У квітні на території терміналу D у «Борисполі» почали роботу три заклади громадського харчування: два кафе-бару Fly coffee і Voyage bar. На підході - відкриття ресторану української та європейської кухні. «Бориспіль» запевняє, що в цих закладах ціни будуть на 10-15% нижче, ніж в давно працюють пунктах харчування. Чи допоможе подібне збільшення кількості «їстівних» точок вирішити проблему з доступним громадським харчуванням в аеропорту?
один учасник
В кінці липня минулого року регіональне відділення Фонду державного майна (ФДМ) Київської області оголосило переможця конкурсу з передачі в оренду 2500 кв. м площ під зведення в терміналі D кафе, ресторанів і барів. Їм стала ТОВ «Росінтер Аеро Україна», «дочка» російського ВАТ «Росінтер Ресторантс Холдинг». Українська компанія до цього розвивала в аеропорту «Бориспіль» пункти харчування Il Patio, TGI Friday's і кафе Costa Coffee.
«Росінтер Аеро Україна» уклала 13 договорів оренди на різні площі терміном на 10 років. При цьому строки будівництва і відкриття закладів не були встановлені.
Крім того, російський бізнес був представлений в Україні ще й компанією «Росінтер Україна», яка розвивала мережу Il Patio, TGI Friday's і «Планета Суші» в Києві. Останню крапку компанія закрила в кінці минулого року. А в цьому році припинили роботу дві точки Il Patio в районі Планетарію - через підвищення орендної плати. У підсумку на даний момент функціонують тільки два заклади на Бессарабці.
Андрій Крючков, екс-директор з операційної діяльності «Росінтер Аеро Україна», в бесіді з Forbes згадує минулорічний липневий конкурс, як страшний сон, вказуючи на те, що аеропорт не знав, як поділити площі, а пізніше часто міняв своє рішення. Схожу точку зору озвучив і Сергій Гомболевський, який працював гендиректором «Борисполя» до кінця вересня 2014 року. Він розповів, що багато хто хотів займатися загальнодоступними пунктами харчування в аеропорту, і кожен тягнув ковдру на себе - тому зробити вибір було вкрай важко.
Проте, конкурс пройшов без конкуренції. Його умови були прописані так, що перемогти в ньому могли лише ті, хто вже працював в «Борисполі» не перший рік. Українська «дочка» «Росінтер» якраз мала такий досвід. Її бізнес спочатку розвивався динамічно, були зведені кілька згаданих вище пунктів харчування в терміналі B, а також точки в терміналі F, законсервованому після футбольного чемпіонату Євро-2012.
У минулому році «Бориспіль» вирішив закрити термінал B. Крючков пояснив, що коли старі договори в односторонньому порядку перестали працювати, компанія вирішила запропонувати нову концепцію розвитку закладів харчування і привабливіше комерційну пропозицію. Але аеропорт довгий час без пояснень не пускав «Росінтер Аеро Україна» в термінал D.
Fly coffee
Фото: kbp.aero
Затримали на старті
Фактично сьогодні задіяна лише четверта частина орендованих площ, а орендар отримав необхідні для роботи в аеропорту документи (акти прийому-передачі) тільки по шести договорами. З них чотири - лише в лютому 2015 року.
У ФДМ кажуть, що по іншим об'єктам документи до них на підпис не надходили. Таким чином, з близько 2500 кв. м, які повинен був освоїти орендар, сьогодні використовуються тільки 600 «квадратів». За це майно орендна плата пройшла в повному обсязі - і держбюджет отримав 1,4 млн гривень, уточнюють у Фонді держмайна. Напевно, ще більше б зміг отримати бюджет країни, якби інші площі були віддані в користування орендарю.
Не варто виключати і додаткові доходи самого «Борисполя». За даними Forbes, аеропорт, крім третини виручених коштів від оренди площ (інші йдуть до держбюджету), отримує від 5 до 18% (в залежності від умов і виду діяльності) від обороту компаній, що працюють в «Борисполі».
Але в «Борисполі» стверджують, що проблем з орендарем немає, і аеропорт сам зацікавлений в прискоренні запуску об'єктів громадського харчування. Крім того, в головному аеровокзалі країни дали зрозуміти, що вони не є стороною договору, а обов'язки щодо підписання актів прийому-передачі майна в аеропорту лежать на ФДМ.
У «Борисполі» стверджують, що проблем з орендарем немає, і аеропорт сам зацікавлений в прискоренні запуску об'єктів громадського харчування. Крім того, в головному аеровокзалі країни дали зрозуміти, що вони не є стороною договору, а обов'язки щодо підписання актів прийому-передачі майна в аеропорту лежать на ФДМ
У свою чергу, у Фонді держмайна відзначають: орендар скаржиться на те, що балансоутримувач (аеропорт) не погоджує акти прийому-передачі, посилаючись на відсутність можливості використовувати виділені за договором площі, через те, що на них знаходяться інші об'єкти громадського харчування.
Згідно з умовами договору, копію якого має в своєму розпорядженні Forbes, орендодавець повинен передати орендарю майно за обов'язкової участі балансоутримувача, яке підтверджується узгодженням згаданих документів з боку «Борисполя».
