Олег Нестеров: 30 років "Мегаполіс" - роки рідкісної удачі

Легендарна російська група "Мегаполіс" відзначає 30-річчя. У концерті на сцені "Ерарта" також візьмуть участь Ілля Разін з групи "Полюса", Євген Федоров з Tequilajazzz і, що цікаво, молодий музикант, студент центру "Антон тут поруч" Олексій Герасимчук. Подробиці - в ефірі [Фонтанкі.Офіс].

Музикант Олег Нестеров, група "Мегаполіс".

Дивлячись з висоти прожитих творчих років Олег Нестеров визнається, що ювілеї не любить, але це привід влаштувати «невимушену вечірку» і розповісти глядачам про виставу про музику невишедшіх фільмів 60-х, а також чому люди з особливостями розвитку - це про щирість. Ну а «Фонтанці» музикант відкрив секрет, як бути вільним за будь-яких обставин в наш непростий час.

[Фонтанка.Офіс]: Що для вас 30-річний ювілей?

Олег Нестеров: Святкувати ювілеї - не в моїй традиції. Є в цьому щось комсомольське. І, крім того, в моєму відчутті це завжди репетиція поминок. Збираються друзі, родичі і кажуть: який же ти хороший! Тому і на ювілейних концертах ми хотіли б уникнути атмосфери вшанування. А щоб була невимушена вечірка. Сам вечір буде розділений на 4 частини - кожна з власним кольором і філософією. Частини будуть пов'язані між собою незвичайними гостями: наприклад, Женя Федоров (Tequilajazzz, Zorge, Optimystica Orchestra - прим.ред.) Буде співати пісні на вірші Бродського, Ілля Разін (група «Полюси» - прим.ред.) - виконає пісню «Жіноче серце ». Ще один важливий для мене гість - Олексій Герасимчук, студент центру «Антон тут поруч», буде грати свої і не свої фортепіанні п'єси, це імпровізаційна інтуїтивна музика. Він дуже тонкий і глибокий музикант. У нього окремий погляд на музику, і це варіант взаємного збагачення: ми допомагаємо студентам центру аутистів, а вони допомагають нам. Ще один гість - Борис Павлович, він буде читати вірші незаслужено забутого ленінградського поета. Якого поки не скажу. До речі, я тільки зовсім недавно і випадково дізнався, що Борис також працює разом зі студентами центру «Антон тут Поруч». (У 2017 році режисер Борис Павлович отримав спеціальну премію журі Санкт-петербурзької театральної премії для молодих «Прорив» за постановку вистави «Мова птахів». Це спектакль, в якому нарівні з професійними акторами беруть участь люди з особливостями розвитку - прим.ред).

У студії інтернет-каналу [Фонтанка.Офіс] лідер групи "Мегаполіс" Олег Нестеров і виконавчий директор благодійного фонду "Вихід в Петербурзі" Зоя Попова:

[Фонтанка.Офіс]: Історія з Олексієм Герасимчуком з центру «Антон тут поруч», як вона народилася?

Олег Нестеров: Моїм зв'язковим стала Люба Аркус Любов (кінознавець, режисер, засновник і головний редактор кінематографічного журналу «Сеанс», творець центру навчання, соціальної реабілітації та творчості для людей з аутизмом «Антон тут поруч» - прим. Ред.), Ми з нею познайомилися, коли я працював над проектом «З життя планет», музичне посвята незнятим фільмів 60-х. ([Фонтанка. Офіс] розповідала про петербурзької прем'єри). А потім ми вирішили зробити спільний захід, на новій сцені Александрінкі, виступали спільно зі студентами центру. Петербургу дуже пощастило, що тут є Люба з її енергією, здатністю робити фантастичні речі.

[Фонтанка.Офіс]: Багато з обережністю «впускають в себе» інформацію про людей з особливостями розвитку. Що ви можете їм сказати про межі сприйняття їхньої творчості?

