Згідно Наказу № 68 від 12.3.2016 "Про заходи щодо встановлення весняно - літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України в 2016 році", з урахуванням погодження Інституту рибного господарства НААН України від 14.03.2016 № 148-03 / 16 з метою охорони водних біоресурсів в період їх природного відтворення в рибогосподарських водних об'єктах, вводиться заборона на лов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня (включно) 2016 року, за винятком любительського рибальства однією поплавковою вудкою з одним гачком на рибалку і Чи спінінгом в світлий час доби з берега в місцях визначених іхтіологічними відділами Обласних Управлінь рибоохорони.
Ці терміни можуть бути змінені в разі виникнення будь-яких чинників, що впливають на розмноження риби.
Робиться це з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб. Адже нерест - це найвідповідальніший період в житті риб.
З Переліком Наказів по обласним Управлінням рибоохорони можна ознайомитися за посиланням: http://main.golovrubvod.kiev.ua/2011-08-04-12-16-54/66--2015.html
По Києву і Київській обл. з Наказом Кіеврибоохрани можна ознайомитися за посиланням: http://www.kyivryboohorona.kiev.ua/nerest/2016/Nerest2016.doc
Нерестовий Акція «Простягни руку допомоги рибі»
За роки Незалежності більше 60% природних нерестовищ зникло. Основними причинами цього є: 1) неконтрольована забудова берегової лінії (кажучи простою мовою, де раніше були затоки, острови, заплавні луки, природні нерестовища сьогодні бетонні береги приватних будівель ... 2) понад два десятиліття не проводяться меліоративні роботи по розчищенню природних нерестовищ, а так ж уже забули, коли прокашівалі нерестовища. В результаті вони заростають, міліють, поступово перетворюючись в сушу.
- Одна з основних бід сучасного нересту - це, поза всяким сумнівом, коливання рівня води у водосховищах - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - При скиданні води ікра висихає і гине. При піднятті рівня води, під її товщею ікра не прогрівається, чорніє і гине. Енергетики «господарі» гідроелектростанцій на наші річки дивляться, як на технічний тазик наповнений водою для отримання енергії. Вони не замислюються, що річки - це живий організм ...
У річці стало мало риби ... - нарікають рибалки.
- А звідки їй узятися? Якщо вода у водосховищах нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва через скидання в них побутових і виробничих стоків ... та ще й традиційні місця для нересту зникають ... - продовжує Олександр Чистяков - Сьогодні як ніколи риба потребує нашої допомоги. Тому установку штучних нерестових гнізд важко переоцінити - вони гостро необхідні рибі і нашим водоймам. Через свою універсальної конструкції гнізда не схильні до перепадів рівня води, а так само ікра відкладена на них добре прогрівається і висвітлюється. У природних умовах з такими ідеальними умовами нерестовищ залишилося не більше 4%.
Розуміючи, що риба просто не зможе повноцінно отнерестіться в сучасних реаліях, з кожним роком все більше і більше встановлюють штучних нерестових гнізд промисловики, рибальська і природоохоронна громадськість під керівництвом іхтіологічних відділів Управлінь рибоохорони.
Традиційно, що участь в цих заходах бере Національна Екологічна Рада України і Асоціація рибалок України. Особливо хочеться відзначити колектив газети «Риболоний Вісник», який вже котрий рік поспіль бере найактивнішу участь в установці штучних нерестових гнізд на акваторії Запорізької області.
У 2015 році на Каскаді Дніпровських водосховищ і Дельті Дніпра було встановлено 22 000 штучних нерестових гнізд: Київське - 4,5 тис. Штук; Канівське - 2,5 тис. Штук; Кременчуцьке - 5,5 тис. Штук; Дніпродзержинське - 2 тис. Штук; Дніпровське - 2,5 тис. Штук; Каховське - 4 тис. Штук; Дельта Дніпра - 1 тис. Штук.
Нерест - найвідповідальніший період в житті риб
Нерест - особливий період в житті мешканців водойм. На нерест риби впливають багато факторів, серед яких найголовніший - температура води у водоймі.
- Для кожного виду риби діапазон температур свій. Якщо температура несприятлива - вода дуже тепла, або, навпаки, занадто холодна, - нерест може взагалі не початися або пройти частково - розповідає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Від різкої зміни температури води ікра може загинути. У більшості наших прісноводних риб нерест проходить з весни до початку літа: в березні нереститься щука, з квітня до кінця травня - окунь, судак, лящ, короп, карась.
