Інтерв'ю Володимира Путіна німецькому телеканалу ARD. Повна версія

Фото: kremlin

Володимир Путін відповів на питання представника німецького телеканалу ARD Хуберт Зайпеля. Запис інтерв'ю відбулася 13 листопада у Владивостоці.

Х.ЗАЙПЕЛЬ (як переведено): Шановний пане Президенте!

Ви до сих пір єдиний російський Президент, який виступав в Бундестазі. Це було в 2001 році. Виступ пройшов успішно. Ви говорили про германо-російських відносинах, про будівництво Європи разом з Росією, проте Ви застерегли. Ви сказали, що необхідно викорінити ідеї «холодної війни». Ви також сказали, що ми всі живемо в загальній системі цінностей, проте один одному не довіряємо. Чому Ви вже тоді були трохи песимістичні?

В.ПУТІН: По-перше, я нікого не попереджав, що не застерігав і не був песимістичним. Я просто постарався зробити аналіз попереднього періоду розвитку ситуації в Європі і в світі після того, як Радянський Союз припинив своє існування. І дозволив собі спрогнозувати ситуацію при різних варіантах її розвитку.

Тому, звичайно, це все було в ламанні, як кажуть дипломати, з нашого кута бачення, з російського кута, але все-таки мені здавалося, що це був досить об'єктивний аналіз.

Повторюю ще раз: питання не в тому, що звучав якийсь песимізм. Ні. Навпаки, як раз мені хотілося закласти в свій виступ оптимістичне початок. Я виходив з того, що, знаючи всі проблеми минулого, ми повинні перейти до набагато більш комфортному і взаємовигідної будівництва відносин в майбутньому.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Минулого тижня Німеччина відзначала 25-річчя падіння Берлінської стіни, і без згоди Радянського Союзу це було б неможливо. Це було тоді. А тим часом НАТО проводить навчання в акваторії Чорного моря, біля російських кордонів, а російські бомбардувальники проводять навчання в європейському міжнародному повітряному просторі. Міністр оборони, здається, сказав, що вони долітають навіть до Мексиканської затоки. Все це говорить про перевидання «холодної війни».

Ну і, звичайно ж, партнери обмінюються жорсткими заявами. Деякий час назад Президент Обама назвав Росію небезпекою поряд з Ебола і екстремістами, ісламістськими екстремістами. Ви свого часу Америку назвали нуворишем, який вважає себе переможцем «холодної війни», і зараз Америка, мовляв, намагається сформувати світ відповідно до своїх уявлень про життя. Все це дуже нагадує «холодну війну».

В.ПУТІН: Ось дивіться, Ви згадали 2001 рік, і я сказав, що мій погляд на речі був скоріше оптимістичним.

І після 2001 року було дві хвилі розширення НАТО. У 2004-му, по-моєму, році відбулося розширення за рахунок семи країн. Це Словенія, Словаччина, Болгарія, Румунія, три країни прибалтійські - Естонія, Латвія, Литва, а в 2009-му ще дві країни були прийняті в НАТО. Це істотно змінює геополітичне простір.

Крім цього кількість баз росте. Хіба російські бази розкидані по всьому світу? Ні, це ж бази НАТО, американські бази розкидані по всьому світу, в тому числі і поблизу від наших кордонів, і їх кількість збільшується.

Крім цього зовсім недавно були прийняті рішення про розгортання сил спеціальних операцій знову в безпосередній близькості від наших кордонів.

Ви згадали про різні маневрах і польотах літаків, русі кораблів і так далі. Є це чи ні? Так є.

Але, по-перше, Ви сказали, чи це був неточний переклад, про те, що в міжнародному європейському повітряному просторі. Воно або міжнародне - нейтральне, або європейське. Так ось наші навчання проходять виключно в міжнародних водах і в міжнародному повітряному просторі.

Ми після 1992 року прийняли рішення припинити польоти нашої стратегічної авіації. І вона вся була прикута до аеродромів. В цей же час протягом багатьох років наші американські партнери продовжили патрулювання своїми ядерними силами, літаками (про це говорю), за колишніми маршрутами, в тому числі поблизу від наших кордонів. І тому кілька років тому, бачачи, що нічого не відбувається, що кроку назустріч ніхто не робить, ми відновили польоти нашої стратегічної авіації у віддалених районах патрулювання. От і все.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Тобто Ви говорите, що ваші інтереси безпеки не були достатньо враховані.

