Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Верховна Рада прийняла закон про національну безпеку

Серед фундаментальних національних інтересів України в законі названо набуття членства в Євросоюзі і НАТО. Серед фундаментальних національних інтересів України в законі названо набуття членства в Євросоюзі і НАТО

Депутати підтримали закон про нацбезпеки / фото УНІАН

Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 248 народних депутатів.

Не голосували в повному складі фракція "Опозиційного блоку" і група "Відродження", з групи «Воля народу» проголосував один депутат, з Радикальної партії - троє.

Законом визначено принципи державної політики в сферах національної безпеки і оборони. Серед фундаментальних національних інтересів України названі: інтеграція України в європейський політичний, економічний правовий простір, в сфері безпеки; членство в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами.

У законі сказано, що загрози національній безпеці України і відповідні пріоритети державної політики в сферах національної безпеки і оборони визначаються в Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України, інших документах з питань національної безпеки і оборони, які схвалюються Радою національної безпеки і оборони і затверджуються указами президента України.

У законі йдеться про цивільний контроль, зокрема про стан правопорядку в органах сектору безпеки і оборони, їх укомплектованості, оснащеності сучасним озброєнням, військовою та спеціальною технікою, забезпеченості необхідними запасами матеріальних засобів і готовності до виконання завдань за призначенням у мирний час та в особливий період ; ефективності використання ресурсів, зокрема бюджетних коштів, органами сектора безпеки і оборони.

Законом визначено, над якими сферами здійснюють контроль президент України, Рада національної безпеки і оборони, Верховна Рада, Кабінет міністрів. У законі визначено, що громадські об'єднання можуть, зокрема, отримувати від державних органів інформацію з питань діяльності складових сектору безпеки і оборони, крім інформації з обмеженим доступом; проводити громадську експертизу проектів законів, рішень, програм, представляти свої висновки і пропозиції для розгляду відповідним державним органам.

Читайте також Порошенко: закон про нацбезпеки буде планом співпраці України з країнами НАТО

Сектор безпеки та оборони України складається з чотирьох взаємопов'язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни і громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки.

Законом встановлено, що обсяг витрат на фінансування сектора безпеки і оборони повинен становити не менше 5% запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3% - на фінансування сил оборони.

Керівництво у сферах національної безпеки і оборони здійснює президент України, який є верховним головнокомандувачем Збройними силами України і видає накази і директиви з питань оборони; він очолює Раду національної безпеки і оборони, звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Крім того, президент здійснює загальне керівництво розвідувальними органами України; вносить до ВР подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України, приймає рішення про застосування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою.

Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою за поданням президента з числа цивільних осіб. Перший заступник та заступники міністра оборони призначаються на посади з числа цивільних осіб.

У Прикінцевих та перехідних положеннях закону визначено, що це положення вступає в силу з 1 січня 2019 року.

Головнокомандувач ВCУ призначається на посаду за поданням міністра оборони і звільняється з посади президентом України. Головнокомандувач Збройними силами України підпорядковується президенту і міністру оборони. Повноваження головнокомандувача ЗСУ затверджуються президентом України. При цьому зазначено, що тільки з 1 січня 2021 року набирає чинності норма про головнокомандувача ЗСУ, начальника Генерального штабу Збройних сил України, командувачів видів і окремими родами військ (сил).

Генеральний штаб ЗСУ в особливий період виконує функції стратегічного керівництва Збройними силами, іншими складовими сил оборони і є робочим органом Ставки верховного головнокомандуючого (в разі її створення).

Генштаб ЗСУ очолює начальник Генерального штабу ЗСУ, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за поданням міністра оборони.

Законом визначено склад Збройних сил України - види і окремі роди військ (сил).

Міністр внутрішніх справ України призначається на посаду ВР за поданням прем'єр-міністра України. Діяльність Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Державної міграційної служби України спрямовується і координується Кабінетом міністрів через міністра внутрішніх справ України.

Визначено, що в мирний час Нацгвардія входить до складу сил безпеки і виконує правоохоронні функції, а також розвиває здібності, необхідні для виконання завдань у складі сил оборони. З введенням воєнного стану Національна гвардія наводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану, входить до складу сил оборони. Стратегічне керівництво Нацгвардією здійснює президент України через Генеральний штаб Збройних сил України, про що йдеться в указі президента про введення воєнного стану, який затверджується Верховною Радою.

Передбачено, що Служба безпеки України забезпечує державну безпеку: протидія розвідувально-підривної діяльності проти України; боротьбу з тероризмом; контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного та науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об'єктів критичної інфраструктури; охорону державної таємниці.

Глава СБУ призначається і звільняється з посади Верховною Радою за поданням президента України.

Встановлено, що СБУ - державний правоохоронний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

При цьому народний депутат Ганна Гопко наполягала на внесенні ряду своїх поправок, якими передбачалося позбавити СБУ функції боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, але вони не були підтримані.

Відповідно до закону, Управління державної охорони України підпорядковане президенту і підконтрольний парламенту. Начальник УДО призначається на посаду і звільняється з посади президентом.

У Прикінцевих та перехідних положеннях закону зазначено, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем ​​його опублікування, крім ряду положень.

Як повідомляв УНІАН, 5 квітня Верховна Рада прийняла в першому читанні президентський законопроект № 8068.

19 червня Комітет ВР з питань національної безпеки і оборони рекомендував парламенту прийняти законопроект в цілому. Всього до законопроекту подали близько 427 поправок, 311 з яких комітет відхилив.

У той же час в Центрі протидії корупції заявили, що комітет, очолюваний Сергієм Пашинським, не став розглядати поправки до законопроекту, які дозволили б позбавити СБУ невластивих спецслужбі функцій в сфері економіки і боротьби з корупцією.

У ЦПК відзначили, що відповідні поправки подала Гопко. У разі прийняття запропонованих поправок СБУ втратила б можливість займатися саме контррозвідкою в сфері економіки і оперативно-розшуковою діяльністю в сфері економіки і боротьби з корупцією.

"Не дивлячись на вимогу Анни Гопко поставити на розгляд і голосування поправки про позбавлення СБУ не властивих спецслужбі функцій, голова комітету Сергій Пашинський цього не зробив. Сам текст законопроекту був розданий членам комітету за півгодини до засідання комітету", - відзначили в ЦПК.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter


Реклама



Новости