«Нехай казахи говорять і пишуть як хочуть»

Найгучнішою подією тижня, що минає стало рішення влади Казахстану про поступове переведення на протязі 8 років казахської мови з кирилиці на латиницю. У Росії багато коментаторів вважають таке «ножем в спину» Росії від президента республіки Нурсултана Назарбаєва. Відомий журналіст і громадський діяч Рімзіль Валєєв згадує, як таким же шляхом ледь не пішов Татарстан і закликає залишити казахів в спокої.

«Нурсултан Назарбаєв розуміє, що оскаженілим і контуженим суб'єктам з імперським мисленням ця реформа може не сподобатися» Фото: kremlin.ru

ПАМ'ЯТАЄМО «алфавітному» КОНТРРЕВЛЮЦІЮ

В кінці 90-х і коли настав XXI століття, піднявся страшний виття з приводу перекладу татарської писемності на латиницю. Уже все обговорили, ухвалили закони і підписали постанови, почали видавати книги на латиниці і двома алфавітами паралельно. Вже з'явилися таблички із зазначенням назв вулиць на латиниці. Старше покоління згадало дитинство і юність, коли в 1929 - 1939 роки татарська писемність була на цій основі. Підростаюче покоління татар в цьому випадку могло б сприйняти мову предків як такий же атрибут глобалізації, як інтернет і комп'ютер. Але прокляття про нібито «сепаратизмі» татар, загрозу «розвалу російської держави» і навіть світовій війні, до яких може привести використання тюркськими народами найпоширеніших у світі латинських букв, насторожили самі верхи татарстанської влади.

Було незаперечне право республіки самій вирішувати питання алфавіту місцевого населення. Тому реформу не заборонили, а прийняли спеціальну поправку, яка уточнює, що зміна алфавіту народів країни допускається тільки з дозволу Державної думи. Ніби як не заборонили татарам писати і читати на свій вибір: теоретично Держдума може затвердити будь-який проект алфавітній реформи. Це внутрішня справа кожного народу і право республіки.

Практично ж цим правом скористатися не могли, і керівництво республіки дало задній хід, не боячись втратити обличчя, щоб не втратити дещо важливіше ... Щоб підсолодити пілюлю і замаскувати тиск центру, в пресі підняли кампанію категоричних протестів татар, що живуть в регіонах Росії , які становлять більшу частину татарського спільноти. Відомі і популярні особи, академіки, артисти, лікарі, особливо з числа московських татар, підписували колективні листи і звернення в казанський і московський Кремль. І було неможливо не виконати цю благання фанатів татарський кирилиці: мова йшла про збереження єдності татарського народу. Це саме єдність врятували, як і російська держава від татарської латиниці. Чи щасливі татари, зважилися чи мовні і національні проблеми - зовсім інше питання.

ЧИ МАЮТЬ ВОНИ ПРАВО НА СВОЇ БУКВИ?

Мене здивувала агресивна реакція значної частини російськомовної інтелігенції на обережне і акуратне впровадження казахами своєї мови в контекст глобалізації. Огляд думок експертів пригнічує .

До чого така паніка? Через 26 років після здобуття незалежності, маючи серйозну економіку і політичну вагу, статус члена ООН і прямі дипломатичні відносини з великими і малими країнами, беручи участь в міжнародних конгресах і форумах, Казахстан може вирішувати подібні питання в робочому порядку. Привчає своїх корінних жителів, що говорять і пишуть українською мовою, до латинському алфавіту і переводити алфавіт збирається протягом 8 років, хоча латиниця знайома вивчав англійську, німецьку, французьку мови - практично кожній людині, що здолав шкільну програму. У 1929 і 1940 роках переклад на латиницю, а потім на кирилицю провернули протягом тижня. Оголосили: завтра будемо вчитися новими буквами, запишіть їх у зошити. І все!

Схоже, Нурсултан Назарбаєв розуміє, що оскаженілим і контуженим суб'єктам з імперським мисленням ця реформа може не сподобатися. Але казахи нікому не грубить, але роблять те, що їм потрібно. Просто людина (і народ!) Йде своїм шляхом так, як йому видніше. Це ж нікого, крім казахів, не стосується. Той, хто не читає по-казахському кирилицею, так само не читає на цій мові і латинськими буквами! Але і з ним, не читаючим і непишучих, казахи теж звертаються досить культурно. Читай по-російськи, пиши, говори, ніхто не обмежує. Якщо хочеш послухати, про що говорять між собою казахи, підучити їх мову ніхто не заважає. Під така політика.

