- княгиня Ольга
- Феодосія Морозова
- Катерина Романівна Воронцова-Дашкова
- Катерина II Велика
- Софія Ковалевська
- Анна Павлова
- Наталія Гончарова
- Анна Ахматова
- Віра Холодна
- Валентина Терешкова
Прийнято думати, що творити історію - справа суто чоловіче, а головні герої в ній - брутальні полководці, мужні правителі, талановиті оратори, невгамовні революціонери і громадські діячі. Однак, в історії нашої країни існувало чимало сильних і розумних жінок, які внесли свій неоціненний внесок у її розвиток.
Жінки-вчені, жінки-імператриці, жінки-літератори - саме вони скрупульозно будували і методично руйнували кар'єри великих чоловіків, не раз круто повертаючи хід історії і культури. Жінки, які не раз випереджали свій час, жінки, які проявляли справжню витримку і неймовірну твердість, жінки, якими ми захоплюємося, і яким до сих пір намагаємося наслідувати.
княгиня Ольга
Княгиня Ольга - правителька давньоруської держави з 945 до приблизно 960 року. Перша з російських правителів прийняла християнство ще до хрещення Русі і перша російська свята. Після смерті чоловіка, князя Ігоря Рюриковича, жорстоко і витончено помстилася найлютішим ворогам древлян за його смерть, а потім і зовсім зібрала військо для військового походу, мечем пройшовшись по Деревлянській землі, встановивши данини і податки.
Таким чином, єдність території було збережено і навіть збільшене, а сама Ольга вважалася в народі правителькою мудрою і справедливою.
Після тріумфально повернення до Києва своєю безстрашно, мудрістю, волею і хитрістю довела, що здатна одноосібно керувати державою, захищаючи його від ворогів. Залишивши справи зовнішні, вона звернулася до внутрішніх проблем: провела першу в історії Русі фінансову реформу, поклала початок кам'яному містобудуванню.
Хоча і дружина, і російський народ при ній були язичниками, сама Ольга хрестилася, а після смерті була зарахована до лику святої рівноапостольної. Такої честі удостоїлися ще тільки 5 святих жінок у християнській історії (Марія Магдалина, первомученицю Текле, мучениця Апфія, цариця Свята Олена і просвітитель Грузії Ніна).
Феодосія Морозова
Бояриня Феодосія Морозова (Юлія Мельникова). Кадр з фільму «Розкол»
Бояриня Морозова - найзнаменитіша староверка, що стала символом мужності, залізної волі і безстрашності в боротьбі за свої переконання. Головна діячка російського старообрядництва, сподвижниця протопопа Авакума за прихильність до «старої віри» була заарештована за указом царя Олексія Михайловича, а потім позбавлена маєтку і всіх почестей, була заслана в Пафнутьево-Боровський монастир, де повалило важким тортурами і допитам і витримавши їх, була заточена в земляний в'язниці в Боровського міського острогу, а 14 її слуг за приналежність до старої віри в кінці червня 1675 року спалили в зрубі. Вмираючи від фізичного виснаження, Феодосія Морозова попросила перед смертю свого тюремника випрати в річці свою сорочку, щоб померти в чистій сорочці. Вважається старообрядницької церквою як свята.
Катерина Романівна Воронцова-Дашкова
Одна з помітних особистостей Російського Просвітництва, Катерина Романівна Воронцова-Дашкова стала першою жінкою в світі, яка управляла Академією наук. Подруга і сподвижниця майбутньої імператриці Катерини II, найактивніша учасниця державного перевороту 1762, який дуже докладно описала в своїх мемуарах.
Однак. Після сходження на престол імператриці ніякої ролі в політиці Дашкова не грала. За її пропозицією була також заснована Імператорська Академія, мала однією з головних цілей дослідження російської мови. За її ж ініціативою був заснований журнал «Співрозмовник любителів російського слова», що виходив в 1783 і тисяча сімсот вісімдесят чотири роках (16 книжок) і носив сатирично-публіцистичний характер. У ньому друкувалися найкращі літературні уми того часу: Фонвізін, Державін, Херасков, Княжнин і Богданович.
Дашкова власноруч перевела «Досвід про епічному вірш» Вольтера, писала вірші російською і французькою мовами, була автором кількох академічних промов.
