Російські етимологічні словники

1. Етимологічні словники російської мови
2. Книги по етимології російських слів
3. Книги по методиці російської етимології

Словники та дослідження з історії російського словникового фонду

В етимологічних словниках російської мови пояснюється походження слів - як запозичених так і корінних від більш ранніх форм: праслов'янської і праиндоевропейской . Назріла необхідність і з'явилася можливість знайти витоки російських слів і на праностратіческом рівні. Неоціненну користь при складання етимологічних словників дають тлумачні словники архаїзмів і діалектизмів, а також перекладні словники давньоруського , старослов'янської і (його варіанти) церковно-слов'янської мов.

У Росії перші спроби припадають на XIX століття, причому, автори перших етимологічних словників Шімкевіч, Изюмов і Горяєв спробували зібрати воєдино свої етимологічні розвідки. На жаль, залишилася в рукописі робота А. Х. Востокова - з величезною кількістю слів, за підрахунками І. І. Срезневського, приблизно на 40 аркушів дрібного набору.

Розвиток і успіхи в другій половині XIX ст. порівняльно-історичного методу вивчення слов'янських та інших мов стимулювали появу великої кількості етимологічних досліджень. У російських філологічних журналах з'являються статті з проблем етимології великих вчених того часу: А. А. Потебні, А. І. Соболевського, Г. І. Іллінського і ін.

На початку XX століття з'явився «Етимологічний словник російської мови» А. Г. Преображенського [напевно, вперше в етимологія дані праіндоєвропейське реконструкти]. Найбільш авторитетним етимологічним словником російської мови вважався «Етимологічний словник російської мови» М. Фасмера (1953-1958). У 1993 році став доступний масовому читачеві і фахівцям-лінгвістам «Історико-етимологічний словник російської мови» П. Я. Черних (Див. Нижче).

Короткі огляди словників нашої бібліографії даються не тільки з наведених в мережевих книгарнях або інших ресурсах Інтернет, але і з передмов самих авторів деяких з цих праць. Наприклад, багато цікавих відомостей з історії російської етимології є в передмові до Короткому ЕСРЯ Шанського .

Етимологічні словники російської мови

Базою російської наукової етимології послужили роботи російських мовників, особливо А. X. Востокова, з порівняльно-історичного вивчення російської мови . Масований етимологічний аналіз російської лексики в Росії було розпочато в працях Ф. І. Рейфа і Ф. С. Шимкевіча в 1-ій половині 19 ст. Спеціально етимологічні наукові розробки російської лексики з'явилися в роботах Я. К. Грота і Ф. Ф. Фортунатова. Російська наукова етимологія сформувалася в кінці 19 - 1-й половині 20 ст.- це праці А. А. Шахматова, Г. А. Ільїнського, Б. М. Ляпунова, А. І. Соболевського, С. Мікуцкі, Н. В. Горяєва, А. Г. Преображенського.

Новий підйом російської етимології з 50-х рр. 20 в. тісно пов'язаний, як і загальний підйом етимології в світовій науці, з розвитком загальної теорії мовознавства , досягненнями історичного мовознавства і діалектології, і відбився в етимологічним діяльності Л.А. Булаховського, В.В. Виноградова, П. Я. Черних, Н. М. Шанського, Г. П. Циганенко. Великий внесок у формування сучасного рівня російської етимології внесли славісти В. Н. Топоров, О. Н. Трубачов, В. В. Мартинов, Н. І. Толстой, індоевропеісти Вяч. Вс. Іванов і Ю. В. відкупників.

Розробки різних методичних і теоретичних питань російської етимології, а також конкретні етимологічні дослідження російської лексики належать А. С. Львову, В. А. Никонову, А. К. Матвєєва, В. А. Меркулової, В. М. Мокієнко, І. П . Петлевой, Н. С. Арапової, Л. В. Куркино, І. Г. Добродомова, Ж. Ж. Варбот і ін.

