14 жовтня забита «Евромайданом» Україна готується зустріти свято-новодел «День захисника України», перенесений з 23 лютого (День Радянської Армії і Військово-Морського Флоту) на день початку формування нацистської, колабораціоністською і терористичної Української повстанської армії.
Підпишіться на новини «ПолітНавігатор» в Світ тісний , Яндекс.Дзен , Telegram , Facebook , Одноклассниках , Вконтакте , канал YouTube і Яндекс.Новости
Напередодні в Києві, під головуванням обер-рагуля Вови В'ятровича зібралася група організаторів фестивалю «Історія: UA. Зустрічаємо день захисника України разом », з якого повинні початися святкування. Мета фестивалю - популяризація «мілітарної історії України».
Як відомо, якщо в шоу бере участь В'ятрович та його обласканий владою Інститут національної пам'яті, то на виході вийде такий потужний концентрат гарячкового марення, що на його тлі ельфи, орки, гноми, дракони та інші вигадані персонажі будуть сприйматися частиною повсякденного життя.
І Вова не підкачав! Собі в помічники він запросив «фахівців» майданного покоління з геть відбитою мізками з «Експертної корпусу», «доцента» істфаку КНУ ім. Шевченко і Лабух з гурту «Тінь Сонця», покликаного стрясати децибел і заводити фестівалящій піпл.
Як сказав у вступному слові В'ятрович, «для того, щоб наша історія була популярною, вона повинна бути цікавою» і «сприйматися без брому і нафталіну».
На жаль, в розумінні рагуля Вови «цікава історія» - це сурогатне сало в шоколаді, посипане веселими порошками, що має до цієї історії ставлення менше, ніж очкова кобра до окулярів. Головне, щоб добре заковтує громадськістю, хворий комплексом «меншовартості».
Треба сказати, що в дебілятніке В'ятровича до «Дня захисника України»
підходять диференційовано: для «западенців» цей день - дата початку формування УПА, тоді як для «східняків» і «адекватніков», несхвально ставляться до УПА, день 14 жовтня підноситься «днем українського козацтва», вдало співпав з днем УПА. А раз так, то все чудово, бо в наявності смичка і консенсус між Заходом і Сходом Единокраіни.
Для подолання історичного «брому і нафталіну» ІНП спільно з «Експертним корпусом» розроблена ціла програма залучення громадян до нової редакції альтернативної історії України.
Натовпам гуляють читатимуть лекції, показувати відеоролики, грати в настільні ігри про УПА протягом трьох днів, а вечір 14 жовтня закінчиться духопод'ёмнимі співами українських говнарей в рамках акції # пiснiвiйні.
Не забута і тема «Сторіччя української революції 1917 - 1921 років» і підстави квазідержави УНР. Спеціально для просування цієї лабуди в маси ІНП з «Експертним корпусом» підготував наочну агітацію, розфарбувавши фломастерами старі чорно-білі фотографії «героїв армії УНР» Болбочана, Удовиченко, Петріва, офіцер-дівиці Христини Сушко та інших експонатів, витягнутих з банок з формальдегідом покинутого крила кунсткамери.
Це до питання про «історії без брому і нафталіну» за версією Вови В'ятровича.
Розфарбовані експонати додаються до лекцій про «переможних боях за Київ армії УНР 1918 року», що само по собі викликає гомеричний сміх.
Як свідчить реальна, а не вигадана історія, поняття «армія УНР» і перемога були абсолютно несумісні. Успішне січневе повстання більшовиків 1918 року, що відбулося у відповідь на проголошення Центральною Радою IV Універсалу про державну незалежності України, протрималося всього місяць і було придушене германо-австрійськими окупантами. Перед тим, як втекти з Києва, члени ЦР встигли укласти мир з Німеччиною і Австро-Угорщиною, запитавши у них військової допомоги. На німецьких багнетах до Києва повернулася і Центральна Рада.
І в чому, питається, складається перемога? На Україні до кінця 1918 роки господарювали окупанти, яким конче потрібні були хліб і продовольство для відправки в фатерлянду. Окупанти грубо втручалися у внутрішні справи квазідержави УНР і видавали потрібні їм закони. ЦР при інтервентів була владою тільки номінально, зневажає в народі і не контролювала ситуацію навіть в Києві.
Для другої ЦР, притягли німців і австрійців на Україну, все закінчилося ганьбою: вже через два місяці після реставрації «український уряд» було розігнано інтервентами. Формальним приводом для розпуску Зради послужив арешт «пiлiцiей» банкіра Абрама Доброго. Арешт німці оголосили протизаконним, відкрили власну «розслідування», і 28 квітня 1918 року в зал засідань українського «незалежного» парламенту увійшов лейтенант німецької армії, скомандував «лапи в гору!». Героїчним депутатам ЦР v. 2.0 змушені були підкоритися грубому насильству.