Кожен вид риби для нересту йде на спеціальні місця - природні нерестовища. Деякі риби (прохідні) для нересту йдуть з моря в річки (лососеві, осетрові) або з річок в моря (річковий вугор). Нерест щуки, коропа, ляща, судака проходить переважно в заплавах річок, на трав'янистих мілководдях. У багатьох риб під час нересту з'являється "шлюбний наряд". Самки відкладають ікру на дно або на водорості, а самці запліднюють її насіннєвий рідиною, що міститься в молоці. Одну самку щуки супроводжують на нерест 3-7 самців. Лящі нерестяться на світанку: вибравши місце, пара лящів починає плавати по колу діаметром 4-8 метрів. Під час руху риби б'ють хвостами по воді, розсіюючи ікру, яка опускається на водорості. Самка сома перед нерестом викопує передніми плавниками поглиблення в субстраті, куди і відкладає ікру. Пара сомів охороняє свою кладку до появи мальків. Представники деяких видів (наприклад, лососеві) після викидання ікри гинуть. Їх тіла стають кормовою базою для малюків. Плодючість у риб різна. Вона визначається кількістю ікринок, яку викидає середньостатистична самка. Самка коропа, наприклад, відкладає до 3 млн ікринок, а сома - всього 500 штук. Вчені-іхтіологи встановили, що у коропа 97% малюків не доживають до трьох років, причому 93% ікринок гине протягом перших 7-10 днів після викиду - їх з'їдають інші риби, земноводні, водоплавні птахи, їх зносить течією. Буває, що виживає тільки одна особина з тисячі. Чому ж так відбувається?
Справа в тому, що різні види риб по-різному ставляться до обметаної ікри: одні забувають про неї, інші ж її охороняють. Ті види, які не виявляють турботи про потомство, як правило, відкладають ікру з «запасом», а турботливі батьки, такі як соми, судаки і окуні, оберігають свої кладки. Крім того, деяким видам риб притаманний порційних нерест, який розтягується в часі, він так само допомагає виживанню потомства. Разовий нерест характерний для щуки, осетра, окуня. Порційний - для коропа і карася.
Зникнення природних нерестовищ в результаті масової забудови берегової лінії, забруднень водойм господарсько-побутовими стоками, будівництва гідротехнічних споруд призводить до різкого скорочення чисельності багатьох, в тому числі цінних видів риб.
Шановні рибалки та любителі відпочинку на водоймах, Асоціація рибалок України звертається до Вас і просить в даний період року особливо шанобливо і дбайливо ставитися до водним мешканцям, які готуються до нересту. Також, у разі виявлення фактів порушення «Правил любительського і спортивного рибальства» просимо Вас бути свідомими і повідомляти про це в органи рибоохорони.
Спільними зусиллями збережемо рибу в наших водоймах!
Як зробити штучні нерестовища
З настанням теплої погоди, коли сонце прогріває воду в річках і озерах, в них починається таїнство природного відтворення - нерест риби. Нерест різних видів риб починається при досягненні водою необхідної температури, тому риба йде на мілководді річок, озер і заток, де вода прогрівається швидше. Ці ділянки водойм є природними нерестовищами. Природне відтворення разом з якісною охороною і цивілізованим регулюванням вилову є основними завданнями для збереження і збільшення рибних запасів у наших водоймах.
На період нересту за рекомендаціями Інституту рибного господарства України Обласні Управління рибоохорони встановлюють терміни заборони на промисловий лов риби, а для любительського лову визначаються чіткі межі акваторій, в основному це місця в населених пунктах, де немає природних нерестовищ. Там дозволяється ловити на вудку або спінінг з одним гачком.
По всій країні створюються координаційні штаби з проведення нерестової компанії - 2016 року. В їх завдання входить: постійна взаємодія з Міжвідомчою Комісією, щоб не допустити різких перепадів рівня води у водосховищах; об'єднання зусиль державних природоохоронних, правоохоронних структур та громадськості з охорони водойм від браконьєрства; провести необхідні меліоративні заходи для поліпшення умов нересту риби, в тому числі установка штучних нерестових гнізд; не допускати забруднення водойм стічними водами промислових, комунальних і сільськогосподарських підприємств, які можуть викликати заморні явища; провести інвентаризацію і забезпечити ефективну роботу рибозахисних споруд на водозаборах та ГЕСах; не допускати проведення днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію на водоймах під час нересту риби.
У період нересту державні структури і громадськість об'єднує сили для охорони риби та природних нерестовищ.
