Гривні Київської Русі, джерело: www.kladoiskatel.org.ua/
Гривні Київської Русі, джерело: www.kladoiskatel.org.ua/
10 гривень УНР, 1918 рік,, джерело: miykray.at.ua/
10 гривень УНР, 1918 рік,, джерело: miykray.at.ua/
100 гривень УНР, 1918 рік, джерело: miykray.at.ua/
100 гривень УНР, 1918 рік, джерело: miykray.at.ua/
5 гривень, 1994 рік, джерело: НБУ
5 гривень, 1994 рік, джерело: НБУ
10 гривень, 2004 рік, джерело: НБУ
10 гривень, 2004 рік, джерело: НБУ
5 копійок, джерело: numismatics.megabyet.net/
5 копійок, джерело: numismatics.megabyet.net/
1 гривня монетою, джерело: numismatics.megabyet.net/
1 гривня монетою, джерело: numismatics.megabyet.net/
У різні історичні періоди слово "гривня" означало мідну монету в дві з половиною копійки, згодом - у три, і, нарешті, назву "гривеник" дістала у народі срібна монета вартістю в десять копійок.
Назва "гривня" походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто - на "загривку"). Найчастіше це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Перша згадка "гривні" в значенні грошової одиниці зустрічається в "Повісті временних літ". Тобто вже в VIII-IX ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривня використовувалась як міра ваги і лічби. В XI ст. слово "гривня" набуло іншого значення - вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. В ті часи існувало кілька видів гривень.
З XI ст. в Київської Русі в обігу були так звані "київські" гривні, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла - ці гроші існували до татаро-монгольської навали. Крім того, існували і "новгородські гривни", спочатку відомі лише у північно-західних землях, а з середини XIII в. - вже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від "київської" до "новгородської" була "чернігівська" гривна, за формою дуже близька до "київської", а за вагою - до "новгородської". Але найцікавіша форма у "волзької" гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV в. археологи часто знаходять також і "татарські гривні", якими Південна Русь сплачувала данину Орді.
Монетні гривні проіснували до середини - другої половини XIII в., Лише новгородські існували до кінця XV в. Гривня існувала до XVIII в. лише як вагова монета - "гривенка".
Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада ввела в Україні нову національну валюту. Спочатку такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі чистого золота (1 частка = 0,044 г золота). Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її підробки. З огляду на це, а також деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року "самостійною, ні від кого не залежною державою") Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Протягом 1918 року в Берліні були надруковані грошові знаки в 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних - Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої - зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої - свою улюблену алегорію "Молода Україна" в вигляді дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву "горпинка").
гетьман Павло Скоропадський , Прийшовши до влади в Україні в квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, який ділився на 200 шагів.
Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривня.
"Більшовицькі тисячки", які були введені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий рубль = 5.457.000.000 радянських рублів). Це положення послужило причиною проведення в 1922-1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). У 1924 році був встановлений курс нового радянського рубля, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.
Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917-1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви "сотий", "різана", але врешті-решт було віддано перевагу звичній уже "копійці". У 1992 році перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В. Лопата. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, - український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992-1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.
Посилення в 1995 році і першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.
25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України "Про грошову реформу в Україні". Згідно з Указом Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ і організацій, а також вклади громадян. Внески населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.
Протягом 15 днів - від 2 до 16 вересня 1996 року - в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців у всіх видах платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.
Корисні посилання
Офіційний курс гривні до іноземної валюти на сайті Національного банку України