23:26
Відомий афоризм представника "Розстріляного відродження" Миколи Хвильового "Геть від Москви" в устах директора Інституту Національної пам'яті Володимира В'ятровича сколихнув соціальні мережі. А все через те, що в один ряд зі словосполученням "щупальця" русского мира "він поставив імена Висоцького, Цоя і Булгакова. У чому суть конфлікту? Мережевий троль роз'яснює з прикладами.
Четвертий день в українському сегменті Facebook у всю обговорюється російський поет Володимир Висоцький, співак Віктор Цой і письменник Михайло Булгаков. Ні, йдеться не так про цінності їх творчості для світової культури, скільки про ідеологічні переконання, так званої належність чи неналежність до "русского мира. Виною всьому гострі висловлювання директора Інституту Національної пам'яті Володимира В'ятровича.
У чому суть конфлікту?
У день 80-річчя російського поета, актора і барда Володимира Висоцького (а це 25 січня) директор Інституту Національної пам'яті Володимир В'ятрович обурився на своїй сторінці в Facebook тим, що в Україні про його ювілеї згадують значно частіше, ніж про таке ж ювілеї українського поета Василя Стуса.
Лежав із цією думкою, на наступний день він додав, що Україна стоїть і далі відмовлятися від усього російського, аргументуючи, що Кремль може використовувати відомих діячів культури як сучасних, так і популярних в минулому з метою впливу на свідомість українців. Зокрема, були названі імена вже згаданого Володимира Висоцького, а також Алли Пугачової, Віктора Цоя і Михайла Булгакова. Всі вони, на думку В'ятровича, симпатичні, вишукані і респектабельні, але не менш небезпечні щупальця "русского мира", як совок і московська церква.
Відповідні заяви директора Інституту Національної пам'яті викликали неоднозначну реакцію у користувачів української мережі інтернет і розділили людей на два "табори", як вдало зазначив у своїй авторській колонці на DW письменник Андрій Бондар, - "ворогів держави" і "ворогів свободи". Сотні думок різних верств українського суспільства тут же позначилися на сторінці В'ятровича.
Директор Інституту Національної пам'яті визнав за необхідне відреагувати на розгорталась дискусію і написав ще один пост на тему, зазначивши, що "не пропонував забороняти ні Цоя, ні Висоцького".
Однак пояснення В'ятровича викликало зворотну реакцію і стало ще гірше - четвертий день вся країна обговорює Висоцького, Цоя, Булгакова, Стуса і самого винуватця мережевий перепалки.
Передайте В'ятровичу, що Цой живий!
Голоси противників заяви директора Національної пам'яті дуже різноманітні і за яскравістю, і по глибині: одні обурювалися, чому хтось знову береться їм щось забороняти, інші відзначали, що потрібно відмежовувати культуру від політики, треті нагадували, що і шановні українські письменники були близькі до "совку", четверті жартували в тему.
До слова, з'явилися навіть фотожаби.
Якби про Степашки і Хрюшу написав, було б те саме.
У той же час прихильники В'ятровича всіляко його підтримували: спочатку відзначали, що в усьому з ним згодні і в питанні щупалець "русского мира" більше нема чого додати, потім заспокоювали, що з ним все в порядку і йому не варто пояснювати свої слова.
Деякі пішли ще далі. Зокрема, український письменник Юрій Винничук у авторській колонці для виданні "Збруч" не тільки підтримав думку В'ятровича про Висоцького, а й звинуватив російського поета Олександра Пушкіна і письменника Михайла Булгакова в плагіаті.
Ця дискусія підтвердила, що в українському сегменті Facebook на сьогоднішній день не існує жодної теми, яка потенційно не могла б посварити людей між собою, підсумовує письменник Андрій Бондар.
У чому суть конфлікту?У чому суть конфлікту?
