Президент США Дональд Трамп заявив, що США не домагаються зміни режиму в Ірані. Почувши таке, хочеться відразу ж відповісти фразою відомого режисера Костянтина Станіславського: «Не вірю!» І для цього є всі підстави ...
США йдуть на економічне удушення Ірану
Автор - Володимир Васильєв
Навіщо Трампу загострення на Близькому Сході?
З урахуванням аналізу складається на поточний момент обстановки можна припустити, що США вибрали варіант дій з економічного удушення Ірану з метою зниження його економічного і військового потенціалу, підвищення невдоволення населення, посилення сепаратистських тенденцій в країні і повалення чинної влади в результаті дестабілізації внутрішньої обстановки. В описаному вище сценарії пряме військове втручання з боку США не передбачається. Військова сила в даному випадку грає роль фактора стримування.
Можна сказати, що позиція Дональда Трампа щодо Ірану виглядає досить послідовною. Ще до участі у виборах президента США Трамп виступав проти проведеної адміністрацією Барака Обами політики на іранському напрямі, він вважав її надто м'якою.
Отримавши президентські повноваження, Дональд Трамп в серпні 2018 року видав указ про односторонній вихід США з договору про «ядерної угоді», офіційна назва «Спільний всеосяжний план дій». Угода від 2015 року припускає в обмін на зняття санкцій з Ірану відмову його від збагачення урану і створення ядерної зброї. Цей документ також дає право Ірану розвивати ядерну енергетику. Угода була підписана з одного боку Іраном, з іншого - постійними членами Ради Безпеки ООН (Росією, США, Китаєм, Британією і Францією), а також Німеччиною.
З серпня 2018 року почався період відновлення санкцій проти ІРІ з боку США. Другий списку санкцій етап стартував 5 листопада 2018 року. Було введено ембарго на експорт іранської нафти. Тоді ж Іран відключили від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.
На шість місяців США дозволили закуповувати іранську нафту восьми країнам: Греції, Італії, Тайваню, Індії, Китаю, Південної Кореї, Туреччини та Японії. В кінці квітня 2019 року дану дозвіл Сполученими Штатами продовжено не було. Але вже заздалегідь Греція, Італія і Тайвань перестали купувати нафту в Ірану. Решта країн припинили це робити з початку травня.
Іранський танкер біля берегів Голландії
Найбільшими імпортерами іранської нафти були Індія і Китай. І була надія на них як на великі країни, здатні проводити незалежну від США політику, проте ці очікування не виправдалися. Минулого період американських санкцій проти Ірану в 2012-2015 роках Індія, до речі, купувала іранську нафту.
Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства, експорт нафти Ірану впав з 2,6 мільйона барелів на добу в квітні 2018 року до 1,3 мільйона барелів на добу в квітні 2019 року. За травень результати ще гірше. Агентство Reuters з посиланням на джерела на ринку повідомляє про падіння даного показника до 500 тисяч барелів на добу.
Під час минулої санкцій кампанії в 2012-2015 роках експорт Ірану не опускався нижче 900 тисяч барелів на добу. Таким чином, зараз економічні санкції набагато жорсткіші.
Іран володіє доведеними запасами нафти в розмірі 157 мільярдів барелів. ОПЕК вважає, що в 2012 році доходи країни від експорту нафти становили 101 млрд доларів, до 2015 року вони зменшилися до 27 мільярдів доларів. Зняття ембарго дозволило Ірану підняти в 2016 році рівень доходів від продажу нафти до 41 мільярда доларів, у 2017 році цей показник зріс до майже 53 мільярдів доларів. Таким чином, можна приблизно підрахувати, що при експорті в 500 тисяч барелів на добу Іран може отримувати дохід в розмірі близько 12-13 мільярдів доларів на рік.
Однак тут варто прислухатися до думки міністра енергетики Саудівської Аравії Халіда аль-Фаліха, який сказав, що ніхто точно не знає, скільки нафти виробляє і експортує Іран, багато поставки залишаються непоміченими. Сполучені Штати поставили задачу звести експорт іранської нафти до нуля. Вважаю, що значне зниження вже досягнуто, але знизити до нуля навряд чи вийде: сірий ринок поставок нафти буде працювати практично при будь-яких умовах.
