Мінфін визначився з майбутнім держбанків - одні повністю підуть "під молоток", інші ж будуть продані частково.
Про це ЕП стало відомо зі стратегії "Напрями і принципи розвитку держбанків до 2025 року", яку Мінфін готує на розгляд Кабміну.
Копія документа виявилася в розпорядженні ЕП. Документ досі ніде не публікувався.
На одному з найближчих засідань уряд планує його розглянути.
Стратегією передбачається формування двох груп банків - системоутворюючі (СВБ) та несістемообразующіе (НСОБ). До першої категорії відносяться Укрексімбанк і Ощадбанк, до другої - всі інші.
Створення ж нових держбанків автори документа вважають недоцільним.
Держактиви готують до продажу
Зараз частка держави на банківському ринку приблизно 26%. Кабмін бере курс на мінімізацію своєї присутності в банківському секторі.
Так, в середньостроковій перспективі, до 2019 року, держава планує продаж не менше 25% акцій Ощадбанку і Укрексімбанку.
Продаж допускається двома способами - безпосередньо інвестору або ж через IPO на одній з великих європейських фондових бірж. В якості потенційних інвесторів Мінфін бачить міжнародні організації, в тому числі ЄБРР, IFC, Німецьку компанію з інвестицій та розвитку.
Перспективи продажу 25% акцій Укрексімбанку головний фінансовий аналітик РА "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран оцінює як "вкрай позитивні".
Новини компанії: продаж бізнесу / Непрофільних активів.
"Банк має хороші міжнародні зв'язки та репутацію, широку кореспондентську мережу, непоганий картковий бізнес. В процесі реструктуризації зовнішнього держборгу Укрексімбанк одним з перших завершив перегляд термінів погашення своїх зобов'язань. Це готовий бізнес, який цікаво купити", - вважає Шапран.
А ось позиції Ощадбанку, на його думку, не такі хороші: "По суті, це не банк, а пошта. Рівень обслуговування, особливо в регіонах, залишає бажати кращого. Головна перевага Ощадбанку - наявність великої філіальної мережі. Для того, щоб цей банк став банком в сучасному розумінні цього слова - в нього потрібно вкласти багато грошей ".
Успішність продажу Ощадбанку залежить від того, наскільки адекватну стратегію розвитку менеджмент банку представить інвестору.
Відносно ж несістемообразующіх банків мета одна - швидкий вихід з володіння. "Це дасть чіткий сигнал для ринку, що уряд не має наміру володіти значною частиною банківського сектора", - йдеться в документі.
Перший на продаж в цьому сегменті - Укргазбанк. Приватизувати його планують до 2017 року.
"В принципі об'єкт привабливий з точки зору наявності системно важливих клієнтів - держкомпаній. І якщо Мінфін гарантує новому інвестору, що вони не почнуть масово переходити в інший держбанк, плани з приватизації цілком можуть збутися", - говорить Шапран.
Зробити це можна, прописавши в договорі купівлі-продажу термін, протягом якого клієнтська база в особі держпідприємств не змінюватиметься.
"ЄБРР зараз активно купує українські активи. Вони увійшли в капітал Райффайзен Банку Аваль, збільшують свою частку в УкрСиббанку. Не виключено, що їх можна переконати увійти в капітал і Укргазбанку", - зазначив в коментарі ЕП глава аналітичного відділу Eavex Capital Дмитро Чуріна.
Подивившись на досвід в Україні таких європейських груп як Commerzbank, UniСredit, малоймовірно, що українськими держбанками зацікавляться інші інвестори, крім МФО, вважає він.
"Для госудасртва важливий не так капітал від ЄБРР, як його участь в управлінні банку. Прихід подібного міноритарія передбачає більш ефективне управління останнім", - відзначає старший радник "Альфа-Банку Україна" Роман Шпек.
Що ж стосується інвесторів, крім МФО, то на задається питанням: а що держава за останній час зробило для того, щоб вони прийшли і зацікавилися українськими держактивами? Особливих передумов для їх приходу немає, підкреслює Шпек.
За банками закріплять "сфери впливу"
Питання оперативної діяльності в документі описані досить абстрактно. "Нам важливий результат, а як він буде досягнутий - це повинно хвилювати менеджерів. Ми ставимо лише певні орієнтири, яким банк повинен слідувати", - розповів співрозмовник в Кабміні.
Зокрема, передбачається чіткий поділ "сфер впливу" держбанків.
