Історія "крилатих" слів і виразів | Історік.RU | сайт Іванова Олександра

1. Історія "крилатих" слів і виразів
2. Автомобіль - не розкіш, а засіб пересування.
3. Апетит приходить під час їжі.
4. Біла ворона.
5. Бити байдики.
6. Бути напоготові.
7. Можливо, папір не червоніє.
8. Час все лікує.
9. Час гроші.
10. Час працює на нас.
11. Всі дороги ведуть до Риму.
12. Вилами по воді писано.
13. Внести свою лепту.
14. Водити за ніс.
15. Всипати по перше число.
16. Замилювати очі.
17. Газетна качка.
18. Галопом по Європах.
19. Де раки зимують?
20. Блакитна кров.
21. Гол як сокіл.
22. Справу зроблено.
23. Дійти до ручки.
24. Справа - тютюн.
25. Довгу шухляду.
26. Дядько Сем (Сам).
27. Якщо гора нe йде до Магомета, то Магомет, йде до гори
28. Вилами по воді писано.
29. Є ще порох в порохівницях.
30. Жовта преса
31. Життя боротьба
32. Добрий друг.
33. Зарубати на носі
34. затрапезний вид
35. Злачне місце.
36. Знання сила
37. золота молодь
38. Йти в гору.
39. Іду на ви.
40. побиття немовлят
41. І на стару буває помилка
42. Шукайте жінку
43. Як білка у колесі
44. Коли рак на горі свисне
45. Вилами по воде писано

Історія "крилатих" слів і виразів

спеціальний пошук

Ілля Ільф., "Золоте теля" (фраза безбородого чоловіки)

Вираз з роману Франсуа Рабле (бл. 1494 - +1553) "Гаргантюа", ч.1, гл.5

Вираз це, як позначення рідкісного, виняткової людини, дано в 7-й сатири римського поета Ювенала (середина I. У - після 127г.н.е): "Рок дає царства рабам, доставляє полоненим тріумфи. Втім, щасливець такий же рідше білою ворони буває. "

З давніх-давен кустарі робили ложки, чашки та інший посуд з дерева. Щоб вирізати ложку, треба було відколоти від колоди цурку - байдики. Заготовляти байдики доручалося подмастерьям: це було легке, дріб'язкова справа, що не вимагає особливого уміння. Готувати такі чурки і називалося "байдики бити". Звідси, з глузування майстрів над підсобними робітниками - "баклушечнікамі", і пішло це вираз

У стародавні часи цей вислів писалося окремо і через «і»: на Чику. У російських діалектах значення слова чик - бій, штовханина або їзда, метушня. Тобто, жити на Чику - означало бути на великій дорозі, на жвавому місці. Як правило, так говорилося про заїжджих дворах на перехрестях доріг, звідки можна було чекати добрих і недобрих гостей, поганих і хороших подій. Звичайно, в цьому положенні доводилося бути напоготові - тобто готовим до всього, в тому числі до будь-якої неприємної несподіванки. Якщо заглянути ще далі в історію, то там можна знайти відомості про початковому значенні цього виразу - перебувати на роздоріжжі лісових стежок в очікуванні звіра. У сучасній російській мові фразеологізм "бути напоготові" не дуже далеко відійшов від первісного змісту - бути напоготові, насторожі, намагатися не бути захопленим зненацька.

Дана фраза належить Цицерону (Marcus Tullius Cicero)

Вираз походить від "Сповіді" Августина (354 430). Схоже на нього зустрічається вже в давнину, у грецького письменника Менандра (бл. 343 - бл. 291 до н. Е.): "Час - лікар всіх неминучих зол".

Афоризм з твору американського вченого і політичного діяча Бенджамена Франкліна (1706-1790) "Рада молодому купцеві" (1748). Подібне на думку вислів вже зустрічається у грецького філософа Теофраста (бл. 372-287 до н. Е.): "Час - дорога трата".