На нафти США не зупинилися. 8 травня 2019 року президент США Дональд Трамп підписав указ про санкції щодо виробників і продавців стали, алюмінію, міді й заліза з Ірану. Новий указ має на меті позбавлення Ірану доходів: «Мова йде про доходи, які можуть бути використані для розповсюдження зброї масового знищення, фінансування терористичних угруповань, агресивних дій в регіоні і для військової експансії».
розплавлена сталь
Як же санкції відбилися на економіці Ірану і його населення. За даними МВФ, у 2018 році в Ірані сталася рецесія з негативним зростанням ВВП на 3,8% і прискоренням інфляції, яка досягла 31,2% (після 9,6% в 2017 році). При подальшому посиленні санкцій США прогноз МВФ на 2019 рік - загострення кризи з рецесією ВВП в 6% і прискоренням інфляції до 37,2%.
Сильна сторона Ірану полягає в тому, що він має достатньо високий рівень валютних резервів в 100 мільярдів доларів і низький рівень зовнішнього боргу - за оцінками МВФ, 9% від ВВП в 2018 році.
Різке зниження курсу ріала і дефіцит необхідних товарів викликали невдоволення населення і до введення нинішнього режиму санкцій з боку США. Протести пройшли по країні ще в кінці 2017 року. Зараз кількість незадоволених громадян стає все більше. Населення дратують витрати уряду на підтримку країн-союзників і підконтрольних угруповань за кордоном. Йдеться про Сирію, Палестині, Лівані та Іраку.
За інформацією американських і ізраїльських джерел, тільки ліванська шиїтська угруповання «Хезболла» отримувала з Ірану в рік по 700 мільйонів доларів. Фінансові проблеми викликали скорочення її фінансування. Це призвело до висновку значних сил угруповання з Сирії на територію Лівану і зниження місячного платні членам організації.
Також є інформація про те, що проіранськи сили вже не беруть участі в нинішньому настанні сирійських військ на північному заході Сирії. Так скорочення доходів від нафти вдарило по фінансуванню союзників Ірану.
Сполучені Штати будуть використовувати і фактор сепаратизму всередині Ірану, особливо курдське питання. А сепаратизм завжди піднімає голову при ослабленні режиму. На південному заході країни живуть араби, їх приблизно два відсотки від усього населення. На південному сході ІРІ проживають белуджі, їх теж близько двох відсотків.
На північному заході Ірану знаходиться регіон компактного проживання курдів, їх десять відсотків від вісімдесяти мільйонів іранців. В Іраку вже є Іракський Курдистан. У Сирії США створюють Сирійський Курдистан на 28% сирійської території. На черзі може з'явитися і Іранський Курдистан - 10% від 80 мільйонів - це 8 мільйонів чоловік.
курди
Російські військові експерти оцінювали потенціал, необхідний США для різних сценаріїв війни проти Ірану після появи інформації про те, що Пентагон розглядає питання направлення на Близький Схід військового контингенту в 120 тисяч чоловік. Найбільш повно це питання висвітлив Костянтин Сівков, президент Академії геополітичних проблем, в інтерв'ю газеті «Взгляд».
Перший варіант дій передбачає нанесення обмеженого авіаційно-ракетного удару по об'єктах ядерного комплексу Ірану, і зазначеної чисельності буде досить. При другому варіанті дій - проведення масштабної повітряної кампанії з метою руйнування економіки Ірану - угруповання в 120 тисяч чоловік буде достатньо тільки на початковий етап повітряної кампанії, так як значні ресурси знадобляться для її обслуговування та захисту.
На третій варіант дій - варіант затяжної війни з Іраном і окупацію його територій, тобто варіант повномасштабної війни, що передбачає введення сухопутних військ на іранську територію, потрібно вже угруповання військ США приблизно в один мільйон чоловік.
На сьогоднішній день президент США погодив відправку на Близький Схід 1500 військовослужбовців. Той факт, що на Близькому Сході ВС США мають тільки сили стримування, підтверджує і відставний полковник ЗС США Дуглас Макгрегор, ветеран першої війни в Іраку.
