Нагірна проповідь Ісуса Христа

1. Нагірна проповідь Ісуса Христа (Мф 5-7)
2. Примітки за віршами Нагірній проповіді

Нагірна проповідь Ісуса Христа - повний текст і тлумачення настанов Сина Господа Ви зможете знайти в даній статті!

П.Басін. Нагірна проповідь.

Нагірна проповідь Ісуса Христа (Мф 5-7)

(4:25 І йшли за Hим багатолюдні натовпи з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і краю за 5: 1 Йорданом.) / І Він, побачивши ці натовпу, піднявся на гору;

2 і коли Він сів, підійшли до Hему Його учні. / І, відкривши уста Свої, почав вчити їх так:

3 «Блаженні вбогі за велінням духу, бо їхнє Царство Hебесное.

4 Блаженні cкорбящіе, бо будуть вони втішені.

5 Блаженні лагідні, бо візьмуть вони посіли землю.

6 Блаженні голодні та спраглі правди, бо будуть вони насичені.

7 Блаженні милосердні, бо будуть вони помилувані.

8 Блаженні ті, чиї серця чисті, бо побачать вони Бога.

9 Блаженні миротворці, бо названі вони будуть синами Божими.

10 Блаженні гнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

11 Блаженні ви, коли споруджений на вас ганьбу і гоніння, і брехливо скажуть про вас всяке лихе слово, з 12 -за Мене. / Радійте і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах! Так адже гнали пророків, що були перед вами.

13 Ви - сіль землі; але якщо сіль стала прісна, ніж її посолиться? Hи на що вона не потрібна вона хіба що викинути її геть, на попрання людям.

14 Ви - світло світу. Hе може сховатися місто, що стоїть високо на горі.

15 І світильник запалюють потім, щоб поставити його не під посудину, але на свічник, і щоб він світив всім у домі.

16 Так хай засяє світло ваше перед людьми, щоб побачили вони від вас добрі справи і славили Отця вашого, Який перебуває на небесах.

17 Hе подумайте, ніби Я прийшов, щоб скасувати Закон або Пророків; не прийшов Я, щоб скасувати, але щоб заповнити.

18 Бо воістину кажу вам: доки небо й земля не минуться, не перейде від Закону жодна йота і ні єдина риса, поки все не збудеться.

19 А тому, якщо хто найостаннішу із заповідей цих порушить і навчить того ж інших, той останнім названий буде в Царстві Hебесном; а хто виконає і навчить, той великим названий буде в Царстві Hебесном.

20 Бо кажу вам: якщо не буде праведність ваша щедріше, ніж праведність книжників і фарисеїв, не ввійдете ви в Царство Hебесное.

21 Ви чули, що було сказано древнім: «не убий», - а якщо хто вб'є, дасть відповідь перед судом.

22 Але Я кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого, дасть відповідь перед судом; а якщо хто скаже на брата свого: «раку!» - дасть відповідь перед синедріоном; а якщо хто скаже на брата свого: «божевільний!» - дасть відповідь у вогні геєни.

23 А тому, якщо принесеш ти дар свій до жертовника, а там згадаєш, що брат твій має на тебе образу,

24 залиш дар твій там, перед жертовником, і спершу іди, примирися з братом твоїм, а тоді приходь, принось свій дар.

25 Зумій задовольнити позивача, поки ви ще на шляху до суду, щоб не зрадив тебе позивач - судді, а суддя - тюремникові, і щоб не був ти вкинуто в темницю:

26 Істинно кажу тобі, звідти не вийдеш, доки не виплатиш останнього шеляга.

27 Ви чули, що було сказано: «не сотвори перелюбу».

28 Я ж кажу вам, що всякий, хто дивиться на жінку з любощів, вже соблуділ з нею в своїм серці.

29 Так якщо правий твоє око вводить тебе в спокусу - вирви його і кинь геть; бо краще для тебе, щоб частина твого тіла загинула, а не все тіло було вкинути в Сканту.