Катерина II Велика
Імператриця всеросійська, що правила з 1762 по 1796 рік, яка прийшла до влади в результаті палацового перевороту, повалив з престолу її непопулярного в народі і гвардії чоловіка Петра III. В результаті правління Катерини відбулося значне зміцнення держави російської, а проведена нею політика отримала назву освіченого абсолютизму. У культурному відношенні Імператриця сприяла входженню Росії в число великих європейських держав, сама захоплювалася літературною діяльністю, займалася меценатством, збирала шедеври живопису і листувалася з французькими просвітителями. При ній були вельми розширено межі імперії: приєднання Новоросії, Криму, частково Кавказу, а також розділи Речі Посполитої.
Читайте також: ЯКИЙ запам'ятати КАТЕРИНА ВЕЛИКА - ФАКТИ
Софія Ковалевська
Перша в Росії і в Північній Європі жінка-професор і перша в світі жінка - професор математики. Іноземний член-кореспондент Петербурзької Академії наук. Дочка генерал-лейтенанта артилерії В. В. Корвін-Круковського і Єлизавети Федорівни, перші уроки математики отримала від гувернанток і домашнього наставника.
Надходження жінок до вищих навчальних закладів Росії в той час було заборонено і єдиною можливістю продовжити освіту - виїхати за кордон для вступу до іноземного університету. Однак, паспорт для виїзду можна було оформити тільки з дозволу батьків або чоловіка. Батько «науковому» майбутнього дочки став проти, з цього Софії довелося самостійно організувати фіктивний шлюб з молодим ученим В. О. Ковалевським.
У 1874 році після захисту дисертації в Геттінгенському університеті, Ковалевської було присвоєно ступінь доктора філософії.
У 1879 вона робить повідомлення на 6 з'їзді натуралістів у Санкт-Петербурзі, а в 1881 Ковалевська обрана в члени Московського математичного товариства.
У 1884 році - професор кафедри математики в Стокгольмському університеті, в 1888 - лауреат премії Бордена Паризької академії наук.
У 1889 відзначається премією Шведської академії наук і обирається членом-кореспондентом на фізико-математичному відділенні Російської академії наук. Крім математики займалася літературною працею: автор кількох повістей, нарисів та книги мемуарів.
Анна Павлова
Одна з найбільших балерин XX століття, чиє ім'я до цих пір є символом російського балету XX століття. На думку деяких критиків, головною відмінністю Павлової від інших танцівниць, котрі сяяли на сценах театрів і до і після неї, був неповторний і ні з чим не порівнянний характер, індивідуальність і темперамент. Вона сама була живим втіленням танцю: жила їм, жила в ньому і заради нього.
Після закінчення Імператорського театрального училища, Павлова була прийнята в трупу Маріїнського театру і, через 7 років виконання партій в класичних балетах, зайняла місце провідної танцівницею трупи. У 1907 році на благодійному вечорі в Маріїнському театрі вона виконала доленосну для своєї кар'єри мініатюру «Вмираючий лебідь», складену для неї М. Фокіним і принесла їй популярність, а після участі в «Російських сезонах» Сергія Дягілєва в Парижі до неї приходить популярність вже всесвітня .
«Секрет моєї популярності - в щирості мого мистецтва», - не раз повторювала Павлова, складаючи маршрути своїх гастролей, які перетинають всі континенти землі, несучи хореографічну культуру навіть в найвіддаленіші куточки світу. Саме з її ім'ям досі асоціюється російська балетна школа.
Наталія Гончарова
Найвідоміший художник, театральний художник і графік, ім'я якої асоціюється з мистецтвом епохи авангарду в Росії, була правнучатого племінницею дружини Пушкіна, Наталі Миколаївни Гончарової. Активно займалася книжковою ілюстрацією, літографією, плакатним мистецтвом, брала участь в постановках «Російських сезонів» Сергія Дягілєва, займалася персональними виставками. Наталія Сергіївна Гончарова відрізнялася неймовірною працездатністю.
На одній з виставок в Москві вона представила 762 твори. За спогадами сучасників, володіла незвичайною харизмою і була блискучим оратором. Її виставки і після смерті продовжують користуватися величезною популярністю, а картини коштують дорожче будь-яких інших художниць в світовому мистецтві.
