- Петро Порошенко та Ігор Коломойський домовилися про націоналізацію найбільшого банку України без шуму...
- Контрольний постріл
Петро Порошенко та Ігор Коломойський домовилися про націоналізацію найбільшого банку України без шуму і пилу
символ стабільності
В середині 90-х автору цієї статті, який працював тоді на дніпровській телекомпанії «Приват ТБ», довелося спостерігати деякі робочі моменти, пов'язані з першим ребрендингом «ПриватБанку» - розробкою і затвердженням слогана та логотипу установи.
Тоді в якості логотипу банку засновники затвердили зображення великого усіченого зеленого квадрата, що спирається на маленький чорний квадратик. Він і зараз знайомий більшості українців. Супроводжував цю картинку слоган «Ваша точка опори -« ПриватБанк ».
За офіційною версією, великий квадрат символізував клієнта, що спирається на маленький квадрат - банк. Але була і неофіційна трактування.
Якщо у вигляді великого зеленого квадрата уявити фінансову систему країни, то маленький квадрат виявиться підпорою всієї конструкції. Прибери його - завалиться вся фінансова система.
Саме з такою небезпекою зіткнулися українська влада цієї осені, вирішивши націоналізувати найбільший банк країни.
За даними британського видання The Banker, займаючи 627-е місце в світовому рейтингу, «ПриватБанк» є найбільшим банком не тільки України, а й Центральної і Східної Європи.
За даними дослідження ринку банківських послуг для фізичних осіб, проведеного компанією GFK Ukraine у четвертому кварталі 2015 року, послугами «ПриватБанку» користуються 48,4% клієнтів банків, а для кожного третього українця (39,3% опитаних) «ПриватБанк» є основним банком.
Частка корпоративних клієнтів, які користуються послугами цієї установи, становить 42,6%.
У деяких же сегментах банківських платежів частка «ПриватБанку» оцінюється в 65-70%. Особливо важливий цей банк для малого і середнього бізнесу за рахунок зручної системи онлайн-банкінгу «Приват-24».
Можна навіть стверджувати, що саме зручність розрахунків за допомогою комп'ютерів і смартфонів зробило «ПриватБанк» настільки популярним і необхідним для найбільш активної частини українського суспільства. Навіть якщо особистість засновника банку Ігоря Коломойського і його ділових партнерів у багатьох жителів країни теплих почуттів не викликає.
За даними фінансової звітності за III квартал п. Р, активи «ПриватБанку» наближалися до 272 млрд. Грн. при зобов'язаннях понад 241 млрд. грн. На цей момент банк мав 194 млрд. Грн. виданих кредитів і більше 196 млрд. грн. зобов'язань перед клієнтами. Інакше кажучи, вкладники, переважно фізичні особи, розмістили на рахунках «Приватбанку» майже 10% ВВП України.
Настільки унікальне положення банку у фінансовій системі досить ускладнювало які б то не було недоброзичливі дії по відношенню до нього, зокрема, такі, як введення тимчасової адміністрації і примусова ліквідація, як це було зроблено з іншими проблемними установами.
Припинення діяльності банку хоча б на тиждень і заморожування клієнтських рахунків викликало б криза платежів і неймовірно підвищило б градус соціальної напруженості, оскільки послугами цього банку користується в цілому близько 16 млн. Жителів України, в тому числі пенсіонери і бюджетники.
Незважаючи на складну економічну ситуацію, початок війни і відтік капіталу, який у випадку з «ПриватБанком» склав 70 млрд. Грн., Установі вдалося залишитися прибутковим і навіть зміцнити довіру до себе за рахунок програм кредитування малого бізнесу.
Але як мінімум з вересня п. Р в журналістських колах порушувати чутки про неминучість націоналізації «ПриватБанку». Причиною таких дій називалися рекомендації Міжнародного валютного фонду, який заперечував можливість концентрації такої фінансової влади в руках однієї установи.
Крім того, за наполяганням міжнародних спостерігачів в НБУ стали більше уваги приділяти класифікації застав під кредити і розробили новий порядок обліку резервів. «2000» вже порушували цю тему в статті «здути сектор» (№49 від 9 грудня 2016 г.).