Перший науковий Е. с. рус. мови - «Порівняльний етимологічний словник російської мови» Н. В. Горяєва (1892; 2 изд., 1896). «Етимологічний словник російської мови» А. Г. Преображенського (т. 1-2, 1910-14; 2 изд., 1959), побудований за гнездовому принципом, на рівні розвитку сучасної йому слав. етимології ввів в науковий обіг великі лексичні матеріали загальнонародного рус. мови. Найбільш повним закінченим сучасним науковим Е. с. рус. мови є «Етимологічний словник російської мови» М. Фасмера (М. Vasmer, «Russisches etymologisches Wörterbuch», Bd 1-3, 1953-58; пер. з нім. і доповнення О. Н. Трубачова, т. 1-4, 1964-73; 2 изд., 1986-87), що включає в словник діалектизми, деякі власні імена. На лит. лексику і особливу увагу до історії слів орієнтований «Етимологічний словник російської мови», що видається колективом МГУ під ред. Н. М. Шанського (т. 1-2, до букви К, 1963-87, изд. Триває). Популярними Е. с. рус. мови (з найбільш спрощеним апаратом) є «Етимологічний словник російської мови» Г. П. Циганенко (2 изд., 1979) і «Короткий етимологічний словник російської мови» В. В. Іванова, Т. В. Шанской, Н. М. Шанського (2 изд., 1971). Для широкого читача призначений «Історико-етимологічний словник сучасної російської мови» П. Я. Черних (т. 1-2, 1993; авторська робота над словником була закінчена в 1970), проте апарат цього видання складніший. Словник побудований за гнездовому принципом. Специфічним по об'єкту дослідження є «Досвід етимологічного словника російської фразеології» Н.М. Шанського, В.І. Зіміна, А.В. Філіппова (1987). ( Ж. Ж. Варбот. етимологічного словники )

В даному розділі словники зібрані не в алфавітному, а в хронологічному порядку. також дивіться бібліографію по слов'янської етимології і праслов'янської мови . Особливо тут хочеться відзначити Етимологічний словник слов'янських мов (ЕССЯ) під редакцією академіка Трубачова.

А в розділі тлумачних словників етимологам можуть бути корисні словники діалектизмів (обласні словники) і архаїзмів (історичні словники).

• Гелтергоф Ф. Російської Целларiус', або етимологічно Російської Лексікон', купно зй прібавленiем' іностранних' Вь Россійском' мову? у употребленiе прінятих' слов', такж? зй скорочення Россiйская етімологiею, виданий М. Франціском' Гелтергофом'. М .: Печатан' при Імператорском' Московском' Університет ?, 1771. 656 с.
• Востоков А. Х. Етимологічне словораспісаніе (1808-1809) - неопублікована рукопис з величезною кількістю слів (за підрахунками І. І. Срезневського - приблизно на 40 аркушів дрібного набору). Витяги з цього рукопису опубліковані І. І.Срезневським і С. К. Буличов (Булич С. К. Очерк' історіі язикознанія Вь Россіі. Т. I (XIII ст. -1825 г.). [По суті, це перший російський етимологічний працю - до "Лексикону Рейфа"]
• Рейф Карл Філіп. Російсько-Французький Словник , В якому російські слова розташовані за походженням або Етимологічний Лексикон Російської мови, удостоєний імператорської Академіею наук 'повної преміі Демидова. Складений Філіппом' Рейфом', Сочінітелем' Російської Граматики для іностранцев', і Переводчіком' Великої Російської Граматики Н. І. Греча. - САНКТ-Петербург '. Печатано в Друкарні Н. Греча, на утриманні Автора. (1835 - 1836). У 2-х т.
  1. Том 1-й: А-О (1835) - 1835. - XV, [2], LXVI, 648 с. (365 сторінок).
  2. Том 2-й: П-V + (1836) - 649-1111, 279, 8 с. (380 сторінок).

  "Російсько-Французький Словник" був дебютом першого російського етимологічного словника, так як в російській його частини в багатьох випадках слова мали етимологічні довідки. [Далі значення російського слова тлумачилося на основі французьких.] Так же, при слов'янських словах давалися слова «корінні» і «однозначащіе» - санскритські, перські, грецькі, латинські, німецькі, арабські та єврейські. На "Рейфа Лексикон" [1111 слів?] Постійно посилався Федір Шімкевіч (див. Нижче).

