журналісти Depo.ua в двох міністерствах: юстиції і культури дізнавалися, як йде процес повернення в Україну легендарної колекції "Скіфське золото", яка повинна стати символом головування європейського права, а натомість залишається заручником гібридної війни.
Нагадаємо, виставка "Крим - золотий острів у Чорному морі" (понад 500 музейних предметів) 19 Січня 2014 року проходила в Рейнському крайовому музеї в німецькому Бонні. Пізніше вона відкрилася в археологічному музеї Аллард Пірсона в Амстердамі. Виставка тривала з 7 лютого до 31 серпня 2014 року, однак, через окупацію Росією Криму не змогла повернутися в кримські музеї.
14 грудня 2016 року суд Ніделандов ухвалив, що "Скіфське золото" має бути повернуто на контрольовану українською владою територію. На основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою твори мистецтва повертають суверенній державі, що надало ці твори під тимчасову експозицію, а не самопроголошеній республіці, експонати з чотирьох кримських музеїв повинні були повернутися до Києва замість окупованого Сімферополя.
Путін заявив, що в тему "скіфського золота не втручатиметься". Однак кримські музеї вирішили залізти в пекло попереду свого батька. Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник та Національний заповідник "Херсонес Таврійський" заявили про намір судитися далі за коштовності держави, від якого вони "відокремилися".
Кримчани, які клали з приладом на всі законні норми і правила, як тільки це стало стосуватися цінностей відразу ж згадали про закони і верещать про свої права.
Відповідь Мін'юсту про перспективи повернення "Скіфського золота" оптимістичним поки назвати важко. Наші чиновники чекають, який хід зроблять з окупованого Криму. Щоб знати, як і на що відповідати.
В управлінні представництва інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах департаменту з питань судової роботи і банкрутства Міністерства юстиції України, Depo.ua повідомили, що рішення суду вступило б у законну силу після закінчення терміну для подання заяви про апеляційне скарги. Термін становить три місяці.
Кримчани до цього часу заявити про свій намір судитися далі встигли - 16 січень 2017 року, тобто через два дні після рішення суду, представники кримських музеїв подали заяву про апеляційне оскарження рішення Окружного суду міста Амстердам.
У Мін'юсті наголошують - НЕ апеляційну скаргу, а саме заяву про апеляційне оскарження. Воно не містить викладу аргументів, на які представники кримських музеїв будуть посилатися при обгрунтуванні своєї позиції в апеляційному провадженні, а є лише формальним підтвердженням наміру останніх реалізувати своє право на оскарження рішення суду першої інстанції.
Зараз в міністерстві чекають, коли буде подана апеляційна скарга, після чого українська сторона буде шість тижнів на підготовку та подання свого письмового заперечення.
"У зв'язку з викладеним, в даний час не представляється можливим надати предметне роз'яснення з приводу того, якими будуть аргументи сторін в апеляційному провадженні, - відповідають в Мін'юсті на питання, як далі будуть відображати право на свої цінності. - Разом з тим, можна відзначити , що основним елементом правової позиції держави Україна є обгрунтування застосування положень Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні ценн ості з 1970 року, в тому числі положень Імплементаційної Акта, яким Конвенція була прийнята в Королівстві Нідерланди, згідно з якою Договірні держави, а отже, і Королівство Нідерланди, визнають невід'ємне право кожної держави-учасниці цієї Конвенції класифікувати і оголошувати деякі культурні цінності невідчужуваними, які з огляду на це не експортуються, а також повинні сприяти поверненню майна, яке було раніше експортованого ".
Раніше міністр культури України Євген Нищук в ефірі "5 каналу" відзначав, що в 2014 році були внесені поправки в закон, щоб на час анексії або окупації, ті предмети, які знаходяться поза, поверталися в Україну. Це дало можливість голосу і серйозних аргументів на Нідерландах.
Іншими словами, Королівство Нідерланди, згідно з Конвенцією ЮНЕСКО може класифікувати "Скіфське золото" як цінності, які не можуть бути відчужені від суверенної держави України, частиною якої Крим на момент вивезення вважався. Крим офіційно має статус тимчасово окупованій території, це визнано світом. Які ще у кримських музеїв можуть бути аргументи?
111 ТИСЯЧ ЄВРО - З УКРАЇНИ І 565 ЄВРО - С КРИМЧАН
Ще одна капость, яку кримські ватники зі своєю судовою тяганиною заподіяли Криму - гроші, які Україні доведеться виплатити за зберігання "Скіфського золота". Так як воно не могло повернутися до Криму в серпні 2014 році, по закінченню виставки за те, ще Криму закортіло "повертатися в рідну гавань", українські коштовності залишилися на зберіганні в Амстердамі. Потім Криму закортіло "повертатися в рідну гавань" неодмінно з "Золотому", яке належить Україні, тому унікальна колекція залишилася в Нідерландах до остаточного вироку суду.
За Ссостоянію на липень 2017 набігло вже 111 689, 08 євро (плюс відсотки) - витрати, пов'язані зі зберіганням колекції, які поніс Музей Аллард Пірсона. Чому обов'язок відшкодування покладено саме на Україну, якщо Крим окупувала Росія і вищевказані музейні цінності не можна повернути на місце - питання резонне, але поки що, на жаль, риторичне.
У Міністерстві культури до цього додають, що музей визначав в позові суму 304038.24 євро, але суд не задовольнив в повній мірі це рішення. Тому могло бути і гірше.
"Хочу сказати, що був великий саботаж і тут, і в Нідерландах, було багато втрачено часу перед цим. Є з цього вже певні висновки і вжито певні дії. Ми перевели цей момент з виключно юридичної частини в політичну. Ми знаємо, що готується апеляція , вона буде розглядатися влітку і ми до неї готуємося. Почали говорити, чи повертати Україні 110 тис. євро. Я думаю, що 110 тисяч у порівнянні з мільйонами, як оцінюється колекція, тут навіть питань не може бути. ми сподіваємося, що ті аргументи першого суду явля ються непорушними і апеляція просто затягує час. Вона для того, щоб виснажувати нас, в тому числі фінансово, але ми витримаємо всі ці ситуації. Так, це звичайно час і терміни, рік це зазвичай триває ", - зазначив Нищук в ефірі "5 каналу" .
Разом з тим, з кримських музеїв на користь того ж самого музею Аллард Пірсона, за даними Мінкульту повинні бути стягнуті витрати, пов'язані з судовим розглядом, в розмірі 565 євро.
Україна гроші за зберігання колекції поки не сплатила - варто все ж остаточно дочекатися рішення суду.
СКІЛЬКИ КОШТУЄ СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО
Нагадаємо, що вартість самої колекції становить 10 мільйонів євро - це їх страхова цінність станом на 27.11.2014. На території Королівства Нідерланди знаходиться понад 500 музейних предметів колекції "Крим. Золотий острів у Чорному морі".
Колекція не експонується і зберігається в сховищі.
У Міністерстві культури України повідомили, що вже знають, де вона експонуватиметься по поверненню - така честь буде надана Національному музею історії України. А ось вже після деокупацію, відзначають у відомстві, буде розглянуто питання про повернення частини колекції артефактів е ті музеї, де вони експонувалися раніше.
Ось тоді її знову і побачать в Криму нинішні кримські музейники. У в'язниці, по телевізору.
Які ще у кримських музеїв можуть бути аргументи?
