Міністерство освіти і науки Республіки Казахстан
Університет міжнародного бізнесу
Р Е Ф Е Р А Т
з дисципліни «Державне регулювання економіки»
на тему: Основні методи державного регулювання зайнятості і ринку праці
Виконала: Кипчакбаева М.А
Студентка гр.Фінанси-02
1 курсу, 3 г.о, з.о
Перевірила: Ахмедьярова М.В
АЛМАТИ 2011
Введення .................................................................. .. .................. 3
Теоретичні аспекти державного регулювання ринку праці та трудових відносин ....................................... ... .................................... ......
6 1.1 Поняття, функції та категорії ринку праці ...... .... ...... ...... ............... .6 1.2 Державне регулювання рівноваги попиту та пропозиції на ринку праці ...... ........................................................................... 13
2.2. Інструменти і методи державного регулювання ринку праці .......................................................................................... 25
Висновок ................................................................ .................. 35
Список використаної літератури ........................... ..................... ...... ..37
Праця - це основна умова існування людини. Праця - це не тільки засіб задоволення потреб, це ще й те, без чого неможливо здоров'я людей, витривалість, мужність, розвиток інтелекту і моральності. І якщо існує загроза втрати роботи - це серйозна проблема для кожної людини. Для більшості людей заробітна плата - єдине джерело доходів, крім того, робота приносить моральне задоволення. Таким чином, втрата роботи призводить не тільки до зниження матеріального рівня, а й до появи невпевненості в майбутньому, виникнення власної неповноцінності.
Ринок праці, підкоряючись в цілому законами попиту та пропозиції, по багатьом принципам механізму свого функціонування являє собою специфічний ринок, що має ряд істотних відмінностей від інших товарних ринків. Тут регуляторами є фактори не тільки макро- і мікроекономічні, але і соціальні і соціально-психологічні, аж ніяк не завжди мають відношення до ціни робочої сили - заробітній платі.
Сучасний етап розвитку суспільства зумовив радикальні зрушення в суспільно-політичному та економічному житті країни. Курс проведених реформ реально перетворив соціально-трудову сферу. Відбулася справжня революція в зайнятості, а разом з нею різко змінилися суспільні умови праці мільйонів людей.
Зараз з певною часткою впевненості можна стверджувати, що в Казахстані перехід від повної і безумовної зайнятості в суспільному виробництві, відповідної загальності і обов'язковості праці при соціалізмі, до системи економічної активності, що відповідає критеріям ринкового господарства, відбувся. Більше половини економічно активного населення працює не на державні структури, а на себе, працює на підприємствах і в організаціях приватного характеру.
Невдачі і помилки в реформуванні в сфері та зайнятості проявилися у неконтрольованому вивільненні зайнятих в галузях і сферах національної економіки, зростанні всіх видів безробіття.
Досягнення високого рівня зайнятості - одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Економічна система, що створює додаткову кількість робочих місць, ставить задачу збільшити кількість суспільного продукту і тим самим у більшому ступені задовольнити матеріальні потреби населення. При неповному використанні наявних ресурсів робочої сили система працює не досягаючи кордону своїх виробничих можливостей. Чимало проблем безробіття наносить і життєвим інтересам людей, не даючи їм прикласти своє уміння в тому роді діяльності, у якому людина може найбільше виявити себе, чи лишає їх такої можливості, через що люди переносять серйозний психологічний стрес. З вищесказаного можна зробити висновок, що показник безробіття є одним із ключових показників для визначення загального стану економіки, для оцінки її ефективності.
Перехід до регульованої ринкової економіки докорінно змінив ситуацію в області зайнятості населення. Нові виробничі відносини, структурні зрушення в економіці, скорочення до мінімуму кількості збиткових підприємств, ліквідація неефективних робочих місць, оновлення технічної бази виробництва призвели до значного вивільнення робочої сили, перерозподілу її між видами зайнятості, сферами і галузями народного господарства, формування в Республіці ринку праці. При цьому посилилася нерівномірність територіального розміщення трудових ресурсів, в окремих регіонах пропозиція робочої сили істотно перевищила попит на неї.