В інтерв'ю телеканалу Fox News він сказав наступне: «Ми зазвичай розміщуємо такі сили за часів кризи або будь-який напруженості, щоб вселити нашим друзям і партнерам, що якщо Іран почне атаку в їх сторону, то ми можемо націлити балістичні ракети в його сторону».
На думку Макгрегора, Саудівська Аравія, ОАЕ та Ізраїль хочуть використовувати Сполучені Штати в своїх інтересах. Він також вважає, що Іран взагалі не загрожує США. Макгрегор зазначив, що військову флотилію США необхідно вивести з Перської затоки і розгорнути її в Аравійському морі або навіть в східному Середземномор'ї.
Уже два тижні ходять чутки, що Дуглас Макгрегор може змінити Джона Болтона на посаді помічника президента США з національної безпеки. Занадто різкі дії Болтона по розв'язанню кризи з Іраном викликали невдоволення Дональда Трампа.
Джон Болтон
Нещодавно із закликом проявити стриманість у відносинах з Іраном виступив і Джеймс Меттіс, колишній глава Пентагону. Перебуваючи в Об'єднаних Арабських Еміратах, він сказав: «Сполучені Штати повинні виграти час, щоб зберегти мир і стабільність і дозволити дипломатам працювати дипломатичними методами над тим, як зберегти мир ще на одну годину, один день, один тиждень, місяць або рік».
Іран зі свого боку також не зацікавлений у війні. Днями глава іранського МЗС Мохаммад Джавад Заріф на зустрічі зі своїм іракським колегою Мухаммедом Алі аль-Хакімом в Багдаді запропонував країнам Перської затоки підписати договір про ненапад. За його словами, Тегеран хоче найкращих відносин з державами регіону і вітає будь-які пропозиції щодо зниження напруженості.
Що ми маємо. Жорсткі економічні санкції проти Ірану з боку США. При цьому вони значно жорсткіше тих санкцій, які застосовувалися проти ІРІ в 2012-2015 роках. Незначне збільшення військового угруповання США на Близькому Сході, яке можна оцінити як потенціал стримування.
У США в 2020 році повинні відбутися чергові вибори президента США, на яких Дональд Трамп виставить свою кандидатуру.
У відповідь на прибуття в Перську затоку авіаносної ударної групи «Авраам Лінкольн», додаткових сил авіації і батареї ЗРК «Патріот» збройні сили Ірану провели необхідні заходи щодо передислокації сил і засобів ППО і систем противокорабельного зброї. З боку Ірану йде пошук шляхів обходу економічних санкцій, використовуються інструменти дипломатії, в тому числі висувається пропозиція укласти договір про ненапад з країнами Перської затоки.
Таким чином, політика США з економічного удушення Ірану буде продовжена. Очікується введення нових санкцій. Зниження доходів призведе до зниження економічного і військового потенціалу Ірану і його союзників. Розрахунок також робиться на те, що економічні труднощі призведуть до зростання невдоволення населення, посилення сепаратистських тенденцій в країні і дестабілізації внутрішньої обстановки, яка може при зовнішньої допомоги в кінцевому підсумку призвести до зміни чинної влади.
Збройні сили США будуть виконувати функцію стримування. Більш активні дії можуть бути зроблені в 2021 році, після вступу на посаду нового президента США, якщо їм залишиться Трамп.
Різке загострення обстановки можливо в результаті якої-небудь провокації з боку основних бенефіціарів війни США з Іраном (Ізраїль, Саудівська Аравія) або в разі спроби Ірану розвивати військову ядерну програму і створити потенціал у цій сфері.
джерело
Погроза або вторгнення? На Іран висунулася армія США
Вдарять США по Ірану?
Більш детальну і різноманітну інформацію про події, що відбуваються в Росії, на Україні і в інших країнах нашої прекрасної планети, можна отримати на Інтернет-конференціях, постійно проводяться на сайті «Ключі пізнання» . Все Конференції - відкриті і абсолютно безплатні. Запрошуємо всіх прокидаються і цікавляться ...
