісь суперечки, це називається конфліктна дипломатія. Хоча Білорусь і Россиия - близькі союзники і є членами спільних альянсів і об'єднань, таких як СНД або Євразійський економічний союз, ніколи не було повного об'єднання двох країн. Навіть коли існував Митний союз, Росія завжди придумувала перешкоди для білоруських товарів в їх доступі на російський ринок, весь час з'являлися причіпки до білоруських продуктів. Аналогічна ситуація - з нафтою і газом, кілька разів змінювалися ціни для Білорусі. Стан, в якому ми знаходимося зараз, не ново, раз в декілька років все повторюється знову і знову. На жаль, напруга в Білорусі кілька посилила ескалація, що виникла в Україні, але, тим не менш, можна бути впевненим, що Росія не планує вступати з Білоруссю так само, як з Україною. Білорусь не зацікавлена у вступі в НАТО і ЄС, як про це говорила Україна, і Росії це дуже не подобалося. Всі домовленості Білорусі і Росії діють. Білорусь не виганяє зі своєї території російські військові об'єкти. Для Росії було б безглуздим повторювати в Білорусі «український сценарій».
Для вас це теж було сюрпризом?
У Білорусі очікувалося, що що-небудь подібне може статися?
Чи може з часом дійти до ескалації і навіть конфлікту, подібного російсько-українському?
