[Img: 100446]
Прогулянка по коліно у воді посередині Дніпра в Києві стала реальністю. Це може зробити будь-хто. Правда, в зв'язку з похолоданням краще відкласти це заняття до весни.
Найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з'явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами. До слова, нові острови вже визирають з води між мостами Метро і Патона.
За словами голови Асоціації рибалок України (АРУ) Олександра Чистякова, однією з причин обміління річки є втрата нею власного течії. Після того як Дніпро перегородили греблями, він не в змозі змити все те, що потрапляє в нього разом з побутовими і виробничими стоками. Чи не покращують ситуацію металургійні і хімічні гіганти. Хаотична забудова берегів призводить до знищення природних нерестовищ, заплавних лук і проток. Дніпро позбавляють можливості самому очищати свої води.
Однак основна шкода Дніпру в столиці і області наносять земснаряди. В принципі вони повинні розчищати фарватер річки від піщаних наносів і поглиблювати замулені озера, даючи їм друге життя. Але все залежить від того, в чиїх руках вони знаходяться. Сьогодні їх використовує бізнес в суто особистих цілях. Начебто робиться добра справа, поглиблюється річка. Ось тільки пісок від намиву кудись зникає. А після таких піратських робіт залишаються понівечені природа і річки.
- У столиці біля Південного моста третій рік поспіль працюють три земснаряда, - обурюється голова водно-моторного клубу «Видубецький» Володимир Стріла. - Їх господарі на протестні акції громадськості ніяк не реагують, а контролюючі органи закривають очі. Після декількох років нашої безуспішної боротьби чиновники зробили свою справу. Якщо раніше ці земснаряди добували пісок взагалі без будь-яких документів, то тепер у них необхідний пакет дозволів є.
Що саме цинічне в цій ситуації - акваторію, на якій вони працюють, за документами назвали «піщаним кар'єром». Так що найбільша річка України перетворилася в піщаний кар'єр. Причому земснаряди працюють на Дніпрі прямо навпроти Києво-Печерської лаври. Чи не там, де це життєво необхідно річці, а в місцях, де на дні є великі запаси піску та звідки його зручно транспортувати.
За неофіційними даними, один земснаряд можна орендувати за 50 грн. з тонни піску. Близько десятка зараз працюють в столичній акваторії і в озерах Києва. Ще три десятка - в Київській обл., А якщо додати до цього понад 20 незаконних піщаних кар'єрів, то загальна картина виглядає гнітюче. За рік розкрадається пісок на сотні мільйонів гривень.
Виповнюється мрія міських чиновників: столичної землі стає все більше, а річки все менше. З літака на Дніпро боляче дивитися: річка роздроблена і поділена мілинами на окремі фрагменти. Ці острівці знаходяться приблизно в двохстах метрах від берега навпроти пам'ятника засновникам Києва Кию, Щеку, Хориву і сестрі Либідь. Ділянка річки поруч з ними заріс ліліями і водоростями. Уже сьогодні на «нову землю» можна припливти на човні з шезлонгом і позасмагати. Коли стоїш посеред Дніпра по коліно у воді, відчуваєш себе відомим біблійним персонажем.
За кілька років сюди завдасть ще більше піску, почнуть рости кущі, а з часом і дерева. Рослини пустять коріння, і тоді тут буде накопичуватися багато піску. Ось так і з'являються нові острови, стверджує пан Стріла.
[Img: 100445]
За словами голови Державної екологічної інспекції Андрія Заїки, мілководді в цьому місці не перший рік. Перебіг гальмується, опади осідають на дно. Тому дана акваторія потребує постійного контролю і розчищення. Повноцінний острів тут цілком може утворитися через 5-10 років. Все залежить від кількості води і осадів в ній. Якщо будуть сильні паводки, процес може прискоритися, т. К. Посилюється перенесення зважених часток. Наприклад, ще одна мілину утворюється біля берега навпроти Тури через те, що молодята десятки років кидають у воду пляшки з-під шампанського. Шар пляшок на дні досяг півтора метрів.
Штраф у 136 грн. нікого не лякає
Глава Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко вважає, що численні мілини в столичній акваторії утворилися тому, що останні два десятиліття до Дніпра відносяться неналежно погано, а земснаряди працюють без зупинки.
- Біля заводу Ковальської земснаряди відбирали пісок, в результаті природа затягувала вириті ними глибокі котловани за рахунок острова Великий, - пояснює пані Тимочко. - Його берега вкачувалися, це призвело до того, що площа острова зменшилася на 27%. Біля заповідного острова Козачий незаконний видобуток піску спровокувала зсув ґрунту, почалися зсуви, руйнування берегової лінії. Боляче дивитися на що лежать корінням догори впали в воду дерева.
Збулася мрія чиновників: столичної землі стає все більше, а річки все менше
При будівництві Дарницького моста спочатку намили острів для опор, тим самим звузивши в цьому місці річку, що загрожує розливами і підтопленням приватного сектора Осокорків під час паводків. А в 2010 р спустили 11 млрд. Куб. м води з Київського моря, що призвело до масової загибелі риби. Там тоді розігралася екологічна катастрофа. Всі ці експерименти призводять до того, що змінюється природна рівновага. Один із прикладів - поява нових островів.
Недалеко від вищезазначених островів, праворуч за течією і ближче до мосту Метро теж є зарослі ліліями і навіть очеретами мілководдя. З води стирчать корчі, принесені паводком.
