Підставою для призначення пенсії родичам загиблого на фронтах війни було повідомлення про смерть (похоронка), де на стандартному бланку вказувалося: «... я вляется документом про призначення пенсії». Стаття заснована на прикладі пенсійних справ і справжніх документів (деякі з них півстолітньої давності) >>
http://bounb.eao.ru/
Бобров А.P. Мошкина Т.В.
Пенсійне забезпечення в роки Великої Вітчизняної війни
В період Великої Вітчизняної війни соціальний захист і пенсійне забезпечення населення СРСР не припинялися, незважаючи на те, що фінансові можливості держави були вкрай обмежені. Необхідно було займатися евакуацією промисловості і населення, безпритульними. І все ж держава знаходило можливості видавати документи про пенсійне забезпечення військовослужбовців, членів сімей загиблих і зниклих без вести. Боєць Червоної Армії повинен бути впевнений, що його рідні не залишаться без уваги влади в разі його загибелі. Досвід ведення бойових дій в ході Великої Вітчизняної війни показав необхідність використання не тільки морального, а й матеріального стимулювання бійців.
На четвертий день після початку війни вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про призначення допомог сім'ям військовослужбовців» (від 26 червня 1941 р.) Для червоноармійців, нагороджених орденами і медалями за бойові заслуги, були встановлені пільги:
безкоштовний проїзд на міському трамваї, залізниці і на пароплаві;
з прибуткового податку;
по оплаті житлово-комунального господарства;
з надання житла;
пенсійному забезпеченню.
Даних про призначення пенсій по старості та інвалідності трудівникам тилу, не знайдено.
Представляємо матеріали про призначення пенсій під час Великої Вітчизняної війни інвалідам-фронтовикам, сім'ям загиблих на фронтах війни і трудівникам тилу з архіву Музею історії пенсій. Ця тема раніше не вивчалась, документів і літератури, її стосується, вкрай мало. Інформація складена, в основному, на прикладі пенсійних справ і справжніх документів (деякі з них півстолітньої давності), як жителів Єврейської автономної області, так і інших регіонів країни.
Підставою для призначення пенсії родичам загиблого на фронтах війни було свідоцтво (похоронка), де на стандартному бланку вказувалося: «... є документом про призначення пенсії». Наприклад, повідомлення (похоронка) з пенсійної справи подружжя Березін в тому, що їх син мл. сержант Березін Микола Самійлович загинув 25 листопада 1944 року і похований в 800 м. від села Борони,
Латвійської СРСР). Пенсію призначено його батькові, теж фронтовику, по інвалідності, на підставі довідки про поранення з евакогоспіталю. Поранення отримав в тому ж, 1944 р і демобілізований. (Довідка з того ж пенсійної справи про важке поранення Березина Самуїла Дмитровича в лютому 1944 р) Пенсія по інвалідності сім'ї фронтовика призначена в розмірі 160 руб. Після його смерті пенсія по втраті годувальника призначена непрацездатною дружині Гафії Ніколаевнае1891 р.н. на підставі Постанови РНК СРСР від 16.06.1940 р З 1956 р отримувала пенсію за загиблого сина в розмірі 160 руб.
Призначення пенсії проводилось комісією з призначення пенсій сім'ям військовослужбовців і сім'ям інвалідів війни.
- Інвалідам війни покладалася пенсія в розмірі:
1 група - 100% від заробітної плати;
2 група - 75% від заробітної плати;
3 група - 50%.
Приклад, справа інваліда війни Калабина Іллі Полікарповича включає: заяву про призначення пенсії від 6.07.1945 р .; довідка про присвоєння 2-ї групи інвалідності після поранення; довідка про зарплату з 1934 по 1942 рр. Середня заробітна плата до призову на фронт дорівнювала 313 руб. (Старатель). Пенсію призначено в розмірі 125 рублів, оскільки, він в післявоєнні роки працював сторожем (мав заробіток). З 10 листопада 1956 р пенсія виплачувалася в розмірі 313 руб., З 1 січня 1961 року (після грошової реформи - 31 руб. 30 коп.). Стипендія студента 1 курсу технікуму в цей період становила 16 рублів.