У 1866 р в Англії, в палаті громад, під впливом зростання робітничого руху, ліберальний кабінет лорда Рассела висунув проект білля про реформу виборчого права. Під час дебатів В. Гладстон (1809-1898), майбутній прем'єр, відстоюючи політичні права робітників, вигукнув, звертаючись до консерваторам: "Ви не можете боротися проти майбутнього. Час працює на нас". Остання фраза, що стала в російській мові крилатою, - не цілком точний переклад. Справжні слова Гладстона: "Time is on our side", т. Е. "Час на нашому боці".

Середньовічна приказка, яка увійшла в нашу літературну мову, ймовірно, з байки Лафонтена (1621-1695) "Третейський суддя, брат милосердя і пустельник".

У вираженні "вилами по воді писано" під вилами маються на увазі старовинна назва кіл на воді.

У Стародавній Греції існувала дрібна монета лепта. В євангельській притчі бідна вдова жертвує на будівництво храму дві останні лепти. З притчі сталося вираз "внести свою лепту".

Обманювати, обіцяючи і не виконуючи обіцяного. Цей вислів було пов'язано з ярмарковим розвагою. Цигани водили ведмедів за продіте в ніс кільце. І змушували їх, бідолах, робити різні фокуси, обманюючи обіцянкою подачки.

У дореволюційній школі учнів пороли щотижня, незалежно від того, хто правий, хто винен. І якщо «наставник» перестарається, то такої прочуханки вистачало надовго, аж до першого числа наступного місяця.

Мова тут йде зовсім не про окуляри, які служать для виправлення зору. Є й інше значення слова "окуляри": червоні і чорні знаки на гральних картах. Є навіть азартна картярські гра, так і звана - "очко". З тих пір, як існують карти, були на світлі і нечесні гравці, шулера. Вони, щоб обдурити партнера, пускалися на всякі фокуси. Вміли вони, між іншим, непомітно "замилювати очі" - перетворювати сімку в шістку або четвірку в п'ятірку, на ходу, під час гри, вклеівая "очко" або замазуючи його особливим білим порошком. І вираз "замилювати очі" стало означати "обжулівать", звідси народилися і інші слова: "окозамилювання", "окозамилювач" - спритник, який вміє прикрасити свою роботу, погане видати за дуже хороше.

Виявляється, вислів "газетна качка" виникло вперше в Німеччині, в кінці XVII століття. Саме там під газетними статтями, в яких викладалися сенсаційні, але вселяють сумніви, не цілком достовірні відомості, прийнято було ставити дві літери: NT - початкові літери латинських слів "нон тестатур", що в перекладі означає "не підтверджено". Читається це скорочення, ця абревіатура - "ен-ті". А по-німецьки "енте" (Ente) - качка. Між іншим, чверть століття з гаком назад в американському місті Трентоні заснували якесь спеціальне бюро для фіксації творів, що підпадають під рубрику "газетна качка". Це бюро видавало навіть щомісячник, в якому передруковувалися найбільш сенсаційні, екстравагантні журналістські качки ...

Афоризм "галопом по Європах" - це репліка А.Жарова на скорочення перебування групи радянських журналістів в Австрії та Чехословаччини.

Де ж все - таки зимують раки? Рибалки знають: на зимівлю вони забираються в нори, вириті ними в підводних берегах, під камінням, затонулими корчами. Загрозливо виставивши назовні свої гострі бойові клешні, раки так сплять до весни. Чи не тому ми і згадуємо про зимівлю раків, маючи на увазі ті труднощі, в які може потрапити людина? Місце, де вони зимують, дійсно дуже незатишне - і темно, і холодно.

Чому про аристократів кажуть, що у них блакитна кров? Іспанська королівська родина і дворянство пишалися тим, що, на відміну від простого народу, вони ведуть свій родовід від вест-готів і ніколи не змішувалися з маврами, які проникли в Іспанію з Африки. На відміну від смуглокожіх простолюдинів, на блідій шкірі представників вищого стану виділялися сині вени, і тому вони називали себе sangre azul, що означає "блакитна кров". Звідси цей вираз для позначення аристократії проникло в багато європейських мов, в тому числі і в російську.

