Перше питання напрішівается сам по собі: чим "Європейське радіо для Білорусі" відрізняється від Радіо Свобода і схожих станцій? Чим ви відрізняєтесь від, в кінці кінців, Радіо Прага? Тобто іномовлення ...
Д. Новіков: Ми відрізняємося насамперед тим, що ми не є зарубіжної радіостанцією. Так, ми зареєстровані на території Євросоюзу, ми зареєстровані в Республіці Польща, але всі працівники нашої радіостанції - білоруси, контрольний пакет нашої радіостанції - білоруський і нас цікавить тільки білоруська тематика. І лобіювання білоруської ідеї, Білорусі ...
Але на Радіо Свобода в білоруській редакції теж працюють білоруси, а в російській редакції - російські. І білоруси в першу чергу говорять про Білорусь, а росіяни - про Росію ...
Д. Новіков: Так, я згоден. Але Радіо Свобода - білоруська редакція - це редакція в рамках великої радіостанції, яка називається Радіо Свобода. У них централізований сервіс новин, наприклад. Ми робимо новини самі, зі свого матеріалу. Ну, звичайно, ми використовуємо теж інформаційні агентства ...
Ю. Слуцька: Але ми прагнемо бути незалежною радіостанцією і інтереси незалежної журналістики ми відстоюємо всюди. Тобто, нікому не дозволено втручатися в нашу редакційну політику. Ніхто з наших засновників, ніхто з наших партнерів, ніхто з донорів нашої радіостанції не має такого права. І ось з листопада місяця ми отримали можливість - кореспондентський пункт Єврорадіо акредитований в Білорусі ...
Я як раз хотів запитати, а як складаються ваші відносини з білоруською владою ... Кілька років тому, коли ви починали свою роботу, ці відносини були напруженими. І навіть ваші працівники ризикували працювати на вас ...
Ю. Слуцька: Не просто ризикували, а наші працівники були поза законом. І в березні 2008 року були обшуки у нас. У нас було конфісковано більше 20 одиниць техніки, наших співробітників тягали на зустрічі в Комітет Державної Безпеки ... Д.Новіков: ... І досі тягають ...
Тобто якась ситуація на даний момент в порівнянні, скажімо, з 2008 роком?
Ю. Слуцька: Ситуація була легалізована, тобто ми отримали легальний статус. Ми - єдині, хто отримали їх з моменту того обшуку. Тобто я маю на увазі, що інші електронні ЗМІ, зареєстровані за кордоном, такі як Белсат - це телебачення, вони зареєстровані теж в Республіці Польща, радіо Рація - ніхто з них акредитації не отримав, ми - єдине ЗМІ, яке отримало.
Будівля Радіо Свобода в Празі Д. Новіков: Мається на увазі - ми маємо на території Білорусі акредитоване бюро ... Радіо Свобода, наприклад, білоруська служба, не має акредитованого бюро, має кілька акредитованих журналістів, які для них працюють. А у нас акредитований офіс, представництво європейського радіо на території Білорусі.
Ю. Слуцька: Наш статус легалізувався. Це не означає, що у нас стали чудові і теплі взаємини з владою.
Я розумію, але чим можна пояснити деяку вибірковість білоруської влади? Ви самі говорите, що вас вдалося домогтися того, чого вашим колегам не вдалося домогтися ...
Д. Новіков: Я вважаю, що по-перше, тому, що ми є незалежною радіостанцією, в тому числі і юридично. Тобто ми не є пропольской або проамериканської або про якийсь там радіостанцією. У нас гарна назва. Не дуже гарне для використання в ефірі, але гарне для піару - європейське радіо для Білорусі. Хоча колись, я знаю, воно викликало роздратування у білоруської влади, але сьогодні, коли вектор нашої політики змінився і почалися взаємини з Європою, в першу чергу, з Заходом почався діалог, то в рамках цього діалогу ми дуже добре потрапили в цю хвилю . І оскільки ми ще й підтримує частково Єврокомісією, то чому б не почати діалог про те, щоб дозволити нам працювати. І це не тільки наша заслуга, що ми вели переговори. Це заслуга і дипломатів, і європейських чиновників, і чехів, які доклали дуже багато зусиль, щоб вести переговори, лобіювати наші відносини на території Білорусі.
Переломним моментом стало те, що Білорусь відкрила відносини з Європейським Союзом? Те, що відносини між Білоруссю і ЄС потеплішали, так би мовити. Ви думаєте, що це відіграло важливу роль?
Юлія Слуцька Ю. Слуцька: Звичайно ... Безумовно. І потрібно розуміти, що акредитація нашої станції, акредитація Єврорадіо - це такий знак, це маленький крок, який білоруський влади абсолютно свідомо дали Європі. При цьому, як ви самі розумієте, ніяких реальних великих змін не настало. Абсолютно та ж тенденція не тільки в медіа, а й інших областях. Маленькі якісь конкретні кроки - вони бувають. Ну, ми вважаємо, що це добре, і що чим більше буде таких кроків - тим краще.
Ну, може бути фактична легалізація вашого радіо - не маленький крок, а досить великий крок?
Ю. Слуцька: Розумієте, ви маємо акредитацію до листопада місяця, тобто рівно на рік. Це означає, що вже в листопаді місяці, якраз перед тим, як буде вирішено питання про продовження або зняття санкцій з білоруських чиновників і напередодні президентських виборів в республіці Білорусь - питання нашої акредитації знову опиниться під питанням. Значить, ми знову будемо такий розмінною монетою у взаєминах білоруської влади і Європи. Ну, до цього готові ...
Ви говорили, що державні чиновники з вами спілкуються, відповідають на ваші запитання, тобто вас не ігнорують. Як сильно тиск на утримання з боку білоруської влади? Що ви собі можете дозволити сказати, а що ні? І якщо ви, незважаючи на побажання влади, щось скажете, в чому полягатиме реакція влади?
Д. Новіков: Тиску немає абсолютно. Ніякого. Ми домовилися. Це договірні відносини. І наша позиція така. Ми працюємо в правовому полі білоруської держави. І якщо ми за законом щось порушуємо, то, будь ласка, є суд, є якісь адміністративні речі. Будь ласка, ми можемо вести діалог з вами. Але ніхто нам сьогодні, і це приємно, не говорить, що ми повинні робити, як ми повинні робити, чому ми повинні робити. Цензури немає.
Ю. Слуцька: Наприклад, більшість наших незалежних газет сьогодні мають по одному, по два попередження від Міністерства інформації, а два попередження означає, що газету можна закрити без суду. Ось це такий абсолютно чудовий гачок. Плюс, більшість видань мають суди, мають дуже великі економічні позови. Це позови, як правило, про честь і гідність, позови від чиновників, іноді приватних осіб. І суми цих позовів доходять до півмільйона, мільйон доларів ...
Чим ви відрізняєтесь від, в кінці кінців, Радіо Прага?
Тобто якась ситуація на даний момент в порівнянні, скажімо, з 2008 роком?
Я розумію, але чим можна пояснити деяку вибірковість білоруської влади?
Переломним моментом стало те, що Білорусь відкрила відносини з Європейським Союзом?
Ви думаєте, що це відіграло важливу роль?
Ну, може бути фактична легалізація вашого радіо - не маленький крок, а досить великий крок?
Як сильно тиск на утримання з боку білоруської влади?
Що ви собі можете дозволити сказати, а що ні?
І якщо ви, незважаючи на побажання влади, щось скажете, в чому полягатиме реакція влади?