  Придбати "Лексикон Рейфа" можна в Антикварному магазині книг Exlibriszatses.com , А скачати PDF-файли - на Букве.орг .
• Федір Шімкевіч. Корнеслов' русскаго мови. - Санктпетербург', 1842. Сучасна публікація: СПб .: Bpl-dj "Осипов", 2007. - 340 с. 314 статей. Дореволюційне видання: Ф. С. Шімкевіч. Корнеслов' російської мови, сравненнаго з нд? Ми главн? Йшімі слов'янськими нар? Чіямім і зй двадцятьма чотирма іноземними мовами. У 2 ч. - СПб .: тіп. Імператорської Академіі наук ', 1842. - 186 + 165 c. Формально словник складається з 2-х частин (обидві в одній книзі) - друга частина починається з букви "О":
  1. Частина 1 (А-Н): PDF 10,1 Мб
  2. Частина 1 (О-Я): PDF 8,7 Мб

  Корнеслов' можна по праву назвати першим етимологічним словником російської мови. У словнику розроблено 1378 коренів повсякденних російських слів. Мета автора полягала в тому, щоб «розібравши тканину російської мови, так би мовити, по нитках, і відокремивши з неї чужоземну домішка, відшукати первісну основу цього мови, і таким чином визначити кількість збереженого в ньому власне слов'янського запасу».

  Замовити в: Озоне .
• М. М. Изюмов. Опит словника російського мови порівняно зй мовами індо-європейськими : В 4-х отдѣлах: для учнів в гімназіях вѣдомства Міністерства народнаго просвѣщенія. СПб .: Изд. книгопродавца Н. А. Шигина, 1880. - LXXXII, 598, [2] с.

  У першому відділі даються "коріння російської мови в зіставленні з мовами всієї індоєвропейської групи". У другому - "слова іноземні в російській мові". У третьому - "вислови, слова службові" (сполучники, прийменники, приставки, вигуки, звуконаслідувальні слова, числівники, займенники, займенникові прислівники, частки). У четвертому - "слова двухкоренние складні в російській мові".

• Етимологічні дослідження і словники Н. В. Горяєва:
  1. Опит порівняльного етімологіческого словника літературної русскаго мови. - Тіфліс': Типографія канцелярія Главноначальствующаго гражданскою частиною на Кавказ ?, Лоріс-Меліковская вул., Домь казенний, 1892. - III, 256, XXXVI с .;
  2. Порівняльний етімологіческій словник російської мови. - 2-е вид. - Тіфліс': Типографія канц. Главнонач. гр. ч. на Кавказ ?, Лоріс'-Мелік. у. домь каз., 1896. - 4, 452, XL, LXII с .;
  3. До порівняльного етимологічного словника російської мови (вид. 1896 р.) Доповнення і поправки. - Тифліс: [Б.І.], 1901. - 4, 63 с .;
  4. Етимологічні пояснення найбільш важких і загадкових слів в російській мові: до порівняльного етимологічного словника російської мови (Тифліс 1896 г.) (нові доповнення і поправки. - Тифліс: [Б.І.], 1905. - 4, 53 с.)
• А. Н. Чудінов. Довідковий словник орфографічний, етимологічний і тлумачний російської літературної мови: в 2 т. / Упоряд. під ред. А. Н. Чудінова. - СПб .: Друкарня Ісидора Гол'дберга, Катерининська канцелярія, 94., 1899. - Вип. 1. - 767 с. + 1901. - Вип. 2. - [2], V, [1], 1104 с.
• В. Зелінський. Корнеслов російської мови, 1905 (3-е изд.).
• А. Г. Преображенський. Етимологічний словник російської мови , 1910-1914 (фототипічних перевидання в 1959). [!]

  Друкарські відомості по томах:

  1. Том I: Друкарня Г. Лісснер і Д. Совко. 1910. - 716 с. [ PDF 46 Мбайт]
  2. Том II: Друкарня Г. Лісснер і Д. Совко. 1914. - 420 с. [ PDF 28 Мбайт]
  3. Том III: Видання Академії наук. 1949. - 142 с. [ PDF 9 Мбайт]

  Один з найвідоміших етимологічних словників російської мови, складений російською філологом А.Г.Преображенскім. Даний словник по праву вважається пам'ятником російської словесності, а й в нинішній час він не втратив свого наукового значення, залишаючись достовірним довідником за походженням багатьох слів російської мови. Автор наводить в словникових статтях різні точки зору на етимологію заголовного слова, а також велика кількість прикладів використання слів.