Страшно бідний, жебрак. Зазвичай думають, що мова йде про птаха. Але сокіл тут ні при чому. Насправді "сокіл" - старовинне військове Стінобитне знаряддя. Це була абсолютно гладка ( "гола") чавунна болванка, закріплена на ланцюгах.

За старих часів гінці, доставляли пошту, зашивали під підкладку шапки чи капелюха дуже важливі папери, або "справи", щоб не привертати уваги грабіжників. Звідси походить вираз "справа в капелюсі".

Фразеологическое вираз "дійти до ручки", що означає "опуститися, втратити людську подобу" було придумано в Стародавній Русі. Походження його вельми цікаво і пов'язане безпосередньо з калачем. Калач - це пшеничний хліб, що випікається у формі замку з круглою дужкою. Городяни часто їли калачі прямо на вулиці, тримаючи за цю саму круглу дужку. Саму ручку з міркувань гігієни в їжу не вживали, а віддавали жебракам або собакам. Про тих же, хто не гребував її з'їсти, говорили "дійшов до ручки".

Мова в даному випадку йде про великій глибині. Бурлаки прив'язували кисет з тютюном до шиї і, коли вода досягала цього рівня, попереджали своїх товаришів: "Під тютюн".

За царя Олексія Михайловича в селі Коломенському під Москвою висів довгий ящик для чолобитних.

Так називають США. Існує пояснення, що найменування це походить від прізвиська, яке отримав якийсь Семюел Вільсон, родом з Нью-Йорка, що влаштувався в кінці XVIII в. в м Трої, на річці Гудзон; місцеві жителі називали його "дядько Сем" (по іншій транскрипції - Сам) .Під час другої англо-американської війни (1812-1814) Вільсон, який користувався великою популярністю займав посаду інспектора провіантом в органах постачання армії. На ящиках з продовольством, що відправляється в діючу армію, Вільсон ставив літери US т. Е. United States-Сполучені Штати. Американці розшифрували ці літери як Uncle Sam - "дядько Сем". Однак новітніми дослідженнями це тлумачення, як анекдотичний, заперечується.

Існують різні пояснення про походження цього виразу. Вважають, наприклад, що воно сходить до одного з анекдотичних розповідей, пов'язаних з Ходжа Насреддин, улюбленим героєм близькосхідного фольклору. Одного разу, коли він видав себе за святого, його запитали, яким дивом він це може довести. Насреддін відповів, що він велить пальмової дереву наблизитися до нього і воно послухається. Коли чудо не вдалося, Насреддін попрямував до дерева зі словами: "Пророки і святі позбавлені зарозумілості .. Якщо пальма не йде до мене, я йду до неї". розповідь цей знаходиться в арабському збірнику, относимом імовірно до 1631 р Інший розповідь знаходиться в записках відомого мандрівника Марко Поло (1254-1324), перше видання яких на латинській мові вийшло без позначення місця і року; імовірно: Венеція чи Рим, 1484. Марко Поло розповідає, що якийсь багдадський швець узявся довести халіфа Аль-Муетасіму переваги християнської віри і нібито створив диво: гора на його заклик рушила в його сторону. Дослідник вважає, що європейський варіант цієї східної легенди замінив пальмове дерево горою в силу християнської традиції, яка стверджує, що віра горами рухає (I Послання до коринтян, 13,2). Нарешті, відома турецька прислів'я - можливе джерело цього виразу: "Гора, гора, Оселися; якщо гора не мандрує, нехай мандрує святий". Ходіння цього прислів'я простежено до XVII в. Нарешті, вже в 1597 р англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) в своїх "моральних і політичних нарисах", в нарисі "Про сміливості" розповідає, що Магомет обіцяв народу силою зрушити гору, і коли йому це не вдалося, сказав: "Що ж, отак як гора не хоче йти до Магомета, Магомет піде до неї".

