Заступник голови НБУ Олег Чурій: Ми Цілком Можемо отріматі транш МВФ у цьом году

Чи будинків Україна про нову програму з МВФ? Як пауза у СПІВПРАЦІ з фондом позначіться на золотовалютних резервах? Чи варто держбанкам розраховуваті на докапіталізацію? Які фактори визначавши Темпи зростання кредитування? Про це ЕП поговорила Із заступником глави НБУ Олегом Чурієм. (Рос)

Робота місії МВФ в Україні з 6 по 19 вересня завершилися без будь-якої конкретики. Сам фонд обмежився коротким: "Переговори тривають". Через кілька днів глава НБУ Яків Смолій заявив, що МВФ очікує від України збалансованого бюджету і підвищення тарифів на газ.

Чи зможе Україна домовитися про нову програму з кредитором? Чи варто держбанкам розраховувати на докапіталізацію? Як продовження паузи у співпраці з МВФ позначиться на золотовалютних резервах і які фактори визначать подальші темпи зростання кредитування?

Про все це ЕП поговорила із заступником глави НБУ Олегом Чуріем під час українського фінансового форуму в Одесі, організованого ICU і KSE.

- Як ви оцінюєте підсумки роботи місії МВФ в Україні? Наскільки очікування збіглися з реальністю?

- Місія працювала в Україні декілька тижнів. Переговори тривають. Ми вважаємо, що в переговорах досягнуто певного прогресу, і ми сподіваємося на успішний результат.

- У чому проявляється цей прогрес?

- З питань Нацбанку у нас повне взаєморозуміння. Прогрес є і з питань, які не торкалися діяльності Нацбанку.

- Ви зараз говорите про підвищення тарифів на газ?

- Питань було кілька, але я не можу це коментувати - це не в моїй компетенції. Це більше за частиною Міністерства фінансів і уряду.

- Які питання обговорювалися під час роботи місії у вашому напрямку?

- Як просувається реформа банківської системи, питання докапіталізації, результати стрес-тестування банків. Всі теми, які ми завжди обговорюємо: проблему NPL і процес зниження кредитів пов'язаним особам, ситуацію з державними банками та корпоративним управлінням, макроекономічну стабільність, інфляцію, акумуляцію резервів, платіжний баланс.

Є хороше розуміння з обох сторін. Всі питання НБУ в рамках співпраці з кредитором або вирішені, або вирішуються.

- Нацбанк був першим, хто заявив про необхідність домовлятися про нову програму співпраці з МВФ. На вашу думку, якими мають бути її основні параметри?

- Існуюча програма закінчується в березні 2019 року. Наступний рік у нас непростий, оскільки це рік значних валютних платежів за держборгом і рік виборів - президентських і парламентських.

Ми вважали, що для підтримки макроекономічної і фінансової стабільності необхідна підтримка з боку міжнародних кредиторів.

Підтримка з боку МВФ - це дуже позитивний сигнал для всіх кредиторів. Якщо у нас буде нова програма, це дасть нам можливість безболісно пройти передвиборний і виборчий період і не допустити негативного впливу на макростабільність, яку ми на маємо.

- Скільки потрібно фінансового ресурсу, щоб пройти передвиборний і виборчий період без шкоди для макростабільності?

- Питання цікаве. За нашими прогнозами, на кінець року у нас резерви повинні досягти 20,7 млрд дол.

фото нбу

- Це з траншем МВФ або без?

- Це з МВФ і з отриманням фінансування від Світового банку і Єврокомісії. Плюс у нас були прогнози щодо розміщення євробондів на 1,5 млрд дол, але нам потрібно буде їх скорегувати з урахуванням приватного розміщення на 700 млн дол, що Мінфін вже провів.

Якщо до кінця 2018 роки ми виходимо на такий рівень резервів, то це вже досить непоганий показник, який матиме позитивний вплив на ринок. У 2019 виплати по валютному держборгу - 8,3 млрд дол, з яких 2,4 млрд дол - це виплати за внутрішніми валютними ОВДП.

Можливо, ці виплати будуть покриті за рахунок нових розміщень, але то зменшення резервів, яке буде відбуватися через валютні виплат за держборгом, як мінімум, потрібно перекрити новими ресурсами.

- Про які цифрах мова?

- Щоб виплати за держборгом не позначилися на рівні резервів, при 100% ролловеров по внутрішнім валютним ОВДП, необхідно приблизно 3-4 млрд дол запозичень на зовнішніх ринках.

