- Місто Ашхабад і країна Туркменія
- Україна, Туркменістан і тінь «старшого брата»
- «Постпомаранчевий ситуація» в двосторонніх відносинах
- Офіційні переговори
- Паралельно офіційного візиту
- Те, що залишилося за кадром
Не минуло занадто багато часу після саміту СНД в таджицькому Душанбе , Як у Віктора Януковича новий візит - Ашхабад, столиця Туркменістану. Візит офіційний, президент Янукович в столиці цієї країни працював два дні, провів всі заходи, які відповідають статусу візиту.
Візит офіційний, президент Янукович в столиці цієї країни працював два дні, провів всі заходи, які відповідають статусу візиту.
Місто Ашхабад і країна Туркменія
Ми в Україні звикли до повільної дискусії, якою могла б бути наша країна, якби СРСР не «вимивав» б зароблені кошти на «будівництва століття», допомога соціалістичному табору і гонку озброєнь. Забуваючи при цьому, скільки було зроблено в СРСР для післявоєнної відбудови української промисловості, сфери освіти і капітального будівництва. Побачене в Ашхабаді дозволяє уявити ситуацію з іншого боку: республіка завдяки газових родовищ була одним з донорів проектів СРСР. Донором, який теж недоодержував. Квартали старого Ашхабада типово радянської неякісної панельної забудови, нині обліплені супутниковими антенами. Поруч з ними - вже чимало сучасних адміністративних і житлових будівель, справжніх палаців, які доречно виглядали б в Абу-Дабі і Ель-Кувейті. І це невипадкове порівняння: за природним запасам країна потенційно є регіональним лідером.
Фото: www.president.gov.ua
Є деяка подібність України і Туркменістану, в їх міжнародне становище. Наша країна близька до Європейського Союзу, і цікава для нього своїми чорноземами. Туркменістан географічно близький до Китаю і Індії, цікавий цим країнам своїм газом.
І зовсім поруч з обома країнами - Росія.
Україна, Туркменістан і тінь «старшого брата»
Парадоксально, але - за даними Держкомстатистики України, в посткризовому 2010 році товарообіг між Україною і Туркменістаном зменшився на «рекордні» 67,9%. Цей «рекорд» має своє пояснення: Росія перестала вибирати законтрактовані обсяги туркменського газу і, відповідно, експортувати його в Україну. Для Туркменістану, між іншим, це означає, що Росія і не платить за межі не обраний нею газ. Тобто, це тільки у нас були такі розумні, які підписали контракт «бери або плати», за яким гроші Україна повинна незалежно від обсягу обраного газу. Якщо в Росії вважають такі контракти нормальними, чому не запропонували аналогічні умови Туркменістану?
У першому півріччі цього року товарообіг між Україною і Туркменістаном склав 333 мільйони доларів, що в два рази більше аналогічного періоду минулого року. У магазинах Ашхабада непогано представлені кондитерські вироби, соки і спиртне українського виробництва. Найбільшою статтею експорту Туркменістану в Україну є бавовна.
«Постпомаранчевий ситуація» в двосторонніх відносинах
Сталося так, що при попередньому керівництві України відносини офіційних Києва та Ашхабада не те, щоб «затихли», а просто не розвивалися. У відносинах офіційного Києва з керівниками середньоазіатських держав особистий фактор їх відносин з ними має визначальне значення. Мені розповідали ще під час Леоніда Кучми, що тодішнього посла України в Туркменістані, згодом губернатора Донецької області пана Чупруна збиралися поміняти, але так за десять років і не зважилися це зробити - лідер Туркменістану Сапурмарат Ніязов особисто дзвонив Леоніду Даниловичу з приводу «старого друга».
Фото: niyazov.sitecity.ru
У Туркменістані, як і в інших країнах цього регіону, не вітали «помаранчеву революцію». Глава Туркменістану відвідав Україну в 2003-му році, потім від відвідувань нашої країни утримався. Перше і останнє засідання міжурядової комісії з економічного співробітництва відбулося ще раніше - в 2002 році. Друге - вже в 2011 році, в квітні, в Ашхабаді.
Інтереси України в Туркменістані виключно економічні, і наша країна «об'якорілась» тут міцно. На території Туркменістану працює понад 20 українських компаній, найбільшими з яких є «Інтербудмонтаж», « Сумське МНВО ім. Фрунзе »,« Укртрансбуд »,« Укргазпромбуд ». Це дуже великі проекти:
- «Інтербудмонтаж» спроектував і провів роботи з будівництва дренажно-комунікаційних тунелів в Ашгабаті. Мета будівництва - знизити рівень грунтових вод під містом, знизити сейсмоактивність столичного регіону.
- "Сумське МНВО ім.Фрунзе" побудувало компресорні станції "Йиланли", "Готурдепе і" Дер'ялік "для нафтогазового комплексу Туркменістану.
- "Укртрансбуд" та "УкрАзіаБуд" побудували великий залізничний -автомобільний міст через річку Амудар'я.
Віктор Янукоковіч прилетів до країни, де Україну знають не тільки в зв'язку з нашими внутрішніми ідеологічними війнами, а й за конкретними справами.
Офіційні переговори
Офіційна зустріч відбулася в президентському палацовому комплексі «Огузхан». Як і належить, у парадного входу Віктора Януковича привітав президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов . В цілому процедура офіційної церемонії не відрізняється від прийнятої в інших країнах. Почесна варта (близько чверті солдатських осіб - слов'янського походження), представлення членів делегацій, фотографування на тлі державних прапорів Туркменістану і України. Особливість - президент України знайомиться з керівниками акредитованого в Туркменістані дипломатичного корпусу.