У вираженні "вилами по воді писано" під вилами маються на увазі старовинна назва кіл на воді.

Цитата з повісті М. В. Гоголя "Тарас Бульба" (1842), гл. 9: "Є ще порох в порохівницях? Чи не ослабла чи козацька сила? Чи не гнуться козаки?" - "Є ще, батьку, порох у порохівницях. Чи не ослабла ще козацька сила, ще не гнуться козаки!"

Вираз це, що вживається в значенні низькопробна, брехлива, ласа на на всякого роду дешеві сенсації друк, виникло в США. У 1985 році американський художник-графік Річард Оутколт (Richard Outcault) помістив в ряді номерів нью-йоркської газети "The World" серію фривольних малюнків з гумористичним текстом; серед малюнків був зображений дитина в жовтій сорочці, якому приписувалися різні кумедні висловлювання. Незабаром інша американська газета - "New-York Journal" -початку друкувати серію аналогічних малюнків. Між цими двома газетами виникла суперечка через права першості на цього "жовтого хлопчика". У 1896 р Ервін Уордмен, редактор "New-York Press", надрукував у цьому журналі статтю, в якій презирливо назвав обидві конкурували газети "жовтою пресою". З тих пір вислів цей став крилатим.

Вираз сходить до античних авторів. У Евріпіда в трагедії "Прохачки": "Життя наше -боротьба". У листах Сенеки: "Жити значить боротися". Вольтер в трагедії "Фанатизм, або Пророк Магомет" вкладає в уста Магомета фразу: "Життя-боротьба".

Давній вислів "залити за кадик" означало "напитися", "випити спиртного". Звідси утворився фразеологізм "добрий друг", який сьогодні вживається для позначення дуже близького друга.

У цьому виразі слово "ніс" не має нічого спільного з органом нюху. "Носом" називалася пам'ятна дерев'яна дощечка. У далекому минулому неграмотні люди завжди носили з собою такі дощечки і палички, за допомогою яких і робилися всілякі замітки або зарубки на пам'ять. Тут слово "ніс" - це те, що "носять" (від дієслова "носити")

Вираз затрапезний вид з'явилося при Петрові I і ніякого відношення до трапези не має. Затрапезніков - це прізвище купця, фабрика якого випускала дуже грубу і низькоякісну тканину. З тих пір і говорять про неохайно одягненому людині, що він має затрапезний вид.

Вираз виникло з "заупокійної" молитви: "Упокой душу раба твого в місці світлому, у місці злачні, в місці покійного"; тут, як і в біблії (Пс. 22), "злачне місце" означає: приємне, спокійне, всім Ізобільне місце. Але частіше цей вислів вживається іронічно, в протилежному значенні; особливо ж часто в значенні: місце пияцтва і розпусти.

Вираз англійського філософа-матеріаліста Френсіса Бекона (1561-1626) в "Моральних і політичних нарисах", 2, 11 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім)

Так називають багату аристократичну молодь, мотався гроші, пропалює життя. Спочатку це було прізвиськом паризької контрреволюційної молоді, що групувалися після 9 Термідора (1794) навколо Фрерон (1754-1802), одного з вождів термідоріанського реакції. Очолювана Фрерон "золотая- молодь" переслідувала останніх монтаньярів. У своєму журналі "Orateur du peuple" 30 Січня. 1795 р Фрерон каже, що прізвисько "золота молодь" виникло в якобінських колах. Французький романіст Франсуа Ксавьє Пажес (1745-1802) ввів його в 2-у частину вийшла в початку 1797 "Секретної історії французької революції". Потім воно було забуте, але після 1824 р завдяки історичним робіт Минье, Тьєра, Тібодо і Прюдомм знову увійшло в широкий обіг.

Вираз йти в гору увійшло в загальну розмовну мову інтелігенції в першій третині XIX ст. з картярського арго: в народі була популярна карткова гра «гірка», яка чимось нагадує покер. Коли гравець починав робити ставки, змушуючи партнерів пасувати, про нього говорили, що він "йде в гору". Пізніше цей вираз проникло в повсякденну мову і зараз вживається для позначення людини, який неухильно підвищує своє становище і домагається успіхів.

