Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

У Туві єдинороси упорядковують занедбані поховання фронтовиків

В ході пошукової роботи, яку проводять активісти регіонального відділення Єдиної Росії, на старому кладовищі в Кизилі виявлено ще десять могил учасників Великої Вітчизняної війни В ході пошукової роботи, яку проводять активісти регіонального відділення "Єдиної Росії", на старому кладовищі в Кизилі виявлено ще десять могил учасників Великої Вітчизняної війни. Ось їх прізвища: Білогірський Михайло Петрович; Вержбицький Ігор Васильович; Гордієвський Федір Филимонович; Кузьмін Микола Олександрович; Медведєв Кондрат Христофорович; Горішків Іван Романович; Мисливців Федір Васильович; Сорокін Кузьма Іванович; Філімонов Сергій Абросімовіч; Філімонов Микола Глібович.

Нагадаємо, що в рамках акції "Моя Перемога" під час реставрації на старому кладовищі єдинороси виявили могилу Василя Полещука. Їх зацікавила відображена на кітелі зірка Героя Радянського Союзу. Почалася пошукова робота. Як вдалося з'ясувати, Василь Лук'янович Полещук народився в 1918 році в селі Кабарга Приморського краю. Під час війни був командиром взводу 326-го стрілецького полку. У листопаді 1941 року на Свірського ділянці фронту йшли кровопролитні бої. Фашисти хотіли замкнути блокадне кільце навколо Ленінграда. Їм залишалося взяти одну висоту. Оборону тут тримали дев'ять бійців під командуванням сержанта Василя Полещука. Висоту вони утримали. Ім'я Василя Полещука є і на сайті "Герої Радянського Союзу". Це звання з врученням ордена Леніна присвоєно йому 13 лютого 1942 року.
Відразу ж була відкрита "гаряча" лінія, створено опікунську раду, яку очолив віце-прем'єр уряду Анатолій Дамба-Хуурак.
Почався збір інформації про інших фронтовиків, похованих на цьому кладовищі. Так було встановлено ще десять могил фронтовиків. В архіві республіканського військкомату на кожного з них збереглися якісь документи. Наприклад, по обліковій картці встановлено, що Микола Олександрович Кузьмін народився в 1927 році в с. Каратуз Каратузкого району Красноярського краю. Він - учасник війни з мілітаристською Японією, матрос Сахалінського дивізіону.
Кондрат Христофорович Медведєв родом з Усть-Абаканского району Хакасії. На військову службу був призваний в 1943 році. У складі діючої армії першого і другого Білоруського фронтів дійшов до Берліна. Нагороджений медалями "За взяття Варшави", "За перемогу над Німеччиною", "За перемогу над Японією". Помер в 1961 році.
Єфрейтор Іван Романович Орєшков - учасник розгрому танкової групи німців на південний захід від Будапешта в березні 1945 року. В архівах військкомату збереглася подяку командира частини, в якій повідомляється: "Дорогий товаришу Орєшков І. Р .. Наказом 306 від 24 березня 1945 року Верховного Головнокомандувача Маршала Радянського Союзу товариша СТАЛІНА Вам оголошено подяку за участь у розгромі танкової угруповання німців на південний захід від Будапешта в складі 11 танкових дивізій і оволодінні містами Секешфехервар, Мор, Зірез, Веспрем і 350 іншими населеними пунктами.
Гаряче вітаю Вас, воїн радянської гвардії, з вдячністю вождя і вчителя великого СТАЛІНА і бажаю Вам досягти ще більших успіхів в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини ".
Іван Романович Орєшков був удостоєний медалей "За відвагу", "За участь в героїчному штурмі і взятті Відня" та інших нагород.
Молодший сержант Леонід Васильович Вержбицький був покликаний по мобілізації 10 грудня 1941 року а демобілізований 10 жовтня 1945-го. Брав участь в складі стрілецького полку в обороні Сталінграда, в штурмі Берліна. За мужність і героїзм нагороджений орденом Червоної Зірки.
Імена встановлені. Перший крок зроблено.
- Зараз наше завдання - відшукати родичів фронтовиків, - розповів керівник виконкому Кизильскій місцевого відділення партії В'ячеслав Павлов. - І вже через них дізнатися всі подробиці їх фронтових буднів. Як жили після війни, де працювали і так далі. Це, по-перше. А, по-друге, деякі могили занедбані. Їх треба приводити в належний вигляд. Цим, швидше за все, і займуться молодогвардійці.
Це потрібно не мертвим - це потрібно живим! - головний девіз хлопців, які цим займаються. За словами віце-прем'єра Анатолія Дамба-Хуурак, копітка пошукова робота буде продовжена. Не потрібно обмежуватися тільки іменами на стелах. Потрібно, щоб про ветеранів пам'ятали в школах, де вони навчалися, в робочих колективах, де вони працювали.
Останній рядок епітафії Ольгою Берггольц "Ніхто не забутий, ніщо не забуте" на центральній стелі Пискаревского кладовища в Ленінграді, - не просто фраза. Це символ вдячної народної пам'яті.


Реклама



Новости