ШГЛ стартував в 2012 році за підтримки Михайла Прохорова і Олексія Кудріна. Проект полягає в проведенні в різних містах серій семінарів з актуальних проблем економіки, політики, соціальної сфери. У ролі ведучих і лекторів запрошуються відомі особистості, професіонали в своїх галузях. 
© Ілля Рощин / Ridus.ru
На останньому в 2013 році семінарі ШГЛ організатори вирішили підняти і національне питання. В якості спеціаліста була запрошена президент громадського фонду «Голокост», член Громадської палати РФ, письменниця і кінокритик Алла Єфремівна Гербер, особистість дуже відома і настільки ж неоднозначна.
Алла Єфремівна зазначила, що національне питання є одним з найважливіших в сучасному суспільстві, хоча, ксенофобія є скрізь, тільки в Росії вона спрямована на внутрішнє середовище суспільства. Таким чином, вже з самого початку виступ Алли Єфремівни стало викликати питання.
Справедливості заради варто відзначити, що у виступі відзначався і характер тероризму на території РФ, так само спрямованого на «своїх же».
Алла Гербер багаторазово, протягом виступу зверталася до цифр соціологічних досліджень. Так, вона зазначила, що за даними «Левада-центру», якби вибори в парламент проходили сьогодні, партія націоналістів могла б набрати не менше 12% голосів виборців.
© Ілля Рощин / Ridus.ru
Також, вона зазначила, що за даними різних соціологічних досліджень (в тому числі і згадуваного вже «Левада-центру») гучні заворушення в Бірюльово і «російські марші» користуються підтримкою майже 80% населення. Ці факти Алла Єфремівна називала жахливими, і проводила паралелі з настроями в Німеччині напередодні приходу до влади Гітлера. Проте, як не дивно, різницю між нацистами і націоналістами Алла Єфремівна розуміє, але націоналізм також вважає пороком суспільства. Більш того, прозвучало, що ідеологи і легальні політики націоналістичного спрямування набагато страшніше, ніж горезвісні «скінхеди».
Звучали і розповіді про побиття «неросійських» людей в електричках і метро, малоправдоподібним історії про проплачених випадках нанесення самим собі травм, щоб звинуватити в цьому представників «неросійських» націй, і т.д. На питання з залу, що стосуються злочинності, в тому числі і згвалтувань, скоєних «приїжджими», Алла Єфремівна вважала за краще не відповідати.
Говорячи про причини високого рівня ксенофобії, Алла Єфремівна говорила про три основних (на її погляд):
- Генетичних - російські по природі ксенофоби.
- Сліди сталінізму і царського режиму, коли «принижували інші народи» і звеличували роль Великого російського народу, і переконували, що нас оточують вороги.
- Природне прагнення колишніх колоніальних народів до своєї звичної метрополії, яким обумовлено масовий приплив в Росію мігрантів всіх мастей.
Таким чином, можна було зробити висновок, що гострота національного питання є лише наслідком шовінізму російських. Хоча у відповіді на питання із залу, Алла Єфремівна і визнала, що має місце і реакція місцевого населення на поведінку приїжджих і здійснюються деякими з них злочину, в цілому, більш-менш гострих питань вона намагалася уникати.
Що стосується рішення проблеми, Алла Гербер зазначила, що візовий режим не принесе практично ніяких плодів, і єдиним рішенням може стати запровадження чітких квот на кількість в'їжджають трудових мігрантів, договірні відносини з ними.
Чи задавалися і питання, щодо подій на Україні. За словами Алли Гербер, прагнення частини українського народу до входження в Європу, не є обдуманим з економічних і політичних сторін, а мотивація полягає лише в віддаленні від Росії, в тому, щоб «скинути рабські кайдани». В цілому, склалося враження, що Алла Єфремівна схвалює національні хвилювання на Україні, і вважає їх проявом громадянського суспільства. На питання про роль націоналістів і неонацистів в українському «громадянське суспільство», Алла Єфремівна відповіла змазано і обтічно, нібито такої проблеми і немає.
Враження від виступу Алли Єфремівни Гербер залишилися неоднозначні. З одного боку, вона визнає існування проблеми (на відміну від багатьох інших суспільно-політичних діячів), з іншого - погляд на проблему вкрай однобоко.
Галерея з фотографіями:
© Ілля Рощин / Ridus.ru
© Ілля Рощин / Ridus.ru
© Ілля Рощин / Ridus.ru
© Ілля Рощин / Ridus.ru
