Підсумки весняного призову в армію поки не підведені, однак після осінньої призовної кампанії минулого року ЗМІ вже не в перший раз писали, що молодих людей з Чечні і Дагестану знову не призвали на службу З 17 звернень, що надійшли з 1 квітня на "гарячу лінію" з проблем призову, в 14 йшлося про те, що молодих людей, що рвуться в армію, не пускають на строкову службу
Як стверджують призовники з Дагестану, чиновники за надання можливості служити вимагають у них хабарі
Призовники з Дагестану звертаються в Громадську палату з проханнями розібратися з необґрунтованими відмовами в заклику на військову службу. З 17 звернень, що надійшли з 1 квітня на гарячу лінію з проблем призову, в 14 йшлося про те, що молодих людей, що рвуться в армію, не пускають на строкову службу, повідомив "Інтерфаксу" голова комісії Громадської палати з проблем національної безпеки і соціально-економічних умов життя військовослужбовців, членів їх сімей та ветеранів Олександр Каньшін.
Як стверджують призовники з Дагестану, чиновники за надання можливості служити вимагають у них хабарі. Каньшін привів в приклад звернення жителя республіки А. Саидова, який повідомив, що співробітники військкомату вимагають від нього заплатити за заклик 30 тис. Рублів. Звернення молодої людини направлено військовому прокурору ЮВО і знаходиться на контролі в Головній військовій прокуратурі.
Представник ОП зазначив, що ровесники дагестанців з середньої смуги, судячи за зверненнями, навпаки, вишукують можливість для відстрочки від призову. За два з половиною місяці на гарячу лінію Громадської палати надійшло понад тисячу звернень від призовників та їхніх батьків. Більшість звернень стосувалося надання відстрочки від призову на військову службу: за медичними показаннями (32%), на час навчання (19%), за сімейним станом (6%), для громадян творчих професій (менше 1%). Звернення, в яких були скарги на порушення закону, спрямовані в ГВП.
Підсумки весняного призову в армію поки не підведені, однак після осінньої призовної кампанії минулого року ЗМІ вже не в перший раз писали, що молодих людей з Чечні і Дагестану знову не призвали на службу. Повідомлялося, що наряд на осінній призов в Дагестані був визначений в кількості 3320 чоловік, але в армію пішов лише 121 чоловік - причому в основному це були особи слов'янської національності.
Газета "Московский комсомолец" також писала, що навесні минулого року не потрапив в армію жоден з приблизно семи тисяч молодих чеченців, поставлених на облік і які пройшли медкомісію. У Генштабі визнали , Що осінній призов в Чечні йшов, але частини там формувалися тільки контрактниками, в тому числі з місцевих жителів. Відповідаючи на питання, чому молоді люди з цієї північнокавказької республіки не вирушили служити, заступник начальника Генштабу Василь Смирнов заявив, що для цього "необхідно налагодити облік громадян, також повинні бути створені і мають запрацювати медкомісії".
Раніше в Генштабі анонімно пояснювали призовну політику національними особливостями: адже багато хто з чеченців припадають родичами бойовикам. В армії таких потенційних пособників терористів можуть зробити прекрасними солдатами, що принесе шкоду суспільству, пояснював джерело. Ця заява викликала обурення глави Чечні Рамзана Кадирова, який викрив недоброзичливців в намірі "розіграти чеченську карту".
Восени минулого року за кавказців, які бажають служити в армії, клопотав повпред президента в Північно-Кавказькому федеральному окрузі Олександр Хлопонін. Він заявив, що потрібно збільшити обсяг призовників з Кавказу, незважаючи на негативні сигнали, "тим більше що дагестанські хлопці готові встати на захист батьківщини".
Інциденти в армії в участю кавказців
Відзначимо, що побоювання з приводу об'єднання кавказців в армії за принципом земляцтва і провокування сутичок за національною ознакою не безпідставні. Так, однією з найрезонансніших було ПП на Балтійському флоті, де в серпні 2009 року матроси-дагестанці Віталій Шах, Гаджібахмуд Курбанов, Араго Еміне, Сіражутдін Черіев, Наїб Тайгібов, Іслам Хамурзов, Джамал Темірбулатов змусили близько 15 своїх товаришів по службі лягти на землю так, щоб з їх тіл вийшло слово KAVKAZ . Перед цим вони неодноразово грабували і били строковиків. У серпні 2010 року шестеро дагестанців були засуджені до позбавлення волі від 1,5 років до 1 року 9 місяців, сьомий отримав умовний термін.
У серпні 2010 року в Мережі з'явилося відео масового побоїща на плацу у військовій частині під Наро-Фомінськ Московської області. Повідомлялося, що на початку липня в 4-й танковій бригаді Московського військового округу побилися російські і дагестанські призовники. Генпрокуратура визнала цей факт тільки після появи відеоролика бійки в інтернеті. За даними прокурорів, в бійці брала участь група солдатів чисельністю до 20 осіб, в тому числі покликаних з Північного Кавказу.
Восени того ж року ЗМІ також повідомляли про "Заколоті" кавказців в Пермському краї. Журналісти писали, що на авіаційній базі військової частини 40383, дислокованої поблизу аеропорту "Велике Савіно", 120 військовослужбовців, покликаних з Північного Кавказу, відмовилися коритися командуванню. Який очолює військову частину полковник Дмитро Кузнєцов розповів, що кавказці, сформувавши "бойові мікроколлектіви" в частині, стали займатися здирництвом і примушували товаришів по службі виконувати за них всі види робіт. У прокуратурі Пермського гарнізону інформацію про бунт кавказців в частині не підтвердили, пізніше від заяв про "ісламському бунт" відхрестився і сам полковник Кузнєцов.
У жовтні 2010 року суд Мурманської області засудив рядового Руслана Нурузбекова з Дагестану до 3,5 років позбавлення волі за вбивство товариша по службі - Артема Харламова з Кіровська. За даними слідства, після незначної сварки з Харламовим в госпіталі Нурузбекову повідомили про переведення в інше лікувальний заклад. Дагестанець вирішив, що в цьому винен Харламов. Разом з трьома земляками, які приїхали його провідати, Нурузбеков по-звірячому побив Харламова. Молода людина помер в той же день.
У 2008 році в селищі Кряж Самарської області близько 20 вихідців з Дагестану увірвалися в казарму розвідувальної роти у військовому містечку. там вони побили 18 солдатів, а також викрали у них мобільні телефони, DVD-плеєр і інші речі. У січні 2009 року було винесено вирок у цій справі, на лаві підсудних опинилися лише три людини. 23-річному Джанбулату Садуллаеву дали 3 роки колонії загального режиму за побої, грабіж і хуліганство. 25-річного Марата Шогенова засудили до двох років і трьох місяців ув'язнення. Таймурад Абдурахманов отримав 11 місяців в'язниці.
У грудні 2006 року в полку кулеметно-артилерійської дивізії, що дислокується в селищі Лагуна на курильському острові Кунашир, спалахнув ще один солдатський бунт. Близько 150 військовослужбовців-кавказців, в основному з Дагестану, захопили зброю і побили офіцерів . За словами свідків, кавказці били офіцерів під крики "Аллах Акбар!", "Смерть шакалів!", "Бий шматків!". Після розгляду 80 призвідників заворушень були перекинуті з Кунашир на сусідній острів Ітуруп.