Передбачається, що Ощадбанк зосередиться на роботі з населенням, малим і середнім бізнесом і великими підприємствами в певних галузях економіки.
В якості додаткового каналу продажів Ощадбанк може скористатися наявними можливостями великих державних інфраструктурних підприємств. Наприклад, продавати свої продукти і послуги у відділеннях Укрпошти.
А Укрексімбанку доведеться відмовитися від роботи з роздробом до 2017 року. Він зосередиться на обслуговуванні компаній-експортерів, підприємств, які виконують контракти за кордоном і реалізують торгові або інвестиційні імпортні проекти із залученням іноземних експортно-кредитних агентств і МФО.
Ще одна пріоритетна сфера роботи банку - обслуговування міждержавних і міжурядових торгових і інвестиційних угод.
За даними НБУ на кінець другого кварталу, обсяг роздрібного кредитного портфеля Укрексімбанку становив 362 млн грн, в той час як загальний обсяг кредитного портфеля - 57,6 млрд грн. При цьому у формуванні пасивної бази значення роздробу набагато більше - 22 млрд грн депозитів фізосіб з 71 млрд грн депозитного портфеля клієнтів.
Філіальна мережа Укрексімбанку налічує 105 точок. За словами екс-керівника Укрексімбанку Віктора Капустіна, реформувати установа потрібно було вже давно.
"Ми подавали відповідні документи ще в 2007 році. Спочатку банк створювався як експортно-імпортний банк і повинен був концентруватися саме на експортно-імпортних операціях", - підкреслює банкір. Передбачається, що Укрексімбанк буде розширювати свою присутність за рахунок відкриття міжнародних представництв за кордоном.
Ощадбанк втратить держгарантії
Ощадбанк позбудеться і одного зі своїх головних переваг - держгарантій по всіх вкладах. Під час кризи цей аргумент був однією з "фішок" держбанку для залучення клієнтів.
Таким чином Ощабанку намагався утримати вкладників, які побоювалися, що у Фонду просто не вистачить грошей на всіх вкладників "лопнули" банків, і заманити до себе заможних вкладників, які в прямому сенсі слова "виносили" гроші з банківських рахунків в 2014 році.
"Держава поступово відмовиться від повної гарантії депозитів населення в Ощадбанку. Рішення про терміни і умови приєднання ФГВФО і скасування державної гарантії за вкладами клієнтів в Ощадбанку в середньостроковій перспективі буде прийнято на основі економічного аналізу наслідків і ризиків для банку і банківського сектора", - йдеться в тексті документа.
У Мінфіні поки не готові сказати, як технічно буде проводитися відмова від гарантій.
"Це завдання другого етапу нашої роботи. Зараз йде робота над першим етапом - розробка стратегічного документа. Поки юристи зводять всю карту законодавства, яке регулює діяльність держбанків, після чого будуть вирішувати, як правильно перевести вклади населення в Ощадбанку під гарантію Фонду гарантування вкладів фізосіб" , - говорить співрозмовник в Мінфіні.
У відомстві вважають, що така ініціатива не вплине на стійкість держбанку.
"Якщо в Ощадбанку з'явитися інвестор, це буде означати, що банк знаходиться в досить хорошому стані і ця гарантія йому вже не потрібна", - пояснив співрозмовник.
Старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова не виключає, що скасування госгарантірованія повліет на деяких вкладників - може намітиться відтік депозитів. "Але якщо до складу акціонерів увійде хтось із МФО - це підвищить якість корпоративного управління банком і запобіжить можливий негативний ефект на вклади", - відзначає експерт.
Іншої думки Шпек. "Державне гарантування за вкладами Ощадбанку - умовне. Воно ніде юридично не закріплено. Більш того, особливих ознак того, що держава має намір виконувати ці гарантії, немає. У нас дефіцитний бюджет, і в ньому не закладені будь-які ресурси на гарантування депозитів Ощадбанку" , - зазначає радник "Альфа-Банку Україна".
Крім іншого, розробники документа намагаються обмежити ризикові операції Ощадбанку.
"Якщо сума кредитного ризику на одного клієнта / групу клієнтів перевищує 5% регулятивного капіталу, перевага повинна бути віддана не двосторонніми кредитними договорами, а участі / організації синдикованих кредитів з комерційними банками або МФО, що дозволить розподіляти ризики між банками-кредиторами (risk sharing) ", йдеться в документі.