Дозвольте мені повернутися до нинішньої кризи і до пускового гачка нинішньої кризи. Спусковим гачком нинішньої кризи стала угода з Європейським союзом і Україною. І назва цієї угоди щодо невинне. Воно називається «Угода про асоціацію між Європейським союзом і Україною». Центральним пунктом цієї угоди є відкриття доступу ЄС на Україну і навпаки. У чому небезпека для Росії? Чому Ви були проти цієї угоди?

В.ПУТІН: На ділі в сфері економіки відбувається майже те ж саме, що відбувається в області безпеки. Ми говоримо одне, а робимо інше. Ми говоримо про необхідність створення єдиного простору, а насправді проводимо нові розділові лінії.

Адже що передбачено в угоді про асоціацію? Я вже багато разів говорив, але, мабуть, мені потрібно повторити, обнуляються ввізні мита на європейські товари на території України, нуль ставиться. Але Україна вже є членом зони вільної торгівлі в рамках СНД, і між Росією і Україною нульові митні тарифи. Що це означає? Це означає, всі європейські товари безпосередньо через українську територію йтимуть на митну територію Російської Федерації.

Є багато інших речей, які, можливо, не так зрозумілі людям, які не посвячені в цю проблематику, але вони існують. Які? Це технічне регулювання, воно у нас не збігається з Євросоюзом, у нас інші норми. Це норми технічного контролю, це фітосанітарні норми, це визначення принципу походження товару. Скажімо, велика збірка автомобілів на території України, а за договором про асоціацію вважається, що товар, вироблений на території самої України, в рамках зони вільної торгівлі між Росією і Україною йде на наш ринок. Ваші компанії, які вклали мільярди євро в підприємства на території Росії ( «Фольксваген», «БМВ», «Пежо», «Сітроен», американська, припустимо, «Форд» і так далі), вони-то прийшли на наш ринок на інших умовах, на умовах глибокої локалізації продукції. Як же ми можемо все це допустити? І ми спочатку сказали: «Слухайте, ми - за, але давайте робити це поступово, з огляду на ті реальні проблеми, які можуть виникнути між нами і Україною». Що нам відповіли? «Це не ваша справа, ви сюди свій ніс не суньте».

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Хотів би звернути нашу увагу на минуле. Коли мова йшла про угоду з Україною, все-таки переговори тривали протягом досить тривалого часу. У Києві, на Майдані, пройшли демонстрації в зв'язку з цим. Мова йде про протести, коли люди вимагали кращого життя в Європейському союзі. Але люди протестували і проти системи на Україні. Зрештою все це вилилося в хвилю насильства.

Коли в листопаді минулого року колишній президент не підписав цю угоду, стався сплеск насильства, були мертві, убиті на Майдані. Потім німецький Міністр закордонних справ поїхав туди і якось спробував знайти компроміс між демонстрантами і урядом, і йому це вдалося. Було укладено договір, згідно з яким мало би бути створено уряд національної єдності. Цей договір діяв приблизно 24 години, і потім він зник.

Ви уважно стежили за подіями 21 вересня. Ви ще пам'ятаєте, як говорили з Обамою, з пані Меркель?

В.ПУТІН: Так. Дійсно 21 лютого не тільки німецький Міністр закордонних справ, а й міністри закордонних справ Польщі та Франції приїхали на Україну, в Київ, і виступили як гаранти домовленостей між тодішнім президентом України Януковичем і опозицією про те, що процес повинен розвиватися виключно мирним способом. Вони підписали як гаранти цей документ, цю угоду між владою і опозицією. Влада-то розраховували на те, що він буде дотримуватися. Дійсно у мене була телефонна розмова в цей же день ввечері з Президентом Сполучених Штатів, і ми говорили саме в цьому ключі. Ну а на наступний день, не дивлячись на всі гарантії, дані західними партнерами, був здійснений державний переворот, захопили і адміністрацію президента, і будівля уряду.