У 2019 у нас резерви поповняться не тільки за рахунок МВФ, але і за рахунок інших джерел, які прийдуть в якості реакції на продовження нашої співпраці з МВФ, починаючи від міжнародних фінансових організацій і закінчуючи приватними інвестиціями в боргові держпапери.

- Я читала прогноз Citi. У них досить песимістичний сценарій: до кінця 2020 роки без МВФ наші резерви скоротяться до 13,6 млрд дол.

- Якщо ми розглядаємо сценарій, коли ми всі виплачуємо і нічого не залучаємо, то, безумовно, у нас резерви будуть зменшуватися. Але я бачу, що при позитивному розвитку ситуації ми цілком можемо отримати фінансування від МВФ та інших офіційних кредиторів в 2018 році.

- Практика минулих років показує, що в процесі доопрацювання проекту бюджету депутати змінюють прогноз по перерахуванню Нацбанком прибутку. Цифра, яка закладена в бюджеті, з вами узгоджена?

- Прогноз прибутку, який ми давали Міністерству фінансів для проекту держбюджету на 2019 рік, становив 34,9 млрд грн.

- Мінфін заклав 45,6 млрд грн.

- Все прекрасно розуміють, що сума перерахувань буде відома після аудиторського звіту, тобто в 2019 році. З точки зору відображення прибутку НБУ нічим не відрізняється від будь-якої компанії, яка може сказати, яка у неї буде прибуток, тільки після отримання аудиторської звітності.

- Планувалося, що спецкомітет по роботі з проблемними активами запрацює в першому кварталі 2018 року. Чому цього не сталося?

- Комітет створений.

- Він не працює.

- Скоро планується проведення першого засідання. На ньому представники НБУ, Міністерства фінансів та Фонду гарантування обговорять перші кейси з реструктуризації проблемної заборгованості держбанками.

- Яким повинен бути функціонал комітету? Як його рекомендації по роботі з проблемною заборгованістю будуть втілюватися в життя?

- Рішення ситуації з поганими кредитами - це, напевно, один з найбільш важливих питань, оскільки проблемна заборгованість в банківській системі становить 56%. Позитивний момент в тому, що під цю заборгованість здебільшого вже сформовані резерви, банки капіталізовані.

Негативний момент в тому, що це питання поки не вирішується. Це одне з перешкод для відновлення активного кредитування реального сектора.

фото нбу

- Яка позиція МВФ щодо створення комітету та його роботи?

- Позиція МВФ полягає в тому, що проблему NPL треба вирішувати. Є кілька варіантів, як саме, зокрема - через механізм спецкомітету.

Потрібно пробувати всі доступні інструменти і дивитися, який підхід допомагає найбільше. Чи можна сказати, що спецкомітет - це панацея? Ні. Для вирішення цих питань ми повинні рухатися по всіх фронтах в різних напрямках. Наскільки це буде ефективно - покаже час.

- Голова правління Ощадбанку Андрій Пишний стверджує , Що проблемний валютний портфель впливає на роботу банку і вимагає додаткового ресурсу з кожним витком девальвації. Незважаючи на те, що все зарезервовано, негативний ефект NPL на роботу банків є.

- Банк отримав капітал, який покриває ці кредити. Банк отримав цей капітал у вигляді державних цінних паперів, які приносять йому дохід.

- Не секрет, що стратегія розвитку Ощадбанку передбачає його докапіталізацію. За інформацією моїх джерел, Мінфін її не виключає перед водінням ЄБРР в капітал Ощадбанку. ЄБРР, що логічно, теж за. Чому НБУ проти такого розвитку подій?

- Держава витратила на докапіталізацію держбанків близько 10 млрд дол з початку 1990-х. Оскільки докапіталізація проводилася через збільшення капіталу за рахунок ОВДП, за якими сплачуються відсотки, то за все це тепер розплачується бюджет, який прийняв на себе велике боргове навантаження.

Ми бачимо необхідність не в тому, щоб вливати в держбанки гроші, а в тому, щоб підвищувати їх ефективність. У них багато можливостей для розвитку.

- Наприклад?

- У чому відмінність держбанків від приватних? У приватних банках для акціонерів капіталізація - це останній крок.

Якщо їх банк потребує додаткового ресурсу, то акціонери в першу чергу шукають шляхи, які передбачають не просто видачу йому грошей, а шляхи, які дозволять підвищити ефективність роботи банку. У тому числі - за рахунок зміни процесів в банку, його внутрішньої трансформації.