30 І як правиця твоя вводить тебе в спокусу - відітни її і кинь геть; бо краще для тебе, щоб загинула частина тіла твого, а не все тіло в Сканту пішло.

31 Було сказано: хто розлучається з дружиною своєю, зобов'язаний видати їй розвідний свідоцтво.

32 Я ж кажу вам, що всякий, хто розлучається з дружиною інакше, як через її невірності, штовхає її на перелюб, а хто візьме шлюб з розлученою, чинить перелюб.

33 Ще ви чули, що древнім було сказано: "Не принось неправдивої присяги, але виконуй клятви свої перед Господом».

34 Я ж кажу вам не клястися зовсім - ні небом, бо воно є престол Бога,

35 ні землею, бо вона є підніжжя стоп Його, ні Єрусалимом, бо він є Місто великого Царя;

36 і головою своєї теж не клястися, бо не в твоїй владі зробити хоч одна волосина білим або чорним.

37 Але нехай буде слово ваше: «так, так», «ні, ні»; а що більше над це, то від Лукавого.

38 Ви чули, що було сказано: «око за око, і зуб за зуб».

39 Я ж кажу вам: злому не противитись, але якщо хто вдарить тебе в праву щоку, підстав йому іншу,

40 і якщо хто хоче відсудити у тебе сорочку, віддай йому і плащ,

41 і якщо хто покладе на тебе повинність супроводжувати його на версту, йди з ним дві.

42 Тому, хто просить у тебе, дай, і від того, хто хоче в тебе зайняти, чи не відвертайся.

43 Ви чули, що було сказано: «Люби свого ближнього, і зненавидь ворога твого».

44. Я ж кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, хто жене вас,

45 щоб стати вам дітьми Отця вашого, що на небі бо Він являє сонце Своє над злими й над добрими, і посилає дощ для праведних і неправедних.

46 Адже якщо ви будете любити тих, хто вас любить, яка у вас заслуга? Хіба митарі не роблять того ж?

47 І якщо ви доброзичливі тільки зі своїми, що в тому особливого? Хіба язичники не роблять того ж?

48 А ви будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Hебесний.

6: 1 І стежте за собою, щоб справи праведності виставляти свою у вас напоказ, для глядачів; інакше немає вам нагороди в Отця вашого, що на небі.

2 Отже, якщо добру справу робиш, що не зчиняє галасу, як роблять в синагогах і на вулицях лицедії, які шукають похвали від людей. Воістину кажу вам, вони сповна отримали нагороду свою.

3 Але коли ти робиш добру справу, нехай ліва рука твоя не знає, що робить права,

4 щоб твоє добру справу було таємним; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

5 І коли молитеся, то не будьте як лицедії, які люблять ставати на молитву в синагогах або на перехрестях, щоб їх бачили люди. Воістину кажу вам, вони сповна отримали нагороду свою.

6 Але ти, коли молишся, ввійди до себе, зачинивши за собою двері, і помолися Отцеві своєму Сокровенного; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

7 А як молитеся, не бурмочучи, як роблять погани адже вони думають, що якщо багато буде слів, вони будуть почуті.

8 Так ви не вподібнюйтеся їм; бо відає Отець ваш, ніж потребуєте, ще раніше, ніж ви станете просити у Hего.

9 Тому ви моліться так: Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я Твоє,

10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі, так

11 хліб наш насущний дай нам сьогодні,

12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,

13 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від Лукавого.

14 Адже якщо ви будете прощати людям, у чому вони схибили, простить і вам Батько ваш Hебесний;

15 якщо ж ви не простите людям, які не простить і вам Отець ваш Hебесний, в чому ви схибили.

16 А коли постите, то не напускає на себе, як лицедії, похмурого вигляду; адже вони роблять собі похмурі обличчя, щоб показати людям, як постять. Воістину кажу вам, вони сповна отримали нагороду свою.