У зв'язку з цим я хочу сказати наступне: чи міністрам закордонних справ європейських країн - Німеччини, Польщі та Франції - не треба було свої підписи ставити в якості гарантів дотримання домовленостей між владою і опозицією, або, якщо вже поставили, треба було добиватися їх виконання, а вони усунулися від цього. Більше того, вважають за краще навіть не згадувати тепер про цей договір, як ніби його й не було. Я вважаю, що це абсолютно неправильно і, навпаки, контрпродуктивно.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Ви дуже швидко відреагували. Ви, так би мовити, анексували Крим і тоді засновували свою позицію на тому, що в Криму проживає 60 відсотків населення росіян, в Криму велика російська історія і, врешті-решт, в Криму розміщений російський флот. Захід вважав це порушенням міжнародного права.

В.ПУТІН: Що? В чому питання?

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Ви недооцінили реакцію Заходу і можливі санкції, які були накладені?

В.ПУТІН: Ми вважаємо цю реакцію абсолютно неадекватною тому, що сталося.

Коли ми чуємо претензії з приводу того, що Росія порушила міжнародне право, то нічого, крім подиву, у мене це не викликає. Міжнародне право - що це таке? Це перш за все Статут Організації Об'єднаних Націй, це міжнародна практика і пояснення цієї практики відповідними міжнародними інстанціями.

І потім, у нас є яскравий і свіжий прецедент - прецедент Косово.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Тобто Ви маєте на увазі рішення Міжнародного суду щодо Косово. Міжнародний суд прийняв рішення, що Косово мало право на самовизначення і косовцев могли голосувати з приводу своєї держави?

В.ПУТІН: (По-німецьки.) Саме так. (Далі - по-російськи.) Але не тільки це. Там було сказано найголовніше, що при вирішенні питання про самовизначення народ, що проживає на певній території, не повинен запитувати думку центральної влади своєї держави, де вони знаходяться в даний момент. Дозволи центральної влади, уряду країни на проведення відповідних процедур щодо самовизначення не потрібно. Ось що найголовніше.

І нічого іншого, крім того, що було зроблено в Косово, в Криму зроблено не було.

Я глибоко переконаний, що ніяких порушень міжнародного права Росія не допустила. Так, я не приховую, звичайно, це факт, ми ніколи його не приховували, наші Збройні Сили, прямо скажемо, блокували озброєні сили України, розквартировані в Криму, але не для того, щоб когось змусити йти голосувати, це неможливо зробити, а для того, щоб не допустити кровопролиття, щоб дати можливість людям висловити своє власне ставлення до того, як вони хочуть визначити своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

Косово, про який Ви згадали, тільки рішенням парламенту оголосило про свою незалежність. У Криму люди не тільки рішення парламенту оголосили, вони вийшли на референдум, і він був просто карколомним за результатами.

А що таке демократія? Ми з вами добре знаємо. Демос - це що? Народ. А демократія - це право народу. В даному випадку право на самовизначення.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Відразу видно, що Ви юрист.

Але Ви знаєте і аргументацію Заходу. Захід говорить, що вибори пройшли під диктатом російських військових. Це аргументація Заходу.

Але дозвольте торкнутися наступний пункт. Україна сьогодні більш-менш розколота. 4 тисячі людей загинули, сотні тисяч біженців, які в тому числі попрямували і в Росію. На сході країни російськомовні сепаратисти вимагають широкої автономії, деякі хочуть приєднатися до Росії. Згідно Мінському угодою було перемир'я, проте кожен день гинуть люди. Країна - банкрут. У цьому конфлікті, в принципі, програли всі. І Україна, напевно, в першу чергу, але Європа і Росія теж. Як виглядає, по-вашому, майбутнє для України?

В.ПУТІН: Україна - складна країна, і не тільки за етнічним складом, але і по процесам її формування в сьогоднішньому вигляді.

Чи є майбутнє, і яке воно? Я думаю, звичайно, є. Це велика країна, великий народ, 43-44 мільйона чоловік населення. Це велика європейська країна з європейською культурою.

Ви знаєте, не вистачає тільки одного. Бракує, мені здається, розуміння того, що щоб бути успішними, стабільними, процвітаючими, потрібно, щоб усі люди, які на цій території проживають, якою б мовою вони не говорили (угорською, російською, українською або польською), відчували, що ця територія - їхня Батьківщина. Для цього вони повинні відчути, що вони можуть реалізувати себе повноцінно тут не гірше, ніж на якихось інших територіях, а може бути, навіть в чомусь краще. Тому я не розумію такого небажання деяких політичних сил на Україні навіть слухати про можливість федералізації.

