Ворон ревнував Ноаха

Шолом, шановний рав Ессас!

У мене кілька питання до глави Нойаx.

1. Ной узяв від усього живого - Раші дає коментар, що це були біси. Що це за істоти і коли вони були створені?

2. І випустив він ворона, і вилетів той, відлітаючи і повертаючись - Раші: літав навколо ковчега і не виконував дорученого, тому що підозрював, що Ной хоче відібрати у нього самку? Поxоже це, на момент в Брейшісе - змій загорівся пристрастю до Xаве? Якісь незрозумілі взаємини.

Поясніть будь ласка.

Заздалегідь вдячний.

Сергій
Есслінген

Спочатку - одне загальне зауваження.

За великим рахунком суть Письмовою і Усної Тори - розкриття «структури» Пристрої світу і ролі людини в ньому. Навіть коли Тора, наприклад - в трактаті Талмуда Шаббат, обговорює подробиці закону, що забороняє в суботу писати слова (і навіть - літери!), Не в останню чергу досліджуються тут великі таємниці духовних світів.

Тим більше це стосується Агади (умовно кажучи - розповіді). бо агада

- метод розкриття Мудрості Творця.

Особливо багато агадот (мн. Число від слова агада) - в Мідраша, книгах, які роз'яснюють Письмову Тору.

Агаду не слід розуміти буквально. Мова в ній, в основному і в першу чергу, йде про духовні речі. Однак її «словесна оболонка» складена таким чином, щоб ми могли читати Агаду, як зрозумілий на «побутовому» рівні розповідь. Але суть цієї розповіді, повторю - вище, над текстом.

Це, безумовно, створює для розуміння Агади, якщо ми читаємо її в перекладі, нездоланні перешкоди. Бо будь-який переклад, як відомо, в певному сенсі - «творче перекладення» тексту. Подібні «перекладання» не просто ускладнюють розуміння суті Агади (а, отже - Тори), але - можуть зробити так, що її справжній зміст взагалі неможливо осягнути, або воно буде сприйнято неправильно.

Тому настійно рекомендую читати агадот (книги Мидраша, трактати Талмуду і т.п.) - в оригіналі.

Що ж стосується перекладів коментаря Раші до П'ятикнижжя, вважаю, що ними можна користуватися, але тільки як підмогу для вивчення цих коментарів в оригіналі на івриті. І наведені в них уривки Агади слід приймати так, як приводить їх Раші, не намагаючись «під'єднати» до них буквальний сенс і «збагатити» їх власними міркуваннями.

Підкреслю, що в моїй рекомендації немає і натяку на заклик - «не думати і не міркувати». Навпаки! Вивчаючи Тору - у всіх її підрозділах, абсолютно необхідно осмислювати пройдене. Але в перші роки вивчення я б не радив займатися Агаду (включаючи і уривки з агадот в коментарі Раші). Приступити до цього, на мій погляд, можна років через п'ять інтенсивного (і тільки на івриті!) Осягнення інших розділів Тори. І тоді, поступово, вивчаючи відповідні книги (скажімо, Маѓараля - раби Ієгуда Ліва; один з найбільших коментаторів Тори і Талмуда, головний рабин Праги - Чехія; 16-е століття; Маѓарші - коментатор Талмуда, Польща, 16-е століття і ін. ), робити перші спроби осягнення Агади. Треба бути готовим до того, що знадобляться 10-20 років серйозних занять Торою, щоб перед тобою почав відкривати свої таємниці загадковий глибинний світ Агади.

А тепер коротко відповім на Ваші питання.

1. Про заборону Всевишнього привести до ковчегу «представників» всього живого в Торі сказано: «... і від усього живого, із кожного тіла, по два запровадиш в ковчег» (Береш, гл. 6, ст. 19).

Навіщо тут дається повтор (спочатку сказано - «від усього живого», потім - «від кожного тіла»)? Цей «повтор», на перший погляд, може здатися зайвим; але ми знаємо, що в Торі нічого зайвого немає. Розкриваючи значення цього «повтору» Усна Тора повідомляє: в ковчегу прийшли і шедім (духовні субстанції; од. Число - шед), які були створені в останні секунди шостого дня Створення світу (перед «першим шаббат»). Вони були створені, як душі, але - без тіл, без плоті (Мидраш Раба, Береш, розділ 31).

Не вдаючись в подробиці, скажемо тут, що шедім - частина «механізму забезпечення» свободи вибору людини. Постійно, скажімо так, «підкачуючи», йецер а-ра (потенціал неправильних дій), вони змушують людину активізувати свій йецер а-тов (потенціал позитивних дій), щоб здобувати духовні перемоги (див. На сайті відповідь «Трохи про демонів (шедім

).

Створенням шедім завершився процес Створення світу, і можна було сказати: «І виявилося все, що створив Творець. І ось все це - дуже добре »(Береш, гл. 1, ст. 31; в уточненому перекладі).