  Замовити в: Озоне (Комплект з 2 книг).
• Г. А. Миловидов. Тлумачний і словопроізводний словник російської мови, М., 1913.
• І. А. Фалев. Збірник статей Матеріали по словотвору та етимології. Друкувався в журналі "Російська мова в школі" в 1939-1940 роках. Залишився незавершеним через смерть автора.
• Макс Фасмер. Етимологічний словник російської мови . Т. I-IV. Переклад з німецької О.Н.Трубачева (редактора ЕССЯ ), З доповненнями. Під ред. і з передмовою проф. Б. А. Ларіна. [!!!] Перше російськомовне видання - М., 1964-1973; друге - 1986-1987.

  Етимологічний словник російської мови Макса Фасмера належить до числа найбільш авторитетних етимологічних словників нашого часу. Його автор - найбільший етимолог-славіст - дає зведення переважно зарубіжних етимологічних досліджень російської лексики станом на 1940-1960 рр.

  Макс Фасмер задумав створити цей словник ще в 1910-х роках, проте систематична робота над ним розпочалася в 1938 році. Робота ускладнювалася правлячим в Німеччині нацистським режимом. На жаль, значний обсяг зібраного матеріалу був знищений союзницькими бомбардуваннями Німеччини. Перший випуск словника був опублікований тільки в 1950 р в Берліні, а останній - в 1958 році в Гейдельберзі видавництвом «Карл Вінтер» (там він видавався з 1953 року).

  Обсяг словника - майже 18 000 словникових статей:

  1. том 1 (А - Д) [ PDF 9 Мб] - близько 4000 слів;
  2. том 2 (Е - Чоловік) [ PDF 12 Мб] - більше 4500 слів;
  3. том 3 (Муза - сят) [ PDF 14 Мб] - близько 5500 слів;
  4. том 4 (Т - Ящур) [ PDF 14 Мб] - близько 4500 слів.

  У 1960-х роках словник був переведений на російську мову і доповнений радянським етимологом О. Н. Трубачов (виданий в 1964-1973 рр.).

• Г. М. Мілейковський. Шкільний етимологічний словник, 1955.
• Н. М. Шанський, В. В. Іванов, Г. В. Шанская. Короткий етимологічний словник російської мови . Посібник для вчителя. Під ред. чл.-кор. АН СРСР С. Г. Бархударова. М .: Просвещение. Вид. 1-е - 1961; изд. 2-е, испр. і доп. - 1971, 542 с .; изд. 3-е - 1973 544 с. [!!]

  Словник відноситься до популярного типу з найбільш спрощеним апаратом. Пояснено походження більше 7 тисячі найбільш уживаних слів російської мови. Перше видання в 1961 р включало близько 5 тисяч слів.

  [Дуже хороший! Хоч про нього і говорять, що занадто короткий - на мій погляд, це його заслуга. Якщо не знаходиш слова у Чорних або Шимкевіча - знаходиш у Шанського. Вони примудрилися в одній книзі зібрати основні і рідкісні слова і історично об'яснімть їх. ]

  Замовити в: Озоне .
• Н.М. Шанський, В.І. Зімін, А.В. Філіппов Досвід етимологічного словника російської фразеології. 1987.

  Специфічний по об'єкту дослідження.

• Г. П. Циганенко. Етимологічний словник Російської мови . Київ, 1989. Більше 5000 слів.

  Словник (1-е изд. - 1970 р 2-е изд. - 1979 г.) відноситься до популярного типу з найбільш спрощеним апаратом. Слова в ньому розміщені алфавітно-гніздовим способом. Послідовно пояснюється їх етимологія, докладно описуються різноманітні історичні зміни в пояснює словах.

  Завантажити як текст в Zip-файлі 0,8 Мбайт. Замовити в: Озоне .
• Н. М. Шанський, Т. А. Боброва. Шкільний етимологічний словник російської мови . 1994; Москва: Дрофа, 2004. Всього 6370 статей. Статті коротші, ніж в "короткому словнику" Шанського (див. Вище), але зате є нові слова.
  Замовити в: Озоне .
• П. Я. Черних. Історико-етимологічний словник сучасної російської мови . У 2-х томах. [!] Видавництво: Російська мова, 1994 г. 624 стр. 10060 екз. (3-тє вид. - в. 1999 г.)