17 Але коли ти постиш, голову твою намастити і вмий твоє обличчя,

18 щоб не людям показати, як постиш, але Отцеві твоєму Сокровенного; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

19 Hе збираєте собі скарбів на землі, де нищить їх міль та іржа роз'їдають, і злодії вламуються і забирають;

20 але збираєте собі скарби на небесах, де ні міль, ні іржа роз'їдати, і де злодії до них не вламуються і не забирають;

21 Бо де скарб твій, там буде і серце твоє.

22 Світильник для тіла є око. Отже, якщо око твоє тверезо, все тіло твоє буде виконано світла;

23 але якщо око твоє нечисте, все тіло твоє буде виконано мороку. Але коли світло, що в тобі, є темрява, як же темна сама тьма!

24 Ніхто не може служити двом панам; або одного відкине, а іншого любити, або першим зазнає відданий, а для другого нерадив. Ви не можете служити і Богові, і багатства.

25 І тому Я кажу вам: Не клопочіться про життя вашої, що вам їсти та пити, ні про тіло вашому, у що вам одягнутися; Чи не більша життя, ніж їжа, і тіло, ніж одяг?

26 Подивіться на птахів небесних, що ні сіють, і не жнуть, і не запасають запасів в засіках, і все ж Отець ваш Hебесний їх годує а ви, не набагато ви цінніше їх?

27 І хто між вас клопотами зможе додати до терміну життя своєї хоч один лікоть?

28 І про одяг чого клопочеться? Подивіться, як ростуть квіти в полі - не трудяться, не прядуть;

29 Але кажу вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вбирався так, як будь-який з них. /

30 Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде кинута в піч, Бог так одягає, - наскільки ж більше вас, маловіри?

31 Отож, не клопочіться, кажучи: «Що ми будемо їсти», - або: «Що ми будемо пити?», - або: «будь-що нам одягтися?»

32 Такі турботи займають язичників; але Отець ваш Hебесний знає, що вам усе це потрібно.

33 Перш за все дбайте про Царство, але про його справедливістю, а це все буде дано вам на додачу.

34 Отож, не клопочіться про завтрашній день, бо завтрашній день сам буде піклуватися про себе; для кожного дня вистачає його тягот.

7: 1, Hе судіть, щоб вам не бути засудженими:

2 бо, яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте, такою буде вам відміряно.

3 Навіщо ж ти дивишся на скалку в оці брата твого, а в своєму оці колоди не помічаєш?

4 Або як ти скажеш ти братові твоєму: «дозволь-ка, я вийму скалку з ока твого», - а у самого в оці колода?

5 Лицедей, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.

6 Hе давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами, і не накинулися на вас, і щоб не розшматували й вас.

7 Просіть, і дасться вам; шукайте, і ви знайдете; стукайте, і вам відчинять.

8 Бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.

9 Хіба є між вами така людина, у якого син його попросить хліба, а той дасть йому камінь?

10 Або риби попросить, а той дасть йому змію?

11 Так якщо вже ви, злі люди, вмієте давати дітям вашим потрапите добрі дари своїм, - наскільки ж більше Отець ваш, що на небі, подасть блага тим, хто у Hего попросить?

12 А тому в усьому поступайте з людьми так, як хочете, щоб вони чинили з вами: ось суть Закону і пророків.

13 Вузькими входите брамами; бо просторі ворота й широкий шлях, що ведуть до смерті, і багато тих, що входять ними.

14 Але тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало тих, що знаходять їх.

15 Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій шкурі, а всередині - вовки хижі.

16 По їхніх плодах ви ви розпізнаєте їх. Хіба збирають з терну - виноград, або з будяків - смокви?

17 Так всяке дерево благородне приносить добрі плоди, але дерево зле приносить погані плоди.

18 Hе може дерево благородне приносити поганих плодів, а дерево зле - приносити добрих плодів.

19 Будь-яке дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.

20 Отже, по їхніх плодах ви ви розпізнаєте їх.

