Мовний зворот "не в брову, а в око" в звичному на сьогодні сенсі позначає влучне, вдалий вислів, з точним попаданням в смислове мета. Іноді воно має значення влучно "підколупнути", сказати щось уїдливе, іронічний, іронічне, вклавши неабияку частку сарказму, зачепивши співрозмовника, точно потрапивши в його слабке місце.
Спочатку все-таки фразеологізм мав на увазі саме фізичне попадання в ціль, адже саме око при спробі поранити може бути основною метою. Адже саме навколо цієї мети виникли інші фразеологічні звороти: "берегти як зіницю ока", "зберігати як зіницю ока".
Влучність словесного попадання порівнюється з влучністю стрільби з лука з використанням стріл. Погодьтеся, що потрапляння в око - досить важка мета. І фразеологізм досить чітко характеризує точне досягнення мети. Є дві основні версії походження виразу, але обидві спірні:
- з легенди терських козаків
- з російського прислів'я
Існує легенда з життя терських козаків, пов'язана безпосередньо з цим виразом. Зміст її зводиться скоріше не до історії походження виразу, а до історії додаткового "другого" пайка для козаків. У різних джерелах походження легенду відносять або до народних "Каспійським легендам", або до легенди про терських козаків, переказаної вченим-етнографом С. В. Максимовим, який займався вивченням історії російської фразеології.
Короткий зміст Легенди про козака.
За часів правління Івана Грозного татари запропонували замість кровопролитних битв мірятися силами двом представникам ворогуючих сторін. А в разі перемоги російського воїна обіцяли стати вічними рабами царя.
Татарський богатир хвалився своєю силою, обіцяючи вбити суперника, як "собаку погану", що вкрай розлютило царя. З російської ж боку виступив козак, який намірився вбити татарина одним попаданням стріли в його очей. Однак, під час поєдинку козак вбив татарського богатиря попаданням не в око, як обіцяв, а в брову. Після цього, вважаючи невиконаним свою обіцянку в частині влучності, козак став рятуватися втечею, але був зупинений царем.
На розпитування про причини втечі козак відповідав, що засоромився того, що нечітко виконав свою обіцянку. На що цар не тільки не докорив воїна, а й нагородив його, призначивши козакові і його сім'ї додаткове забезпечення. З тих пір з'явився у козаків "другий" пайок.
Малоймовірно, що вираз "не в брову, а в око" з'явилося в той час, швидше за все, воно більш раннього походження. Та й чи можливі були події легенди в реальності? Цього ми вже не дізнаємося.
Є думка дослідників нашої мови про джерело цього обороту з російського прислів'я "Добра прислів'я не в брову, а в око", в якій влучність народного слова прирівнюється до точному попаданню стріли, нарівні з прислів'ями "Слова не стріла, а пущі стріли" або "Слово НЕ стріла, а разить ". Але з приводу цієї версії в професійному середовищі існує достатня кількість суперечок.
Раджу також почитати:
Та й чи можливі були події легенди в реальності?