Олег Нестеров: Найпростіше прийти сьогодні ввечері і перевірити. Природа творчості інтуїтивна. І європейська музична традиція років на 300 загальмувалася, коли були тільки ноти і диригенти. З музики зникло головне - «тут і зараз». Зустріч нескінченності. Для мене спілкування з людьми, у яких діагноз аутизм, важливо - у них дуже точно налаштований погляд на деякі речі. Адже основа діяльності будь-якого художника - піти від самообману і служити тільки ідеї. А людина з аутизмом - його не обдуриш, і з цієї настройки збити не можна. Олексій Герасимчук грає в оркестрі центру «Антон тут поруч», вони грають імпровізаційну музику. Це все про щирість.

[Фонтанка.Офіс]: Повертаючись до прожитим творчим років. Можете сказати, «Що це було, Олег»?

Олег Нестеров: Це були роки рідкісної удачі. Причому у всьому. Удачі в створенні, в нестворення, в катастрофах, в 14-річному мовчанні, коли «Мегаполіс» нічого не робив, і удачі в набутті, після цього мовчання. Якщо замовити сценаристу сценарій про це, то це настільки багата фактура, що група пережила за 30 років: повільне дорослішання, зміна, набуття. Одне було незмінно: інтерес до того, що ми робимо. Років через три після виникнення ми виявили небесну розетку і з тих пір від неї не відключалися.

[Фонтанка.Офіс]: Якщо хтось напише про колектив «авторизовану біографію», ви не будете проти?

Олег Нестеров: Чому немає. Але швидше за це буде роман, який буде називатися «Все не скінчиться старість». Там буде про 90-е, почасти про 2000-і. Поки процес йде в голові тільки. Але я вже це озвучив, значить, тема пішла. Якщо це трапиться, це буде мій перший роман, не заснований на історичних подіях, мені не потрібно буде збирати матеріал, мені просто потрібно буде згадувати. Але спочатку ми трошки позайматися музичною творчістю.

Аудіоподкаст ефіру:

Автор: Фонтанка.Офіс

Упс! Необхідно оновитися! Для відтворення поновіть браузер або Flash плагін .

[Фонтанка.Офіс]: До речі, про творчість. Вчора ви грали в Москві в «Гоголь-центрі». Зараз художній керівник центру Кирило Серебренников - свідок у кримінальній справі. Це як?

Олег Нестеров: Я взагалі хотів би сказати про «Гоголь-центр». У 2014 році ми там «отпремьерілі» спектакль «З життя планет». А взимку цього року повернулися туди робити свій другий спектакль, «Свобода номер сім», по кіномузики з німецьких довоєнних фільмів. Це про довоєнний і сучасний Берлін, Москву. Це така глибоко прихована тема про те, як бути вільним за будь-яких обставин. І в «Гоголь-центрі» я потрапив в інше царство-государство. Очі охоронців, буфетниць, співробітників, Кирила (Серебренникова - прим.ред.) - це були очі дуже щасливих людей. Які дорожать кожною миттю, яке переживають. Це прекрасна село, ні з чим незрівнянна атмосфера всередині. Зрозуміло, звідки береться ця творча енергія, це чудовий плавильний котел. І все це звичайно завдяки Кирилу, який об'єднав цих людей.

[Фонтанка.Офіс]: В цю прекрасну «село» приїхали люди в погонах.

Олег Нестеров: Так, це було як раз в той день, коли ми повинні були грати спектакль. Напередодні нічого не віщувало. Ми відіграли перший день, я «забив» кілька стрілок на наступний день. А потім почав дізнаватися новини. Я туди під'їхав, поспілкувався по телефону з Rita Kron (актриса «Гоголь-центру» - прим.ред.), Вона приїхала туди на йогу. Їх всіх зібрали і посадили в «актовому залі», де вони сиділи кілька годин. Вони були порушені, і дах був трохи на боці. Та й у нас, що стояли зовні у «Гоголь-центру». Я в роздумах досі. Коли я стояв перед зачиненими дверима, у мене були дуже похмурі думки. Я розумів, що це вкрай тривожно і стосується кожного з нас.