Ми зараз чуємо про те, що мова може йти не про федералізацію, а про децентралізацію. Це ж все гра словами. Треба зрозуміти, що вкладається в ці поняття: децентралізація, федералізація, регіоналізація. Можна напридумувати ще десяток слів. Потрібно, щоб люди, які проживають на територіях, зрозуміли, що вони на щось мають права, що вони щось можуть вирішувати самостійно в своєму житті.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Центральне питання на Заході полягає в наступному: чи залишиться Україна самостійною державою? Це центральне питання, яке зараз стоїть на порядку денному. І друге питання: чи може Росія зробити більше? Може бути, у Росії є ще більше можливостей на Україні, щоб цей процес, зокрема по лінії Мінських угод, був якомога швидше реалізований?

В.ПУТІН: Знаєте, коли нам говорять, що у нас особливі можливості в рішенні однієї кризи, другого або третього, мене це завжди напружує, завжди насторожує. Ми багато разів чули, що в Росії ключ від вирішення сирійської проблеми, у нас особливі можливості в рішенні якоїсь іншої проблеми, третьої проблеми або української проблеми. У мене завжди виникає підозра, що на нас хочуть перекласти відповідальність і хочуть, щоб ми за щось додатково заплатили. Ми цього не хочемо. Україна - самостійна, незалежна, суверенна держава. Я зараз скажу Вам прямо: ми дуже стурбовані тим, щоб там не виникло бажання проводити якихось етнічних чисток, ми боїмося, щоб Україна не скотилася в неонацизм. Ну як, якщо люди зі свастикою на рукаві ходять? Або на касках деяких бойових підрозділів, які воюють зараз на сході України, ми бачимо знаки СС? Якщо це цивілізована держава, влада-то куди дивляться? Хоча б зняли цю уніформу, змусили б націоналістів зняти ці знаки. Тому у нас є побоювання, як би туди не скотилося все. Якщо це станеться, це буде катастрофою для України і для українського народу.

Мінські домовленості виникли тільки тому, що ми, Росія, активно включилися в цю роботу, провели роботу і з ополченням Донбасу, тобто південного сходу України, переконали їх у тому, що вони повинні піти на певні домовленості. Якби ми цього не робили, цього б просто не відбулося. Є певні проблеми у виконанні цих домовленостей, це правда.

У чому вони полягають? Дійсно частина населених пунктів, припустимо, які повинні залишити оточені формування ополчення, ними не залишають. Знаєте, чому? Я Вам прямо скажу, тут і секрету немає, тому що люди, які воюють з армією України, кажуть: «Це наші села, ми родом звідти. Там живуть наші сім'ї, наші близькі люди. Якщо ми підемо, зайдуть націоналістичні батальйони, усіх уб'ють. Ми звідси не підемо, хоч убийте нас самі ». Знаєте, це складне питання. Звичайно, ми переконуємо, ми розмовляємо, але коли говорять такі речі, знаєте, аргументів-то трохи.

Але й українська армія не звільняє деякі пункти, з яких вона повинна була піти. Ополчення - ладно, це люди, які борються за свої права, за свої інтереси. Але якщо центральні українська влада хоче визначити не лінію розмежування, що на сьогоднішній день дуже важливо, щоб припинити обстріл і вбивства, а хочуть зберегти територіальну цілісність своєї країни, то не має значення, конкретна село або населений пункт, важливо припинити негайно кровопролиття, взаємні обстріли, створити умови для початку політичного діалогу. Ось що важливо. Ось цього немає - немає політичного діалогу.

Я прошу вибачення за такий довгий монолог, але Ви змушуєте мене повернутися до суті проблеми.

У чому вона Полягає? Переворот ставити в Києві. Значний частина країни підтрімала и пораділа в тому чіслі и тому, что вважаю, что в рамках підпісаної догоди, пріпустімо, по асоціації відкріються кордони, можлівість працювати, отрімуваті право на трудову діяльність в Євросоюзі, в тому чіслі в Німеччині. Думали, так це буде. Насправді Нічого цього, до речі Кажучи, немає. А Інша частина країни, на південному сході, чи не підтрімала, сказала: «Ми вас не візнаємо». І замість того, щоб почати діалог, замість того, щоб пояснити людям, що нічого поганого центральна влада в Києві не збираються зробити, а навпаки, будуть пропонувати різні варіанти співіснування, розвитку спільної держави, готові надати права, натомість почали заарештовувати їх ночами . Як тільки пішли арешти ночами, люди на південному сході взялися за зброю. Як тільки вони взялися за зброю, замість того щоб зупинитися (влади-то повинні бути помудрує) і почати цей діалог, послали армію, авіацію, танки, системи залпового вогню. І все зайшло в глухий кут в кінці кінців. Чи можна з нього вийти? Переконаний - можна.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Питання, яке сьогодні виник, точніше, це була заява київської влади про те, що Росія підтримує сепаратистів озброєнням і направляє туди своїх військовослужбовців.

В.ПУТІН: Звідки у них і бронетехніка, і артилерійські системи? У сучасному світі люди, які ведуть боротьбу і які вважають цю боротьбу справедливою для себе з їх точки зору, завжди знайдуть озброєння. Це Перше.

Але це, я хочу підкреслити, це не головне. Головне зовсім в іншому. Головне в тому, що не можна дивитися на проблему в односторонньому порядку.

Зараз на сході України відбуваються бойові дії. Центральна влада України послали туди армію, застосовують навіть балістичні ракети. Хто-небудь про це говорить? Ні слова. Це що означає? Це про що говорить? Це говорить про те, що ви хочете, щоб центральна влада України всіх там знищили, всіх своїх політичних супротивників і опонентів? Ви цього хочете? Ми не хочемо. І не дозволимо.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Захід після приєднання Криму до Росії виключив Росію з «Групи восьми» - цього ексклюзивного клубу промислових держав. Одночасно США і Британія наклали на Росію санкції. Звучить думка, що в Росії зростання більше не спостерігається, безробіття буде рости, санкції починають показувати свою дію, рубль досяг антирекордів, ціна на нафту досягла антирекордів. Прогноз досягнення 2-процентного зростання для Росії досить утопічний. Так само і для інших країн, така ж ситуація складається. Ця криза носить контрпродуктивний характер, в тому числі і для майбутнього саміту, як Ви вважаєте?

В.ПУТІН: Ви маєте на увазі кризу на Україні?

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Так.

В.ПУТІН: Звичайно, хто в цьому зацікавлений? Ви запитували про те, як ситуація розвивається і на що ми розраховуємо. Звичайно, ми розраховуємо на зміну ситуації на краще. Звичайно, ми розраховуємо на те, що криза на Україні припиниться. Звичайно, ми хочемо нормальних взаємин з усіма нашими партнерами, в тому числі і в Сполучених Штатах, в тому числі і в Європі. Звичайно, те, що відбувається з так званими санкціями, шкідливо для світової економіки (і для нас шкідливо, і для світової економіки шкідливо), перш за все для російсько-єесівських відносин шкідливо.

Правда, є і плюси, тому що, припустимо, ті, обмеження, які вводяться для деяких російських підприємств з придбання певних товарів на Заході, в Європі, в Штатах, спонукають нас до того, щоб виробляти самим цей товар. Така комфортне життя, коли треба думати тільки тому, щоб побільше нафти і газу добути, а все інше можна купити, трошки вже в минулому.

З приводу зростання. У цьому році у нас скромне зростання, але все-таки зростання - десь 0,5-0,6 відсотка. У наступному році ми плануємо зростання 1,2 відсотка, потім - 2,3 відсотка і на наступний рік - 3 відсотки зростання. В цілому це не ті показники, які б нам хотілося бачити, але це все-таки зростання, і ми впевнені, що доб'ємося цих показників.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Іншою темою Брісбена стане питання фінансової стабільності. У Росії ситуація буде так само, напевно, складно розвиватися, оскільки російські банки не можуть більше отримувати рефінансування на міжнародних ринках. Крім того, планується відключити Росію від системи міжнародних розрахунків.

В.ПУТІН: Дивіться, наші російські банки в цілому на даний момент часу прокредитували українську економіку на 25 мільярдів доларів. Якщо наші партнери в Європі, в Штатах хочуть допомогти Україні, то як вони можуть підривати фінансову базу, обмежуючи доступ наших фінансових установ до міжнародних ринків капіталу? Вони хочуть, завалити наші банки? Але тоді вони завалять Україну. Вони взагалі думають, що вони роблять, чи ні? Або політика застилає очі?

