Багато колекціонують найрізноманітніші предмети, і для їх захоплення придумані особливі слова. Але є в світі люди, які мають найдивніші хобі, так що і назви їм відразу не підбереш. У Німеччині існує спортивний клуб, члени якого у вільний час займаються розкриттям сейфів і замків з секретом. Але назвати цих законослухняних громадян "ведмежатниками" у правоохоронних органів немає ніякого резону. 
З тих пір як в 1845 році якийсь англійський дока зумів розкрити начебто не піддається відкриттю замок з секретом, мистецтво Lockpicking (англ. Lock, "замок", і to pick, "відкривати відмичкою"; далі - локпікінг) перетворилося з циркового атракціону в різновид виду спорту. Якщо першовідкривачу ще потрібно 50 годин, щоб впоратися з хитромудрим замком, сьогоднішні більш надійні замки поступаються протягом лічених секунд.
Засновник і президент німецького зареєстрованого Союзу любителів запірних механізмів (Sportsfreunde der Sperrtechnik Deutschland e. V.) Штеффен Вернері (Steffen Wernéry) прокинувся знаменитим наступного ранку після 19 листопада 1994 року, коли він разом зі своїм напарником Вау Холландом (Wau Holland) через виявлену пролом в системі безпеки Гамбурзької ощадкаси зняли 135 тисяч німецьких марок і перевели їх на рахунок свого хакерського клубу. Тим же шляхом вони повернули гроші в ощадкасу і подбали, щоб про цей трансфер дізналася вся країна.
Через два роки він вже читав доповідь на Всесвітньому конгресі хакерів (Chaos Communication Congress). З 1997 року респектабельний пан Вернері і його колеги по союзу до власного задоволення відкривають різноманітні замки - дверні, навісні, велосипедні та, звичайно, замки в сейфах.
У статуті союзу 600 його членів розглядають заняття замикаючими пристроями як спортивне змагання. І, на противагу ламає замикаючі пристрої ведмежатникам, замки у спортсменів після злому залишаються цілими і неушкодженими.
Учасники об'єднання білих медвежатников не завжди віддаються улюбленому захопленню тільки для власного задоволення, вони проводять змагання. Німецькі чемпіонати з локпігінгу проходять вже в 12-й раз. Найважче, коли справа доходить до міжнародних змагань, в яких німцям немає рівних. "За кордоном ми вже всім втерли носа", - з гордістю говорить президент союзу.
Назви дисциплін, за якими проходять змагання, звучать, як пісня для медвежатников з кримінальним минулим: відкриття замку руками, фристайл, відкриття навісного замка і бліц-техніка відкриття замку. Так встановлюються кращі в своєму хобі майстра.
Гільдія локпікеров надзвичайно багата традиціями. В її рядах цілком міг би бути Джозеф Брама (Joseph Bramah, 13 квітня 1748-го - 9 грудня 1814 року). Цей англійський винахідник і слюсар отримав патент на спроектований ним замок з секретом. У 1778 році він виставив у вітрині свого магазину сконструйований ним замок з обіцянкою виплатити нагороду в 200 гіней тому, хто зуміє його відкрити.
Варто відзначити, що в 1784 році Джозеф Брама отримав патент на сейф. Сучасні сейфи є більш складну модифікацію саме сейфа Брама. До слова, цей інженер налагодив конвеєрне складання сейфів, а також винайшов гідравлічний прес, за допомогою якого до цих пір в англійських пабах розливається пиво.
Що ж стосується хитромудрого пристосування містера Брама, то його чудо-замок не могли відкрити майже півстоліття, поки якийсь умілець НЕ примудрився за допомогою набору відмичок впоратися з ним. Історія донесла нам його ім'я, написане інакше, але говорилось так само, як ім'я знаменитого англійського філософа Томаса Гоббса, - AC Hobbs. Уже через кілька десятиліть після смерті Джозефа Брама, в 1845 році, зломщикові потрібно 50 годин кропіткої роботи, щоб відкрити невеликий замок свого великого співвітчизника. Саме бажання відкривати замки, не ламаючи і не псуючи їх, породило таке незвичайне захоплення, як локпікінг, який досяг висот справжнього мистецтва.
У Німеччині рух локпікеров виникло на початку 90-х років, і Штеффен Вернері був одним з його застрільників. "У 12 років у мене була відмичка, за допомогою якої можна було на раз замкнути вчительську зовні", - зізнався Вернері журналістам з Spiegel. На одній з вулиць Нью-Йорка, в невеликому магазинчику, де продають різну шпигунське спорядження, він придбав свій перший в житті набір відмичок. На батьківщині у нього з'явилося так багато послідовників, які хотіли відвідувати його майстер-клас "Двері відчинені без ключа", що самим логічним виходом для Вернері стало заснування клубу для любителів подібного хобі.
Такі ж спортивні об'єднання існують в Голландії, Швейцарії, Англії та, безумовно, в Америці. На спеціалізованих інтернет-форумах білі ведмежатники дають один одному поради, обмінюються думками або посиланнями на інформацію про те, які інструменти підходять для тієї чи іншої конструкції замків. Безкоштовні онлайн-консультації для початківців, поряд з керівництвом для відкриття замків, включають також брошуру "Дверні запірні пристрої" - фундаментальна праця для кожного поважаючого себе локпікера.
Коли деякі німецькі громадяни, з різних причин, опинялися в ситуації голого інженера з незабутніх "Дванадцяти стільців", то не завжди поблизу опинявся готовий допомогти товаришу Бендер і не всякий слюсар міг впоратися зі складним замком, щоб не зламати його. За словами керівника спілки, члени цього об'єднання неодноразово інструктували по телефону слюсарів з приводу відкриття замків і завжди з незмінним успіхом. І двері, і замки залишалися в повній цілості, а що втратили ключ господарі могли безперешкодно потрапити в свій будинок або квартиру.
Крім окремих випадків, члени союзу консультують промислові корпорації виробників запірних механізмів і сейфів, а також поліцію. Якщо з самого початку боси таких корпорацій розглядали союз білих медвежатников як незалежну контрольну інстанцію, то тепер між ними встановилися ділові і дружні стосунки. Що стосується поліції, то вона звертається для надання допомоги в розслідуванні. Що й казати - потрібне хобі!
Читайте також:
Хобі з позначкою "не для всіх"
Суперхоббі: танки в масштабі 1: 1
Читайте найцікавіше в рубриці "Суспільство"