  Словник містить пояснення історії і походження 13 560 слів сучасної російської літературної мови. Вказується час появи слова в мові з ілюстрацією з пам'ятника писемності відповідного періоду. Простежується зміна значення слова, його фонетичного вигляду, орфографії. Чи не завершено через смерть автора в 1970 Усього в словнику 4482 статті, одна тисяча сто вісімдесят два сторінки.

  Друкарські відомості по томах:

  1. Том I: А-Пантоміма. - 624 с. [ PDF 12,9 Мб]
  2. Том II: Панцир-Ящур. - 560 с. [ PDF 18,1 Мб]
  Замовити в: Озоне .
• Етимологічний словник російської мови. Збірник за редакцією А.Ф. Журавльова та Н.М. Шанського. Изд-во МГУ. (ЕСРЯ МГУ) [скан-копії знято, але вони є в мережі]
  1. Випуск 1: А. 1963. - 197 с. (? Лексичні одиниці) [5 Мб]
  2. Випуск 2: Б. 1965. - 270 с. (? Лексичні одиниці) [7 Мб]
  3. Випуск 3: В. 1968. - 283 с. (? Лексичні одиниці) [8 Мб]
  4. Випуск 4: Г. 1972. - 215 с. (? Лексичні одиниці) [6 Мб]
  5. Випуск 5: Д-Ж. 1973. - 304 с. (? Лексичні одиниці) [10 Мб]
  6. Випуск 6: З. 1975. - 124 с. (? Лексичні одиниці) [4 Мб]
  1. Випуск 7: І. 1980. - 146 с. (? Лексичні одиниці) [4 Мб]
  2. Випуск 8: К. 1982. - 470 с. (? Лексичні одиниці) [14 Мб]
  3. Випуск 9: Л. 1999. - 240 с. (652 лексичні одиниці) [7 Мб]
  4. Випуск 10: М. 2007. - 400 с. (1108 лексичних одиниць) [11 Мб]
  5. Випуск 11: М. 2007. - 424 с. (1 073 лексичних одиниць)

  Словник ЕСРЯ МГУ включає тільки лексику сучасної української літературної мови [на відміну від Короткого словника Шанського].

• Семенов А.В. Етимологічний словник російської мови. Серія "Російська мова від А до Я". Видавництво «Юнвес». Москва, 2003 р 704 стор. 5000 примірників. Близько 2000 слів.

  Словник містить велику кількість слів з докладним описом історії їх виникнення в російській мові. У словнику в цікавою, гранично доступній і короткій формі викладаються різні версії щодо походження і факти з історії використання різних слів.

  Замовити в: Озоне .
• Тлумачний словник російської мови з включенням відомостей про походження слів / Відп. редактор Н. Ю. Шведова. М., 2007..
• Крилов Г.А. Етимологічний словник російської мови . СПб .: Поліграфуслугі, 2005. Вікторія плюс, 2008 г. Тверде плетіння, 432 стр. Тираж: 10000 екз.

  Мета даного словника - дати загальне уявлення про походження і розвиток найбільш уживаних слів російської мови.

