TriRadosti.Ru - Іноземна мова в зрілому віці - місія здійсненна

Подробиці Опубліковано 02.03.2015 00:00

Важке завдання

Тиждень за тижнем йде навчальний рік. В університетських аудиторіях вирує життя. Приємно бачити студентів. Жваві розмови за дверима аудиторій: обговорюють книги, семінари, свої молоді проблеми ...

Погожим осіннім днем ​​приїжджаю я на лекції з догматики. До початку заняття залишається хвилин десять. Сиджу за викладацьким столом, розкладаю на столі потрібні для заняття тексти - першоджерела. І тут підходить студент. З питанням, як годиться. Будь ласка, я готовий. На якийсь ґрунтовну розмову часу немає, але короткий відповідь можна видати.

Це студент другого курсу, він думає про свою спеціалізацію і придивляється до догматичного богослов'я. Поговорив на богословської кафедрі з одним викладачем. Той його відразу попередив, що для поглибленого вивчення православної догматики потрібно володіти грецькою мовою. Невже це так? - Ось, виявляється, в чому питання. На нього можна відповісти гранично коротко: «Так. Правильно вам сказали ». Відповів я, і дивлюся - посмутнів мій співрозмовник. Значить, короткою відповіддю обмежитися не можна.

Та й питання таке, що не тільки однієї людини стосується. Ось і поруч сидять студенти з цікавістю на нас дивляться - що далі буде? Проблема вивчення іноземної мови до болю знайома багатьом. Якщо не грецької мови, так англійської.

Що сказати? На вигляд моєму студенту років сорок, заочник. Зрозуміло, вчити мову краще змолоду, все знають. У двадцять п'ять прийматися за вивчення мови набагато важче, ніж в одинадцять років. У сорок ще важче. Навіть якщо особливі здібності до мов у людини є, все одно багато праці покласти доведеться.

Втім, важке завдання ще не означає непосильне завдання. І адже чомусь почав ця людина в свої роки вузівську програму освоювати. Чи не тато ж з мамою його змусили до університету надходити, сам захотів. Сам на лекції ходить, сам до іспитів готується, але ж є у нього ще обов'язки в сім'ї, по дому, на роботі.

Інструмент, необхідний для роботи

Одним словом, з короткого відповіді зав'язався у нас невелика розмова. Якщо вибирати спеціалізацію з догматики, то давньогрецький справді потрібно освоювати. Як без нього? Догматичні суперечки часів Вселенських соборів якою мовою велися? Чи не на російській і не англійською. По-грецьки писали святитель Григорій Богослов, преподобний Іоанн Дамаскін, святитель Григорій Палама. Головні першоджерела з догматичного богослов'я написані грецькою мовою. Правда, є переклади, але ж далеко не всі переведено.

І потім, для повноцінного вивчення мало знайомства з одними переказами, навіть самими чудовими. Уявімо собі пушкініста, який не володіє російською мовою і читає «Євгенія Онєгіна» по-англійськи. Чи багато він зрозуміє у Пушкіна? Якщо пушкіністи потрібно російську мову, то догматист потрібно володіти грецькою мовою. Це володіння інструментом, необхідним для роботи.

Само по собі володіння інструментом не гарантує, що богословські дослідження з його допомогою будуть видатними. Але без володіння інструментом нам не обійтися, хороших результатів не буде.

Рівні володіння мовою і деякі підрахунки

Нічого жахливого, нічого непосильного в вивченні чужої мови немає. Всі ми в середній школі іноземну мову вчимо. Читаємо простенькі тексти, вчимося говорити на мові. У школі нас примушують вчити мову, ми опираємося, лінуємося, нам нудно. Ось потім і пишемо в анкетах: «Володію англійською зі словником». Дорослішаючи, ми переконуємося, що по нинішньому житті освічена людина без англійської мови, як без рук. Що ж робити?

Хтось подорослішав займається мовою, поки не налагодить навички розмовної мови до рівня «можу порозумітися на будь-яку тему». Або займається - і жваво «читає літературу за фахом» (ось вже професійне зростання).

Кому-то і цього мало. Він вивчає літературу за фахом і, натрапивши на розумну англомовну статтю, переводить її і публікує власноруч перекладену статтю на російській мові. А хтось свою власну наукову статтю пише по-російськи, а потім переводить її для американського журналу - щоб не тільки наші співвітчизники могли з нею познайомитися.

Це все різні рівні володіння мовою: можу читати літературу за фахом, щаблем вище - можу зробити переклад, придатний до публікації в науковому виданні, щаблем вище - можу підготувати свою статтю на мові або зробити на міжнародній конференції доповідь по-англійськи.

Є і більш високі рівні володіння мовою, вони пов'язані з читанням і написанням художніх текстів, з умінням відчувати і передавати стилістику мови. Але зараз не про це мова, порахуємо краще, скільки мов нам потрібно.

Для фахівців з природничих наук і з технічних наук, як правило, досить англійської мови, тільки володіти ним потрібно на потрібному рівні. А для фахівців в гуманітарних науках і богослов'ї одним робочим іноземною мовою не завжди обійдешся.

