- Біографія Олександра II
- Внутрішня політика Олександра II
- Зовнішня політика Олександра II
- Цікаві факти
Парадоксальність долі російського імператора Олександра II (17.04.1818-01.03.1881г) очевидна: з одного боку, за проведення широкомасштабних суспільно-політичних реформ він удостоївся від народу вельми приємного прізвиська - Визволитель, з іншого - був убитий в результаті терористичного акту учасниками ліворадикальної екстремістської організації «Народна воля». Дійсно, від любові до ненависті відстань буває коротше гороб'ячого носа ...
Біографія Олександра II
Олександр був первістком у подружжя Миколи Павловича і Олександри Федорівни. Саме тому в очах батьків, придворного оточення, та й усієї Росії він спочатку задумувався як прямий і законний спадкоємець престолу. У такій якості був організований і його виховання з навчанням. Це відповідальна справа було доручено поетові В.А.Жуковському, який упорався блискуче. По суті, Жуковський був при Олександрі тим, чим був свого часу Аристотель при іншому Олександрі - Македонського . І нехай в пізні роки Олександр вже обтяжувався уроками і настановами Жуковського, але плоди освіти, посіяні в його душі, не пропали даром і з часом дали добрі сходи. У 1837 році спадкоємець престолу став повнолітнім. У зв'язку з цим їм було зроблено велику подорож спочатку по Росії, а потім і закордонне турне. У 1841 році дружиною цесаревича стала Марія Гессенская. Часті вагітності підірвали здоров'я дружини Олександра (так, вже до моменту його вступу на престол, у них було шестеро дітей), вона не виносила публічності, вважала за краще самота. У пізні роки серцевої прихильністю Олександра стала юна княжна Катерина Долгорукова.
Внутрішня політика Олександра II
Середина XIX століття в російській історії стала своєрідною політичною «відлигою», що відбудеться через століття, в епоху правління М. С. Хрущова. Олександр ясно розумів, що реформи неминучі, і знайшов в собі мужність піти на них. Одним з перших указів були помилувані що живемо й зостались декабристи. Кілька років зайняла підготовка селянської реформи, що стала реальністю в 1861 році. При всій половинчастості вона стала проривом у внутрішній політиці. Олександр заснував земства - принципово нові органи місцевого самоврядування, куди можна було обирати представників незалежно від їх станової приналежності. Реформування піддалося і міське управління. Стали обирати міські управи і міського голову. На них було покладено завдання щодо вирішення різного роду господарських питань. Згідно з основними положеннями проведеної судової реформи суд ставав відкритим і гласним, обвинувальна влада відокремлювалася від судової, справи стали розглядатися не більше ніж в двох інстанціях. За військову реформу Олександр знищив настільки ненависні багатьом військові поселення, велів скасувати ганебні та принизливі тілесні покарання для солдатів. У країні з'явилося більше десяти військових округів. Був значно скорочено термін військової служби. Армія стала набиратися по необхідній кількості новобранців. Цар виявляв особливу турботу про освіту і освіті. Статути гімназій і університетів зазнали істотних змін. Придбали в правах жінки, для них були відкриті спеціальні курси в великих містах країни.
Зовнішня політика Олександра II
Новому імператору вдалося з лишком відновити зганьблену честь Росії і забути ганьбу Кримської кампанії. Вдалося остаточно підкорити Кавказ, приборкати хвилювання в Польщі. Був завойований Туркестан. Стала швидко освоюватися відійшла до Росії за договором з Китаєм Амурська область. Разом з тим, не цілком далекоглядно Аляска була майже даром продана Сполученим Штатам Америки. Приголомшливу славу російській зброї принесли перемоги в Східній війні. Вона принесла звільнення від турецького ярма балканських слов'ян. Успіхи могли бути і більшими, якби не втручання «прогресивної» Європи.
Цікаві факти
- На життя імператора здійснювали замах вісім разів, і останнім, восьме замах стало для Олександра фатальним.
- Заснований ще Пушкіним журнал «Современник» перейшов в руки Некрасова та став самим передовим друкованим органом середини XIX століття. Друкуватися в ньому вважали за честь багато літераторів.