Фото: www.president.gov.ua
Серед членів офіційної делегації президента України - глава його Адміністрації Сергій Льовочкін , Заступник глави Адміністрації Юрій Ладний, радник президента з питань зовнішньої політики і керівник відповідного управління адміністрації Андрій Гончарук, шеф «Укрспецекспорту» Дмитро Соломатін, міністр палива та енергетики Юрій Бойко, міністр освіти Дмитро Табачник, заступник міністра закордонних справ Віктор Майко, він свого часу працював послом України в Туркменістані.
Спочатку відбулися переговори в «Золотому залі» у форматі «віч-на-віч», потім - переговори в залі «Горкут ата» в розширеному складі - за участю членів урядових делегацій двох країн. Перші були довгими, другі - короткими, за винятком виступів глав держав.
Фото: www.president.gov.ua
Президент Бердимухамедов сказав, що в Туркменістані зареєстровано 29 підприємств за участю українського капіталу, які реалізують проекти на 2 мільярди доларів США і півтора мільярда євро, але «існуючі обсяги товарообігу не відображають реального потенціалу двох країн». Запропонував розширити сфери співпраці за рахунок нафтогазового сектора, транспорту і комунікацій, агропромислового комплексу Туркменістану, а також туристичної сфери. У Туркменістані - на східному узбережжі Каспію - побудували курорт «Аваза», а сам президент Туркменістану навіть написав книгу про відомих туркменських курортах Берзенгі, Арчмані, Байрамали, Фарабі, Моллакара і Йилли сув. Г-н Бердимухамедов згадав і те, що «тисячі туркменських студентів навчаються в найкращих українських вузах».
Віктор Янукович у відповідь заявив, що «Україна вважає Туркменістан, з його ключовими позиціями в Центральній Азії, високоперспективним партнером», розповів про активізацію роботи міжурядової комісії. Сказав, що «ознайомив президента Бердимухамедова з конкретними пропозиціями українських кампаній по розширенню співпраці з Туркменістаном», але від конкретики практично утримався. Згадав два конкретні приклади - можливу співпрацю в космічній галузі, а також ініціативи туркменської сторони будувати електростанції з використанням сонячної енергії та енергії вітру. Говорив Янукович про необхідність контактів науково-дослідних центрів, підготовки кадрів для туркменського АПК і запропонував доручити міністерствам освіти двох країн підготувати з цього приводу пропозиції.
після підписання спільної заяви глав держав, програми співпраці двох МЗС, міжурядових угод про співробітництво в сфері освіти і культури, а також Академій наук двох країн, Віктор Янукович запросив Гурбангули Бердимухамедова відвідати Україну. Той відповів, що хоче приїхати в Україну «в наступному році - тоді, коли в Києві зацвітають каштани».
Фото: www.president.gov.ua
Віктор Янукович в рамках офіційного візиту надавав Туркменістану все знаки поваги, що і інші глави держав. Відвідав родову усипальницю першого президента Туркменістану і мечеть біля неї, монумент незалежності, посадив дерево - поруч сосна афганського лідера Хаміда Карзая. У його президента України Гурбангули Бердимухамедов дав офіційну вечерю, і, як мені розповідали, продемонстрував коней, якими століттями славиться Туркменістан. Президент України поклав квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку в Ашгабаті. У Києві існує пам'ятник видатному туркменському просвітителю Махтумкулі , В честь якого названий університет в Ашхабаді.
Фото: www.president.gov.ua
В рамках візиту Віктора Януковича отримали політичну підтримку на рівні керівництва нашої країни, як існуючі проекти українських кампаній, так і намічені до реалізації. Серед них проект української корпорації «Енергосоюз» по реалізації проекту модернізації 5-го енергоблоку ГЕС Мари і поставки Євразійським трубопровідним консорціумом труб для газотранспортного проекту «Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія».
Паралельно офіційного візиту
У бізнес-центрі «Мізан» відбувся II туркмено-український бізнес-форум. З невідомих мені причин, можливо, через накладки за часом, глави держав його не відвідували. Організаторами форуму виступили Торгово-промислова палата Туркменістану і посольство України. Я бачив ще в аеропорту Ашхабада представників українських кампаній - фінасово-промислової групи «Альтком», «Євроазіатського трубопровідного консорціуму», Сумське МНВО ім Фрунзе », Миколаївського суднобудівного заводу і Харківського тракторного заводу.
Відомо, що Туркменістан прагне вкласти частину грошей в реалізацію проектів в створення національного морського торгового флоту, а також в розвиток портово-сервісної інфраструктури в Каспійському морі. У цьому контексті можливі контракти миколаївських корабелів.
Те, що залишилося за кадром
згадка президентом Бердимухамедовим можливої співпраці України та Туркменістану в «нафтогазовому секторі» було фактично єдиним публічним натяком, що глави держав розмовляли про туркменський газ. Члени офіційної делегації цю тему не розвивали. Причина зрозуміла - шлях туркменського газу в Україну лежить через Росію. Разом з тим ясно, що Україна, як це вже робить кампанія «Петронас» з Малазії, бажає брати участь в розробці газових родовищ на туркменському шельфі Каспійського моря, будувати заплановані Туркменістаном газопроводи.
Участь в офіційній делегації президента України шефа української оборонної структури - «Укрспецекспорту» - може мати тільки одне пояснення. Незважаючи на те, що Туркменістан офіційно оголосив нейтралітет, не дивлячись на те, що «Укрспецекспорт» і Міністерство оборони Туркменістану не підписали ніяких угод, - вони готуються. Не можу, до речі, виключити, що пункту підготовки туркменських військових фахівців немає в угоді Міносвіти.