Примітно, що міжнародні структури вже не перший раз обмежують діяльність ощадного держбанку. У 2003 році Кабмін і Нацбанк підписали Меморандум зі Світовим банків, зобов'язавши банк скоротити портфель ризикових активів і припинити кредитувати юросіб. Обмеження діяло до 2006 року.
Передбачається, що до 2025 року Ощадбанк продовжить кредитувати населення, мікробізнес і МСБ, в першу чергу АПК і проекти з енергоефективності.
У великому бізнесі перевага надаватиметься певним галузям економіки - інфраструктурі, АПК і енергетики.
Для роботи в роздробі акцент буде робитися на віддалених каналах обслуговування. Завдання для Ощадбанку - увійти як мінімум в топ-5 за обсягом роздрібного кредитного портфеля (зараз банк знаходиться на 8 місці) і в топ-3 в сегменті кредитування і залучення депозитів мікробізнесу і МСБ.
Курс на прибуток
Одне з ключових завдань для всіх держбанків на наступний рік - беззбитковий діяльність.
За підсумками трьох кварталів 2015 року Ощадбанк і Укрексімбанк зафіксували суттєвих збитків. Дев'ять місяців 2015 перший закінчив зі збитками 5,4 млрд грн, а другий - 8,3 млрд грн. Обидва банки вже сформували резерви під істотну частину кредитного портфеля юросіб - 49% і 65% відповідно.
"Велика частина кредитних портфелів держбанків складається з кредитів низької категорії якості. Серед них кредити, видані в рамках підтримки на неринкових умовах держкомпаніям, які перебували або перебувають у власності або під впливом політично значимих осіб або їх партнерів", - пояснюють автори стратегічних рекомендацій.
Також до низької якості стратегія відносить кредити, видані компаніям-ринковим гравцям, але всупереч місії і завданням, покладеним на ці банки. Особливо це стосується кредитування проектів в сфері нерухомості, зазначається в стратегії.
У Мінфіні попереджають - держпідтримка Ощадбанку і Укрексімбанку буде зменшуватися: до 2025 року передбачена лише одноразова капіталізація цих банків з боку держави.
Зокрема, мова йде про капіталізацію в наприкінці 2015 - початку 2016 року в рамках підтверджених збитків від належного формування резервів під існуючу проблемну і сумнівну заборгованість.
Результатів стрес-тестування, які покажуть розмір необхідної докапіталізації, НБУ ще не оприлюднив.
"Поки в бюджет ми конкретну суму на докапіталізацію не закладаються - вона буде залежати від результатів річного аудиту та оцінок Нацбанку. Я сподіваюся, що ці держбанки не зажадає додаткового капіталу", - зазначив в коментарі ЕП перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський.
Поки найкраще фінансові показники Укргазбанку - він втратив за дев'ять місяців всього 180 млн грн. Правда, обсяг сформованих резервів по кредитному портфелю юросіб - лише 29%. У наступному році йому буде складніше всього.
У концепції передбачається, що держава більше не буде виділяти кошти з держбюджету на його підтримку. Якщо до кінця року Укргазбанк не зможе знайти покупця на кредит сільськогосподарської групи "Креатив" на 97 млн доларів, тоді вже з 1 січня він повинен буде сформувати резерви під нього на суму 2,5 млрд грн.
"Частина це суми - 500 млн грн - ми вже зарезервували", - повідомило джерело в Укргазбанку.
Привід для тривоги - якщо втрати від кредитних ризиків підтвердяться, "Укргазбанк" чекає ліквідація з передачею активів і зобов'язань в один з системоутворюючих банків.
Спрацювати в плюс держбанкам в 2016 році буде непросто.
"Думаю, що в 2016 році державним банкам потрібно буде вибирати - або визнавати реальні збитки від зниження якості кредитного портфеля і, відповідно, докапіталізуватися або намагатися робити вигляд, що все в порядку, і малювати звітність", - вважає аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.
Він схиляється до того, що влада вибере більш відповідальний - перший варіант, тому за результатами всього 2016 року, швидше за все, будуть збитки.
Але якщо, відзначає він, докапіталізація відбудеться в I-II кварталах, то до кінця року банки зможуть вийти, як мінімум, на беззбиткову діяльність в поквартальному вимірі.
Галина Калачова, ЕП
Вікторія Руденко, FinClub
Що ж стосується інвесторів, крім МФО, то на задається питанням: а що держава за останній час зробило для того, щоб вони прийшли і зацікавилися українськими держактивами?
