За офіційною версією, Безрук на конкурсі представляла Україну - щоб підкреслити це, дівчина навіть розгорнула український прапор на площі Сочі.
З першого погляду, жест здається виявленням патріотизму. Але варто трохи придивитися до конкурсу і познайомитися з біографією самої Безрук, як "патріотизм" перетворюється в прояв пропаганди. До того ж, пропаганди не українською, а путінської.
Отже, два роки тому конкурс, який традиційно проходив у латвійській Юрмалі, перенесли в російські Сочі. Оргкомітет обурився рішенням латвійського МЗС, яке заборонило в'їзд в країну Валерії, Газманову і Кобзону за підтримку музикантами анексії Криму.
Місто змінилося, а от головні дійові особи конкурсу залишилися тими ж. Так, до складу журі конкурсу входить Валерія з Газмановим (останньому навіть виділений окремий творчий вечір), а також Лоліта і Ані Лорак, яка давно змінила вектор творчого розвитку з України на Росію. Географія конкурсу також не така вже й широка, як намагаються це показати організатори: крім пострадянських країн, в "Новій хвилі" беруть участь музиканти з Хорватії, Болгарії та Італії.
Рівень конкурсу високим не назвеш, про що свідчать і пости в соцмережах.
На "Новій хвилі" на протязі багатьох років всім заправляють кілька артистів, які останнім часом відрізняються хіба що любов'ю до Путіна.
Навіщо ж у такому конкурсі брати участь тій самій Італії, а тим більше України? Відповідь на питання знаходиться досить легко, варто подивитися на процедуру реєстрації. Згідно з регламентом, подати заявку на "Нову хвилю" може будь-який музикант, який має відповідне бажання. Згода офіційних представників країни, яку представлятиме "музикант, для цього не потрібно.
Тому не дивно, що бажаючі з'являються. "Нова хвиля" транслюється на центральному російському каналі і для молодих виконавців, а також тих, кому не вдалося пробитися іншими способами, конкурс є шансом почати підкорювати чималий ринок країни і "пофестивалити" в новому місті, хоча і в сумнівній компанії.
Ні про який патріотизм, звичайно, мова не йде.
Так, українець Вадим Олійник, який повинен був виступати на конкурсі від України в 2015-му році, вирішив відмовитися від участі. Пояснив лаконічно: мовляв, рішення обумовлено ситуацією в країні.
Для українки Анастасії Прудиус нові можливості виявилися важливішими. Вперше Прудиус, яка зараз живе в Києві, засвітилася на сцені українського шоу X-factor, але розкрутитися участь в програмі не допомогло. Тому в 2016-м дівчина подала заявку на "Нову хвилю", а й тут нікого не вразила.
Примітно, що батько Анастасії, який залишив сім'ю, коли дівчинка була зовсім маленькою, футболіст Владислав Прудиус, до поняття "батьківщина" теж ставився філософськи - людина грав за українські і російські команди, але в кінці кінців емігрував в США.
У вузі, який закінчила дівчина, до вирішення Прудиус поставилися прихильно і взяли її участь в "Новій хвилі" як можливість похвалитися.
Інша конкурсантка від України ", Галина Безрук журі і публіку вразила більше - після перемоги в двох конкурсних днях досить імовірно, що співачка отримає гран-прі конкурсу.
Безрук вже встигла поскаржитися на цькування: мовляв, її участь в "Новій хвилі" розгнівало чимало українців. Але сама вона в конкурсі нічого поганого не бачить.
Більш того, в інтерв'ю Безрук вже пожонглював путінськими штампами, згадавши про "одну сім'ю українців і росіян".
"Звичайно, мені це неприємно і образливо (критика - ред.). Ще два роки тому цей народ був нашою родиною, а тепер все різко стали для нас ворогами. Так, між нашими країнами йде війна, але я не розумію, чому я повинна припинити спілкуватися зі своїми родичами на Росії. Особисто вони ні в чому не винні! " - заявила дівчина Segodnya.ua .
Про "братів" теж згадати не забула.
"У мене є чітка позиція: наші народи намагаються посварити. І піддаватися цим дурниць, які відбуваються в політичній ситуації, нам точно не варто. Артисти створені для того, щоб нести радість. Як можна нести радість людині, який проживає в Україні, а його рідного брата, який живе в Москві - ні? мені здається, ми все - брати. На Росії багато близьких мені людей, родичів і друзів. і якщо мені будуть пропонувати роботу там, де живуть мої близькі, я з радістю візьмуся за неї ", - зазначила Безрук виданню " Главред ".
Цікаво, що в Безрук є власні причини вважати російських сім'єю. Так, раніше Галина, яка народилася в Краматорську, активно розвивала акторську кар'єру. Спочатку - в театрі ім. Леся Курбаса, а вже в 2015-му - в Московському театрі мюзиклу.
Цього літа Безрук одружилася з російським актором Артемом Алексєєвим і зараз проживає в Москві. Отже вважати Безрук українкою можна хіба що з формально-юридичних причин.
З Україною Безрук тепер об'єднує хіба що напис в паспорті, і то - з її слів. Адже такі речі російському оргкомітету конкурсу перевіряти невигідно. Набагато краще прийняти "українську конкурсантку, яка на кожному кроці розповідає про кровних зв'язках між Росією і Україною. А таким чином, звичайно ж, в черговий раз стикнутися в свідомість українців: ну чого ви, війна війною, але ми - брати ...
Тому не варто дивуватися, що для росіян Безрук - зручний переможець конкурсу. А ось українцям радіти тому, що росіянка перемогла в російському конкурсі, явно нічого.
Навіщо ж у такому конкурсі брати участь тій самій Італії, а тим більше України?Як можна нести радість людині, який проживає в Україні, а його рідного брата, який живе в Москві - ні?