Подумалося: не дарма вулицю вулицю Есперанто перейменували в Казані. Назарбаєв дійсно являє собою феномен терплячості і послідовності. Він, відстоюючи інтереси своєї країни, не хоче втрачати друзів і прихильників, хоча за чверть століття можна нажити стільки недоброзичливців і настільки набриднути далеким і ближнім партнерам. У ряді пострадянських країн вже не раз помінялися не тільки президенти, а й режими, політичні системи. А Казахстан і його лідер зберігають своє обличчя.

«Зрадників КАЗАХИ - ПЕРЕХОДЯТЬ на латиницю, ПЛЮЮТЬ В ДУШУ ВЕЛИКОЇ РОСІЇ ...»

Але що робить російська громадськість? Багато в паніці, викликаної самими собою.

«Це повна втрата національної ідентичності! Це крок у прірву західного мислення, врешті-решт, це початок кінця нації казахів »(Борис Іконніков).

«Керівництво Казахстану буде це заперечувати, але це політичний крок, репрезентація якого зовсім незрозуміла» (директор Євразійського комунікаційного центру Олексій Пілько).

«Ще один брат вдарив по Русскому миру. Назарбаєв розпорядився перейти на латиницю. Тепер і ніж в спині, і мова - в дупі ... »(опозиціонер Саша Сотник).

Остап Кармоді зазначає: «Це вже я навіть не знаю, куди ніж. У глотку, ймовірно ». А Станіслав Бєлковський посміхається: «Євразійська інтеграція міцнішає. Як і слід було очікувати ».

«Право ж підкорення цієї землі належить тільки і виключно російській козацтву», - каже блогер Олексій Живов. При цьому пан Жівов вважає казахів «народом мирним, здатним до інтелектуальної праці і цілком цивілізованим», навіть «європейським», оцінює їх як «останній російський цивілізаційний кордон перед насувається чумою радикальної середньовічної релігійності». Перехід на латиницю - справжня катастрофа, вважає Живов: «Латиниця буде покруче українських бандерівців. Зміна алфавіту - це остаточний і безповоротний культурний розрив, за яким послідують і гірші події ».

«Зрадники казахи переходять на латиницю, росіяни їх зберегли як кочівників-плем'я, дали землю, а вони плюють в душу Великої Росії ...» - пише в «Твіттері» співак і публіцист Олександр Шахматов, який народився в Китаї, виріс в Австралії, освіту здобув в Європі, а нині перебуває в Росії.

Інші виражаються помягче, але в тому ж руслі і вельми політизоване. «Приймаючи рішення про реформу алфавіту, казахстанська влада не прагнули до зближення з Туреччиною; зате цей крок дозволить Назарбаєву заручитися підтримкою тієї частини населення, яка хоче відокремитися від Русского мира і цінує національну самоідентифікацію », - сказав« Коммерсанту »політолог Аркадій Дубнов.

Не розумію, чому не подобається національна самоідентифікація казахів в Казахстані, які зараз складають 71 відсоток населення країни. Немає нічого поганого в прагненні зберегти самоідентифікацію росіян або татар, що живуть в Казахстані або балтійських республіках. А що, самим казахам зберігати свою самосвідомість не можна? А ж не вони демонтували Радянський Союз! До останнього трималися, хотіли зберегти співдружність, тому в Біловезькій пущі обійшлися без них.

Дивно, що саме казахів (і не тільки їх) інші діячі хочуть утримати саме в Російському світі, тобто в положенні російської еміграції. не думаючи, чи реально це, чи розумно. По-моєму, непогано, якщо русскій мір тримається на самих росіян. Ми ж, російські татари та інших етноси, включаючи і казахів, білінгвали, знаємо рідної і російську мови і навіть стали носіями російської культури, тобто майже наполовину росіянами. Але навіщо ж чіпати другу половину, засновану на мові і культурі наших предків?

Не секрет, що в Радянському Союзі негласно велася лінія на асиміляцію народів навіть на їх рідних землях. Кого-то засмучує, що цей процес гальмується. Але ж саме через загрозу втрати самобутності і мов колишні союзні республіки, навіть ті, хто не хотів відділятися, отримавши можливість, втекли з усіх сил і не хочуть повернутися до свого попереднього стану, хоча економічні інтереси іноді вимагають інтеграції та зближення.

ТАТАРСЬКИЙ ВІДПОВІДЬ НА РАДИКАЛЬНІ БАСНИ

Особливо дивує залізобетонне і криве мислення інтелектуалів з демократичним іміджем.

Чомусь економіст Михайло Делягін вважає, що восьмирічне освоєння трьох десятків латинських букв - це «стрімкий, блискавичний ривок, втеча з Русского мира, стрімголов». Це не піддається здоровому сприйняття і розуміння. Як можна говорити таку ахінею, якщо російська мова в Казахстані має статус офіційного, і там видаються книги, газети, ведеться телерадіомовлення, і навіть тепер, через чверть століття після розвалу Союзу і бурхливого зростання казахської ідентичності, більше 20% населення взагалі не знають казахської мови , а російська знає переважна більшість?

