Сос ю ра Володимир Миколайович [25.12.1897 (6.1.1898), ст. Дебальцеве, нині Донецької області, - 8.1.1965, Київ], український радянський поет. Член КПРС з 1920. Народився в робітничій сім'ї. В молодості був шахтарем. Учасник Громадянської війни 1918-20. Друкувався з 1917. Героїка революції і Громадянської війни, творчого творення, духовного зростання радянської людини, інтернаціональна пролетарська солідарність - основні теми ранньої творчості С .: поеми «Червона зима», «1917 рік» (обидві - 1921), «Оксана» (1922 ), «1871 рік»
(1923), «Відповідь», «Дніпрельстан» (обидві - 1926), «Війна - війні» (1930), віршована епопея «Залізниця» (1924). Ліричні вірші, багато поетичних збірок. Теми радянського патріотизму, дружби народів, соціалістичного будівництва характерні для збірок «Червоні троянди» (1932), «Нові вірші» (1937), «Люблю» (1939) та ін. Патріотична лірика військових років зосереджена в збірниках «Червоним воїнам» (1941 ), «У години гніву» (1942); в цей же час створені поеми «Олег Кошовий» (1943) і «Мій син» (1944). Післявоєнна творчість С. - поетичний літопис руху країни до комунізму, її боротьби за мир: збірки «Щоб сади шуміли» (1947, Державна премія СРСР, 1948), «На струнах серця» (1955), «Ластівки на сонці» (1960) , «Щастя сім'ї трудової» (1962; обидва - Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1963) і ін.
Поезія С. відзначена глибоким ліризмом, філософською спрямованістю, класичною ясністю і простотою. Його твори перекладено багатьма мовами народів СРСР і зарубіжних країн. С. багато перекладав російських класиків (А. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов), поетів братніх республік. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. Орденами.
Соч .: Твори, т. 1-3. [Вступ. ст. О. Кудіна], К., 1957; Твори, т. 1-10. [Вступ. ст. Е. Кирилюка], К., 1970-72; у русявий. пер. - Вірші і поеми. [Предисл. А. Кудіна], М., 1960; Вірші, М., 1971.
Літ .: Володимиру Сосюрi. Збipнік статей, К., 1958: Радченко Є., В. Сосюра. Лiтературно-критичними нарис, К., 1967; Голос Спогади про Володімipa Сосюру, К., 1968; Володимир Сосюра. Бiблioграфічній покажчик, X., 1966.
А. І. Кудін.
В. Н. Сосюра.
