Країни-члени ЄС виступили за застосування санкцій проти Білорусі. Уже сьогодні Євросоюз оголосить про ці санкції проти режиму Лукашенка Як заявив у Брюсселі міністр закордонних справ Польщі Стефан Меллер, цей план буде схвалений вже сьогодні. У той же час глава польського МЗС не став відповідати на питання журналістів, що передбачають намічені санкції проти Білорусії
Раніше глава МЗС головуючої в ЄС Австрії Урсула Пласснік від імені цієї регіональної організації зажадала від влади Білорусі звільнити всіх затриманих минулої ночі в Мінську прихильників опозиції
Країни-члени ЄС виступили за застосування санкцій проти Білорусі. Сьогодні Євросоюз оголосив про ці санкції проти режиму Лукашенка. З спільною ініціативою застосування санкцій виступили 9 країн-членів Євросоюзу:
Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія, Словенія, Литва, Латвія, Естонія, Данія.
Як повідомляє Reuters, питання про введення санкцій було вирішено сьогодні в Брюсселі на засіданні глав держав і урядів 25-ти країн ЄС.
Євросоюз вводить персональні санкції проти президента Білорусії Олександра Лукашенко. Заходи будуть прийняті проти тих керівників Білорусії, хто відповідає за порушення міжнародних виборчих стандартів. Йдеться про збільшення списку осіб в керівництві країни, яким буде заборонений в'їзд в країни Євросоюзу. Не виключено і заморожування рахунків, що належать білоруській владі. Однак повномасштабні економічні санкції проти Білорусії ЄС не вводить.
Глави держав і урядів країн Європейського Союзу домовилися розширити заборону на поїздки білоруських чиновників до країн ЄС, який зараз поширюється на 6 білоруських посадових осіб:
екс-генпрокурор, нині глава адміністрації президента Віктор Шейман, керівник МВС Володимир Наумов, міністр спорту Юрій Сиваков, командир бригади внутрішніх військ Дмитро Павличенко, голова ЦВК Лідія Єрмошина і командир мінського ЗМОПу Юрій Подобєд.
- З історії санкцій проти Білорусі
Міністр закордонних справ Австрії Урсула Плассік, яка головує в цьому році в ЄС, уточнила, що заборона на в'їзд до країн ЄС є "однією з можливостей" впливу на цих осіб. Вона закликала "міжнародних партнерів і особливо інших сусідів Білорусі дотримуватися аналогічного підходу". Плассік не згадала в зв'язку з цим Росію, підкресливши, що і без цього її фраза "досить зрозуміла".
Раніше Плассник зажадала від влади Білорусі звільнити всіх затриманих минулої ночі в Мінську прихильників опозиції, зазначає РІА "Новости". "Події минулої ночі підтвердили нашу негативну оцінку (президентських виборів в Білорусії), і ми вимагаємо від білоруської влади поважати свободу зібрань та звільнити затриманих", - заявила журналістам Пласснік.
Захід називає репресіями дії білоруської влади, які цієї ночі знищили наметовий табір в центрі Мінська і заарештували сотні опозиціонерів. Але в Росії на ці події дивляться інакше. Глава МЗС Сергій Лавров сказав сьогодні, що не було ніякого розгону опозиційного мітингу . Більш того, міністр звинуватив в провокаторської діяльності ОБСЄ у Білорусі.
З історії санкцій проти Білорусі
У перші роки правління Олександра Лукашенка ЄС надавав Білорусі допомогу в рамках різних програм. Однак після референдуму 1996 року, результати якого не були визнані Європою, Рада міністрів ЄС у вересні 1997 висловився проти затвердження угоди і проти прийому Білорусії до Ради Європи. Двосторонні зв'язки на міністерському рівні були припинені, а програми європейської технічної допомоги заморожені. Відносини Білорусі з Заходом загострилися ще більше в 1998 після того, як влада спробувала примусити західних дипломатів покинути їх резиденції в селищі Дрозди під Мінськом під приводом реставраційних робіт.
Посли Німеччини, Франції, Греції, Великобританії, Італії, США, Польщі та Японії були відкликані в їх країни для консультацій, ЄС і США ввели заборону на в'їзд білоруських міністрів та інших високопоставлених представників. Конфлікт було врегульовано в кінці року, коли дипломати погодилися на переїзд з Дроздов. Після цього ЄС пішов на поступове пом'якшення санкцій у міру виконання Білоруссю рекомендацій ОБСЄ. США заявили, що більше не визнають Лукашенко законним президентом.
Посилення критики з боку Заходу і звинувачення в диктаторському правлінні в 2001 році спонукали Лукашенка припинити діяльність місії ОБСЄ в Білорусі, яка, за заявою влади, підтримувала діяльність опозиції. Були введені обмеження на допомогу неурядовим організаціям із зарубіжних джерел. У відповідь деякі країни Західної і Центральної Європи оголосили президента Білорусії персоною нон грата. Чеський уряд в листопаді 2002 відмовилося впустити його в країну, запропонувавши запросити «туристичну візу». На початку 2005 ще більш загострилися відносини з США після прийняття ними "Акта про демократію в Білорусі".
У вересні 2004 року в персони нон-грата потрапили генпрокурор, нині - глава адміністрації президента Віктор Шейман, керівник МВС Володимир Наумов, міністр спорту Юрій Сиваков, командир бригади внутрішніх військ Дмитро Павличенко. Потім нев'їзними в ЄС стали ще глава ЦВК Лідія Єрмошина і командир мінського ЗМОПу Юрій Подобєд. Перша - як організатор виборів і референдуму, другий - за розгін опозиційних мітингів по їх підсумками. Крім того, Шеймана, Сивакова, Наумова та Павличенко Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань і прав людини підозрює в злочинах проти людства, включаючи організацію та виконання насильницьких викрадань і вбивств.
Відзначимо, що введені раніше Євросоюзом санкції стосувалися не посад, а прізвищ. Так що нев'їзний статус залишиться за Юрієм Подобєд і Лідією Ермошиной, на які б посади вони не потрапили в подальшому. Крім того, в'їзний заборона мала не тільки на офіційні візити, але і на приватні туристичні поїздки.
Вже тоді в ЄС натякали, що список нев'їзних білоруських чиновників не обмежиться шістьма прізвищами. Правда підсумком розширення списку невиїзних стала поява в Білорусії чиновників, які підуть за президентом до самого кінця, куди б він не повів країну - тому що тепер їм йти більше нікуди. Що стосується Лукашенко, то він боїться не санкцій Заходу щодо своєї "вертикалі", а, навпаки, зайвої дружби між своїми соратниками і Європою.