- Сім'ям загиблих на фронті, зниклим без вести і померлих внаслідок поранення інвалідів виплачувалася пенсія у зв'язку з втратою годувальника від 60 до 35% від зарплати, в залежності від кількості утриманців. У нас в музеї представлені документи з пенсійної справи сім'ї червоноармійця Максюта Івана Платонова-ча (на стенді № 7), який зник безвісти в січні 1942 р Двоє дітей-утриманців отримували пенсію у зв'язку з втратою годувальника, причому, проживаючи в місті, отримували пенсію по міській нормі, в розмірі 100 руб. в місяць з 1942 по 1944 р Переїхавши в сільську місцевість, отримували пенсію по 50 руб. - по сільській нормі з 1944 по 1946 рр.
Пенсії в роки війни виплачувалися районними відділами соціального забезпечення. Порядок обчислення пенсії прямо залежав від грошового забезпечення службовими щаблями в Червоній Армії, шляхом віднімання його з розміру наявного доходу. Однак, у всіх випадках, (продовжує працювати, або має додатковий дохід), пенсіонеру зберігалося не менше 50% його окладу. Пенсіонерам, які отримують пенсію по 1 і 2 групі інвалідності, або за 30 і більше років військової вислуги, пенсія виплачувалася повністю, і не обмежувалася розміром його заробітку.
Пенсіонерам, які отримують пенсію по 3 групі інвалідності, або пенсію за вислугу менше, ніж за 30 років служби, при наявності заробітку, пенсія зменшувалася з таким розрахунком, щоб пенсія і заробіток, взяті разом, не перевищували б останнього штатно-посадової грошового забезпечення під час служби в Червоній Армії, з якого обчислена пенсія. Грошове забезпечення червоноармійців командного складу в роки війни становила від 150 до 300 руб., В залежності від звання.
Пенсіонерам-чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років, або віднесених до 1 і 2 груп інвалідності пенсія виплачувалася повністю, незалежно від заробітку. Документом для отримання пенсії військовослужбовцям-інвалідам служила пенсійна книжка Народного комісаріату оборони СРСР. Пенсійні справи формувалися зі звичайних газетних сторінок, які самі вже стали в наш час раритетом і представляють певну історичну цінність.
До пенсії покладалися надбавки за бойові ордени та медалі. За Орден Леніна - 25 руб .; Орден Червоного прапора - 20 руб .; Орден Вітчизняної війни - від 20 до 15 руб., В залежності від ступенів; Орден Червоного прапора - 20 руб .; Орден Слави 3-х ступенів від 15 до 5 руб .; Медаль «За відвагу» - 10 руб.
Кавалери всіх орденів Слави при втраті працездатності мали право на збільшення пенсії на 50%. Після війни нагородні доплати і житлові пільги були скасовані.
За участь в бойових діях один рік служби зараховувався за три і враховувався під час призначення пенсії. Пільгове пенсійне забезпечення стосувалося також і тих, хто воював в штрафбатах і Загра-дотрядах. Кожен день служби в постійному складі штрафного батальйону зараховувався при призначенні пенсії день за 6 днів (п. 8 «Положення про проходження служби в штрафних батальйонах і за-градотрядах», 23.10.1941 р).
Першим, після війни, документом про соціальне забезпечення була постанова «Про заходи з надання допомоги демобілізованим, сім'ям загиблих воїнів, інвалідам ВВВ та сім'ям військовослужбовців» від 21.09.1945 р
***
Представляємо пенсійну справу Героя Радянського Союзу, персонального пенсіонера місцевого значення, інваліда внаслідок військової травми Лопатина Георгія Дорофійовича (1913-2003 рр.), Проживав в с. Амурзет Жовтневого району Єврейської автономної області.