- Ми розглядали кілька пропозицій з розчищення цих мілин на засіданні комісії, - стверджує секретар комісії з екополітики Київради Сергій Костюк. - До таких речей необхідно підходити обережно. Почекаємо висновків вчених і після приймемо рішення. Безсумнівним є той факт, що давно пора навести порядок у видачі дозволів на гідронамиви. Державні структури повинні розробити програму по відновленню Дніпра. Для цього чиновники повинні сумлінно виконувати покладені на них обов'язки, а також залучати до своїх рішень науку.
За словами пана Чистякова, нахабство господарів земснарядів пояснюється забороною на перевірки комерційних структур. Це можна робити тільки з дозволу Кабміну. Також за розпорядженням уряду урізано фінансування природоохоронних структур і значно скорочена чисельність їх працівників. Кабмін фактично наклав заборону на охорону навколишнього середовища і контроль за використанням природних ресурсів. По суті уряд висунув гасло: хліб або екологія. Такий підхід загрожує тим, що вал порушень рано чи пізно призведе до прямої загрози екологічної безпеки країни.
Нещодавно АРУ, Всеукраїнська екологічна ліга та Національний екологічний рада звернулися до глави уряду, закликавши його не розглядати на що почався конкурсі на посаду глави держагентства водних ресурсів кандидатури, які не мають професійного досвіду.
У зверненні йдеться про те, що Держводагентство забезпечує функціонування системи моніторингу навколишнього середовища в частині проведення радіологічних і гідрохімічних спостережень на водних об'єктах комплексного призначення, транскордонних водотоках, водогосподарських системах міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу АЕС.
Крім того, ця структура здійснює заходи щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними. Громадськість також звернула увагу на те, що протягом останніх десятиліть в країні дуже гостро стоїть питання забруднення поверхневих і підземних вод. З скинутих в 2015 р в водойми 3 млрд. Куб. м стоків третя частина - неочищені або недостатньо очищені води.
За роки незалежності в країні зникло більше 10 тис. Водойм. Безгосподарність і непрофесіоналізм у керівництві управління і в використанні водних ресурсів призводять до їх масового забруднення. Медики стверджують, що різке зростання числа захворювань останнім часом безпосередньо пов'язаний з якістю питної води.
Згідно із законодавством, за забруднення водойми загрожує штраф в розмірі до 136 грн., Що не відлякує порушників. Ця сума набагато менше, ніж оформлення всіх дозволів, будівництво очисних споруд і т. П.
Необхідно категорично заборонити неочищені стоки, а до порушників застосовувати серйозні санкції аж до кримінальної відповідальності. Підприємства, які не хочуть встановлювати очисні споруди, потрібно закривати, вимагає Всеукраїнська екологічна ліга.
Крім того, ми забираємо з річок занадто багато води. На їх берегах побудовані хімічні і металургійні гіганти, кожен з яких бере щорічно 300 млн. Куб. м, а повертає 200 млн. Скільки води втрачається в результаті діяльності підприємств, ніхто не знає. Річки міліють, перетворюються в болота, а потім і зовсім зникають. Вітчизняна промисловість працює за застарілими технологіями - на одиницю ВВП витрачається в 4,5 рази більше енергії і в 6,5 рази більше води, ніж в країнах ЄС. Чи можна вирішити цю задачу?
- Господарі підприємств в гонитві за надприбутками тільки експлуатували дісталося їм обладнання і не вкладали кошти в нові технології, - стверджує Тетяна Тимочко. - Низька ціна води для промислових підприємств не стимулює їх власників вкладати кошти в модернізацію, що забезпечує економію. Якби вартість води для цих підприємств була різко збільшена, вони б почали будувати системи закритого циклу водопостачання. Сьогодні так працюють одиниці. Пора впроваджувати економічні механізми, що зберігають природні ресурси.
Також не слід забувати, що фактично всі домоволодіння біля води користуються незаконними водозаборами для господарських і побутових потреб. А це серйозні обсяги.
Напевно, потрібно вимагати, щоб за водний ресурс гідно платили. Експерти Національного екологічного ради протягом трьох років подають на розгляд парламенту законопроект про підвищення ставки платежів за забруднення водних об'єктів, а також про посилення санкцій в Адміністративному та Кримінальному кодексах за отруєння водойм. Чимало депутатів є власниками заводів і фабрик і тому не поспішають прийняти цей закон.
Зерна від плевел
Однак не хочеться закінчувати статтю на трагічній ноті. Люди багато можуть, якщо захочуть. Наприклад, розпочато і успішно реалізується програма «Відновлення київських водойм», створена за ініціативою АРУ і ГО «Еко-громада». У ній беруть участь не тільки громадські, а й державні структури, а також вчені.
- У пілотний проект увійшли 28 столичних водойм, - каже керівник «Еко громади» Валентин Рак. - На багато з них написані наукові обґрунтування та підготовлена проектна документація. На шість водойм вже заведена необхідна техніка. Озеро Малий Небреж відкрили після піврічної розчищення. З 0,5 га засміченого болота зробили озеро з чистою водною гладдю в 2,5 га. Було вивезено понад 70 тис. Т сміття. Сьогодні на цій водоймі упорядковують берегову територію.
На жаль, з 486 водних об'єктів в Києві залишилося тільки 370. Їх тяжке становище намагаються використовувати недобросовісні люди, що пропонують космічного масштабу програми по їх швидкої реанімації. Сподіваємося, при прийнятті рішень депутати зможуть відокремити зерна від плевел і наші водойми отримають шанс на друге життя.
Сьогодні АРУ і «Еко-громада» спільно з Агентством водного господарства та науковими інститутами НАН приступили до створення програми «Про цивілізованої господарської діяльності на Дніпрі». Але цього мало. Нам давно потрібно було розробити нову водну політику. Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом і підходити до її використання з усією відповідальністю.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
Чи можна вирішити цю задачу?