Капіталізація - занадто простий шлях, ми його вже багато разів проходили. Він не призводив до того, що банки починали працювати більш ефективно. Ми не підтримуємо додаткову капіталізацію ні Ощадбанку, ні інших держбанків, оскільки в цьому немає необхідності.

Зараз основне завдання - створити з держбанків нормальні комерційні структури, які збудують свої бізнес-процеси і зможуть заробляти гроші, а не будуть просто проїдати отримане від держави.

- Мінфін може прийняти рішення про докапіталізацію без згоди НБУ?

- Може, звичайно. Він же акціонер. В даному випадку Національний банк - це центр експертизи, з яким вони радяться. Наша думка така: сьогодні Ощадбанк не потребує додаткової капіталізації.

- Мінфін представив проект держбюджету. Ви бачите в ньому ризики для макростабільності, зокрема ризики вищої інфляції?

- Показник дефіциту бюджету 2,3% ВВП - досить виважений, бюджет складений досить консервативно і збалансовано, так що не можна сказати, що бюджет несе інфляційні ризики.

- Реліз НБУ: "В результаті зростання волатильності обмінного курсу гривні та наближення в наступному році подвійних виборів можливе погіршення інфляційних очікувань". Наскільки серйозним може бути погіршення? У чому, на вашу думку, інфляційні ризики виборів?

- Вибори - це, перш за все, невизначеність, побоювання з приводу перспектив продовження реформ. Побоювання з боку бізнесу і населення також можуть мати психологічний вплив на ситуацію на валютному ринку.

- Середньорічний курс на 2019 рік закладається на рівні 28,2 грн за дол, хоча очікування бізнесу і населення, про які ви говорите, вже зараз більш песимістичні. Ви згодні з прогнозом МЕРТ ?

- Курс, який закладається в бюджеті, не є орієнтиром для Нацбанку при проведенні монетарної політики. Це розрахункова прогнозна величина. Міністерство економіки дає свій прогноз, який відображає один з можливих варіантів поведінки курсу. Сказати, що курс точно буде саме таким, не можна. НБУ не таргетує курс, наша мета - інфляція.

- Однак в підсумку вам доводиться виходити з інтервенціями і згладжувати курсові піки за рахунок резервів.

- Ми незалежний Нацбанк і проводимо незалежну монетарну політику. З інтервенціями ми виходимо виключно для того, щоб згладжувати курсові коливання. Ми не намагаємося розгорнути курс в ту чи іншу сторону.

- Можливо, з урахуванням невизначених перспектив співпраці з МВФ, з інтервенціями варто почекати?

- У нас резерви знизилися не за рахунок інтервенцій на міжбанку. У нас резерви з початку 2018 року знизилися за рахунок виплат за держборгом. На це пішло 6,1 млрд дол з початку 2018 року. Частково це було покрито новими запозиченнями - на 3,4 млрд дол.

При цьому, незважаючи на продажу валюти з резервів в липні-серпні для згладжування коливань курсу, в цілому з початку року за рахунок інтервенцій з купівлі валюти у нас резерви зросли на 600 млн дол. Тобто інтервенції надають позитивний ефект на золотовалютні резерви.

фото нбу

- Закон "Про валюті" передбачає, що Кабмін і НБУ вживуть заходів по запуску нульового декларування. Відповідні законопроекти були розроблені ще в 2016 році, але не були прийняті. На якому етапі доопрацювання ініціатив по нульовому декларуванню та правилам BEPS?

- Подальша лібералізація можлива за умови того, що правила BEPS зароблять. Ми підтримуємо цю ініціативу.

Відносно нульового декларування все складніше: до сих пір ведуться дискусії. Ці питання - на території Мінфіну. Ми можемо давати свою думку, але ми не є тією організацією, яка приймає рішення.

- І яка ваша думка?

- Нульове декларування необхідно, без нього прийняття в парламенті пакету законопроектів по BEPS досить важко.

- У стратегії розвитку держбанків закладені певні темпи зростання кредитування . Які фактори будуть їх визначати в найближчі роки?

- У чому була проблема держбанків до 2014 року? У відсутності достатнього рівня корпоративного управління - банки перебували під політичним впливом з точки зору проведення своєї кредитної діяльності.

В результаті їх наглядові ради представляли певні бізнес-групи. Вони і кредитувалися в цих держбанках. Навіть сама композиція наглядових рад була схожа на структуру кредитного портфеля цих банків.