Не виключено, що затримка виходу на всі орендовані об'єкти і запуск пунктів харчування викликана не стільки перешкодами з боку самого аеропорту, скільки відсутністю достатнього пасажиропотоку, що створює постійний хороший дохід для ресторанного бізнесу, припустив Андрій Кривонос, голова директорату Асоціації франчайзингу (Україна). Нагадаємо, в 2014 році пасажиропотік в «Борисполі» в порівнянні з попереднім роком скоротився на 13%, до 6,9 млн осіб. В цьому році тренд зберігся: за перший квартал аеропорт знизив потоки на 7%, до 1,34 млн пасажирів.
Ольга Насонова, директор компанії «Ресторанний консалтинг», говорить, що ресторатори часто скаржаться на те, що рішення про допуск на площі того чи іншого оператора в «Борисполі» приймаються в ручному режимі. Один з керівників мережі ресторанів в Києві, який побажав залишитися неназваним, зазначив, що з доступом до площ в аеропорту часто причепом відходить ряд додаткових пропозицій. «Ймовірно, опція з додатковою вигодою перестала йти одним пакетом, тому орендарю було вже не так цікаво заповнювати тільки площі в« Борисполі », - вважає співрозмовник.
потайний клієнт
Ще однією причиною повільного освоєння площ могла бути спроба прибрати з аеропорту компанію з російським корінням. Хоча в підсумку це було зроблено лише формально. «Практично через кілька тижнів після підписання договору« Росінтер Аеро Україна »повідомив ФДМ про зміну назви на« Аеро Ресторантс », - згадує співрозмовник Forbes. Як запевняють в материнській компанії ВАТ «Росінтер Ресторантс Холдинг» (Росія), бізнесом в «Борисполі» вони більше не керують.
Олена Мазур, директор з реклами та комунікацій російської компанії, пояснила, що в липні 2014 роки її компанія прийняла рішення про вихід з бізнесу аеропорту «Бориспіль». А у вересні її активи були придбані кіпрською компанією RIG Restaurants Limited, яка в основному оперує бізнесом, розташованим в країнах Європи.
«Наскільки нам відомо, на дату покупки активів компанія RRL розглядала можливість партнерства з даного проекту з українською компанією", - відзначає вона. Інформацію про вихід з бізнесу в «Борисполі» також підтвердив в коментарі Forbes засновник і член ради директорів ВАТ Ростислав Ордовський-Танаевскій Бланко. Правда, хто став новим власником української «дочки», яка надовго зарезервувала за собою право орендувати площі в «Борисполі», він називати відмовився.
Примітно, що Бланко, згідно з відкритими баз даних на Кіпрі, є членом ради директорів у згаданій RIG Restaurants Limited. Ця ж компанія володіє 45% акцій російської «Росінтер Ресторантс Холдинг», у якій і придбала українську «дочку».
Більш того, згадана кіпрська компанія також значиться серед управлінців зареєстрованої у вересні 2010 року за кодом ЄДРПОУ 37222400 «Аеро Ресторантс» (дані ДП «Інформаційно-ресурсний центр»). Статутний фонд останньої становить 400,6 тис. Гривень, керівник Нінель Скрипник. Варто відзначити, що під цим же ЄДРПОУ, з тим же керівником, статутним фондом і адресою реєстрації фігурувала компанія «Росінтер Аеро Україна». Скрипник відмовилася прокоментувати інформацію про власників і планах компанії, пославшись на комерційну таємницю.
Сухий пайок
В результаті довгоочікуваних доступних пунктів харчування в «Борисполі» не так багато. І поки йдуть баталії, пасажири будуть змушені і далі задовольнятися тим незначним асортиментом, що є сьогодні.
З початку року в аеропорту працювало всього чотири точки харчування: два кафе Henry Café, якою управляє одна з служб аеропорту, і два пункти Meeting Point, що отримала доступ в аеропорт завдяки суборенді двох площ у «Аеро Ресторантс».
Примітно, що Бланко, згідно з відкритими баз даних на Кіпрі, є членом ради директорів у згаданій RIG Restaurants Limited. Ця ж компанія володіє 45% акцій російської «Росінтер Ресторантс Холдинг», у якій і придбала українську «дочку»
Деякі фахівці нарікають на те, що бажаючих працювати в аеропорту більш ніж достатньо, але не всі готові діяти за таким сценарієм, коли доводиться по кілька місяців узгоджувати і підписувати документи, які ще не гарантують, що в підсумку вийде запустити заклад.
Інші побоюються постійної зміни керівництва аеропорту. У минулому році змінилося три директори «Борисполя», і кожен має свій план розвитку повітряних воріт країни, безпосередньо впливає на бізнес-діяльність закладів громадського харчування.
Щоб якось вирішити проблему із заповненням пунктами харчування, «Бориспіль» знайшов в терміналі D додаткові площі в розмірі 1055,8 кв. м. У березні аеропорт вже встиг узгодити цю ініціативу з Мінінфраструктури і передав ФДМ. Тепер Фонд вивчає попит, і при наявності двох і більше заявок оголосить новий конкурс.
джерело: Forbes
Чи допоможе подібне збільшення кількості «їстівних» точок вирішити проблему з доступним громадським харчуванням в аеропорту?