  Замовити в: Озоне .
• Анікін А. Е. Русский Етимологічний словник . (РЕЗ) / Російська академія наук. Ін-т рус. яз. ім. В. В. Виноградова; Ін-т філології СібРАН. М.: Рукопісні пам'ятники Стародавньої Русі.
  1. Проект словника. [ PDF 0,8 Мбайт]
  2. Випуск 1 (а-аяюшка). Замовити: в Озоне .
  3. Випуск 2 (б - бдіння '). 2008. - 336 с. (Близько 1100 статей). Замовити: в Озоне .
  4. Випуск 3 (бе - болдіхать). 2009. - 344 с. (Близько 950 статей). Замовити: в Озоне .
  5. Випуск 4 (більш - Бтар). 2011. - 328 с. (Близько 950 статей). Замовити: в Озоне .
  6. Випуск 5 (буба - вакшаф). 2011. - 344 с. (Близько 1100 статей). Замовити: в Озоне .
  7. Випуск 6 (вал - вавершок). 2012. - 368 с. (Близько 1000 статей). Замовити: в Озоне .
  У словнику містіться (в тому числі) Значний пласт особістом імен та географічних назв ( ономастикон ); а такоже у великому обсязі представлена ​​Етимологія діалектної, давньоруської и староруської лексики ( історична лексика ). Словник призначення для чітачів, Які цікавляться історією російської мови и его отношений з іншімі мовами Євразії.
• Етимологічний словник сучасної російської мови / Упоряд. А.К. Шапошников: в 2 т.
  1. Т. 1. (А-Н) - М .: Флінта: Наука, 2010. - 584 с. [ PDF 3,3 Мбайт] Завантажити: в Озоне .
  2. Т. 1I. (Н-Я) - М.: Флинта: Наука, 2010. - 576 с. [ PDF 3,7 Мбайт] Завантажити: в Озоне .
  Пропонований Словник допомагає з'ясувати походження, будова і первісне значення слова: якщо запозиченого , То з якого джерела, оформленого яким способом; якщо споконвічного , То утвореного за якими правилами, з яких складових частин. При етимологічному дослідженні прояснюється як первісна зовнішня форма слова, так і його внутрішня форма, початкове значення слова, мотивація, визначаються шляхи розвитку його значення, збагачення новими смислами і відтінками смислів. Замовити (комплект з 2 книг) в: Озоне .
• М. В. Бєлкін, І. А. Румянцев Етимологічний словник російської мови в табличній формі. М .: Флінта, 2011. Тверда палітурка, 784 стор. Тираж: 500 екземплярів [всього!].

  У словнику, у міру можливості, російським словами зіставляються індоєвропейські (ИЕ) коріння, завдяки чому виявляється можливим для більшості російських і запозичених слів знайти історично споріднені слова.

  Замовити в: Озоне .

Книги по етимології російських слів

• Виноградов В. В.. Історія слів. Видавництво: Інститут російської мови РАН, 1999 г. 1138 стр. Тираж 3000 екз. [Досить важкий том, багато цікавого] ​​Книга являє собою раніше не публікувався працю, присвячений історії основних пластів російської лексики під кутом зору найважливіших історичних процесів в її розвитку. У монографію увійшли глави, спеціально присвячені історії більше 1500 російських слів і виразів (і більше 5000 слів з ними пов'язаних), висхідних до слов'янської , церковнослов'янської , Народної російської, діалектної, професійної, жаргонної лексики, до запозичень і індивідуальним новоутворенням. Словоуказатель в кінці книги відсилає читача до більш ніж 7000 слів і виразів, історії яких автор так чи інакше стосується в основному тексті. Дивитися в мережі: на Етимологія . Замовити в: Озоне .
• Яків Карлович Грот. . Обласні великоруські слова, споріднені з скандинавськими.
• Яків Карлович Грот. . Обласні великоруські слова фінського походження.
• Казанський Б. В.. Пригоди слів. Видавництва: Азбука-классика, Авалон', 2007 г. М'яка обкладинка, 256 стор. Тираж: 5000 прим.

  Автор - відомий філолог, дослідник класичних текстів, театрального мистецтва і пушкінської спадщини. У цій цікавій книзі він розповідає, чому речі називаються саме так, а не інакше, пояснює, звідки з'являються нові слова, і як вони приживаються в мові. У своїх міркуваннях автор використовує фольклор та біблійні вислови. Матеріали, підібрані зі знанням справи, подаються в живій манері, вони цікаві і доступні розумінню масового читача.

  Замовити в: Озоне .
• Відкупників Ю. В.. До витоків слова. - М., 1973.
• Відкупників Ю. В.. Нариси з етимології. - СПб .: Изд-во СПбГУ, 2001. - 480 с.
• Шанський Н. М.. У світі слів. - М., 1971.

Книги по методиці російської етимології

• Варбот Ж. Ж.. Про словообразовательном аналізі в етимологічних дослідженнях, в кн .: Етимологія 1963 М., 1965.

Статті про етимологію російської мови

Сторінка оновлена ​​20.06.2019