Порівняння втішні і не дуже

Візьмемо, наприклад, патрологію. Від фахівця з грецьким Батькам крім знання грецької очікується знання мов, на яких патрологи опублікували найбільш значущі дослідження. Тобто крім рідного нам російської і загальновживаного англійської додасться французький, та ще, мабуть, німецьку.

Не подумайте, що ситуація в патрології якась виняткова. У біблеїстиці і літургіки не легше: потрібно знати мови першоджерел, плюс дослідження читати на двох-трьох мовах.

Зроблю втішну поправку: знання англійської для всякої освіченої людини потрібно, а давньогрецький, французький і німецький потрібні на рівні «читання літератури за фахом». Приблизно такі підрахунки виходять. На тлі необхідності вчити чотири мови (і адже вчать ж люди - справляються!) Завдання для майбутнього догматист - освоювати грецький - не здається такою вже непосильною.

Від душі скажу, я збирався хоча б трохи підбадьорити мого співрозмовника. Мені хотілося сказати студентам: «Не будемо впадати в зневіру! Нам важливо реально собі уявляти нинішню ситуацію в церковних науках і потроху опановувати мовними інструментом ».

Хто сперечається, грецьку мову - досить складний. Складніше, ніж англійська. Крім багатої системи дієслівних часів (вона не поступиться англійської) в грецькому є ще відмінки з усіма витікаючими наслідками.

Правда, деякі говорять, що в англійському теж є два відмінка. Але, право слово, що не будемо порівнювати присвійні англійські конструкції з грецьким називним-родовим-давальним-знахідному-кличний відмінок.

Давньогрецький складніше англійської, але не складніше російського, але ж розмовляють люди і читають російською, нічого - освоїли. І грецький ми в силах освоїти, було б бажання.

Як спростити собі задачу

Важко мову вчити в зрілому віці, навряд чи в цьому випадку варто розраховувати на блискуче оволодіння мовою. Кращі православні догматист, такі як протоієрей Георгій Флоровський, вчили мову в юні роки. Приємно читати їх книги, бачити, як вміло вони працювали з грецькими першоджерелами. Але навіть в зрілому віці при відомому старанності можна домогтися гарних результатів. Чого ж саме домогтися?

А саме: освоїти мову настільки, щоб в оригіналі читати Новий Завіт і догматичні тексти, нехай не найскладніші. Грецька мова варта того, щоб з ним познайомитися. Читати Євангелія не по перекладам - ​​це корисний досвід і велика радість для християнина. Новий Завіт написаний на особливому діалекті - «койне» - це давньогрецька мова як мова міжнародного спілкування.

«Койне» значно простіше класичної грецької мови. Найлегше для сприйняття - Євангеліє від Іоанна, з нього зазвичай і починають занурення в мову. Тут, звичайно, постає питання про методику вивчення.

Є багато чудових підручників грецького. Сам я, будучи студентом, ходив на заняття мовою з підручником Славятінской в ​​сумці. Думаю, при великому бажанні можна навіть ... самостійно приступити до вивчення мови, час від часу консультуючись з фахівцем. Навіть і таке буває ...

Щоб подібні заняття грецькою мовою не перетворилися в безглузду авантюру і прожектерство - доведеться вибрати інший підручник і розраховувати на порівняно скромний результат. Можна взяти підручник для американців, перекладений недавно в Росії. Він - такий, що загальнодоступні не придумаєш. І складений підручник Мейчен спеціально для тих, хто має намір читати Біблію в оригіналі. З перших сторінок до останніх підручник дає суцільну новозавітну лексику і тільки найнеобхіднішу граматику.

Отже, по книзі Джона Грешема Мейчен «Підручник грецької мови Нового Завіту» - знайомимося з азами граматики, набираємо невеликий словниковий запас. І як можна раніше приступаємо до читання Євангелія від Іоанна.

У підручнику 33 уроку. Через пару місяців регулярних занять грецькою ми зможемо вже кожен день читати Євангеліє по голові - на тому самому мові, на якому його апостоли написали. Зрозуміло, якісь слова будуть незрозумілі, але можна вгадувати їх зміст, пригадуючи наш Синодальний переклад Нового Завіту - він досить буквалістічен.

Ще хитрі люди спочатку використовують «Новий Завіт грецькою мовою з підрядковим перекладом на російську мову». В підрядник текст йде в «два поверхи». На «верхньому поверсі» надруковано грецький текст, а трохи нижче - буквальний російський переклад, слово за словом, і, де треба, дається короткий граматичний коментар. Дуже зручно ... Прочитавши Євангеліє від Іоанна, можна рухатися далі, переходити до більш складним текстам, покращувати знання мови, отримувати радість від прямого спілкування зі святинею нашої віри ...

Не знаю, наскільки влаштував мого співрозмовника такий поворот теми про грецьку мову. Не знаю, як піде у нього далі справа і яких результатів він доб'ється? Сподіваюся, справа піде, і з Божою допомогою результати будуть.

Диякон Павло Сержантов http://www.pravmir.ru/inostrannyiy-yazyik-v-zrelom-vozraste-missiya-vyipolnima/#ixzz3QnfeLjXl