Збирачі пластикових кришечок: "І бійцям АТО допомагаємо, і екологію зберігаємо"

В Україні бум збирання кришечок від пластикових пляшок. У багатьох кафе і навчальних закладах, магазинах і офісах, під'їздах будинків і установах стоять ємності або коробки, куди народ складає різнобарвні кружечки. Про перспективи цього руху «ФАКТАМ» розповіла керівник проекту «Добро жменями», PR-менеджер Всеукраїнського благодійного фонду «ОВЕС» ( «Освiта, виховання, екологiя, спорт») Наталія Тарасова.

* Наталія Тарасова: «Мотаюся по всьому Києву цілими днями і відчуваю себе щасливою людиною» (фото автора)

- Існує думка, що пластикові кришечки йдуть безпосередньо на виготовлення протезів для поранених бійців.

- Це не зовсім так, - відповідає Наталія Тарасова. - У зібраного використаного пластика застосування одне - переробка. Механізм наступний: збираємо кришечки, здаємо їх переробникам, а виручені кошти акумулюємо на рахунку. Їх потім витратимо на конкретних людей, які потребують допомоги. Збір і здача пластика в переробку використовується в якості пожертвувань у багатьох країнах світу: в Польщі, Туреччині, Португалії. Найчастіше на виручені кошти купують інвалідні коляски. Ми вирішили, що на даному етапі дуже важливі протези.

- Поясніть, будь ласка, чому вибір ліг саме на кришечки?

- Свого часу глава фонду «ОВЕС» Тетяна Руденко багато подорожувала по Європі і бачила, як там бережуть навколишнє середовище. У якийсь момент вона зрозуміла, як зробити так, щоб і користь екології була, і гроші заробити на добру справу. Посудіть самі. Чи не щодня кожен з нас купує, як мінімум, одну пластикову пляшку, яку після вживання вмісту викидає. На утилізацію таких відходів в бюджеті коштів немає, а забруднення територій йде катастрофічними темпами.

Кришечки вибрали тому, що їх зручно і легко збирати і транспортувати, і за них дають найвищу ціну, про що розповім трохи пізніше.

Збором займаються волонтери по всій країні, а фонд взяв на себе відповідальність за передачу кришечок в переробку і за цільове використання отриманих коштів. Коли побачили, скільки людей бажає внести свою лепту - буквально немає відбою, - зрозуміли, що йдемо правильним шляхом.

У нас і до війни було чимало людей з обмеженими можливостями, зараз до них додалися бійці АТО, які потребують протезування, і ми дуже хочемо підставити своє плече державі.

- Скільки коштує кілограм кришок?

- Близько десяти гривень. У всякому разі, це та ціна, на яку орієнтуємося в переговорах з переробниками.

- Хто вони?

- На момент старту акції відгукнулося підприємство «Бровари-Вторма», де відразу сказали, що для них це не бізнес-проект, а можливість допомогти бійцям АТО. У вересні до нас приєдналися ще два переробника в Луцьку і Краматорську. Продовжуємо їх пошук в різних регіонах. Якщо у когось є контакти, будь ласка, напишіть.

- Чи приймається інший пластик?

- Так звісно. Але саме за пластик від харчових продуктів компанія-переробник готова перераховувати найбільші благодійні внески. Якщо збираєте різний пластик, сортуйте його, будь ласка.

Багатьох цікавить, як довго триватиме акція. Вона безстрокова. По-перше, ми зберігаємо екологію, не витрачаючи на це ні копійки. По-друге, показуємо суспільству, що можна ще й так допомогти тим, кому важко.

- Ваш фонд уже допоміг комусь із бійців?

- Розповім останній випадок. Протягом тижня команда фонду зустрілася з двома бійцями. Перший - 32-річний кріворожанін Ігор Павлов з батальйону «Кривбас» - позбувся руки в боях під Іловайськ. Контакти та інформацію про нього дали волонтери з цього міста. Вони зібрали близько двох тонн пластика і дуже хотіли допомогти потерпілому на війні земляку. Тільки ми домовилися про зустріч, як на наступний ранок Ігоря запросили на примірку «руки» - підійшла черга, оскільки він подав заявку на держпрограму протезування в травні цього року. Ігор попросив передати іншому бійцеві суму, яку ми планували віддати йому.