Покликаний на фронт 26 липня 1941 р Жовтневим військкоматом ЄАО. Закінчив курси молодших лейтенантів 18 армії в 1943 р Командир взводу 166 гвардії стрілецького полку (28 армія, Перший Білоруський фронт). Двадцять шостого червня 1944 року в бою біля села Пружініца (Жовтневий район, Гомельської області) з трьома розрахунками протитанкових рушниць висунувся вперед, придушив 3 кулеметні точки, знищив 1 важкий кулемет, чим забезпечив просування підрозділів. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно за бій під Бобруйском при переправі через річку Птічь 27 червня 1944 р Закінчив війну в званні гвардії старший лейтенант. Мав три бойових поранення (Крим - в грудні 1943 р, Керч - в січні 1944 р, м Гумбінец - в жовтні 1944 р), повернувся до мирної праці в червні 1946 р Кавалер орденів Вітчизняної війни 1 і 2 ступенів, Леніна, Бойового Червоного Прапора, двома орденами Червоної зірки, Жовтневої революції. Нагороджений медалями «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною», трудовими і ювілейними медалями. Звання Герой Радянського Союзу присвоєно указом Президії Верховної Ради СРСР 24 березня 1945 Трудовий стаж з 1938 по 1953 рр. - 9 місяців, 24 дні. Пенсія по старості оформлена в 1973 р, на підставі Закону «Про державні пенсії в РРФСР», ст. 10, ПО виходячи із середнього заробітку 260 руб. в місяць (1973 г.), з урахуванням районного коефіцієнта, в сумі 237 руб. 50 коп. Надбавки до пенсії: за звання Герой Радянського Союзу - 50 руб., Як реабілітований - 25 руб., Учасник війни - 25 руб. Всього сума пенсії становила 337 руб. 50 коп., Що в кілька разів перевищувало заробітну плату в СРСР (зарплата директора великої фабрики становила близько 200 руб.). З квітня 1992 р призначена друга пенсія по інвалідності (друга група через поранення, отриманого на фронті) в розмірі 2123 руб., 82 коп. Лопатин Георгій Дорофійович з 1992 р отримував дві пенсії - по старості та інвалідності, з урахуванням надбавок за звання, участь у війні, реабілітацію всього на суму - 19491 руб. З квітня 1997 р отримував доплату, як персональний пенсіонер місцевого значення. Покладалися талони на проїзні квитки зі знижкою 50%.
З 1 серпня 2002 р Георгій Дорофійович отримував пенсію в розмірі - 7441 руб., Крім того, за ним зберігався пакет соціальних пільг. Середня трудова пенсія по старості в той час становила 1596 руб.
Учасників Великої Вітчизняної війни в ЄАО 261 чоловік. Вони отримують пенсію, соціальний пакет і ЕДВ в розмірі 23042 руб. Інвалідів війни 45 осіб, їх грошове забезпечення дещо більше - 25172 руб.
Герої Радянського Союзу, яких, на жаль, в автономії вже немає, отримують пенсію 33343 руб. і одноразову грошову виплату, яка з 1 квітня становить 40051 руб.
У роки Великої Вітчизняної війни народними комісарами соціального забезпечення були Ніна Іванівна Грішакова (1941-1943 рр.) І Олексій Миколайович Сухов (1943-1945 рр.). На їхні плечі лягли тяготи соціального забезпечення бійців Червоної Армії і залишилися в тилу членів їх сімей. Незважаючи на втрату багатьох документів, знищення архівів, мобільність армійських госпіталів призначення і забезпечення пенсіями червоноармійців-інвалідів та членів сімей, які втратили годувальника, вироблялося в повній мірі.
У повоєнний час надання пільг для учасників Великої Вітчизняної війни при призначенні пенсій було пріоритетним напрямком держави.
Читати повністю
подробиці:
http://bounb.eao.ru/
Ілюстрація:
http://www.clipartbank.ru/
Антологія радянської фотографії: 1941 - 1945 (частина друга) → Іван Шагін: Убитий в останньому бою.Сайт УСАДЬБА Урси. КЛУБ ЛЮБИТЕЛІВ ПЕРЕКЛАДІВ . Галерея
"НП"