Не секрет, що в Казахстані є області та промислово розвинені регіони, де здавна живуть і працюють російські і вихідці змішаних сімей. Більше 300 тисяч татар були інтегровані в Казахстан, їхні нащадки теж залишаються частиною татарського і російського (так, саме так!) Світу. І хто може їх виключити з пострадянського культурного простору, де росте і казахський компонент?

«Це називається системним втечею від Росії, - мовить по радіо" Ехо Москви "популярний журналіст Матвій Ганапольський, який зазвичай горою стоїть за самостійну Україну і не упустить жодного випадку штовхнути російську владу і особливо її лідера. - Насправді немає жодної навіть найменшої причини вводити латиницю, але є одна велика і найважливіша причина - прийнято рішення з Росією, з російським духом в Казахстані закінчувати. Причому на культурному, на ментальному рівнях. Перехід на латиницю і освіту на латиниці в школі - це непрочитані російською мовою книжки і вестернізація повсякденному житті; це безумовне поступове віддалення від Русского мира ».

Пан Ганапольський, насолоджується київської демократією і кириличним алфавітом в колишньої братської країні, не бачить елементарної причини вводити латиницю: тюркські народи мають спільну культуру, традиції, тюркські мови багато століть жили під впливом арабського алфавіту і тепер майже всі перейшли на латиницю. Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан благополучно освоїли латиницю, і тепер з кирилицею залишаються лише киргизи, яким поки не до алфавіту. «Цілину» латиниці першою відкрила Туреччина в 30-і роки, в необхідності європейської та світської орієнтації Мустафу Кемаля Ататюрка переконали казанські татари. Треба згадати Юсуфа Акчура та інших освічених емігрантів. Колишній депутат Державної Думи Російської імперії, потім депутат турецького парламенту Садрі Максуді надав такий вплив на розвиток турецької громадської думки, без якого Туреччина була б зовсім іншою країною. Не стану її порівнювати з іншими мусульманськими країнами Близького Сходу з арабською писемністю і монархічним устроєм. Без латиниці це була б інша країна. І татар Туреччиною не злякаєш. Як відповідав Тукай мракобісся Пуришкевичем: «Якщо краще вам туди, самі пожалте, панове».

Такий же неймовірною байкою вважаю міф про непрочитаних книжках російською мовою і вестернізації повсякденному житті. Залишилися б у своїй рідній арабській писемності, Ганапольський кляв би нас за середньовічну дикість східних племен, які заперечують європейські цінності. І арабіца неприпустима, і латиниця кошмарна. Тільки кирилиця, як «рятівниця» і «носій сучасної глобальної культури» може служити різним народам?

При цьому, незважаючи на багатомільярдні китайське співтовариство, 90% письмових текстів в світі існують англійською мовою. А російськомовне населення становить 2-3% відсотка живуть на Землі. Приблизно таке ж співвідношення у татар російському суспільстві. Значить, у нас приблизно схожий потенціал як носіїв глобалізації, тому ми намагаємося використовувати будь-які системи знаків, будь-які алфавіти.

При переході на латиницю ми переконували опонентів, що Муса Джаліль і його покоління досконало володіли трьома алфавітами - арабським, латинським і кирилицею. Їх книги також друкувалися на всіх трьох цих системах. Ніхто не скаржився на труднощі запам'ятовування букв, були зовсім інші труднощі. Так, зараз ті, хто виходить в інтернет або цікавиться наукою і ЗМІ, вільно користуються і кирилицею, і латиницею, а вчені і мусульманські діячі, парафіяни мечетей знають арабський шрифт. Ми вже зараз народ з трьома алфавітами, ви не здогадувалися? А якщо хто не може грамотно писати і читати ні на одному з алфавітів, то це його проблеми і доля, обрана добровільно.

Зауважимо, що зараз читання і складання письмових текстів стрімко скорочується, знижуючи значення букв і алфавітів. Діти освоюють світ через картини, відеокліпи та інших інформаційні знаки. Аудіо, відео, комп'ютерна графіка все активніше витісняють книжки і журнали.

Люди дивляться естрадний концерт, фільми, вистави, перед ними саме життя і жива мова звучить, зміцнюючи або руйнуючи чиюсь ідентичність. Татари на 90% дивляться російськомовні видовища. Мовного балансу в ефірі немає. Напевно, і казахи теж дивляться російські фільми і телепередачі. Тому ми цінуємо спектаклі, концерти на рідній мові. Там людина слухає мову, але букв і алфавіту не видно. І пропорції видовищною продукції, телерадіоефіру аж ніяк не на користь татар, башкир, чуваш, які залишаються теж в російській світі. Що ж ви панікуєте через наших алфавітів, панове більшовики і демократи?

