Путінський режим настільки виявився жадібний до дармових грошей, що не залишив своєму народові навіть коштів для стерпного існування.
Багато опозиційних політиків і громадських діячів в черговий раз будуть намагатися в своїх передноворічних промовах зобразити надію і позитив.
Про це пише в блозі «Обозревателя» російський опозиційний політик Наталія Гулевська.
Нам, як і раніше, будуть намагатися переконати про можливість в Росії ( фашистська держава , Визнане Законом України від 20.02.18 країною-агресором) перемоги свободи і демократії, але це всього лише повторюється політична гра, жалюгідна профанація і дешевий популізм.
В імперії не може бути перемоги демократії, тим більше перемоги лібералізму. Замініть в будь-яку промову або письмовому зверненні будь-якого російського демократа або ліберала слово «Росія» на слово «імперія», і вам стане зрозуміла і його ідеологічну схильність, і його імперський вектор розвитку, і його тяжіння до шовіністичного майбутньому.
Влада - це гроші, а путінський режим контролює всі фінансові потоки держави, до того ж наприймав масу різних законодавчих актів і урядових розпоряджень, які дозволяють відразу збанкрутити або вилучити кошти у будь-якого конкурента, опозиціонера або протестуючого.
В тему - Путін хоче краху України, щоб відтягнути свій власний - Die Welt
Такий стан речей виключає будь-яку легітимну можливість передачі влади демократичної опозиції, а це значить, що наслідки такої політики перейдуть в неконтрольоване, радикальне протистояння суспільства і влади.
Знову для захоплення і узурпації влади новоспеченим більшовикам потрібні фінансові кошти, які як і в 1917 році їх попередники знайшли в грабежах банків і заможних громадян.
Цей процес апріорі є незворотнім, і ніякі демократи або ліберали не зможуть вплинути на черговий виток класової боротьби, де основним мотивом стане проблема непомірного розриву між багатими і бідними. Путінський режим настільки виявився жадібний до дармових грошей, що не залишив своєму народові навіть коштів для стерпного існування.
Але тут чекістів можна зрозуміти, авторитарний режим не може дозволити людям жити безбідно - це апріорі неприпустимо, так як тут же з'явиться критична маса конкурентоспроможних, незалежних і самодостатніх громадян, які потребують якісних змін і демократизації держави.
