Дебет-Кредит № 23 (9.6.2003)
Суть справи :: Точка зору
Увага! архівна публікація
Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.
Якщо ціни на лікарські засоби регулюються державою, то який порядок їх формування?
У публікації "З аптекарською точністю", вміщеній в "ДК" №7 та №9 / 2003 року, йшлося про порядок формування продажних роздрібних цін на лікарські засоби і наводилися приклади їх формування. Після публікації до редакції звернулися читачі з зауваженнями, що в прикладі А (варіант 1, "ДК" №7) автор допустив неточність при формуванні граничних цін на лікарські засоби, ціни на які підлягають держрегулюванню. На думку читачів, наведений у статті приклад суперечить порядку, викладеному в розпорядженні КМДА від 02.07.2002 р №1292. Тому ми попросили автора ще раз з'ясувати це питання.
Розглянемо, як правильно формуються ціни на лікарські засоби, ціни на які підлягають державному регулюванню. Для цього наведемо позицію і автора, і опонентів.
Спочатку - два приклади формування цін на лікарські засоби, ціни на які підлягають державному регулюванню.
Приклад 1. Позиція читачів
Аптека отримала препарат аллохол №10: оптова ціна виробника - 0,74 грн, націнка постачальника - 5%.
1. Формування роздрібної ціни (граничний розмір): 0,74 х 1,25 (граничний коефіцієнт націнки всього каналу збуту товарів - 25%) = 0,93 грн. Тобто фактична націнка аптеки в цьому випадку становить 20% (25% - 5%), де 5% - граничний розмір постачальницько-збутової націнки незалежно від кількості перепродажів.
2. Формування роздрібної ціни при відпуску лікувально-профілактичній установі: 0,74 х 1,10 (торгова націнка 10%) = 0,81 грн.
3. Формування роздрібної ціни при відпуску пільговим верствам населення (знижка 5%): 0,93 х 0,95 (100% - 5%) = 0,88 грн.
Приклад 2. Позиція автора
Аптека отримала препарат аллохол №10: оптова ціна виробника - 0,74 грн, націнка постачальника - 5%.
1. Формування роздрібної ціни (граничний розмір): 0,74 х 1,30 (коефіцієнт націнки = 25% + 5%) = 0,96 грн.
2. Формування роздрібної ціни при відпуску лікувально-профілактичній установі: 0,74 х 1,10 (торгова націнка 10%) = 0,81 грн.
3. Формування роздрібної ціни при відпуску пільговим верствам населення (знижка 5%) 0,96 х 0,95 (100% - 5%) = 0,91 грн.
Суть розбіжностей в розрахунку цін в першому і другому варіанті в тому, що читач в поняття "граничний рівень роздрібної націнки" включає і націнку постачальницько-збутову, т. Е. Всього 25%, з них 5% постачальницько-збутової. Автор же не включив постачальницько-збутову націнку в розмір роздрібної націнки, т. Е. Общедопустімого її розмір визначений як 30% (5% + 25%).
Що сказано в законодавстві
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 р №1499 визначено, що на лікарські засоби з обмеженого переліку, ціни на які регулюються державою, торговельні націнки не можуть бути вище 35 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) і 10% в разі продажу державним або комунальним установам охорони здоров'я. Тобто зазначеною постановою визначено загальний розмір торговельної націнки (оптової і роздрібної ланки).
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.07.2002 р №1292 "Про регулювання граничних торговельних надбавок (націнок) на лікарські засоби і вироби медичного призначення" встановлено:
- граничний рівень постачальницько-збутової надбавки (націнки) суб'єктам підприємницької діяльності на вітчизняні та імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, - на рівні не вище 5% оптової ціни виробника (митної вартості) (п. 1.1) ;
- граничний рівень роздрібної надбавки (націнки) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу, - на рівні не вище 25% оптової ціни виробника (митної вартості) (п. 1.2);
- граничний рівень роздрібної надбавки (націнки) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, що придбаваються державними та комунальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти з урахуванням постачальницько-збутової надбавки (націнки), - на рівні не вище 10% оптової ціни виробника (митної вартості) (п. 1.3).
Автор взяв до уваги, що зазначеним вище постановою КМУ визначено розмір торгової націнки, яка включає в себе націнку всіх ланок - оптового і роздрібного. А розпорядженням Київської міської державної адміністрації в пунктах 1.1 та 1.2 визначено окремо розміри постачальницько-збутової та роздрібної націнки. Крім того, в п. 1.2 при визначенні граничного рівня роздрібної націнки - 25% - не вказано, що згаданий розмір встановлений з урахуванням постачальницько-збутової націнки.
У той же час в п. 1.3, де визначено граничний рівень роздрібної надбавки (націнки) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, що придбаваються державними та комунальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти на рівні не вище 10 відсотків, сказано , що цей рівень встановлено з урахуванням постачальницько-збутової надбавки (націнки). З обох нормативних документів випливає, що торгова націнка (надбавка) включає в себе націнку постачальницько-збутової ланки та роздрібної ланки, т. Е .:
загальна торгова надбавка (націнка) = постачальницько-збутова надбавка (націнка) + роздрібна надбавка (націнка).