Ну як може писемність казахів або татар вплинути на читання або забуття російських книг, про що побивається Ганапольський? Поясніть будь ласка. Навпаки, татари та інші неросійські народи досконало оволоділи російською, не тільки читають, а й пишуть російською неслабо. Широко відомі російські письменники татарського походження Рустем Кутуй, Равіль Бухараев, Діас Валєєв, Лілія Газизова, Альбіна Абсалямова, Айдар Сахіпзадінов, Неля Ахунова, Ахат Мушинський і інші тому приклад. А татарський, національний, сегмент мови звужується саме через недосконалість системи поширення текстів.

Письмовий і усний мова живе в пам'яті і організмі людини. На цьому рівні їм управляти не варто. Казахи або татари читають на своїй мові. Їх мова, мова, інтонація в їх мовному апараті, в порожнині рота, в горлі. Ви що, хочете регламентувати режим використання нашої мови? Яка вам різниця, якими словами і буквами я хочу написати свій лист?

СУМНІ ПІДСУМКИ ЗАБОРОНИ

І на завершення подумаємо, як вплинула відмова від переведення татарської писемності на латиницю. Захоплень немає. Запам'ятався доконаний факт правового насильства в гуманітарній сфері і етнокультурного свавілля. Завдяки збереженню колишнього алфавіту старшому поколінню не довелося переучуватися. Та й не потрібно було б, тому що книги і періодика, особливо інтернет-видання, можна поширювати на будь-якому алфавіті. Тільки читай. Паралельне дублювання на різних алфавітах і мовами - звичайна практика. Хто заважає - читайте, пишіть!

Незважаючи на збереження кирилиці, тиражі національних видань зменшилися в 40 - 50 і більше разів. Автори колективних листів проти реформи алфавіту казанських видань в Москву не виписують і самі татарських газет, журналів не видані. У російських регіонах на казанські видання майже не підписуються - дорого, мало хто знає татарську писемність, особливо молодь. Схожа ситуація з відвідуваністю татарських сайтів.

Зараз молоді легше і частіше в інтернеті користуються англійською мовою і латинським алфавітом. Будь-російський свою поштову адресу пише на латиниці, незважаючи на наявність сайтів з російськими назвами і буквами. Уже вулична реклама, розмови по радіо телебаченню, естрада переповнені неросійськими словами і творами. Пісенні конкурси часто завантажені іноземними текстами. Для міжнародних змагань спеціально пишуться пісні англійською. За провідним російським каналам частіше звучить зовсім татарський або казахський мотив. Багато ще таких сфер, де русскій мір і менталітет руйнують без участі Назарбаєва. А Ганапольський про це не виражається.

На жаль, юні все менше и менше читають и пишуть рідною, в нашому випадка на татарську. В России одному місце за пошіреністю займає англійська. Альо нормальний, просунути татарин Вже зараз володіє трьома мовами - рідною, російською, іноземним. Незважаючі ні на що. Альо багато, дуже много байдужим росіян знає только одну мову, и то нелітературній. Незважаючи на «патріотичний» алфавіт і програми з розвитку загальнофедерального мови.

Тому не варто порівнювати Караганду і Павлодар з Донбасом, підбурювати влада залучати «ввічливих людей». Нехай казахи говорять і пишуть як хочуть. Вони ж на татарський або російська мови не зазіхають. Якщо таджики зі своєю мовою будуть в лоні перських мотивів і мови фарсі або захочуть застосувати латиницю або кирилицю, я теж не стану втручатися або заперечувати. Нехай роблять як хочуть. Це їхня мова.

Недобре лізти в інтимне життя народів. Виключно гуманітарна міжнародна організація «ТЮРКСОЙ» привертає татар, башкир і інші народи до чудових проектів. Мир, дружба, традиції, народна дипломатія ... Хто виграв після нашої самоізоляції від такого общетюркского ЮНЕСКО в помсту за проблеми в стосунках з турецьким лідером? Ніхто. А адже цією організацією керував відомий в Росії співак і посол Азербайджану в Москві Полад Бюль Бюль Огли. Не дарма він став дипломатом! В останні роки її очолює в минулому радянська людина, міністр культури Казахстану Дюсен Касеінов. До чого шукати підступу і ворогів там, де їх немає?

Що стосується киргизів, то, незважаючи ні на що, за будь-яких алфавітних або інших перешкодах вони будуть прагнути туди, де казахи, узбеки, туркмени, татари, азербайджанці та інші тюркські народи, тому що у всіх у нас загальний культурний код тюркських народів. У татар є ще один код, російський, навіть з елементами російської культури. У нашій пам'яті і душах місця і спогадів багато. Всі пам'ятаємо. Нас Назарбаєвим не злякаєш.