Казахстан в 2012 році збільшив витрати на оборону на 24% в порівнянні з 2011 роком - до 340 млрд тенге; 7 травня 2013 вперше в СНД в РК проведено бойової парад. Казахстан готується до війни?
Вся історія людства складається з воєн і насильства з перервами на світ. Якщо до ХIII століття вони були в основному локальними, то з приходом на історичну арену Чингіз-кагана вони стали континентальними - з ним з'явився «дух війни». Згодом «дух війни» охопив весь світ: найбільш кривавим видався ХХ століття з двома світовими війнами і багатомільйонними жертвами. І в цьому ж столітті розвиток цивілізації досягло тієї кульмінації в мілітаризації - ядерного безумства, при якій людство могло знищити саме себе повністю.
Американське безумство: в пошуках нової війни
Здавалося б, ця небезпека напоумити людство і зупинила гонку ядерного озброєння, а разом з нею - і звичайного озброєння. Однак з розпадом Радянського Союзу відбулася лише перегрупування сил протистоянь, зміна їх «ідеології» і зміни складу країн для «привнесення демократії».
У підсумку за 10 років нового тисячоліття світові витрати на озброєння зросли на 50% (!) І досягли 1,5 трильйона доларів США. Про це повідомив в 2010 році в штаб-квартирі ООН на Нараді високого рівня з питань активізації роботи Конференції з роззброєння і просування процесу багатосторонніх переговорів з роззброєння Генеральний секретар Пан Гі Мун. Він заявив, що зараз з'явилася реальна колективна можливість побудови більш безпечного світу. Пан Гі Мун у своєму виступі зазначив: «Уявіть, що б ми могли зробити, якби ми направили ці кошти на ліквідацію бідності, пом'якшення наслідків зміни клімату, забезпечення продовольчої безпеки, глобальне охорону здоров'я та інші проблеми в сфері глобального розвитку». Він привернув увагу до успіхів Вашингтонського саміту з ядерної безпеки і Оглядової конференції Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка пройшла в травні 2010 року. Глава ООН підкреслив, що зараз великі надії покладаються на Конференцію з роззброєння, яка вже багато років не може вийти з політичного глухого кута.
Дійсно, саміт з ядерної безпеки показав, що людство може домовитися в цій галузі безпеки. І ніби світ почув і послухав словами Генерального секретаря ООН: вперше військові витрати скоротилися з 1998 року. Світові військові витрати в 2012 році скоротилися на 0,5 відсотка в порівнянні з попереднім роком і склали 1,75 трильйона доларів, свідчать дані звіту Стокгольмського інституту дослідження проблем світу (SIPRI).
Частка США в світових витратах на озброєння в 2012 році вперше після розпаду СРСР опинилася менше 40%. Вона, як повідомляється в доповіді, знизилася до 39%. Намітилася в 2011 році тенденція до скорочення військових асигнувань Сполучених Штатів продовжилася в 2012-му, коли ці витрати зменшилися на 6% і склали 682 млрд доларів. Цей курс привів до того, що в 2011 році Вашингтон скоротив оборонний бюджет на 159 млрд доларів, в 2012-му - на 115 млрд, а в 2013 році буде знижений на 87 млрд. У той же час Китай (друге місце) та Росія ( третє) збільшили витрати на оборонку на 7,8% (до 166 млрд доларів) і 16% (до 90,7 млрд доларів) відповідно.
Зниження оборонних витрат відбулося в країнах Західної і Центральної Європи, а також в Австралії, Канаді та Японії. У той же час в азіатських країнах, Східній Європі, на Близькому Сході і в Північній Африці, а також в Латинській Америці дослідники зафіксували зростання військових витрат.
Лідер з виробництва зброї і витрат на озброєння США вперше показали «втома» на тлі виведення військ коаліції з Афганістану. Цьому сприяє і криза економіки цієї країни, в якій скорочення бюджету спостерігається і в інших сферах, зокрема, космічній галузі, де були згорнуті деякі космічні програми. І в такій патовій ситуації в економіці, у зовнішній і внутрішній політиці і провалу афганської кампанії США для виходу з глухого кута знаходяться в пошуках нової війни. Це може війна в Сирії, Ірані та навіть Північної Кореї. Вихід з будь-якої кризи для Америки - це чергова війна. Недарма, як порахували експерти, США і НАТО знищують в середньому 1 держава в 2 роки.
Істотне скорочення військових витрат показав Євросоюз: за останні 25 років військові бюджети країн Союзу скоротилися більш ніж удвічі. Роздирається економічними негараздами, фінансовою кризою і борговими «ямами», ЄС йде на подальше скорочення військових витрат. Це, звичайно, не відповідає інтересам «світового жандарма» - загальновідомі претензії Вашингтона до європейських союзників, від яких він домагається підвищення витрат на оборону.
Росія - озброєний чемпіон
Такі претензії недавно повторив і генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен: в якості основних причин, які повинні спонукати уряди країн Північноатлантичного альянсу до збільшення витрат на оборону, Расмуссен назвав політику Росії і КНР в цій сфері. «До 2015 року Китай перевершить за військовими витратами вісім головних європейських членів НАТО разом узятих. А Росія має намір подвоїти свій оборонний бюджет з 3 до 6% ВВП протягом наступних 10 років », - повідомив глава альянсу.