Відзначимо, що постачальницько-збутова надбавка (націнка) в межах 5% враховується при формуванні роздрібних цін тільки в тому випадку, якщо ліки отримані від оптово-збутової ланки (незалежно від кількості перепродажів). Якщо ж ліки отримані безпосередньо від виробника або по імпорту, то в цьому випадку постачальницько-збутова націнка не братиме участі у формуванні роздрібних цін. В цьому випадку роздрібна ціна повинна відповідати оптово-відпускної ціни виробника (або митної вартості), помноженої на граничний рівень роздрібної надбавки (націнки).
Якщо ж при відпуску ліків постачальницько-збутових ланкою аптеці надано торговельну знижку, то гранична націнка (надбавка) аптеки складе не вище 25% або 10% оптової ціни виробника або митної вартості.
Що таке "оптово-відпускна ціна виробника"
Поняття оптово-відпускної ціни виробника не має законодавчого визначення, хоча з точки зору економістів (бухгалтерів) не містить неясностей. Оптово-відпускна ціна виробника - це собівартість плюс рівень рентабельності. Оскільки рівень рентабельності в ринкових умовах не регулюється, то оптово-відпускна ціна - це ринкова продажна ціна, за якою одна сторона (продавець) згодна продати товар, а інша сторона (покупець) згодна його за такою ціною придбати.
Роз'яснення з приводу визначення оптової ціни виробника (митної вартості) надані в листах Міністерства економіки від 05.03.2002 р №18-46 / 100, від 03.10.2002 р №18-46 / 802 і від 20.11.2002 р № 32 / 5-5 / 1104.
Як зазначено в листах, ці роз'яснення базуються на чинних законодавчих і нормативних актах. Зокрема: Законі України від 16.07.99 р №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", наказах Міністерства фінансів від 30.11 99 р №292 "Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування" ( зареєстрований в Міністерстві юстиції 21.12.99 за №892 / 4185) та від 20.10.99 р №246 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9" Запаси "(зареєстрований в Міністерстві юстиції 02.11.99 р за №751 / 4044).
Відповідно до вимог зазначених законодавчих та нормативних актів, бухгалтерський облік підприємств - виробників лікарських засобів і виробів медичного призначення фіксує фактичну ціну реалізації товарів (ціна продажу). З огляду на це, як вказується в вищезазначених листах, формувати фіксовані (регульовані) ціни на продукцію на підприємствах торгівлі (аптечних установах) повинні з нарахуванням торговельних надбавок в межах граничних рівнів до фактичних цінах продажу (реалізації) виробників.
Однак існує судова практика 1, коли, оскільки згадані роз'яснення не є нормативними актами, а носять роз'яснювальний характер і в них ототожнене поняття первісної вартості, визначеної П (С) БО 9 "Запаси", і оптової ціни виробника, відмовлено позивачу (державної інспекції по контролю за цінами) з мотивів законодавчого неврегулювання визначення оптової ціни виробника.
1 Див. Рішення господарського суду Чернігівської області - судова справа від 06.12.2002 р №13 / 442, журнал "Провізор" №4 / 2002.
Тому, очевидно, існує необхідність в законодавчому визначенні терміна "оптова ціна виробника". Але в практичній роботі при формуванні роздрібних цін в аптечних установах цей нюанс не має значення. Його, на думку автора, можна використовувати тільки при виникненні судових позовів з контролюючими органами.
У торгову націнку (надбавку) на лікарські засоби, ціни на які підлягають державному регулюванню, входить націнка і постачальницько-збутового, і роздрібної ланки. Загальна торговельна націнка дорівнює сумі постачальницько-збутової та роздрібної націнок.
Віктор КОПИЛ, бухгалтер-консультант
Дрібниці життя 
Суть справи :: Точка зору
Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням виплачується згідно з п.1 ст. 21 Закону про нещасний випадок на виробництві. При настанні страхового випадку Фонд соціального страхування від несчаст ...
Життя, поділена надвоє
№ 22 (2.6.2014) :: Суть справи :: Точка зору
Події останніх місяців, можна впевнено сказати, змінили світ. І в першу чергу - нас самих. Напрацьовані роками бізнес-відносини, поки ще є можливість підтримувати їх, функціонують в більш-менш дієздатному режимі. Але, з огляду на неоднозначність ...
ціннопаперові перевірки
№ 15-16 (14.4.2014) :: Суть справи :: Точка зору
Ціннопаперові перевірки - чи не найдорожчі перевірки за розміром можливих штрафних санкцій. Реалії бізнесу свідчать, що не завжди фінсанкцій можна уникнути, навіть якщо діяти максимально в законодавчо встановлених рамках. А часом рез ...