- Однією із загроз для риби під час нересту є браконьєрство - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Перед нерестом риба масово скупчується в зграї. У неї в цей період притупляється відчуття небезпеки, так природою закладено. Цим і користуються браконьєри, які розставляють пастки на дорозі риб'ячих зграй йдуть до своїх традиційних природних нерестовищ. Сьогодні як ніколи потрібна допомога громадськості в захисті наших водойм. В органах рибоохорони розпочато реорганізацію. Зараз проходять конкурси з набору в новий рибний патруль, який повинен прийти на зміну скомпрометувала себе рибінспекції. Тобто, старі ще не пішли, але нічого не роблять, розуміючи, що більшості з них місця немає в новій рибоохоронної структурі, а «нові» ще не прийшли. Тому наші водойми сьогодні фактично залишилися незахищені. Один з мудреців сказав: «Набагато приємніше давати, ніж брати!». Шановні рибалки, і всі небайдужі до болів водойм громадянам - допоможіть захистити рибу, не допускайте варварського вилову риби в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства в водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи. Нагадуємо телефон Гарячої Лінії Головрибводу: в будні дні - (044) 486-44-59; в неробочі години, вихідні та святкові дні - (044) 486-44-24 на електронну пошту Ця електронна адреса захищено від спам-ботів. вам нужно увімкнуті JavaScript, щоб Побачити ее. По Києву і Київській обл. звертатися в Кіеврибоохрану: тел. Гарячої Лінії - (044) 489-60-27; (097) 508-88-51
Нагадуємо, що відповідно до пункту 3.14. Правил любительського і спортивного рибальства в період нересту на нерестовищах забороняється пересування всіх плавзасобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів.
Нерест - це особливий період в житті водних мешканців. Через зарегулювання греблями стоку річок Дніпро, Південний Буг, Дністер та його приток виникли зміни в екосистемі, які привели до замулення та заростання природних нерестовищ. Тому виникає необхідність проведення меліоративних заходів, спрямованих на поліпшення умов природного нересту риб.
Наші водойми через багаторічну непродуманої господарської діяльності знаходяться сьогодні в депресивному стані.
- Людина явно «загрався» з природою. І багато в чому вона стала залежна від нього. Ось і риб'ячі зграї під час нересту сьогодні вимагають від нас захисту і допомоги. Колись в цей період заборонялося церквам розташованим поблизу водойм дзвонити в дзвони, а так само возів, проїжджаючим по березі обмотували колеса ганчірками, щоб ті не скрипіли, заборонялося навіть напувати худобу в річках, співати і голосно розмовляти на березі, щоб не турбувати і не сполохати риб'ячі зграї. Так наші предки поважали, цінували і оберігали це велике таїнство природи, яким вважали нерест риби! - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - У цей період надзвичайно велике значення має створення сприятливих умов для вдалого проходження нересту риби, і ми з Вами повинні допомогти цьому.
Більшість видів риб, що мешкають у водоймах України, є фітофільная, вони відкладають ікру на свіжу або торішню водну рослинність, тому виготовити штучні гнізда-нерестовища не складно, для цього потрібні гілки хвойних дерев, нитки, пляшки і вантаж.
Як зробити штучне нерестовое гніздо: потрібно зв'язати хвойні гілки «вінком» або «букетом». Гніздо має бути діаметром не менше 0,5-1 м і виставляється на глибині 0,5 - 0,8 м від поверхні води, тоді воно ефективно. Для цього до штучного нерестового гнізда прив'язується на мотузці пластикова пляшка, яка забезпечить гнізда плавучість. Від 20 до 50 гнізд збираються в одну лінію з проміжком в 2 метра один від одного (так за ними простіше в майбутньому буде доглядати - промивати ікру від дрібного сміття і мулу). Всю цю низку штучних нерестових гнізд пригружают прив'язуючи в декількох місцях вантаж, яким можуть служити звичайні цеглини. Позитивний метод полягає в тому, що при зниженні або піднятті рівня води ікра на гніздах завжди залишається на початковій глибині.
Також штучні нерестові гнізда можна виготовляти з матер'яних або капронових мереж, які натягують на дротові обручі діаметром від 0,5 до 1 метра. Для цього часто використовують або списані промислові знаряддя лову або конфісковані браконьєрські сітки, які за рішенням суду підлягають утилізації. Таким чином, браконьєрські снасті, які раніше приносили біль і знищення нашим водоймам, будуть служити для відновлення риб'ячих зграй.
Закликаємо всіх користувачів водних об'єктів долучитися до цієї справи. Ці заходи допоможуть збільшити чисельність риб'ячих зграй в вітчизняних водоймах.
А звідки їй узятися?Чому ж так відбувається?
