Дата публікації або оновлення 01.01.2017
Медведєв Дмитро Анатолійович
Перший заступник Голови Уряду РФ з червня 2005 року.
Президент Російської Федерації з 7 травня 2008 року по 2012 рік.
Голова Уряду Російської Федерації від 8 травня 2012 року.
Дмитро Анатолійович Медведєв народився 14 вересня 1965р. в місті Ленінграді (Нині - м Санкт-Петербург ).
Батько Дмитра Медведєва, Анатолій Опанасович, нащадок селян Курської губернії, був професором Ленінградського технологічного інституту імені Ленсовета.
Мати Дмитра Медведєва, Юлія Веніамінівна, філолог, викладала в педагогічному інституті ім.Герцена, працювала екскурсоводом у музеї. Її коріння з Бєлгородської області.
Дмитро - єдина дитина в сім'ї. Сім'я Медведєвих жила в районі Купчино на околиці Ленінграда. Весь час Дмитро присвячував навчанню, добре вчився.
У 1982 році Д.А. Медведєв вступив на юридичний факультет Ленінградського державного університету. Перед надходженням почав працювати лаборантом у ЛЕТІ.
З юності захоплюється хард-роком, в числі улюблених груп Дмитро Медведєв згадує Black Sabbath, Deep Purple і Led Zeppelin; він зібрав повну колекцію записів Deep Purple. У студентські роки захопився фотографією, займався важкою атлетикою, виграв в університеті змагання з важкої атлетики у своїй ваговій категорії.
Д. Медведєв не служив в армії, але, будучи, студентом ЛДУ, пройшов 1,5-місячні військові збори в Хухоямякі в Карелії.
У 1987 р Дмитро Медведєв отримав диплом ЛДУ і вступив до аспірантури.
У 1987 - 1990 рр. одночасно з навчанням в аспірантурі Дмитро Медведєв працював асистентом кафедри цивільного права ЛДУ.
Навесні 1989 року прийняв активну участь у виборчій програмі А. Собчака з виборів на З'їзд народних депутатів.
І в цьому ж році Медведєв одружився на колишній однокласниці Світлані Линник.
У 1990 р Д. Медведєв став кандидатом наук, захистив дисертацію на тему «Проблеми реалізації громадянської правосуб'єктності державного підприємства».
У 1991 році Д. Медведєв став співавтором створення підручника з цивільного права ( «Громадянське право» під редакцією А. П. Сергєєва та Ю. К. Толстого в 3-х томах).
У 1990 - 1991 роках Медведєв входив до групи помічників голови Ленсовета А. Собчака. У цих же роках Дмитро Медведєв познайомився з Володимиром Путіним . Незабаром Д.Медведєв призначений експертом Комітету із зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга. Після пройшов стажування в Швеції з питань місцевого самоврядування.
У 1990 - 1999 р Дмитро Медведєв викладав в Ленінградському (пізніше Санкт-Петербурзькому) державному університеті такі дисципліни приватно-правового циклу, цивільне та римське право. Отримав вчене знання доцента.
У 1996 р в родині Дмитра Медведєва і Світлани Медведєвої народився син Ілля.
У цей період і в наступні роки Д.А. Медведєв виступав засновником і керівником різних підприємств, в тому числі спільних.
У листопаді 1999 - січні 2000 рр. займав посаду заступника керівника Апарату Уряду РФ (Главі Апарату - Д. Козак).
31 грудня 1999 указом в.о. Президента РФ В. Путіна призначений заступником керівника Адміністрації Президента РФ (керівник Адміністрації - О.Волошин).
У лютому 2000 р Д.А. Медведєв очолив передвиборний штаб В. Путіна.
Після виборів Володимира Путіна Президентом Російської Федерації 3. червня 2000 р Дмитро Медведєв призначений першим заступником керівника Адміністрації Президента.
30 червня 2000 р.Д. Медведєв змінив В. Черномирдіна на посаді голови Ради директорів ВАТ «Газпром».
У квітні 2001 р за вказівкою президента Володимира Путіна створена робоча група щодо лібералізації ринку акцій «Газпрому», а керівником групи став Медведєв. Через місяць він поступився посадою голови Ради директорів «Газпрому» Р. Вяхиреву, але в червні 2002 р знову повернувся на цю посаду.
У 2001 р Д.А. Медведєв став лауреатом премії Уряду РФ в галузі освіти за участь у створенні підручника з цивільного права.
У жовтні 2002 р Д.А. Медведєв призначений представником Президента в Національній банківській раді.
У жовтні 2003 р Дмитро Анатолійович Медведєв став керівником Адміністрації Президента РФ замість який подав у відставку А.Волошина.