На наступний день в цирку Крутікова на Миколаївській (нині вулиця Городецького) відбувся «з'їзд хліборобів», який обрав нового правителя України - гетьмана Скоропадського. Одним з перших указів новоявленого гетьмана було перейменування УНР в Українську Державу.
Незважаючи на те, що подія мала всі ознаки державного перевороту і явні диктаторські замашки Скоропадського, по суті нічого не змінилося - шило з милом помінялися місцями, а вся влада залишилася в чіпких лапах інтервентів.
Коротше, ще одна «перемога» 1918 року.
Весь час «правління» Скоропадського киянами зазначалося, як «відносно стабільний», затьмарене низкою великих терактів і диверсій. Наймасштабнішим і нерозкритим стала пожежа і потужний вибух складу артилерійських боєприпасів на Звіринці, стершиеся з лиця землі ціле район української столиці.
Капітуляція Німеччини 11 листопада 1918 року, що відбулася без участі Української Держави, поклала кінець короткому періоду «стабільності». Стало ясно, що без німецьких багнетів Скоропадському не втриматися. Так воно і вийшло. 14 листопада Скоропадський гетьман-диктатор відрікся від влади і поспішно покинув Україну в одному поїзді з німецькими кураторами.
У той же день до Києва увійшли війська Петлюри, які оголосили на французький манер Директорію замість Української Держави.
Виходить, уже третя «перемога» за рік.
Ця «перемога» повинна бути дуже мила серцю кожного «свідомого» хрюши, адже свою діяльність «директор» Петлюра почав з повальної заміни російських табличок і вивісок українськими.
Крім того, саме при Петлюрі було ініційовано «Акт злуки» - злиття двох псевдодержавності непорозумінь - УНР і ЗУНР. Як відомо, «злука» веде відлік з 22 січня 1919 року, але Петлюра з західноукраїнськими партнерами поклали їй початок восени 1918 року.
«Перемога»? Однозначно!
Ви будете сміятися, але те, що В'ятрович та партнери називають «українською революцією 1917 - 1921 років» має відношення до одного тільки Києву, в якому влада за три роки і три місяці, починаючи березня 1917 року змінилася 14 (чотирнадцять) раз. Причому, всі ці рази не було жодного випадку, щоб «хероі УНР» здобули хоч одну «перемогу» самостійно. Їх били червоні, білі і нагинали як хотіли інтервенти.
Самим короткостроковим періодом існування УНР протягом всього періоду «українською революцією» став проміжок з 30 по 31 серпня 1919 року, коли заскочив було в Київ хлопців вибили частини Добровольчої армії.
До того ж до лубочної картинці «Української революції» спеціально навчені дятли розповідатимуть про те, як хлопці з УПА воювали з німецьким фашизмом і в кінці кінців вимили чоботи в Рейні.
Загалом, якщо розповідати історію такою, якою вона є, «свідомим» без брому не обійтися - від люті, що предтечі робили все через задній прохід і річками проливали за даремно кров співвітчизників, доведеться весь час хапатися за серце і міняти прострелені шаровари.
Тим самим праці контори В'ятровича та «експертів» з диванного «корпусу» слід назвати «замісною терапією», заради збереження цілісності національного шаблону.
Однією з головних родзинок наступаючого «свята» В'ятрович вважає популяризацію УПА через настільні ігри. Що там за гри такі, не дуже зрозуміло навіть від перегляду тізера, але Вова з гордістю повідомляє, що інформація про них нібито розбурхала російські ЗМІ.
Якщо орієнтуватися по захопленим репортажам українського ТБ, гра про УПА карткова, в якій королем пік позначений Шухевич, а Червової шісткою - Судоплатов. Загалом, розробники не посоромилися відкрити для загального огляду підвали власного каламутного підсвідомості.
Що стосується інтересу ЗМІ, то Вова марно пишається. Інший раз повчально глянути на життя комах. Комікси про українську спецгрупі по «деокупацію» Криму. Фільм «Киборги». Шашки-упашкі від В'ятровича.
Є зустрічна пропозиція. Організувати боулінг, в якому кеглі розфарбовані під Порошенко, «херовев УПА і АТО» і навіть одна кегля - під самого Вову В'ятровича. Упевнений, ажіотаж буде шаленим. Вибивати кеглі люди будуть з усією пристрастю. Живі гроші, перемога і не треба засовувати лапу в убогий бюджет. Може, варто хоч раз спробувати?
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.
І в чому, питається, складається перемога?«Перемога»?
Може, варто хоч раз спробувати?