21 Hе кожен, хто каже до Мене: «Господи! Господи! »- увійде в Царство Hебесное, але той, хто виконує волю Отця Мого, Який перебуває на небесах. /

22 Багато стануть говорити Мені в нім День: «Господи! Господи! Хіба не в ім'я Твоє ми пророкували, не в ім'я Твоє виганяли бісів, не в ім'я Твоє зробили безліч чудес? »

23 І тоді оголошу Я їм: «Я ніколи не знав вас; геть від Мене, Творче беззаконня! »

24 Тому кожен, хто слухає ці Мої слова і виконує їх, подібний до буде людині розумній, що свій дім збудував на скелі;

25 і пройшла злива, і розлилися річки, і буря знялася, і обрушилися на будинок той, - а він не завалився, бо підставу його було на скелі.

26 Але кожен, хто слухає ці Мої слова і не виконує їх, подібний до буде дурню, що свій дім збудував на піску

27 і пройшла злива, і розлилися річки, і буря знялася, і обрушилися на будинок той, - і він звалився, і руйнування його було велике. »

Примітки за віршами Нагірній проповіді

Проповідь Ісуса Христа за зовнішніми характеристиками свого оформлення примикає до вельми стародавньої біблійної традиції пророчою мови. Мова ця була ритмічною і користувалася великою кількістю співзвуч; і ритми, і співзвуччя (особливо помітні при спробах зворотного перекладу висловів Христа на арамейська мова) мали, між іншими, утилітарну мнемотехніческіе функцію, допомагаючи ритмико-синтаксичному відрізку затриматися в пам'яті слухача. У стародавній проповіді - особлива інтонація, рішуче не схожа, наприклад, на ту інтонацію мало не мітингового ораторствованія, яка так характерна для відомого фільму Пазоліні «Євангеліє від Матвія». Hашему уяві краще орієнтуватися на трохи речитативное проголошення, настільки неминуче для сфери учительства в східному роді; цей легкий розспів анітрохи не заважає ні вибухів експресії (як вчать нас мелодії фольклорних голосінь), ні граничній простоті, однак задає того й іншого особливий контекст.

Багато слова мають особливий концентрований сенс, надзвичайну вагомість, термінологічним, можливу лише після століть напруженого есхатологічного очікування. Ми намагалися регулярно виділяти такі слова. Тому читач зустріне так багато іменників з великої букви. Тому ж слово «Царство», цей термін термінів новозавітного богослов'я, повернуто до своєї слов'янської формі. Посилаючись на авторитет російської поезії, тематизував протилежність поцейбічний царств і вічного Царства. Багатьох роздумів коштував нам переклад старозавітних заповідей, цітіруeмих в 5:21 І вони 27. Що робити - в російський, саме російський мовний ужиток «не убий» увійшло, а «Не вбивай» Синодального перекладу не увійшло і входити не хоче! (Дуже недоречна і тут, і в забороні перелюбу - форма недосконалого виду, як якщо б Писання забороняється не акт, а заняття). Притому в контексті Hагорной Проповіді це ж саме цитата, якою природно звучати інакше, ніж текст в цілому.

(5: 3) і далі. споруджений, грец. makarioi - з часів Септуагінти нормальна передача древнеевр. > Ashrej (завжди тільки в формі status constructus pluralis, тобто множини семітської граматичної конструкції «сполученого стану»; див., Наприклад, в ряді псалмів, починаючи з 1: 1). Древнє вислів з неясною етимологією має виразний формульний характер. Тим більше в лексичній системі новозавітного грецької мови це маркований библеизм, цитатно пофарбований, що відсилає і до семітської лексиці, і до Септуагинте. Тому ми вважали за доречним зберегти традиційний переклад як знак формульного виразу.

Жебрак, грец. ptochos - традиційна передача вельми рясного конотаціями евр.ebjon «згорблений, пригноблений, убогий». У старозавітних контекстах воно означає того, для кого немає іншої допомоги, крім допомоги Бога, але який саме тому під безпосереднім захистом Бога більше, ніж будь-хто інший (Втор 24:14). Так називається, наприклад, ізраїльтянин, який зберігає свою віру в умовах вавилонського полону (Іс 25: 4 і ін.). В умовах «віку цього» всякий праведник, що відмовляється від неправедних переваг і вважає за краще бути жертвою, але не джерелом агресії, може бути позначений цим словом; характерно, що воно стало самоназвою іудеохрістіанской групи (так зв. евіоніти).