Становлення ринкових відносин в Казахстані супроводжується проведенням процесу приватизації і роздержавлення, де об'єктивно відбувається перерозподіл трудових ресурсів з державного в приватний сектор. Даний перехід, на жаль, різко загострив в Республіці питання зайнятості населення, які характеризуються такими причинами:
- загальний спад виробництва на рівні всього національного господарства, негативні передумови якого були закладені ще в плановій економіці;
- з введенням лібералізації цін на товари (1992т.) І безконтрольної емісії грошової маси з боку Російської Федерації зазначалося наявність дуже високого рівня інфляції (аж до середини 90-х рр.);
- збільшення попиту на працівників певних спеціальностей, таких, як перекладачі, програмісти, банкіри, менеджери, аудитори і т.п .;
- в результаті ефективного використання робочого часу відбулося вивільнення робочих рук;
- з метою максимізації прибутку і економії на витратах - зменшення кількості робочих місць, забезпечене за рахунок залучення тільки висококласних фахівців.
Одним із пріоритетів просування Казахстану в число найбільш конкурентоспроможних і динамічно розвиваються держав світу, названих в Посланні Президента країни народу, є сучасна соціальна політика, що захищає найбільш "вразливі" верстви населення і підтримуюча розвиток економіки.
Актуальність теми дипломної роботи обумовлюється формуванням ефективної системи зайнятості, яка є серцевиною антикризової програми дій Уряду Республіки Казахстан, так як безробіття значно впливає на економічну ситуацію в країні. Тому на даний момент часу став гостре питання про формування нової соціально-економічної моделі зайнятості при перехідній економіці, яка сприяла поліпшенню економічного клімату в країні, а також вирішувала б виниклі гострі соціальні проблеми суспільства, пов'язані з безробіттям і з вихідним з неї проблемою зубожіння населення.
Метою даної дипломної роботи є дослідження сутності регулювання ринку праці та трудових відносин в Республіці Казахстан.
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
1. Розкрити теоретичні аспекти ринку праці і його регулювання.
2. Вивчити стан ринку праці в Казахстані
3. Дати огляд законодавчої бази регулювання ринку праці та трудових відносин в Республіці Казахстан.
Методологічною основою реферату є Закон Республіки Казахстан «Про зайнятість населення», Конституція Республіки Казахстан, наукові праці вчених-економістів, матеріали періодичної преси та офіційні дані, надані державними органами Республіки Казахстан.
1.1 Поняття, функції та категорії ринку праці
В системі економічних відносин ринок праці займає важливе місце. Тут стикаються інтереси працездатних людей і роботодавців, які представляють державні, муніципальні, громадські та приватні організації. Відносини, що складаються на ринку праці, мають яскраво виражений соціально-економічний характер. Вони зачіпають насущні потреби більшості населення країни.
Через механізм ринку праці встановлюються рівні зайнятості населення та оплати праці. Істотним наслідком процесів, що відбуваються на ринку праці стає безробіття - в цілому негативне, але практично неминуче явище суспільного життя.
Ринок праці - один з індикаторів, що дозволяє судити про національному благополуччя, стабільності, ефективності соціально-економічних перетворень. Складається багатоукладна економіка і її структурна перебудова висувають нові вимоги до якості робочої сили, її професійно-кваліфікаційним складом і рівнем підготовки, загострює конкуренцію між працівниками. Тим самим актуалізуються завдання з'ясування впливу факторів, які формують процеси на ринку праці, оцінки закономірностей, тенденцій і перспектив його розвитку [1].
Ринок праці є складовою частиною ринкової економіки. На ньому підприємці і трудящі спільно ведуть переговори, колективні або індивідуальні, з приводу працевлаштування, умов праці та заробітної плати.
На сучасному етапі розвитку економіки ринок праці представляє собою систему суспільних відносин, що відображають рівень розвитку і досягнутий на даний період баланс інтересів між присутніми на ринку силами: підприємцями, працівниками та державою. Іншими словами, ринок праці - це механізм, або інститут, який зведе разом покупців (роботодавців) і продавців (працівників) праці.