Анна Ахматова
Найбільша російська поетеса, одна з найпомітніших фігур Срібного століття російської культури, вірші якої залишаються актуальними для будь-якого часу. Її яскравий талант, непересічна особистість і неймовірно трагічна доля залишили мабуть один з найглибших слідів не тільки в культурі XX століття, а й взагалі в історії Росії.
Перекладачка і літературознавець, номінант на Нобелівську премію з літератури, мати і дружина, опальна поетеса - все це одна людина, жінка, яка в дореволюційній Росії встигла відчути смак слави, видаючи свої перші збірки чималими тиражами. У післяреволюційної Росії, однак, місця для Ахматової не знайшлося і не могло знайтися, як і для багатьох талановитих людей, вчених, діячів культури і мистецтва.
А далі все покотилося в прірву: арешти близьких, посилання єдиного сина, розстріли, Вітчизняна війна і блокада Ленінграда ... Трагедія Ахматової - це трагедія цілого народу, яку вона втілювала в своїх віршах, розповідаючи про дивовижні і несправедливих потрясіннях, що випали на його долю.
Пройшовши літературний шлях від віршів, за словами самої Ахматової які «годилися тільки для закоханих ліцеїсток», і закінчивши творами про радянські репресії, Ахматова стала символом кількох епох, які квапливо, криваво і жорстоко змінювали один одного.
Віра Холодна
Надзвичайна зовнішність, природна чарівність і природність допомогли Вірі Холодній за зовсім недовгий період кінокар'єри стати найвідомішою і прославленої актрисою свого часу. «Королева екрану», законодавиця моди, уособлення нового декадентського типажу, який прийшов в 1910-х роках в Росії, змінивши порядком обридлий образ «щокатим рум'яної російської красуні».
Віра Холодна знімалася у кращих режисерів того часу: Е.Бауера, В.Вісковского, П.Чардиніна, Ч.Сабінского. У 1917 році на екран вийшов один з кращих її фільмів - «У каміна», який мав великий успіх у публіки і звичайно пізніше був знищений радянською владою, подібно іншим популярним дореволюційним фільмів.
Віра Холодна була неймовірно популярна за кордоном: кінострічки з її участю йшли на екранах Європи, Америки, Туреччини та таємничої і невідомої Японії. Їй навперебій пропонували контракти європейські кіностудії, але вона відмовлялася, кажучи, що її місце тільки в Росії.
Здавалося, що її популярності не загрожує нічого: ні революція, ні громадянська війна, але раптова і рання смерть актриси порушила всі плани і спричинила за собою довгу низку чуток і суперечок про справжню причину її раптової кончини. Таким чином Віра Холодна увійшла в історію не тільки як найпопулярніша актриса епохи німого кіно в Росії, але і як одна з найзагадковіших жінок в її історії.
Валентина Терешкова
Перша в світі жінка-космонавт і поки єдина в світі жінка, яка космічний політ поодинці, Валентина Терешкова народилася в сім'ї тракториста і робітниці текстильної фабрики.
У початку 1962 з декількох сотень претенденток була обрана в якості розглянутих кандидатур на роль першу в історії жінку-космонавта. Під час навчання проходила нескінченні тренування на стійкість організму і парашутну підготовку. Старт космічного корабля «Востока-6» стався вранці 16 червня 1963 року народження, а приземлилася перший в історії жінка-космонавт вранці 19 червня.
В цілому політ тривав дві доби 22 години і 41 хвилину. За цей час Валентина Терешкова здійснила 48 витків навколо Землі. До слова, рідним про свій політ Валентина Терешкова природно не сказала: по-перше, - військова таємниця, а по-друге, - як і інші, не знала, чим такий політ міг закінчиться. Так що дізналися про подвиг героя рідні Валентини Терешкової по радіо.
Автор: Анна Векшина
Читайте також:
ПЕРШІ ЖІНКИ РОСІЇ, Ч. 1 - «АВІАТРІССИ»
ПЕРШІ ЖІНКИ РОСІЇ, Ч. 2 - «ХІМІКИ»
ПЕРШІ ЖІНКИ РОСІЇ, Ч. 3 - «ЛІКАРІ»
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть лівий Ctrl + Enter.