Як передає літопис, князь Святослав, не бажаючи скористатися вигодами несподіваного нападу, завжди заздалегідь оголошував війну, наказуючи сказати ворогові: "Іду на ви". Тобто на вас (Н. М. Карамзін, История государства Российского, СПБ. 1842, т. I, с. 104).

Вираз виникло з євангельської легенди про умертвіння всіх немовлят у Віфлеємі за наказом юдейського царя Ірода, після того як він дізнався від волхвів про народження Ісуса, названого ними царем юдейським (Матв., 2, 1-5 і 16). Вживається як визначення жорстокого поводження з дітьми, а також коли жартівливо говорять про строгі заходи, що застосовуються до них.

Зараз ця фраза означає, що і досвідчена людина помиляється. Слово "хиба" походить від давньоруського "напасти" - біда, власна необачність, помилка

Вирази це вжівається (часто по-французьки: "Cherchez la femme"), коли хотят Сказати, что вінуватіцею якої-небудь події, лиха, злочини віявляється жінка. Крилаті воно стало Завдяк роману Олександра Дюма-батька (1802-1870) "могікані Парижа", перероблений Їм в однойменну драму (1864). Слова ЦІ в "могіканамі Парижа" (в Романі ч. III, гл. 10 и 11, в п'єсі - д. 2, 16) є улюблений приказки Паризька поліцейського чиновника. Дюма Використана віслів, Пожалуйста Дійсно вживатися получил велику Популярність чиновник французької полиции Габріель де Сартін (1729-1801). Думка цього вирази не нова. Самий Ранній варіант его зустрічається у римського поета Ювенала (бл. 43-113 н. Е); в 6-й сатири ВІН говорити, что "навряд чи знайдеться тяжба, в Якій причиною зварювання НЕ булу б жінка". У романі Річардсона (1689-1761) "Чарльз Грандисон" (1753), в 24-му листі читаємо: "За цими підступами криється жінка". У 2-му розділі роману І. С. Тургенєва "Рудін" (1855) жінконенависник Пигасов з приводу будь-якого нещастя запитує: Як її звати?

Вираз з байки І. А. Крилова "Білка" (1833 Подивишся на ділка іншого: Клопочеться, метається, йому дивуються всі: Він, здається, зі шкіри рветься, Та тільки все вперед не подається, Як білка в колесі. Вираз це вживається в значенні: безперервно метушитися, клопотати без видимих ​​результатів; бути дуже зайнятим.

Значення фразеологізму "коли рак на горі свисне, (а риба заспіває)" - означає "невідомо коли, в невизначеному майбутньому часі; ніколи". Така формула неможливого, по суті, є іронічно-жартівливій приказкою. Порівнюючи з цим фразеологізмом інші вирази, які мають подібне значення: російські - на турецьку пасху на російський байрам; після морковкина Миколи та й ніколи; після дощику в четвер; в понеділок після середи; на то літо, чи не на це; на той рік, коли рис помре; коли рис хреститься; коли лисі перекудрявеют (коли Гирявий покудрявеет); коли сорока побіліє; коли свині будуть з поля кроком йти; коли мерин окобилеет; коли півень яйце знесе; англійські - коли місяць перетвориться на зелений сир; коли свині полетять і одного разу при блакитний місяці, французькі - коли у курей будуть зуби, німецьке - коли собаки загавкають хвостами, казахське - коли хвіст верблюда дістане землю, киргизький - коли хвіст віслюка торкнеться землі, болгарське - коли свиня в жовтих шльопанцях на грушу видереться , можна помітити, що образне значення таких конструкцій реалізується в результаті порушення "логічної" сполучуваності компонентів.

У вираженні "вилами по воді писано" під вилами маються на увазі старовинна назва кіл на воді.

Спеціальний поиск