Головне завдання - змінити цю систему, впровадити міжнародні стандарти корпоративного управління. Один із способів - залучення незалежних директорів. Яскравий приклад - Приватбанк, де вже кілька років працює наглядова рада, сформований з відомих на міжнародному ринку людей.

Це дозволяє уникнути політичного впливу і допомагає створити банк, який працює на отримання прибутку, а не на обслуговування якихось певних політичних або економічних інтересів.

Той же шлях повинні пройти й інші держбанки. Корпоративне управління, незалежні директори, залучення нових акціонерів, які можуть підвищити рівень корпоративного управління, впровадити нові стандарти, поміняти систему роботи банку. Тільки після того, як все це буде зроблено, можна говорити про перехід банків до активнішого кредитування.

- Наскільки високі ризики нарощування нових проблемних активів?

- Спочатку реформа корпоративного управління - потім все інше. Без переходу на нові стандарти управління є ризики, що збільшення кредитування знову призведе до проблем з NPL.

- Ви з Мінфіном анонсували плани з продажу ОВДП фізособам. Яким буде попит? Які перспективи розвитку цього напрямку?

- Цьому питанню раніше чомусь приділялася не дуже багато уваги, а насправді він дуже важливий. Якщо подивитися на структуру боргу України, то ми сильно залежимо від зовнішніх ринків, а зовнішні ринки волатильні.

Сьогодні інвестори мають бажання купувати бонди України, а завтра у них є бажання вийти не лише з бондів України, а піти з ринків, що розвиваються. Планувати держбюджет з урахуванням такої волатильності складно.

Оптимістичний варіант розвитку подій, на який ми робимо ставку, - Україна може спокійно позичати на зовнішніх ринках, але може ж бути і песимістичний варіант. Залучення внутрішнього інвестора, в першу чергу фізосіб, дозволить стабілізувати отримання фондування для держбюджету. Ми отримаємо якірних інвесторів. Зараз їх дуже мало.

Фізособи інвестували в ОВДП тільки 4,7 млрд грн при держборг 2,1 трлн грн. Співвідношення цих двох параметрів може бути набагато краще.

У структурі держборгу велика частина повинна припадати на локальних інвесторів, а саме - на локальних інвесторів-фізосіб. Потенціал величезний: обсяг депозитів фізосіб сьогодні становить 498 млрд грн, тобто більше ніж у сто разів більше, ніж вкладення населення в ОВДП.

- Наскільки ці плани реалістичні з оглядкою на низький рівень довіри людей до банків і невисокий рівень фінансової грамотності?

- Чи дійсно рівень довіри до держбанкам, наприклад, низький?

- Поясніть.

- У нас держбанки тримають 64% депозитів приватних осіб. Тобто приватні особи довіряють банкам, у яких акціонером є держава. Але приватні особи дуже слабо працюють з самою державою.

Нелогічно: якщо вони довіряють держбанкам, то чому вони не довіряють державі?

Читайте також

Думаю, питання не в довірі, хоча над цим теж потрібно працювати.

В першу чергу, мова про те, що сам інструмент облігації не до кінця зрозумілий пересічному громадянину. Він трошки складний.

З нашим законодавством важко працювати. Потрібно зробити багато дій: підписати договори на відкриття рахунків в цінних паперах, брокерські договору.

Це складно. Неможливо купити ОВДП в онлайн-режимі.

Ми хочемо, щоб фізособи шляхом натискання кнопки в своїх банківських додатках могли купувати і продавати ОВДП. Перехід на автоматизацію дозволить банкам обслуговувати операції фізосіб навіть на невеликі суми.

- Все держбанки можуть працювати з населенням в цьому напрямку?

- Це питання до держбанкам. Ви говорили, що є ідея капіталізувати банк. Навіщо капіталізувати банк, якщо є бізнес, який можна розвивати і на якому можна заробляти гроші? Продаж ОВДП фізособам - це один із способів підвищити ефективність.

Якщо якісь банки думають, що при продажу ОВДП вони зменшать свою пасивну базу, то це дивна логіка. У будь-якому випадку знайдуться банки, які будуть пропонувати цю послугу, і клієнти будуть переходити в інші банки. У цьому напрямку треба працювати, воно дуже перспективне.

Дивно, що ми прийшли до необхідності залучати фізосіб до ринку ОВДП тільки зараз. Це настільки очевидне рішення.