Банк, про який я згадував, Газпромбанк, який прокредитував тільки в цьому році, в цьому календарному році, на 1,4 плюс 1,8 мільярда доларів Україна з енергетики. Скільки вийшло? 3,2 мільярда. Ось він видав. Він в одному випадку прокредитував НАК [ «Нафтогаз»] України, це державна компанія, а в іншому випадку 1,4 видав приватної компанії під низьку ціну на газ для того, щоб підтримати хімічну галузь промисловості. І в тому, і в іншому випадку цей банк має право сьогодні пред'явити вимоги до дострокового погашення, тому що українські партнери не виконують кредитних зобов'язань. Що стосується НАКу ...

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Питання в тому, платять вони чи ні?

В.ПУТІН: (По-німецьки.) В даний час вони платять. (Далі - по-російськи.) Вони обслуговують кредит. Один з кредитів обслуговується НАКом України. Проте є умови, які все одно порушуються. І у банку є формальне право пред'явити претензії до дострокового погашення.

Але якщо ми це зробимо, то завалиться вся фінансова система України. А якщо ми це не зробимо, то може завалитися наш банк. Що нам робити?

Крім цього, за кредитом, який ми видали, - 3 мільярди доларів, рівно рік тому ми його видали, є умова, що якщо загальний борг України перевищить 60 відсотків ВВП, то ми, Мінфін Росії, маємо право пред'явити вимогу до дострокового погашення. Якщо ми це зробимо, вся фінансова система знову завалиться. Ми вже прийняли рішення: ми цього не будемо робити. Ми не хочемо ускладнювати ситуацію. Ми хочемо, щоб Україна нарешті вставала на ноги.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Ви зробите нову пропозицію щодо України? Пропозиція щодо вирішення тамтешніх проблем?

В.ПУТІН: Пані Канцлер дуже глибоко занурена в усі нюанси цього конфлікту. Припустимо, що стосується енергетичної проблематики, вона багато зробила для вирішення цих проблем.

Що стосується питань безпеки, то тут у нас думки, скажімо, і підходи далеко не завжди збігаються. Але що ясно - це те, що Росія і Федеративна Республіка Німеччина хочуть, щоб ситуація була врегульована, ми зацікавлені в цьому, ми будемо прагнути до того, щоб Мінські домовленості виконувалися. Є тільки одна обставина, на яке я завжди звертаю увагу. Нам весь час кажуть: проросійські сепаратисти повинні зробити те, повинні зробити це, ви вплиньте так і зробіть так. Я весь час запитую: «А ви що зробили, щоб вплинути на ваших клієнтів в Києві? Що ви щось зробили? Ви що, тільки підтримуєте якісь русофобські настрої? »Що, до речі, дуже небезпечно. Катастрофа буде, якщо хтось буде нишком підтримувати русофобію на Україні. Це просто катастрофа! Або ми будемо шукати спільне рішення? Тоді давайте зближувати позиції сторін. Давайте будемо домагатися (я зараз скажу речі, які, може бути, і не всім у нас сподобаються) якогось єдиного політичного простору на цих територіях. Ми готові рухатися в цьому напрямку, але тільки разом.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Дуже складно виправити помилки, які відбуваються іншими. Напевно, можна тільки свої помилки часом виправити.

Ну а зараз хотів би Вас запитати, Ви самі робили помилки?

В.ПУТІН: Помилки завжди відбуваються. І в справах, і в особистому житті кожна людина робить якісь помилки. Хіба питання в цьому? Питання в тому, щоб своєчасно і ефективно реагувати, швидко реагувати на те, що відбувається після того, як ці помилки здійснені. Проаналізувати їх і зрозуміти, що це помилки. Зрозуміти, скорегувати і рухатися далі. Чи не в глухий кут, а до вирішення проблем.

Мені здавалося, що за останнє десятиліття у відносинах з Європою в цілому і з Федеративною Республікою Німеччина зокрема ми діяли саме таким чином. Подивіться, яка атмосфера склалася між Росією і Німеччиною за останні 10-15 років. Я не знаю, чи була така атмосфера коли-небудь раніше? Мені здається ні. І мені видається, що це дуже хороший базис, хороший фундамент для розвитку відносин не тільки між двома державами, а й між Росією і Європою в цілому, взагалі для гармонізації відносин в світі. Буде дуже шкода, якщо ми це розгубимо.

Х.ЗАЙПЕЛЬ: Пане Президенте, велике спасибі за це інтерв'ю.

www.kremlin.ru