Нагадаємо, що в ковчег Ноя увійшли люди і істоти, що не «спотворили Волю Творця», тобто в якомусь сенсі - духовно не зіпсована. Перебування шедім разом з усім живим було необхідно, щоб «механізм» свободи вибору ні на мить не зупиняв свою діяльність.

Відзначимо попутно, що вельми невдалий переклад, що трансформує поняття шедім - в «бісів», веде нас в сторону і викликає невірні асоціації. Адже всі ми виросли в середовищі християнської культури, де слово «біс» має інше значення, лише віддалено і спотворено нагадує суть поняття шедім

.

2. Про ворону і «ревнощів».

Якщо уважно прочитати текст Тори, стає очевидним, що Творець заборонив живим істотам (в тому числі - і людям) на той період, коли вони були в ковчезі, вступати в інтимні стосунки. Усна Тора (Талмуд, трактат Санѓедрін, лист 108) повідомляє деякі подробиці. Зокрема, дає інформацію про те, що ця заборона порушили троє: Хам (син Ноаха), пес і ворон. Про кожного з них можна було б розповісти багато цікавого. Але обмежимося розмовою про ворону.

Після закінчення Потопу ворона послали обстежити землю. У Торі про це сказано так: «І випустив (Ноах) ворона, і той, вийшовши, відлітав і повертався (не хотів виконувати завдання) ...» (Береш, гл. 8, ст. 7).

Російські слова «відлітав» і «повертався» не зовсім точно передають зміст відповідних виразів в оригіналі (на івриті). Насправді в них міститься натяк на якийсь діалог. Особливо - в слові «повертався». В оригіналі воно походить від слова, яке означає - «відповідав словами, заперечував».

Усна Тора розкриває нам сенс цього діалогу (будемо мати на увазі, що все це відбувається в духовних світах, де душа Ноаха розуміє ворона і відгукується на тонкі руху його душі).

- Якщо я полечу і загину, вороняче рід припиниться, - як ніби-то говорить ворон. - Адже в ковчезі - лише я і «моя дружина» - ворона. А Творець велів тобі (Ноя) зберегти всі види тваринного світу. Чи не збираєшся ти запліднити мою дружину в разі моєї загибелі?

- Існує правило: людина, особливо - поганий, підозрює іншого саме в тому, в чому він сам «грішний», - відповідає Ноах ворону. - Ось ти, ворон, не задумався над тим, чому я відсилаю саме тебе? Чи не тому, що хочу загибелі воронячого роду, а тому, що саме ти порушив заборону на інтимні стосунки і твоя «дружина» вже вагітна.

Що ж стосується твоїх підозр ревнивця, ти не подумав про головне. Якщо я, Ноах, не вступаю в стосунки з власною дружиною, близькість з якої заборонена мені тимчасово, чи стану я запліднювати твою «дружину», зв'язок з якою мені навіки заборонена (заборона на змішання видів)? ..

Ось такий діалог (тут ми наводимо лише його частина) відбувся між Ноахом і вороном. Ще раз повторю: все відбувається в духовних світах, і «розмова» людини з гав не наділена в слова.

З цієї розповіді ми дізнаємося, що в вороні «вмонтовано» щось погане, що спровокувало його на порушення заборони Творця і пред'явленню звинувачень іншому.

Але як взагалі ворон міг висловити настільки абсурдні підозри?

Тут все не так просто, як може здатися на перший погляд. Адже саме явище - Потоп був наслідком неправильної поведінки людства (а з ним - всього живого), яке спотворило шляху Всевишнього, коли різні види тварин вступали в інтимні стосунки, а люди - з іншими живими істотами. «Низькість» ворона полягала не в абсурдності «постановки питання», але саме в тому, що він вважав за можливе підозрювати в цьому Ноаха.

І ще. На івриті ворон називається - Орева. Це слово складається з букв Аїн

які складаються в корінь, який утворює слова, що означають в перекладі - «змішання» (в тому числі слово - ерев, вечір, коли воєдино зливаються, «перемішуються», світло і темрява). Так що ворон - символ «змішання» поганого і хорошого (такий, по суті, весь наш матеріальний світ).

Свої негативні сторони ворон продемонстрував в історії з Ноахом. А ось позитивні - в історії з самим незвичайним, загадковим пророком. З пророком Еліяѓу.

У Танахе розповідається, що саме ворони, по велінню Всевишнього, приносили Еліяѓу їжу, коли він був в пустелі (перша книга Гаммелах, гл. 17, ст. 6). І в цьому міститься натяк на те, що Еліяѓу пов'язаний і з цим і з «тим» світом і таємниця його розкриється перед завершенням всієї матеріалістичної історії світу - в кінці шостого тисячоліття. Можливо, це станеться дуже скоро. Але заздалегідь точну дату нам не дано дізнатися.

3. Про змії і Хаве.

Думаю, що в даному відповіді достатньо матеріалу, щоб зрозуміти: змій тут - якийсь образ, метафора, хоча описані в Торі події відбувалися в дійсності, але - в духовних світах. І всю цю історію не можна сприймати, як розповідь про взаємини жінки з живою істотою з тваринного світу.

Автор тексту Еліягу Ессас

06.05.04