І в той же день пролунав дзвінок від волонтерів з Ірпінського госпіталю, де лікується 32-річний Сергій Тимощук з села Клепачі Славутського району Хмельницької області. Він служив в 90-му батальйоні 81-ї бригади. 9 червня цього року в боях біля села Дослідне Донецької області втратив ліву ногу. Протезує Сергій вибирав сам. Питання упирався тільки в гроші. Частина суми волонтери зібрали, інші витрати оплатимо ми. Хіба заради цього не варто працювати?

- Читала в «Фейсбуці», як ви відбиваєтеся від нападок типу «затіяли благородну справу, а грошики виявляться в ваших кишенях».

- Фонд «ОВЕС» з'явився в березні цього року. Як зареєстрована юридична особа ми ведемо звітність згідно з чинним законодавством про зібрані і витрачені кошти. Це досить копітка робота, адже щодня надходять дзвінки з усієї України про зібрані двох, трьох, п'яти кілограмах кришечок. Дзвонять з дитячих садків і поліклінік, з великих промислових підприємств і з багатоквартирних будинків ...

* Діти - найактивніші учасники проекту. Ці кришечки зібрали школярі з села Лебедівка Вишгородського району (фото надано фондом «Овес»)

3а чотири місяці з моменту старту акції зібрано 7,5 тонни пластика. Станом на кінець жовтня на рахунку фонду 60 тисяч гривень.

Звіт про результати перших трьох місяців нашої роботи опублікований на нашому сайті , Потім плануємо звітувати раз на місяць і на квартал, або в міру збору коштів, достатніх для протезування одного учасника АТО. Будемо намагатися відобразити не тільки зведені цифри, але і детальну інформацію про кожному пункті збору. Це дозволить побачити, хто і наскільки активно бере участь в акції.

Важливий момент. Всіх, хто приєднався до проекту, ми просимо розміщувати на контейнерах для збору кришечок наклейки «ОВЕС». Це гарантія, що зібраний пластик піде за призначенням. Якщо ви хочете співпрацювати з нами або, включившись на старті, не встигли отримати наклейки і договір, напишіть. Ми зацікавлені в прозорому і чесному партнерстві.

Сподіваємося, що просунемося вперед і в проблемі збору в певних місцях. Керівництво однієї великої торговельної мережі саме вийшло на нас з пропозицією розмістити в своїх точках контейнери. Це спростить роботу і нам, і тим, у кого кришечок небагато. Хотілося б, щоб у багатьох містах України питання «куди нести кришки» зважився швидше.

- Поки ми говоримо, телефон розривається. Таке кожен день?

- З ранку до ночі. Мотаюся по всьому Києву на своїй машині. Іноді доводиться об'їхати півміста заради двох кілограмів зібраної сировини. Постійно чую: «Ви повинні приїхати. Ви ж анонсували акцію ». Іншим же здається, що вони зібрали «всього» п'ять мішків, а треба в два рази більше.

Багато людей відразу пред'явили високі вимоги до сервісу. Але чому, якщо людина купила бронежилет або берци, то сам везе їх кудись, навіть на фронт, а тут все чекають, коли приїдуть і заберуть? Іноді кілька зупинок не можуть здолати, щоб привезти півмішка! Це всього два-три кілограми.

Ось і останній дзвінок: я цю секунду зобов'язана забрати сім кілограмів, щоб організатори змогли зняти момент передачі і як доказ показати людям.

- Наташа, наскільки знаю, ви залишили роботу і кинули всі сили на цю справу?

- Так. І відчуваю себе щасливою людиною. Я довго не реалізовувала бажання допомагати людям, закладене з дитинства. Хоча активною була завжди. У 12 років організувала збір підписів в міськадміністрацію, щоб двір в порядок привели. Батьки прийшли в жах.

Працювала маркетологом в великих компаніях. Займалися з чоловіком своїм бізнесом. Але в якийсь момент зрозуміла: треба робити щось для суспільства. На даному етапі моя сім'я живе, як вся країна - обходимося малим. На хліб я собі якось зароблю: створюю прикраси ручної роботи в етностилі. Жартую, що моє життя зараз - це «намисто - кришки - два бійця».

Збір кришок по всій Україні розростається, як снігова куля. Ми запрошуємо до участі в проекті всіх, хто хоче допомагати. Телефонуйте (044) 22-88-002, (063) 021-69-31 або пишіть на наші адреси: [Email protected] , [Email protected] або на сторінку в «Фейсбуці».

... У Наталії на фронті два найближчих людини. Обидва пройшли пекло Майдану. Зараз чоловік Володимир - боєць полку «Азов», син Денис служить там же медиком. Пішли добровольцями ...

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter