Джон Толкін - Володар перснів: Братерство Кільця

Джон Рональд Руел Толкієн

Володар кілець:

Братство кільця

Передмова автора

Ця казка виникла в усних розповідях і мало-помалу переросла в історію Великої війни Кільця, що включає безліч відступів в давніші часи.

Вона почала створюватися після того, як був написаний «Хоббіт», за його першої публікації в 1937 році; але я не поспішав з продовженням, тому що хотів перш зібрати і привести в порядок міфологію і легенди древніх днів, а для цього треба було кілька років. Я робив це для власного задоволення і майже не сподівався, що інші люди зацікавляться моєю роботою, тим більше що спочатку вона була переважно лінгвістичної і виникла з необхідності привести в порядок мої уривчасті відомості про мови ельфів.

Коли ті, чиїми порадами і підтримкою я користувався, позбавили мене цієї малої надії, я повернувся до продовження, підбадьорюваний вимогами читачів повідомити побільше про хоббітів і їх пригоди. Але я все більше заглиблювався в минуле, і моя розповідь все не закінчувався. Процес цей почався ще при роботі над «Хоббітом», в якому зустрічалися згадки про давніші події та персонажів: про Елронд, Гондоліне, первонароджених ельфів, орків, - і проблисками на тлі більш пізніх подій виникали імена «Дурін», «Морія», «Гендальф», «Некромант», «Кільце». Поступово значення цих імен у ставленні до давньої історії пояснювалося, і переді мною відкривалася Третя епоха і її кульмінація - війна Кільця.

Ті, хто просив більше інформації про хоббітів, врешті-решт отримали її, але їм довелося чекати довго: створення «Володаря Кілець» зайняло час з 1936-го по 1949 рік. У цей період у мене було безліч обов'язків, якими я не міг знехтувати, і мої власні інтереси в якості викладача і лектора поглинали мене. Відстрочка ще більш подовжився через що почалася в 1939 році війни: до її закінчення я ледь досяг кінця першої книги. Незважаючи на важкі п'ять воєнних років, я зрозумів, що не можу відмовитися від своєї книги, і продовжував працювати, здебільшого ночами, поки не опинився біля могили Баліна в Морії. Тут я надовго затримався. Майже рік по тому я відновив роботу, і до кінця 1941 року дістався до Лоріена і Великої річки. У наступному році я накидав перші глави того, що зараз є книгою третьою, а також початок першої і п'ятої глав п'ятої книги. Тут я знову зупинився. Передбачати майбутнє виявилося неможливо, і не було часу для роздумів.

У 1944 році, зав'язавши всі вузли і переживши все труднощі війни, вирішити які (або, принаймні, спробувати вирішити) я вважав своїм обов'язком, я почав розповідати про подорож Фродо в Мордор. Ці глави, поступово виростали в книгу четверту, я писав і надсилав по частинах моєму синові Крістоферу в Південну Америку, де він служив в англійських військово-повітряних силах. Проте, треба було ще п'ять років для завершення казки: за цей час я змінив будинок і роботу. Дні ці були менш похмурими, але залишалися дуже напруженими. Потім всю казку потрібно було перечитати, переробити і передрукувати на машинці. Я робив це сам: у мене не було коштів для найму професійної друкарки.

З тих пір як десять років тому «Володар Кілець» був надрукований вперше, його прочитали багато; і мені хочеться тут висловити своє ставлення до численних відгуків, висловленим з приводу цієї повісті, її героїв і спонукальних мотивів автора. Головним спонукальним мотивом було бажання казкаря випробувати свої сили в дійсно довгою казці, яка захопила б увагу читачів, розважила їх і доставила їм радість, а іноді, може бути, і чіпала. Провідником мені служило лише моє власне чуття, а такий провідник часом ненадійний.

Деякі з читачів знайшли книгу нудною, безглуздою або негідною уваги, і я не збираюся з ними сперечатися, бо відчуваю аналогічні почуття по відношенню до книг, які подобаються їм. Але навіть з точки зору тих, кому моя повість сподобалася, в ній є чимало недоліків. Ймовірно, ні одна довга казка не може в рівній мірі задовольнити всіх читачів: я виявив, що ті уривки або глави, які одні мої читачі вважають слабкими, іншим дуже подобаються. Найкритичніший з читачів - сам автор - бачить тепер безліч недоліків, великих і малих, але так як він, на щастя, не зобов'язаний переглядати книгу або писати її заново, то обійде їх мовчанням, вказавши лише на один недолік, зазначений деякими читачами: книга занадто коротке.

Що стосується внутрішнього сенсу - підтексту книги, то автор його не бачить зовсім. Книга не є ні алегоричній, ні злободенною. У міру свого зростання казка пускала коріння в минуле і викидала несподівані гілки, але головне її зміст грунтувалося на неминучому виборі Кільця як сполучна ланка між нею і «Хоббітом». Ключова глава - «Тінь минулого» - є однією з найперших за часом появи глав казки. Вона була написана задовго до того, як 1939 рік провістив загрозу загального знищення. Джерела цієї казки укладені глибоко в уяві і мають мало спільного з війною, що почалася в 1939 році, і її наслідками.

Реальна війна не відповідає легендарної ні по ходу, ні за наслідками. Якби реальна війна направляла розвиток легенди, тоді, безсумнівно, Кільце було б використано проти Саурона: він не був би знищений, але поневолений, а Барад-Дур - не руйнуючи, а окупований. Мало того, Саруман, не зумівши заволодіти кільцем, знайшов би в Мордор відсутні відомості про нього, зробив би Велике Кільце своїм і змінив би самозваного правителя Середзем'я. У цій боротьбі обидві сторони зненавиділи б хоббітів; хоббіти недовго б вижили навіть як раби.

Можна було б внести і інші зміни, які припали б до смаку любителям алегорій і злободенних відповідностей. Але я страшенно не люблю алегорії у всіх їх проявах, і, скільки я себе пам'ятаю, завжди ставився до них так. Я вважаю за краще історію, справжню або вигадану, з її практичної применимостью до думок і досвіду читачів. Мені здається, що багато змішують «застосовність» з «аллегоричностью»: але перша залишає читачів вільними, а друга проголошує панування автора.

Автор, звичайно, не може залишатися повністю вільний від свого досвіду, але шляхи, якими зародок розповіді виростає на грунті досвіду, дуже складні, і спроби зрозуміти цей процес в кращому випадку ведуть до нових загадок. Звичайно, коли автор і критик живуть в один час, вельми привабливо припустити, що найсильніше на них обох вплинули загальні для них події. Дійсно, війна залишила глибокий слід, але роки йдуть, і багато хто вже забувають, що в війни 1914 року зазнала не менше потрясіння, ніж під час війни 1939 року. До 1918 року всі мої близькі друзі, за винятком одного, були мертві. Або візьмемо інший, ще більш сумний випадок. Деякі припустили, що «очищення Краю» нагадує ситуацію в Англії часу закінчення моєї казки. Це не вірно. Ця ситуація є суттєвою частиною загального плану, наміченого з самого початку, хоча в ході написання події дещо змінилися відповідно до характером Сарумана, але без всякого алегоричного значення або злободенних перегуків з політичними подіями. Це опис, звичайно, засноване на досвіді, хоча підстави ці досить слабкі (адже економічні ситуації зовсім різні). Місцевість, в якій я провів дитинство, збідніла на той час, коли мені стукнуло десять, в дні, коли автомобілі були рідкістю (я не бачив жодного), а люди все ще будували приміські залізниці. Нещодавно я бачив фотографію старезної млини біля ставка, а колись вона мені здавалася такою величезною. Зовнішність молодого мельника мені ніколи не подобалася, але його батько, старий мірошник, носив чорну бороду і його не можна було назвати рудим.

«Володар Кілець» з'являється в новому виданні, і у мене виникла можливість переглянути книгу. Було виправлено кілька помилок і невідповідностей в тексті; була також зроблена спроба представити інформацію за декількома пунктами, на які звернули увагу вдумливі читачі. Я збирав все їх запити та зауваження, і якщо деякі з них залишилися без уваги, то причина тільки в тому, що я все ще не можу привести їх у порядок; втім, на деякі запити можна відповісти лише додавши нові глави, що містять матеріали, не включені до першого видання. Поки ж дане видання пропонує читачеві це передмова, пролог і покажчик імен і місць.

Три Кільця - для володарів ельфів

під срібним світлом місяця;

Сім Кілець - для правителів гномів

з чарівної підземної країни;

Дев'ять - смертним, чиї дні вже давно

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?