Отже, почнемо ж знайомство з латинською мовою!
Зміст уроку:
1) Невеликий екскурс в історію латинської мови;
2) Латинський алфавіт, деякі особливості читання;
3) Крилаті вислови.
1) Невеликий екскурс в історію латинської мови.
В даний час латинський відноситься до числа так званих "мертвих" мов, хоча колись він був "живим" і на ньому говорили жителі області Latium (Лаций), від назви якої і походить слово "латинський". Першою громадою Лация був місто Рим, заснований, за переказами, близько 754/753 року до нашої ери. В ході завойовницьких воєн і посиленою колонізації під владу Риму потрапили інші племена Лация, а потім і всієї Італії.
З 3-2 століття до нашої ери латинський "виходить" за межі Італії і стає панівною мовою величезної Римської імперії. Однак в глибині Середземномор'я він стикається з мовами, що мають більш тривалу традицію, зокрема, з давньогрецьким.
У Римі широко викладався грецький, саме тому в латинській мові багато запозичених з нього слів. Поширення грецької освіти призвело до розширення латинського алфавіту (поява в ньому грецьких букв z і y), запозичення грецьких диграфів (ph, th, ch, rh), утворення нових відмінкові закінчення (os, on, ma та інших).
У 395 році нашої ери Римська імперія розпалася на Східну і Західну. У Східній імперії домінуюче становище зайняв грецьку мову, в Західній - латинський. Після падіння Західної імперії в 5 столітті Рим остаточно втратив провідну політичну роль.
В 9 столітті в зв'язку з появою таких романських мов, як італійська, іспанська, португальська, французька, румунська ... і інших, латинь почала втрачати свої позиції, продовжуючи своє існування в якості "книжкового" мови.
Новий підйом латинську мову пережив в епоху Відродження. Великі географічні відкриття, ріст міст, торгівлі, ломка феодальної відособленості, падіння авторитету церкви - все це створило сприятливі умови для вивчення людини. Великий італійський вчений і художник Леонардо да Вінчі уважно вивчав будову людського тіла, залишивши після себе більше 200 листів анатомічних малюнків.
У першій половині 16 століття були закладені основи сучасної наукової медичної термінології, а латинський почав завойовувати становище міжнародної мови науки.
В наші дні давньогрецька і латинська мови є свого роду "будівельним матеріалом", за допомогою якого створюються нові й удосконалюються існуючі найменування в медичній і біологічній термінології. Використання "мертвих" мов в цьому відношенні дуже зручно. Чому? По-перше, за кожним словом закріплено раз і назавжди певне значення. По-друге, латинські та грецькі коріння стали інтернаціональними, проникнувши в усі сучасні мови.
2. Латинський алфавіт.
Складається з 25 букв. У ньому немає нічого складного, а для тих, хто знайомий хоча б з однією іноземною мовою на основі латиниці - і поготів :)
Навчитися читати латинською теж дуже легко, варто тільки захотіти. ;) Давайте розглянемо на основі алфавіту деякі особливості вимови голосних і приголосного j:
- Буква е передає на письмі звук [е]. Всі згодні перед нею вимовляються твердо: vena [вена] - вена, septum [сЕптум] - перегородка.
- Буква i читається як [й] в двох ситуаціях:
Перша ситуація - в середині слова між двома голосними: maior [майор] - великий.
Друга ситуація - на початку слова або на початку складу перед голосними: ia [йа] - я, ie [йе] - е, iu [йу] - ю, io [йо] - йо.
Трохи мудро, правда? :) А тепер приємна новина - такі слова можуть вам взагалі не зустрітися, так як в сучасній термінології замість i переважно використовується j! Буква j (йот) була введена в 16 столітті спеціально для позначення звуку [й]. Тому iugum = jugum [йУгум] - піднесення, maior = major. Тепер-то в вимові цих слів ви точно не помилитеся. :)))
NB! Втім, є одне маленьке виключення з цього правила - слово iater [іАтер] - лікар. Воно грецького походження, і буква j в ньому не пишеться.
У всіх інших випадках можете сміливо читати i як [і]. :)
- Буква y (іпсилон) читається як [і], вживається тільки в словах грецького походження: zygoma [зігом] - скула.
Познайомимося з дифтонгами і полудіфтонгамі.
Якщо раптом хтось ще не знає або забув, дифтонги - це поєднання двох голосних звуків, які вимовляються разом, як один звук, і позначають теж один склад:
ae - [е]: vertebrae [вЕртебре] - хребці;
oe - [е]: coelia [цЕліа] - черевна порожнина.
Але якщо в цих буквосполучення над e стоять дві точки, тобто знак поділу, виглядає це як наша рідна російська буква е, і дифтонг перестає бути дифтонгів, тобто кожна голосна вимовляється роздільно:
aёr [Аер] - повітря.
Вимова полудіфтонгов:
au - [ау]: cauda [каудо] - хвіст;
eu - [ЕУ]: Eucalyptus [еукалІптус] - евкаліпт.
3. Крилаті вислови.
Незважаючи на те, що правила читання ще не закінчені, їх будемо розбирати, ми вже можемо прочитати на латинській мові окремі слова і навіть фрази, так навіщо відкладати в довгий ящик? :)
"In vino veritas" [ін вино вЕрітас] - "Істина у вині". Цей вислів прийшло до нас з "Природній історії" - праці давньоримського вченого Плінія Старшого. Там воно вживається в значенні "що у тверезого на умі, то у п'яного на язиці". Зараз його можуть вживати в будь-якому сенсі: від засудження пияцтва до повного його виправдання. Придумано навіть продовження: In vino veritas, ergo bibamus! (Істина у вині, отже - вип'ємо!).
"Gens una sumus" [Генс уна сУмус] - "Ми - одне плем'я". Девіз FIDE - Міжнародної шахової федерації.
"Nemo sapiens nisi patiens" [Немо сАпіенс Низи пАтіенс] - "Ніхто не мудрий, а то й терплячий". Думаю, в роз'ясненні не потребує :) Трохи забігаючи вперед: слово nisi (союз, що означає "якщо не",) ми читаємо як [Низи], тому що буква s між двома голосними дає звук [з]. Але про приголосних докладніше поговоримо іншим разом.
Сподіваюся, ви почерпнули з цього уроку щось цікаве і корисне для себе. Окремо перепрошую, що лексика в прикладах була виключно медична, а крилатих виразів занадто мало. Цей урок був швидше пробним, я буду працювати над змістом і оформленням, дам більш різноманітний словниковий запас. Питання, коментарі, зауваження, побажання та конструктивна критика вітаються. До зустрічі в наступних уроках!
Джерело - навчальний посібник з латинської мови та основ медичної термінології кафедри іноземних мов *** ського Державного Медичного Університету.
Наступні уроки (оновлюється):
Латинська (lingua latina) - урок 2
Латинська (lingua latina) - урок 3
Латинська (lingua latina) - урок 4.1
Латинська (lingua latina) - урок 4.2
Латинська (lingua latina) - урок 5.1
Латинська (lingua latina) - урок музичний
Латинська (lingua latina) - урок 5.2
Латинська (lingua latina) - урок 5.3
Трохи мудро, правда?
Незважаючи на те, що правила читання ще не закінчені, їх будемо розбирати, ми вже можемо прочитати на латинській мові окремі слова і навіть фрази, так навіщо відкладати в довгий ящик?
