Паломницька поїздка Преосвященного Єлисея, єпископа Бердянського і Приморського розпочалася 17 вересня з відвідування Свято-Покровського Красногорського жіночого монастиря в селі Бакаївка Золотоніського району Черкаської області. Тут Владика здійснював щоденні богослужіння в Свято-Преображенському соборі обителі.
По прибуттю в обитель єпископ Єлисей з супроводжуючими його особами був тепло прийнятий настоятелькою монастиря - ігуменею Агніей (Міняйло).
Тут Преосвященніший владика вклонився монастирським святиням і на наступний ранок, 18 вересня, звершив Божественну літургію в монастирському Свято-Преображенському соборі.
О 13.00 Його Преосвященство звершив панахиду на монастирському кладовищі по спочилим настоятелькам і насельницям Свято-Покровської обителі.
Увечері того ж дня, о 16.00, єпископ Бердянський і Приморський звершив Всенічне бдіння в Красногорському монастирі.
Під час перебування в обителі владика Єлисей ознайомився з історією та життям святої обителі, яка підноситься в мальовничому місці на оточеній лісом і річкою невеликій гірці.
У минулі часи місцевість ця була покрита чагарником, який в період цвітіння заливав всю гірку яскраво-рожевим кольором, тому народ і прозвав її - «Червоної гіркою». Звідси пішла і назва виникла згодом на цьому місці обителі - «Красногорська».
Час заснування монастиря сягає початку XVII ст. Але існує монастирське переказ про те, що тут було покладено початок пустельного чернечого житія ще раніше якимсь ченцем відлюдником з Константинополя, який прибув в ці місця по велінню явилася йому у видінні Божої Матері. Їм була вирізана на корі дерева ікона Богородиці «Корецька». Незабаром з'явилася в цьому місці інша ікона Божої Матері, названа «Дубенської», так як знайдена вона була на дубі. До цього дня вона є головною святинею Красногорський обителі.
Нині в Красногорський обителі проживає близько 100 сестер. Всі вони живуть єдиної духовної сім'єю, несуть посильні слухняності.
Під час свого перебування в монастирі владика Єлисей щодня здійснював богослужіння у співслужінні кліриків кафедрального собору на честь Різдва Христового м Бердянська: протоієрея Михайла Чумака та протодиякона Юрія Дивак, а також з кліриками Черкаської єпархії.
Так, вранці 19 вересня, Преосвященніший єпископ Єлисей звершив Божественну літургію в храмі обителі.
А о 14.00 здійснив водосвятний молебень перед чудотворним образом Божої Матері «Дубенської».
Увечері, о 16.00 Преосвященніший владика звершив Всенічне бдіння в обителі.
В останній день свого перебування в Свято-Покровському Красногірському жіночому монастирі - 20 вересня - в день пам'яті преподобномученика Макарія, архімандрита Овруцького, єпископ Єлисей звершив Божественну літургію, після якої, попрощавшись з настоятелькою і сестрами обителі, продовжив свою паломницьку поїздку.
20 вересня Правлячий архієрей Бердянської єпархії відвідав Молченський Різдва Пресвятої Богородиці жіночий монастир м Путивля Конотопсько-Глухівської єпархії.
Ця давня, звана Молченській, або Софронієвої, пустель була утворена після явища на болоті мовчки ікони Пресвятої Богородиці в 1405 Вже на початку XVI століття в Путивлі перебувало подвір'я Молченській пустелі, а до його кінця це подвір'я звертається в самостійний Путивльський Молченський монастир.
В цей час Путивль набуває важливого значення як головна прикордонна фортеця Російської держави на південно-західних рубежах. Будуються оборонні споруди, в тому числі на південно-східній околиці міста найпотужніше зміцнення - кам'яний монастир з чотирикутної надбрамної, круглими кутовими вежами і собором Пресвятої Богородиці. Товщина стін в монастирському храмі дійсно вражає уяву.
Тут, в цьому історичному святому місці, єпископ Єлисей звершив Всенічне бдіння під свято Різдва Пресвятої Богородиці і на наступний день святкову Божественну літургію. На завершення візиту Владика привітав сестер і прихожан обителі з престольним святом.
21 вересня Преосвященніший Єлисей, єпископ Бердянський і Приморський прибув до Глинської пустині.
