ФЕДЕРАЛЬНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ОКРУГУ
ПОСТАНОВА
від 28 жовтня 1997 року Справа N 207/1
Федеральний арбітражний суд Північно-Західного округу в складі головуючого Сергєєвої І.В., суддів Кирилової І.І., Сапоткіной Т.І., за участю представників сторін представника ГУП "Архангельський досвідчений водоростевий комбінат" Титова В.М. (Довіреність від 27.10.97), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного унітарного підприємства "Архангельський досвідчений водоростевий комбінат" на рішення від 30.06.97 та постанову апеляційної інстанції від 27.08.97 Арбітражного суду Архангельської області у справі N 207/1 (судді Никонова Н.Я., Сумарокова Т.Я., Харічева Г.Г., Трубіна Н.Ю.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Північне морське пароплавство" (далі - АТ "Північне морське пароплавство") звернулося до арбітражного суду з позовом до державному унітарному підприємству "Архангельський досвідчений водоростевий комбінат" (далі ГУП "Архангельський ОВК") і акціонерному товариству "Карельський рибальський флот" ( далі - АТ "Карелрибфлот") про стягнення 47560035 руб. винагороди за рятування на морі, що включає відшкодування витрат, вироблених з метою порятунку, і винагороду учасникам рятувальної операції, з нарахуванням в разі задоволення позову 3% річних відповідно до ст. 309 Кодексу торгового мореплавання.
Рішенням суду від 30.06.97 позовні вимоги задоволені за рахунок ГУП "Архангельський ОВК", який володів судном на підставі договору оренди від 18.07.94.
Постановою апеляційної інстанції рішення суду залишено без зміни на тій підставі, що відповідно до ст. 183 Кодексу торгового мореплавання фрахтувальник не відповідає за збитки, викликані рятуванням зафрахтованого судна, що виникли з вини суднового екіпажу, якщо екіпаж був укомплектований судновласником. Апеляційна інстанція вважала доведеним той факт, що в даному випадку формування екіпажу було вироблено фрахтувальником.
ГУП "Архангельський ОВК" в касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову суду, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими. На думку подавця скарги, позовні вимоги повинні бути задоволені за рахунок судновласника - АТ "Карелрибфлот", який і проводив формування екіпажу теплохода "Даурія", що підтверджується представленими відповідачем доказами. Зазначений висновок відповідає і Кодексу торгового мореплавання, що встановлює особливий порядок проходження служби на судні. Неправильна оцінка судом матеріалів справи призвела до неправильного застосування ч. 3 ст. 183 Кодексу торгового мореплавання.
АТ "Північне морське пароплавство" в телеграмі від 27.10.97 просило залишити рішення та постанову суду у справі N 207/1 без зміни, а скаргу ГУП "Архангельський ОВК" - без задоволення. Представник позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду скарги, в засідання не з'явився.
АТ "Карелрибфлот" в телеграмі від 24.10.97 просило розглянути скаргу ГУП "Архангельський ОВК" без участі свого представника, оскаржувані судові акти залишити без зміни.
Представник ГУП "Архангельський ОВК" в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, повторивши наведені в ній доводи.
Законність оскаржуваних судових актів перевірена в касаційному порядку.
Теплохід "Даурія" 05.11.94 отримав пошкодження днища в районі машинного відділення, внаслідок чого виникла необхідність по наданню йому послуг з порятунку. Рятувальні дії були зроблені силами АТ "Північне морське пароплавство". Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Теплохід "Даурія" належить АТ "Карелрибфлот". На момент проведення рятувальної операції судно експлуатувалося ГУП "Архангельський ОВК" на підставі договору оренди від 18.07.94.
Право позивача на отримання винагороди за проведення рятувальної операції випливає з ст. 261, 267 Кодексу торгового мореплавання, а згідно зі ст. 274 Кодексу торгового мореплавання відповідальність за вимогами про винагороду за порятунок покладається на судновласника, яким відповідно до ст. 10 Кодексу торговельного мореплавства в сенсі справжнього кодексу визнається особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є воно власником судна або використовує його на іншій законній підставі.
Виходячи з умов укладеного між АТ "Карелрибфлот" і ГУП "Архангельський ОВК" договору від 18.07.94, можна зробити висновок, що теплохід "Даурія" був переданий орендарю в строкове оплатне володіння і користування без екіпажу. Ця обставина підтверджується і тим, що утримання суднового екіпажу оплачувалося ГУП "Архангельський ОВК" (наказ директора ГУП "Архангельський ОВК" від 02.08.94 N 101 на аркуші справи 211, том 2). В такому випадку в силу ст. 14 Кодексу торговельного мореплавства правила, що містяться в ст. 183 кодексу, до правовідносин сторін застосовуються. До того ж в ч. 3 ст. 183 Кодексу торгового мореплавання мова йде про відповідальність фрахтувальника за збитки, що виникли у судновласника - власника судна, в той час як в розглянутому справі заявлені вимоги про відшкодування витрат, вироблених рятувальником.
При таких обставинах суд першої та апеляційної інстанцій правомірно визнав вимоги АТ "Північне морське пароплавство" обгрунтованими і задовольнив позов за рахунок ГУП "Архангельський ОВК".
З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що судом при винесенні рішення і постанови були правильно застосовані норми матеріального права і підстав для скасування судових актів і задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись п. 1 ст. 175, ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд Північно-Західного округу
постановив:
рішення Арбітражного суду Архангельської області від 30.06.97 та постанову апеляційної інстанції того ж суду від 27.08.97 у справі N 207/1 залишити без зміни, касаційну скаргу ГУП "Архангельський досвідчений водоростевий комбінат" - без задоволення.
головуючий
Сергєєва І.В.
судді
КИРИЛОВА І.І.
САПОТКІНА Т.І.
Постанова ФАС Північно-Західного округу від 27.10.1997 n А56-9151 / 97 Відповідно до Положення про особливості визначення оподатковуваної бази для сплати податку на прибуток банками витрати на виконання ремонтних робіт, що носять капітальний характер, а також витрати на утримання лазні-сауни, кімнати відпочинку і буфета, що відносяться до витрат на здійснення заходів щодо охорони здоров'я та організації відпочинку працівників, не підлягають віднесенню на собівартість банківських услуг.Суд першої інстанції АРБІТРАЖНИЙ СУД МІСТА САНКТ-Петербурзі і Ленінградській ОБЛАСТІ »
Читайте також
Популярні документи