У листопаді 2003 р відбулося призначення Д. Медведєва членом Ради безпеки РФ.
У червні 2004 р відбулося переобрання Д. Медведєва головою Ради директорів «Газпрому».
У червні 2005 р Д. Медведєв був звільнений з посади керівника Адміністрації Президента і призначений першим заступником Голови Уряду РФ.
29 листопада 2005 р пройшло перше засідання Ради з реалізації 4-х пріоритетних національних проектів. До цього В. Путін доручив Медведєву розробити конкретний план із впровадження національних проектів в життя.
У травні 2006р. Медведєв очолив комісію з розвитку телерадіомовлення.
З вересня 2006 р Д. Медведєв став Головою Міжнародного Опікунської Ради Московської школи управління Сколково.
У січні 2007 р Д. Медведєв обраний головою Опікунської ради Асоціації юристів Росії.
10 грудня 2007 р чотири партії ( «Громадянська сила», «Єдина Росія», «Справедлива Росія», Аграрна партія) при схваленні В. Путіна висунули кандидатуру Д. Медведєва на пост Президента РФ.
2 березня 2008 відбулися вибори Президента РФ, на яких Дмитро Анатолійович Медведєв здобув перемогу.
7 травня 2008 р пройшла інавгурація Дмитра Анатолійовича Медведєва. Він офіційно вступив на посаду Президента Російської Федерації.
Зовнішня політика при Д. Медведєва
8 серпня 2008 р Грузія почала великомасштабну військову операцію проти республіки Південна Осетія, в якій проживає багато громадян Росії. В той же день в військові події втрутилася Росія. К 12 серпня 2008 р великі військові дії припинилися, і республіка була повністю захищена від грузинських військ. Спільно з президентом Франції Ніколя Саркозі був розроблений план мирного врегулювання (т. Зв. «План Медведєва - Саркозі»), метою якого було припинення військових дій, відведення військ на позиції до 8 серпня і гарантії безпеки для Абхазії і Південної Осетії.
Так як винести питання про статус цих республік на міжнародне обговорення не вдалося, 26 серпня 2008 р Росія за указом президента Д. Медведєва визнала їх незалежність в односторонньому порядку.
Цей крок викликав різку негативну реакцію на Заході і країнами СНД, але серйозних санкцій проти Росії не було.
Війна в Південній Осетії стала першим з 1979 р випадком введення військ Росії в іноземну державу.
31 серпня 2008 р.Д. Медведєв оголосив «5 позицій» зовнішньої політики Росії:
- першість основоположних принципів міжнародного права;
- неприйняття однополярного світу і будівництво багатополярності;
- уникнути ізоляції і конфронтації з іншими країнами;
- захист життя і гідності російських громадян, «де б вони не знаходилися»;
- захист інтересів Росії в «дружніх їй регіонах».
2 жовтня 2008 року під час форуму «Петербурзький діалог» пройшла зустріч з канцлером Німеччини А. Меркель, на якій Д.Медведєв знову висловився за створення «нового юридично зобов'язуючого договору про європейську безпеку».
8 жовтня 2008 р Дмитро Медведєв, виступаючи на Конференції зі світової політики в Евіані (Франція), піддав критиці глобальний зовнішньополітичний курс, що проводиться урядом США після «після 11 вересня 2001 року» і після «повалення режиму« Талібану »в Афганістані».
Після обрання в 2012 р Президентом Росії Володимира Путіна з 8 травня 2012 року Дмитро Медведєв виконує обов'язки Голови Уряду Російської Федерації.
Внутрішня політика при Д. Медведєва
У вересні 2008 року урядом Д.Медведєва було прийнято рішення про реформу Збройних сил Росії. Була спланована коригування трирічного бюджету, передбачено значне збільшення військових витрат: зростання фінансування витрат на оборону в 2009 р був найзначнішим в новітній історії Росії - майже 27%.
Одним з «параметрів» формування нових Збройних Сил РФ за концепцією, затвердженою Президентом Дмитром Медведєвим 15 вересня 2008 року на період до 2012 року, було створення Сил швидкого реагування.
На час правління Дмитра Медведєва припали фінансова криза і рецесія 2008 - 2009 рр. в Росії. 18 листопада 2008 р Президент Д. Медведєв і російська преса констатували прихід кризи в реальний сектор економіки РФ. Згідно з даними, які були оприлюднені Росстатом 23 cічня 2009 р, в грудні 2008 р падіння промислового виробництва в Росії досягло 10,3% по відношенню до грудня 2007 р (в листопаді - 8,7%), що стало найглибшим спадом виробництва за останнє десятиліття. Також відбулося стрімке зниження курсу російської валюти.
На початок