Ця обитель виникла в глухому місці, серед дрімучих лісів в 160-ти верстах від Курська, 36-ти верстах від Путивля. Нині це село Соснівка Глухівського району Сумської області. Саме там, в XVI столітті, селяни, що мали на деревах вулики, на високій сосні побачили ікону Різдва Пресвятої Богородиці, від якої виходив світло. Ікону пробували зняти з сосни, але вона дивним чином знову опинялася на колишньому місці свого явища. Чудотворна ікона, іменована ще й «Пустинно-Глинської», невелика: 20 см. На 15 см. На ній зображені святий праведний Іоаким, праведна Анна і немовля - Пресвята Діва Марія на руках у матері.
Монастир славився своїми святими подвижниками і духоносного старцями. Частина його братії, переселившись в Святі Гори, відродила до життя скасовану імператрицею Катериною Святогірський Свято-Успенський монастир. В кінці XIX століття в Глинської обителі трудилася до 700 насельників, включаючи послушників.
У цьому святому місці - Глинськом Різдва Богородиці чоловічому ставропігійному монастирі, владика Єлисей разом з правлячим архієреєм Конотопсько-Глухівської єпархії, намісником обителі - архієпископом Лукою, зробили Всенічне бдіння під день пам'яті прославлених у лику місцевошанованих святих глинських старців: Філарета (Данилевського), Илиодора ( Голованіцкого), Іоанникія (Гомолко), Серафима (Амеліна), Інокентій (Степанова), Василя (Кишкина), Макарія (Шарова), Луки (Швець), Архипа (Шестакова), Євфимія (Любімченко), Феодота (Левченко), Мартирія ( Кірі енко), Досифея (Колченкова). Рішення про їх канонізації Священний Синод прийняв 8 травня 2008 року. А 25 березня 2009 року прийнято рішення про прославлення у лику місцевошанованих святих ще трьох глинських старців: схимитрополита Серафима (Мажуги), схіархімандрита Серафима (Романцова) та схіархімандрита Андроніка (Лукаша).
Собор Глинських старців включає в себе 16 молитовників, які нині мають бути у Престолу Благості Божої.
22 вересня Божественна літургія пройшла під відкритим небом, у дворі обителі, так як в цей святковий день на богослужіння з'їжджаються всі священики Конотопсько-Глухівської єпархії, багато віруючих.
Очолив Божественну літургію Високопреосвященніший Лука, архієпископ Конотопський і Глухівський, намісник обителі, йому співслужив Преосвященніший Єлисей, єпископ Бердянський і Приморський, клірики Конотопсько-Глухівської і Бердянської єпархій.
Звертаючись до віруючих з проповіддю, владика Єлисей сказав, що відчуває величезну радість від присутності на цій святій землі. Преподобні отці Глинські заповідь любові, дану нам Господом нашим Ісусом Христом, сприймали всім серцем і виконували безмежно.
- Сьогодні багато хто з нас бігають в пошуках чудес, різних знамень, бояться кінця світу, але забувають про головне - про кохання, любові до ближнього і до Бога. Любі мої! Кінець світу настане тоді, коли в серцях згасне любов. Але ми йдемо по життю з вірою, що нас не залишить Господь. І ця земля, просочена молитвою, явила нам нових молитовників, до яких ми всі сьогодні за Божественною літургією зверталися, - сказав владика Єлисей.
Архієпископ Лука подякував єпископу Єлисея за те, що він прийняв запрошення і приїхав разом помолитися Глинским святим і підніс в дар керуючому Бердянською єпархією ікону «Собор преподобних старців Глинських».
- Велич святих преподобних отців Глинських осіняє і нашу обитель, і нашу єпархію, і всю повноту Православної Церкви світлом віри і любові. Будемо молитися до них, щоб вони охороняли всіх нас від бід і зміцнили нас у непорушній вірності Святій Церкві, - сказав владика Лука.
Десятки віруючих приступили в цей день до Святого Причастя, приклалися до святинь обителі і до мощів святих старців.
22 вересня владика Єлисей відбув до Святогорської Свято-Успенську Лавру, де взяв участь в урочистостях з нагоди святкування дня пам'яті собору Святогірських святих, деякі з яких також були вихідцями з Глинської пустині (наприклад - св. Прп. Іоанн Затворник).
У статті використані матеріали сайтів Черкаської і Конотопсько-Глухівської єпархій
{Gallery} / news / 2010_09_21_Polomniki {/ gallery}