Як стверджують експерти, наслідком вступу в силу нових правил гри для «ПриватБанку» стала б необхідність пошуку додаткових резервів і докапіталізації просто в неймовірних масштабах.
За даними «Звіту про фінансову стабільність», опублікованого НБУ на минулому тижні, діагностичне дослідження Нацбанку виявило у банків I групи (8 установ на чолі з «ПриватБанком») недолік резервів на 117 млрд. Грн. Або за новими вимогами обліку кредитних ризиків, які почнуть діяти з наступного року, - 132 млрд. Грн.
Точну суму докапіталізації «ПриватБанку» в НБУ не називають. Але з огляду на, що три чверті кредитного портфеля банків першої групи припадає на «ПриватБанк», щоб утримати контроль над ним - панам Коломойському і Боголюбову довелося б довкласти в нього близько 80-100 млрд. Грн.
Така можливість у найбагатших дніпровських бізнесменів, звичайно ж, відсутня. Зібрати десятки мільярдів нових депозитів в нинішній економічній ситуації непросто. А переговори про залучення нових інвесторів, якщо такі і велися, показали відсутність бажаючих заплатити за «ПриватБанк» близько $ 3,5-4 млрд.
Крім того, як стверджують в НБУ, залучаючи гроші населення на депозити, «ПриватБанк» занадто часто видавав кредити спорідненим структурам. Перший заступник голови НБУ Яків Смолій оцінив частку кредитів, виданих «ПриватБанком» пов'язаним юридичним особам, більш ніж в 90%. Хоча за нормативами Нацбанку частка таких кредитів у портфелі будь-якого банку не повинна перевищувати 25%.
Представники регулятора неодноразово заявляли, що такі операції найчастіше служать лише прикриттям винагороди потрібних людей або виведення грошей в офшори.
Втім, за словами голови правління «ПриватБанку» Олександра Дубілета, висока концентрація «пов'язаних» кредитів викликана відтоком капіталу, скороченням кредитного портфеля і придбанням банком найбільш ліквідних застав.
Посадові особи «Привату» неодноразово запевняли, що банк чітко дотримується трирічну програму докапіталізації, затверджену НБУ, і займається переформатуванням структури виданих кредитів, збільшуючи в кредитному портфелі частку малого бізнесу.
Проте влада все ж зробили ставку на націоналізацію найбільшого банку країни і в останні місяці вели переговори на різних рівнях з засновниками «ПриватБанку» (Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим) і топ-менеджментом банку на чолі з Олександром Дубілетом.
З початку грудня подробиці цих переговорів стали вже секретом Полішинеля. Так що для багатьох інформація про рішення уряду з 19 грудня взяти під крило найбільший банк України не стала несподіванкою.
[Img: 102815]
Контрольний постріл
18 грудня відбулося спочатку нараду РНБО, а потім засідання Кабміну, на якому уряд підтримав рішення Ради фінансової стабільності, очолюваного Гонтаревої, про перехід «ПриватБанку» в стовідсоткову власність держави.
З чуток, це рішення не було прийнято одноголосно. На націоналізації установи жорстко наполягала Валерія Гонтарєва, тоді як прем'єр-міністр Володимир Гройсман пропонував відкласти розгляд питання на післяноворічний період.
В результаті глава НБУ заявила, що найбільший банк країни перейшов у власність держави і був куплений у власників за 1 грн.
Як написав на своїй сторінці в Фейсбуці заступник голови правління «ПриватБанку» Дмитро Дубілет (син голови правління), з початку війни на Донбасі банк пережив 7 інформаційних атак. Але остання, розпочата тиждень тому, виявилася найважчою. Кожен день «ПриватБанк» оновлював рекорди за кількістю коштів, виданих паніки клієнтам в банкоматах і відділеннях. Сума доходила до 2 млрд. Грн.
Однак «контрольний постріл», за його словами, був зроблений в суботньому випуску новин телеканалу «Інтер», коли було сказано: «в понеділок« ПриватБанк »призупинить всі платежі. Втім, ми не отримали ні підтвердження, ні спростування цієї інформації від прес-служби банку ».