[Фонтанка.Офіс]: Нещодавно в інтерв'ю нам режисер Звягінцев, Андрій Петрович сказав: «Вони можуть скільки завгодно посилатися на недбальство нижньої ланки, але без сумніву - це система. Якщо не для того, щоб стримати знахабнілу в волелюбних настроях аудиторію, то навіщо все це? Так, це правда, людська природа така, що він і сам здатний написати донос і т.д. Але є той, хто створює атмосферу в суспільстві і несе за неї відповідальність. Ця атмосфера впливає на уми, спонукає замість листа-подяки написати донос, тому що донос замовлений владою. Таке середовище, сам аромат страху, розлитий в повітрі, спонукає людини проявляти свої гірші якості.

Олег Нестеров: Дуже глибоко і точно. Звичайно ж, це так. Режисер зовсім згущує фарби. Все ж так і є, насправді. Я чув уривок розмови, одна дуже красива дама сказала: «Просто в театрі стало занадто добре, тому і прийшли». Дуже важливо при цьому жити в паралельних світах, всесвітів. Ставити спектаклі, робити музику. Часто не завдяки, а всупереч.

[Фонтанка.Офіс]: А у нас Ісаакіївський собор знову в центрі уваги. Новий керівник пропрацювала кілька днів і пішла під глузування за її літературні спроби. Чим ця історія закінчиться на вашу думку? Церква все-таки забере музей?

Олег Нестеров: Можливо, я не зовсім розумію глибину цього питання, але якщо Ісаакіївський собор будувався як храм, то храм там і повинен бути. Він же не буде закритий. Туди зможуть приходити люди. В європейських храмах проходять концерти. Концерти світської музики. Я за таку інтеграцію. Там повинен бути храм, але якщо собор вже інтегрований в світське життя, то вона не повинна йти звідти. Однак храм повинен бути головнішим, ніж музей.

[Фонтанка.Офіс]: На вулицях Петербурга з'явилися афіші , Що зображують ляльок і лялькарів, агітація підлітків не ходити на вуличні акції. Як вам така соціальна реклама?

Олег Нестеров: Такі речі працюють вкрай неефективно і часто навпаки. Я не думаю, що молодих людей це здатне утримати, перевиховати, переналаштувати. Скоріше навпаки. Вони побачать себе героями. На них зреагували. Найдурніша річ, яку можна було зробити. Це не буде працювати.

[Фонтанка.Офіс]: Лідер «DDT» Шевчук, Юрій Юліанович заспівав на нинішньому петербурзькому економічному форумі свою перебудовану пісню «Хлопчики мажори». Символічно? Що заспівав би Олег Нестеров на такому заході?

Олег Нестеров: У нас сатиричних пісень немає. Ми працюємо, як то кажуть у шахтарів, на інших пластах і горизонтальних коридорах. Складно зустрічатися шахісту на рингу з боксером і навпаки. На будь-якому заході і при будь-яких обставинах я зіграв би то, що вважав би за потрібне виконати в той момент. З репертуару «Мегаполіс» це, звичайно ж, «Ніжність і сльози» (інструментальна композиція 2014 року через альбому «З життя планет» - прим.ред.).

[Фонтанка.Офіс]: Ви таки пустили коріння в Петербурзі. Вас тут багато. І на показі фільму про Oleg Karavaychuk / Олег Каравайчук ви говорите зі сцени, і регулярні концерти, і дружба з красивими людьми, наприклад з центром «Антон тут Поруч», «День Д» і т.д. Ви коли переїдете?

Олег Нестеров: Сьогодні знову проїхав вулицями вашого міста. Град, дощ, початок літа. Думаю, чому ж мене тут немає завжди? Знову кольнуло. Кожен раз коле все сильніше і більше. Відповім так - дочекаєтеся. У моєму житті будуть речі, які я зможу зробити тільки тут.