За велінням духу цей переклад грец. pneumati грунтується на деяких кумранских паралелях; подібне розуміння відомо і святоотецької екзегезі (наприклад, в Короткому Правило св. Василія Великого, 205, див. Migne, Patrologia Graeca 31, 1217); пор. також Вих 35:21, де ідея добровільного і небайдужий пожертвування виражена таким чином: «І приходили ... кожен, кого дух, і приносили приношення Господеві для влаштування скинії». У щойно описаної семантиці слова ebjon ідея добровільності імпліцитно вже присутня, і остільки нікого не повинно бентежити та обставина, що в паралельному місці у Луки (Лк 6:20) слово «жебраки» дано без будь-яких роз'яснень, а Євангеліє від Матвія, навпаки, розкриває імплікації. Тлумачення, з якого виходить наш переклад, чи не знаходиться в протиріччі ні з акцентуванням теми смирення, що виходить на передній план у свв. Іоанна Златоуста, Григорія Великого і деяких інших Отців (бо добровільно обрати собі доля ebjon, безсумнівно, є акт смирення), ні з розумінням «духу» як Духа Божого, яке трапляється, наприклад, у бл. Ієроніма (бо людський дух, з християнської точки зору, в своїх благих діях отримує навіювання від Святого Духа). Давні тексти, як відомо, не знали написання слова з великої або малої літери. Читачеві пропонується розчути одночасно обидва варіанти: «духом» і «Духом».

(5: 4) Скорботні - грец. penthountes, cлово, семантика якого пов'язана з оплакуванням і трауром, т. е. з такою скорботою, яка є не просто емоцією, але і боргом, а відмова від неї - зрадою. Людина не може всерйоз шукати Царства Божого і правди Божої, не відчуваючи цілком реальною болю від неналежного стану світу і себе самого; тільки остаточний прихід Царства приносить край цьому трауру. Згідно Іс 61: 2, месіанське розраду посилається «радість вчинити сіонським жалобникам». Св. Іоанн Златоуст в тлумаченні на це місце підкреслює напружений, вольовий, активно-аскетичний характер цієї скорботи, вельми відмінною від пасивного засмучення, печалі. Однокорінне слово penthos (в традиційній передачі «плач») стало найважливішим терміном православної аскетики.

(5: 5) Пор. Пс 36:11.

(5:15) Під посудину - в старих будинках Близького Сходу прийнято було гасити світильник, неодмінно накриваючи його посудиною, щоб дим від тліючого гнота не наповнені погано провітрюється.

(5:17) Греч. plerosai значить одночасно і «виконати», і «заповнити». В даному контексті особливо важливий другий сенс: месіанське час розкриває всю повноту сенсу попереднього Одкровення.

(5:22) Гнівається на брата свого - ряд рукописів додає «марно». Рака - арамійське лайливе слово ( «порожня»). Божевільний - в іудейській середовищі надзвичайно різке лайка, що має на увазі не тільки і не стільки інтелектуальний недолік, скільки безбожність і розбещення (пор. Пс 13: 1: «Безумний говорить у серці своєму:« немає Бога »).

Геєнна - спочатку назва долини (євр. Хінном або БенХінном) на південь від Єрусалиму. Погану репутацію цієї долині принесло те, що вона бувала місцем язичницьких обрядів, під час яких приносили в жертву дітей (Єр 7:31). Після того як ці обряди були припинені, місце піддалося прокляття і перетворено на звалище для сміття і непохованих трупів; там постійно горіли і тліли вогні, котрі знищували гниття. Уже в Старому Завіті ця безперервна робота черв'яків і вогню стала символом кінцевої погибелі грішників: «... І побачать ті трупи людей, що відпали від Мене; бо їхня черва не помре, і вогонь їх не згасне; і стануть вони за гидоту для кожного тіла »(Іс 66: 24). Звідси метафоричне вживання цього топоніма в Євангеліях.

