ss69100: Грецька мова

«Скільки подібних ми вживаємо огреченних іліолатіненних слів, ні мало не підозрюючи, що вони взяті греками і римлянами з нашої мови, а потім через них нам же переданих в спотвореному вигляді!

П.А. Лукашевич

Приводом до написання статті послужила інформація, отримана в порядку неспішного обміну інтернетні посиланнями на різні теми, одна з яких була отримана кілька місяців тому від Головного редактора ЗМІ «Академія Тринітаризму» В. Ю. Татура.

Для мене не з'явилися шоком зміст статті, мене здивував сам факт того, що «справа» сталося не в Росії, і ініціатива виходила не від жителя Росії, а від похилого віку перекладача з Греції, справжнісінького грека, заявив в редакцію однієї з афінських газет і зробив несподівану заяву на тему істинного походження грецької мови.

Нещодавно та ж стаття була опублікована ще раз, вже на сайті «Академія Тринітаризму», де з нею і можна познайомитися в оригіналі.

« Греки походять від німців і росіян ».

Дмитро Іраклідіс.- «Я готовий довести, що в грецькій мові більшість слів походять з російського і німецького мов. Будь-яка теорія, яка не згодна з моєю, неправильна. Як не відповідають дійсності і етимологічні словники - все словники на будь-якій мові - німецькою, англійською, італійською, російською.

Я впевнений, що всі теорії будуть змінені, все книги будуть переписані. »

Зі статті: «Днями в нашу редакцію прийшов літній чоловік, перекладач, Дмитро Іраклідіс.

Прийшов розповісти про своє ісследованіі.Скажу відразу, воно мене шокувало. »Наш гість перекладачем працював 50 років. На його візитці позначені шість мов, якими володіє пан Іраклідіс - англійська, французька, німецька, іспанська, італійська та російська.

Так ось про роботу Дмитра Іраклідіса - вона, природно, про язиках.Автор доводить, що всі європейські мови походять від російського, який є найдавнішим світовою мовою, а інші значно молодшою ​​за нього, в тому числі і грецький.

Кожен, хто навчався в школі, пам'ятає, що два слов'янських просвітителя Кирило і Мефодій на основі грецького алфавіту створили слов'янську писемність.

З давньослов'янського мови вийшов давньоруський, а з нього вже - сучасну російську мову. «Всього налічується близько шести десятків" європейських мов "- тобто тих, у яких є своя писемність і традиції. Зрозуміло, число які розмовляють тією чи іншою мовою різна.

Найдавнішими європейськими мовами офіційна наука визнає кілька, хоча суперечки навколо питання - яку мову древнє, не вщухають. Частіше за інших право на старовину віддають грецької, латини, Уельського і мови басків »

Катерина Арабаджи для газети «Афіни & ELLAS.

У моїй голові давно немає місця парадигм з «традиційної» історії, але верх взяв чисто «спортивний» інтерес, а чи не перевірити все це самому, особисто? На роль першопрохідника я в будь-якому випадку б не потрапив, але сама ідея спробувати проаналізувати словник грецької мови здалася цікавою.

Залишимо осторонь ідею Дмитра Іраклідіса про нашестя (або пришестя) німців в Елладу. Зрештою, людина присвятила все своє життя мовознавства, а про німців в Греції не згадується ні в традиційній, ні в альтернативній версії історії.

Точно знаю, і не тільки я, зрозуміло, на чому базується ця частина його заяви, але про це пізніше, може бути в наступній статті. А поки що спробуємо розібратися з другою частиною заяви, про походження грецької мови з російської. Чого, по ідеї, бути не повинно, тому що, як кажуть, «цього не може бути ніколи».

Щоб не викликати підозр у створенні того, що називається «фолк-історією» віддамо перевагу ентузіазму легку іронію, а патріотизму - елементарну уважність, хоча і це не виключить можливих помилок і накладок.

Давність грецької мови мало у кого викликає сумніви, як і його визнана роль у формуванні цілого сонму науково-культурних термінів, до сих пір вживаються практично в усіх сферах діяльності людської цивілізації.

Окремим пунктом йде питання про релігійні зв'язки між Руссю і Грецією, багато прекрасно знають, що світло писемності до слов'ян прийшов з Греції, як і церковно-слов'янська мова, створений для полегшення переказу релігійних текстів, спочатку написаних по-грецьки.

І це дійсно так, в сенсі, «мало у кого» ... Сам по собі грецьку мову є лінгвістичний феномен. Всі мови рано чи пізно розпадаються на діалекти, часто даючи початок новим мовам. Грецький же, навпаки, змінюється з плином часу, вбираючи в себе слова з інших мов.

