Леонід Радзіховський: Зустріч Путіна і Трампа, про що говоритимуть у Парижі, Росія, Обозреватель, блог

Насправді Путін і Трамп-таки зустрінуться в Парижі цієї неділі. Тут питання в тому, що назвати словом "зустріч". Вони будуть на спільному заході, там буде близько п'яти керівників держав - Англії, Франції, США, Росії, може бути Німеччини, як переможеної країни. Можуть 5-6 чоловік, перебуваючи в одному приміщенні, не зустрітися? Ну, це просто смішно. Природно, що вони зустрінуться, в коридорі, в кімнаті, за загальним столом і т.д. Куди вони один від одного подінуться? Вони що, пройдуть закривши очі і затиснувши носи, повз один одного? Або руки один одному не протягнуть?

Все це дитячий сад, розумієте? Такий дешевий і дурний піар для дешевих і дурних людей, якими є Трамп, Путін, Макрон і інші великі хлопчики. Ну, діти, дитячий садок. Хто до кого підійде, хто кому лопаточку протягне, хто кому пісочок дасть. Дитячий сад, це навіть не піар. Але до цього дитячого садка на 90% зводиться висока міжнародна політика і геополітика. Те, що надається таке велике значення цього ... Ну, поговорять Путін з Трампом 5 хвилин, 10, 27 - це що, прям таке велика подія для кого-то? Ритуальні дитячі ігри в пісочниці - ось що з цього приводу можна сказати.

Адже реальних тем для переговорів немає, реально домовлятися нема про що. А просто так постояти поряд, так, це можна.

А ось тривалих переговорів не буде, це так. Про що говорити? Про договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності? Америка вже заявила, що вона з цього договору виходить. Ніякі переговори тут нічого не змінять. Америка виходить з цього договору не стільки через Росію, скільки через Китай. Її турбує їх ядерна програма, а Китай в цьому договорі ніяк не бере участь. Який тоді взагалі в ньому сенс?

До речі, китайська ядерна програма повинна турбувати і Росію. Думаю, що це так і є. Китай до Росії на багато ближче, ніж до Америки. Інша справа, що Росія, як молодший партнер Китаю, роль якої Путін вибрав добровільно, ніколи не посміє ні в чому, ні прямо, ні криво дорікнути Китай, ні поставити жоден з них не зручний питання. Ми перед ним повинні стояти на задніх лапах. Відповідно, незручні питання Китаю, Росія задавати не буде. Але в душі російське керівництво, і Путін, і військові, дуже задоволені, що на Китай знайдеться хоч якась символічна управа в особі американців. Не забувайте, що Китай до Росії на багато ближче, ніж до Америки, тому якщо американці будуть тиснути на Китай, то це вкрай вигідно Росії. Американці будуть робити те, що сама Росія робити не може.

Що стосується гонки ядерних озброєнь, то вона можлива. Тільки між Китаєм і США. Росія в цій гонці брати участь не може просто тому, що у нас для цього немає грошей. З військової точки зору це абсолютно безглузда річ. Ракет з ядерними боєголовками у Росії досить, щоб знищити весь світ. І у Америки, до речі, теж.

Сам Договір був підписаний Горбачовим і Рейганом в 88-му році. До того клепали всякі ракети, а війни ніякої не було. Отже, договір не є гарантією від війни. Він просто не потрібен. Ніякі договори не захистять від початку війни. Для цього потрібно просте міркування, що якщо ви почнете ядерну війну, то закінчимо ми її всі разом і в одному місці. Путін називає це місце раєм, хтось називає це місце пеклом, але в будь-якому випадку від туди вже не повернешся. Дізнатися відповідь на цікаве питання "хто ж переміг", не вдасться. Переможців в такій справі не буде. Хіба що мікроби, віруси або щось в цьому роді, що залишиться на землі. Тому реальні уявлення - це набагато надійна гарантія від війни, ніж будь-які підписані папірці.

Крім все цього, Путін, звичайно, в Париж поїде. А чому б і ні?

Підпишись на Telegram-канал і подивися, що буде далі!

Читайте все "Новини Росії" на OBOZREVATEL.