На той час багато банкоматів «ПриватБанку» були вже порожні, тиск на власників банку тривало, і не було ніякої надії на те, що НБУ допоможе банку пережити ще одну хвилю паніки. Після цього власники банку погодилися на націоналізацію.
Тимчасовим керуючим «ПриватБанком» призначено колишнього міністра фінансів Олександр Шлапак, який колись працював в нафтовому бізнесі Ігоря Коломойського. Але тепер він представляє інтереси держави.
Відомий дніпровський письменник і блогер Ян Валетов, добре знайомий з лідерами групи «Приват», написав на своїй сторінці в Фейсбуці: «ПриватБанк» був не тільки фінансових, а й політичним інструментом і за помахом руки ІВК (Ігоря Коломойського) міг стати токсичним для нашої влади і фінансової системи. Тому націоналізували не просто банк, забрали механізм впливу на політичну ситуацію в країні. Забрали економічний важіль. Безсумнівно, це сприяє зміцненню вертикалі президентської влади.
Внаслідок націоналізації, вважають багато експертів, неминучі короткочасні спекулятивні коливання курсу долара, які будуть згладжуватися передноворічним скиданням валюти громадянами. Саме тому про націоналізацію було оголошено перед святами.
Крім того, з великою часткою ймовірності перехід найбільшого банку під контроль держави і необхідність його докапіталізації все ж викличе зростання інфляції і цін на основні товари і послуги.
Чи видасть МВФ після націоналізації «Привату» ще один кредит Україні? Навряд чи. Хоча сам банк під державним управлінням однозначно вже не буде настільки інноваційним і зручним для клієнтів, як раніше.
Багато деталей угоди про націоналізацію «ПриватБанку» є кулуарними домовленостями між президентом Петром Порошенко і екс-губернатором Дніпропетровської області Ігорем Коломойським.
За деякими даними, «ПриватБанку» не належать права на багато програмні рішення, впроваджені банком. У тому числі на «Приват-24». Півтори тисячі програмістів, які забезпечують безперебійну роботу цієї системи, нібито оформлені як приватні підприємці і формально не є співробітниками банку.
У той же час разом з фінустановою держава могла купити чимало застав, які тепер треба експлуатувати, містити або продавати. Ще навесні серед таких об'єктів називали майнові комплекси карпатського курорту «Буковель», зерновий термінал «Бориваж» в Одеській області або не так давно побудований Ігорем Коломойським футбольний стадіон «Металург» в Дніпрі. Кому зараз належать ці об'єкти, сказати важко.
Зате відомо про те, що Ігор Валерійович пообіцяв виплатити націоналізованому банку корпоративні кредити після їх реструктуризації.
У свою чергу НБУ виділив банку на перехідний період 15 млрд. Грн. Це допомогло подолати паніку клієнтів і наповнити банкомати грошима.
Націоналізувавши «ПриватБанк», держава повинна гарантувати його клієнтам збереження коштів на рахунках. Якщо слідувати логіці держбанків, то після націоналізації «ПриватБанку» держава повинна гарантувати всі депозити, а не 200 тис. Грн., Як зараз. Хоча це і приведе до істотного зростання держборгу - відразу на $ 5 млрд.
Найбільш значущою частиною переходу «ПриватБанку» під держконтроль є необхідність його докапіталізації на суму від 50 млрд. Грн. до 150 млрд. грн.
Влада запевняє, що докапіталізація чи не позначиться на кишенях пересічних громадян і буде проведена максимально м'яко, за рахунок декількох емісій облігацій внутрішньої позики. Однак важко не погодитися з тими, хто каже, що українські платники податків повинні будуть заплатити за гріхи і прорахунки засновників банку.
Але це все ж кращий результат, ніж новий спалах олігархічних війн, параліч платежів по всій країні, паніка на споживчому ринку і масові заворушення незадоволених клієнтів, до чого могло призвести примусове банкрутство «ПриватБанку».
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
Чи видасть МВФ після націоналізації «Привату» ще один кредит Україні?