Це легко видно на порівнянні його словників різного часу, коли якесь слово з плином навіть одного століття замінюється на інше. Власне, є два варіанти грецької мови, демотике і кафарефуса.

Пояснення від знавця:

«До початку 19 століття грецький мова зазнала значних змін в порівнянні з давньогрецьким. Спростилася морфологія, змінився словник. Зміни торкнулися навіть такі пласти лексики, які зазвичай в будь-якій мові залишаються незмінними на протязі багатьох століть.

Це слова, що позначають повсякденні поняття: "хліб" ( "псом" замість давньогрецького "артос"), "вода" ( "неро" замість "Ідро"), вино ( "краси" замість "уінос"), "ліс" ( " дасос "замість" або ") і т.д.

У той же час, як це нерідко буває, сили для боротьби проти турецького ярма грецький народ черпав у своїй славній давньої історії. Цей патріотичний порив торкнувся і мови ... »

Зауважимо, що «крига вже скресла»: витягли слова Ідро, уіно, артос (автор).

«Усний варіант грецької мови багатьох не влаштовував через велику кількість запозичень з інших європейських мов і з турецького. Адамантіос Кораїс на початку XIX ст. створив мову, названий їм кафаревуса глоса (καθαρεύουσα γλώσσα), тобто чиста мова. Таким, за його поданням став би грецьку мову в результаті природного розвитку, якби на нього не впливали інші мови. »

Глоса - мову! Голос, горло, глотка. (Автор).

Після звільнення Греції від турецького ярма в 1821 р кафаревуса формально стала офіційною мовою, в той час як димотики (δημοτική) - народна мова використовувалась для повсякденного спілкування.

Суперечки з приводу "правильності" вживання того чи іншого варіанту мови тривали до 1976 року, коли димотики був офіційно оголошений державною мовою Грецької Республіки.

Однак, "кафаревуса дуже вплинула на димотики і процес лінгвістичної стабілізації досі не можна вважати закінченим".

Щоб оцінити масштаби цього лінгвістичного експерименту тривалістю понад 150 років, уявіть, що в російських школах в 70-і роки ХХ століття викладання фізики та математики ведеться на злегка модернізованому старослов'янською мовою, на ньому ж мовить телебачення, виступають політики, тоді як в повсякденному спілкуванні все розмовляють російською ...

Сергій Ярославцев, Самара http://www.lingvisto.org/artikoloj/lingvoj.html

Составіл священик магістр' Григорій Дьяченко.

Всѣх' слов' близько 30 000. (з внесеніем' Вь нього важнѣйшіх' давньо-руських слов' і вираженій)

Григорій Михайлович Дяченко (1850 - 2 (15) грудня 1903) - священнослужитель Російської православної церкви, протоієрей, богослов, церковний письменник.

Ще з рік тому я прочитав іншу книгу, присвячену подібну проблему, виданої ще в 19-му столітті, але, як це повелося в останні три століття на Русі, відданою забуттю і стала свого роду апокрифами в галузі лінгвістики.

Втім, як і всі інші твори цього автора, Платона Якимовича Лукашевича. Одна з його книг так і називається: «корнеслов грецької мови» .http: //charomutie.ru/works/kgy.pdf

... виявляється саме собою: якби Слов'янські слова, в Грецькому мовою знаходяться, були йому те саме що, то в цьому разі, як це бачимо у всіх в світі мовами, перебували б ньому тільки коріння цих слів, але зовсім не їх похідні, а ще більше складні.

(1809 - 1887) П.А. Лукашевич, «корнеслов грецької мови».

Так що сама по собі ідея не нова, ще в 19-м столітті знайшлася людина, який спробував систематизувати мовознавство, провівши гігантський за масштабами того часу аналіз мов і створити струнку систему їх розвитку.

Читаючи його книги, я знаходив і спірні моменти, і відверті «проходи мимо» лежачого на поверхні рішення, коли грецьке слово він виводив не з російського, а з іншої мови.

Але частка помилок при такому обсязі робіт (треба зауважити, працював він в поодинці) все-таки не велика, і, найголовніше, він вирахував і описав найбільш ймовірну картину зміни того чи іншого слова, або, як він сам говорив,

чаромутія тій чи іншій мірі койності.

Отже, переглянемо церковно - слов'янський словник Г. М. Дьяченко, і в тих місцях, де наводиться грецьке значення того чи іншого слова (це є далеко не скрізь), спробуємо побачити які - небудь більш менш ясні паралелі.

Відразу обмовлюся, посилатися на Платона Лукашевича я не буду. З його етимологією деяких грецьких слів (багатьох) я не згоден, якихось не знайшов зовсім. Як то кажуть - Платон мені друг, але істина дорожче. А я своїми коментарями в народному стилі спробую вквітчати нудну роботу зі словниками.