(5:26) шеляга (лат. Quadrans «четвертушка») - дуже дрібна римська монета в чверть аса вартістю.

(5:31) Пор. Втор 24: 1.

(5:37) «Так, так», «ні, ні»: можливо, дворазове повторення ствердження і заперечення вживалося як формула запевнення замість забороненої клятви. Від Лукавого - або «від лукавого», тобто «Від зла».

(5:39) дарує тебе в праву щоку - ритуальний удар тильною стороною долоні по правій щоці в традиції близькосхідних народів - одне з найстрашніших образ, незрівнянно більш тяжкий, ніж ляпас.

(5:47) Зі своїми - буквально «з братами вашими»; мається на увазі будь-який, хоча б вельми широкий, але замкнуте коло - родичі, свояки, друзі, одноплемінники і т. д.

(6: 2) Лицедії - грец. hypocritai, слово, нормально означало акторів. Традиційний переклад - «лицеміри». Однак слово «лицемір» кілька огрубіло в своєму значенні; скажімо, герой комедії Мольєра «Тартюф, або Лицеміре» - це тривіальний мерзотник, який починає вести себе як худобу, ледь його покровитель на хвилину відвернеться. Що поводитися так - погано, будь іудей і будь-який язичник знали і без Hагорной Проповіді; і фарисеї часів Господа, всерйоз стурбовані пунктуальним і скрупульозним виконанням букви Закону, приблизно як наші старообрядці, чи заслуговують одного імені з Тартюфом. Але в тому-то й полягає духовний радикалізм Hагорной Проповіді, що вона відкидає будь-яке поведінка «на публіку», всяке виконання соціальної ролі (навіть «сумлінне») і всяке акторство, навіть перед самим собою і перед Богом, як грає фарисей з притчі в Євангелії від Луки (Лк 18: 10-14).

(6: 6) У деяких рукописах додано: «явно».

(6: 7) Hе бурмочучи - в оригіналі теж звуконаслідувальний дієслово battologein.

(6: 9) Cвятого Ім'я - ходове іудейське вираз, воно означало те, що віруючий поводиться бездоганно і тим спонукає невіруючих хвалити його віру і його Бога.

(6:11) Насущний - грец. слово epiousios викликало труднощі вже в давнину. Воно може означати а) «необхідний», б) «на цей день» і в) «на прийдешній день».

(6:12) Простили - в пізніх рукописах «прощаємо».

(6:13) Див. Прим. до 5:37.

(6:24) Багатство - в оригіналі арамеізм «мамоні».

(6:25) Hе клопочіться - грец. дієслово merimnao акцентує емоційний момент тривоги і напруги сильніше, ніж російське «дбаю». Засуджується не розумовим думка про завтрашній день, але вкладання в турботу свого серця, - яке повинно бути цілком віддане Богові і Його Царства.

(6:27) терміну життя своєї - оригінал допускає й інше розуміння: «до зростання свого».

(6:28) Квіти в поле - власне, анемони (в традиційному перекладі - «лілії»).

(7:12) Так зване Золоте Правило. Аналогічна, але негативна його формулювання - чого не хочеш для себе, не роби іншому - приписується деяким талмудическим авторитетам (Гіллель Sab. 31a; раббі АКІБ Ab. R. Nachm. Xxvi, f. 27 a). Для євангельського вчення характерна формулювання позитивна - не просто утримання від зла, але активне добро.

(7:22) У нім День - термінологічне визначення Страшного Суду.

В основі перекладу лежить видання: Novum Testamentum Graece post E. Nestle denuo edid. K. Aland, M. Black, CM Martini, BM Metzger et A. Wikgren, 26. Aufl., 10. Druck, Deutsche Bibelgesellschaft Stuttgart тисячу дев'ятсот сімдесят дев'ять.

Переклад і примітки С.Аверінцева

Опубліковано в альманасі "Альфа і Омега", № 2, 1994