Росія робить чималий внесок у світову гонку озброєнь. Як зазначив Володимир Путін, в 2012 році країна перевиконала план з експорту озброєнь, поставивши за кордон зброї на 14 млрд доларів. Протягом останніх років ця стаття російського експорту стабільно зростає, щороку оновлюючи національний рекорд. За останні п'ять років експорт озброєнь подвоївся. В результаті Росія вже кілька років займає друге місце в світі з експорту озброєнь, здійснюючи близько 14% від загального обсягу поставок. На першому місці США з часткою в 44%, на третьому - Великобританія (11%), потім йдуть Франція і Ізраїль. Росія продає військову техніку і зброю (від автоматів до авіаносців) аж ніяк не тільки оборонного призначення, так що навряд чи може претендувати на роль миротворця. Військові витрати Росії ростуть з року в рік, і в 2011 році вона вперше (з часів розпаду СРСР) обійшла за цим показником Великобританію і Францію, вийшовши на третє місце в світі. Але справа не тільки в абсолютних показниках. За динамікою зростання військових витрат Росія перевершує і США, і Китай.
Чимало РФ витрачає на оборону і в частках від ВВП - 4,4% за підсумками 2012 року. США витрачають на оборону таку ж частку ВВП - 4,4%. А Індія - 2,5%, Китай - 2%, Японія - 1% від ВВП. Тим самим військові витрати Росії виглядають непропорційними по відношенню до ВВП і чисельності населення. Обсяг російського ВВП в 6-7 разів менше американського і китайського, чисельність населення в РФ приблизно в 2 рази менше, ніж в США, і майже в 10 разів менше, ніж в Китаї. Однак в частках ВВП Росія витрачає на оборону стільки ж, скільки Америка, і в 2 рази більше, ніж Китай.
Іншими словами, ми спостерігаємо мілітаризацію економіки РФ, збільшення військового сектора в загальній структурі національного господарства на шкоду іншим галузям, на шкоду рівню життя населення. Так, в Росії є відома надія, що розвинений військово-промисловий комплекс може «витягнути» та інші галузі народного господарства. Однак 4,4% ВВП на оборонку говорить за себе - це замкнутий в собі цикл, від якого мало користі «громадянці». Втім, так було і за радянських часів.
Пошук орієнтира: від США і Росії до Японії
Політика великих геополітичних гравців - США, Росії, Китаю - сприяє гонці озброєнь, що впливає на розвиток інших країн. Зокрема, після прийняття Казахстаном в 2011 році військової доктрини Конгрес США рекомендував нашій республіці збільшити витрати на оборону: «Такі плани можуть зажадати збільшення асигнувань на потреби оборони до обсягів, що перевищують нинішній 1 відсоток ВВП».
Що ми і спостерігаємо в останні роки: йде тенденція збільшення військових витрат. Як повідомив міністр фінансів республіки Болат Жамішев, Казахстан в 2012 році має намір збільшити витрати на оборону на 24% в порівнянні з 2011 роком - до 340 млрд тенге. Проведений вперше в СНД бойової парад в Казахстані в умовах, коли дефіцит бюджету в цьому році складе 3,3 млрд доларів, свідчить про відхід від миролюбної політики, що може мати не найкращі наслідки в економічній, соціальній і міжнародній сфері.
Держави Центральної Азії з кожним роком підвищують свої військові витрати. У 2010 році військовий бюджет Казахстану склав 1 млрд 125 млн доларів, що на 26,1 млрд тенге або 19% більше в порівнянні з 2009 роком. Активну мілітаризацію продовжує і Узбекистан - в 2010 році на ці цілі виділено 1 млрд 422 млн доларів, що, на думку військових експертів, в три рази перевищує разом узяті офіційні військові бюджети Туркменістану, Киргизстану і Таджикистану. Причому Узбекистан в регіоні виділяється найвищим відсотком військового бюджету в співвідношенні з ВВП. Судячи за даними, опублікованими в офіційній пресі, в 2010 році це 3,5%. Наприклад, в Росії це співвідношення склало 2,9%, а в Казахстані - 1%.
Як відзначають експерти, в даний час східні країни підвищують військові витрати в порівнянні із західними. Однак це не означає, що і Казахстану слід йти цим шляхом: підвищення витрат на оборонку більше 1% ВВП може означати мілітаризацію економіки, що згубно впливає на розвиток економіки. Про це свідчить досвід тієї ж Росії чи Узбекистану.
У світі є приклади миролюбної політики, яка приносить колосальні плоди, в тому числі в економічному, науковому, освітньому, соціальному плані. Наприклад, в сьогоднішньому світі Японія є однією з великих держав. Після другої світової війни ця країна зробила повний поворот, відмовившись від політики озброєння на користь економіки, вкладала кошти в розвиток промисловості, при цьому розраховувала тільки на свої сили для підйому економіки, не вдавалася до іноземному капіталу, але переймала нові технології і техніку.
Японія - одна з рідкісних великих держав, яка не була залучена в руйнівну гонку ядерних озброєнь, уникла роздування військового бюджету, гонки звичайних озброєнь і взагалі непосильних витрат, тобто того, що важким тягарем тисне на економіку інших держав. Японія перетворилася на велику країну завдяки відмові від мілітаризації і збереженню нейтральної позиції в світі, де править «дух війни», що принесло їй велику вигоду і авторитет на міжнародній арені.
Відмова Казахстану від ядерної зброї передбачає продовження миролюбної політики і в області звичайних озброєнь. До цього розташовує і міжнародна обстановка: виведення військ коаліції з Афганістану, скорочення світових військових витрат, ослаблення «світового жандарма», світова економічна криза, криза загальнолюдських цінностей. У такій ситуації треба виходити з гри за правилами «духу війни», світових гравців гонки озброєння і проводити політику, подібної японської, пропагувати на міжнародному рівні принципи нової моделі міжнародних відносин без гонки озброєнь, скорочення звичайних озброєнь, рішення міжнародних проблем мирним шляхом.
Автор: Дастан ЕЛЬДЕСОВ
джерело: Алтинорда 23.05.2013