Зауважу, що грецької мови я не знаю взагалі, і навіть правила читання букв (в залежності від їх положення в слові або їх комбінації) я не знаю повністю. Але це не створює ніякої перешкоди, досить згадати назви букв, які відомі зі школи з курсів фізики або математики.

До того ж часто саме форма написання слів і дає результат.

Плутанина як з назвою, так і з вимовою літери Бета або Віта.

У будь-якому випадку, пари В, Б, як в латині і російською алфавіті, у греків немає. Зауважимо, ніхто не говорить Віблей, та й в школі ніякої Віти не було. Наш Василь у греків - Басилевс, а Варвара - Барбара.

Отже:

Почалося все з випадкового тику навмання. Просто клікнув на букву Ч. Ні чебурашек, ні Чебоксар, звичайно ж, не було.

Прочитав про те, що бачив сотні раз у своєму житті, ось про цю емблемі.

Ну а нижче мало не відкритим текстом ось таке. Просто ніколи не бачив цих двох слів поруч ... Відразу згадав, що грецький алфавіт коротше російського, і вже тим більше коротше «виведеної з наукового обігу» азбуки.

На цьому романтика закінчилася. Зрозуміло, що через відсутність в грецькій мові таких звуків, як Ш, Щ, Ж, Ц, і плутанини з В-Б, мали місце заміни на більш зручні для еллінів звуки.

Причому пізніше вдалося обчислити і закономірності в цих замінах. Більш того, замінялися і цілі буквосполучення, очевидно, не вимовлені для греків.

Такі як ЗВ, ВЗ, і інші, які іноді доводилося з'ясовувати за допомогою зіставлення значень слів і навіть їх образного значення.

Стало цілком очевидно, що племена дорійців, (або ахейців, питання до фахівців), прийшовши на Балкани, зустріли там слов'янських поселенців. В офіційній історії їх назва - пелазги.

Але їх слов'янське походження всіляко заперечується. Все як в історії з етрусками і латинянами на Апеннінах. Той же самий сценарій. Треба зауважити, що схожість цих двох регіонів прямо - таки кидається в очі.

І там і там жив якийсь «невідомий» народ, етнічна ідентичність якого так само «неясна», пізніше з'являються сторонні латиняни на Аппенінах і греки на Балканах, з'являються стародавні святі мови - латинь і давньогрецький, ще пізніше Греція стає центром ортодоксії, а в Італії з'являється Ватикан.

Там патріаршество, а там - папство. Тут ніби як імперія, і там теж саме. Потім навали «варварів», кінець династій. Та й країн обох як таких не було до самого недавнього часу.

Два паралельних сюжету. Імовірність того, що між двома «імперіями» був часовий інтервал дорівнює нулю. Пояснення тут може бути тільки одне. Негаразди з хронологіей.Образованіе цих двох мов сталося приблизно в один і той же час. І набагато пізніше.

Але це вже з іншої теми.

Залишимо факти і почнемо з першої літери. Для початку згадаємо, що у нас написано в розумних підручниках про писемність славян.Некіе двоє греків, які стали згодом рівноапостольними, тобто святими, винайшли і подарували слов'янам абетку.

Далі не треба, все прекрасно пам'ятають цю історію. Почнемо.

далі:

Карізма-харизма від російського слова ... харя. Харя-маска, личина на давньо-російській мові. Торкнемося цього пізніше, коли дійдемо до букви Х.

- «вічні вуса: os, us, es, is, as - п'яте колесо в возі, марно подовжують мова, і придатні тільки для сполохані птахів»

П.Лукашевіч, «корнеслов грецької мови».

Дуже зручно, беремо склад (в) ос з чужої мови, вимовляємо на свій лад як зможемо, клеїмо в кінці -ос, -ас або -ус, і ... вуаля, в Греції все є!

Посланник, той, хто був посланий проповідувати. ἀπόστολος - посол. грец. από «від, з, с», + στέλλω «ставлю, споряджаю. З-під-стіл?

Буквально маємо - від-столу. Пригадується картина «Тайна вечеря», де все посланці сидять за столом. Так само є слово остогид (а).

Ось так ось встали і пішли від столу будуть проповідувати, ἀπό-στολ. Збіг? Елемент сумніви все-таки є. Прямуємо далі.

Але якщо без жартів, то тут написано - дзвін.

Ну, а ваш теле-фон - всього лише далеко-дзвін.

Φωνή - телефонуй. Будь-дзвін - це звук. Звідси і фонетика. Φωνητική - фонеція. Не плутати з βιβλιο-θήκη. Θήκη - тека - ящик, коробка, куди стікаються поточні справи. Тобто дошка - desk - дека - тека. Апо-тека.

Знайшлася ще одна особливість. Не сподобався грекам звук ЗВ. Уже тавтологія. Втім, тавтологія - теж російське слово. Побачимо це нижче.

Дзвін - son - phon - Φων - sound - (сауота) __ (араб) - ses (тюрк)

Ясно, що мав на увазі Дмитро Іраклідіс, коли мав на увазі «німців». Вони самі на російській основі. Просто поверх мови російської - тюркський шар. І тюрко-монгольські слова в грецькій мові теж є.

А- Зул-ос, безпечно живе людина, без ЗЛА. Кардіологія. Кардо. Чергова логія на тему Глот то хрон про лог ії. Скажіть, а всі ці hеart (англ), herz (нім) немає від серця чи відбулися? Слов'яни з німцями чекали, коли греки органу слогос підберуть?

Це слово додав уже пізніше. Довго шукав хоч щось виразне. Клікнув в пошук

«Біблія-папір», і ось що виявилося: "Словник російської мови XVIII ст." БАВЕЛНО (бо-), а, пор.

Слав. Хлопчатая папір.

За подобою бавелна <на поле: Хлопчатоі паперу>, бѣла пребиваті.

Бавелно-бабелно.Звучіт практично як Бабілон. Пригадується артефакт, відомий як «загребськая пелена», лляні бинти з жіночої мумії, що містять етруські тексти.

Так що перші «книги» були не тільки зі шкіри, це і тоді було занадто дорого, а ось льон і бавовна набагато дешевше, але ... все нове якось аж надто швидко перетворювалося в старе.

кініт-ос, κίνημα - рух

. Звичайно, кінетична енергія - це не енергія кинутого тіла. Само собою немає. Просто збіг. Верую.Кінематограф. У латинян -

cinema.

Запозичили вже по другому колу.

Букву У викинули знову.

А що старе, Завіт або Веди?

Vêtements -одяг, vetir - одягати (ся), veston - куртка (фр.)

«Давня» латинь якось і не потрібна для створення французького. Багато французьких слова виходять з російських на рахунок два. Або три.

Гідравліка - υδραυλική? Чи не смішно, щось у цих древніх греків все наукові слова співзвучні з текти, лити, кинути, метати, ганяти і т.д.

Відро - едро -? Ύδρα Так що ж за проблема у них зі звуком В?

Υδραυλική - Гідравліка, Liquide (фр.) - рідина, leak - витік (анг.) «Римляни» ж у «греків» взяли. Лити або текти, різниця є, але не тут.

Я ось щось iз-греків пам'ятаю тільки Дмитра Теодоракіса. Тео-доро, доро (грец.) - дар (русс.). Те ж, що і Богдан, богом - даний. Тезки. І Деміса Руссеса. Він же Руссес.

Adorer (фр.) - обдаровувати, любити. Donner (фр.) - Давати.

Служитель церкви якось відверто пише, що Зевс це Дій.

Ну, тоді всі ці величні палаци-храми і є погане язичництво.

Παιδα-γωγός - педагог, παιδί - дитина. Чому Паед? Дета-Гог? Ні.

Але ж все-таки в старовину було ще одне слово - чадо. Ще один приклад того, що звук Ч для греків - річ в принципі незбагненна. Чадо-вод.

У латинських словниках так і вказують - супроводжуючий дитини до школи. Paed. Перевірка елементарна. Латиняни першу букву взагалі видалили, від гріха подалі, у них її теж не було в принципі. Ну, а бритти і сакси писати «навчилися» останніми - Child. До них взагалі все дійшло пізніше, ніж до інших. Видалення від епос-центру.

Чадо> παιδί, Ado, Child.

Як назвав все це П. Лукашевич - чаромутіе різного ступеня койності.

Υδραυγωγός - водовід.

А у «римлян» - аква-дук. Дуче-вождь. Ну а re-ductor? Просто пере-дача. Тобто, трасдукція. Транспорт, транзит, навіть травесті, це все дороги, тобто трактується, само собою з трактиром. Така ось трансляція.

А мова десь в минулому залишився. Ось скласти б то, що ще залишилося - біло + велике + мало, і прибрати те, що греко-латинську «бумеранг» приніс.

Іпо -стась по-стат, просто постановка. Постав по іншому. І все.

Як на інтерв'ю з сильними світу цього. Питання вже містить відповідь.

Варто тільки заглибитися в наукові, релігійні або державні тематики, як відразу зростає частка слів з російським корінням.

Воістину, жрецький мову.

Також відсутність звуків з нижньої частини російської абетки, як наприклад, Ш, Щ, і Ч, а також незручних для вимови греками поєднань типу ЗВ або ВЗ вирішувалося заміною на інші звуки.

А.Г. Петров

Продовження статті можна скачати тут .

✐✐✐