11 місяців пройшло з моменту обрання Казахстану непостійним членом головного органу з підтримки миру на Землі - Ради Безпеки ООН. Tengrinews.kz розповідає про те, що таке СБ ООН і яка в ньому роль Казахстану. Що таке Рада Безпеки ООН Рада Безпеки є постійно діючим органом ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки. Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй складається з 15 членів, п'ять з яких є постійними (Великобританія, Китай, Росія, США, Франція - країни - переможці у Другій світовій війні, мають право вето), і десять - непостійними, що обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний період - по п'ять країн щороку. Непостійні члени беруть участь у голосуваннях, але не можуть блокувати рішення, тому що не володіють правом вето. У 2017 році до складу непостійних членів РБ ООН входять: Болівія, Єгипет, Італія, Казахстан, Сенегал, Україна, Уругвай, Швеція, Ефіопія, Японія. Більше 60 держав - членів ООН ніколи не обиралися до Ради Безпеки. Рада Безпеки уповноважений "розслідувати будь-який спір або будь-яку ситуацію, яка може призвести до міжнародних тертя або викликати спір, для визначення того, чи не може продовження цієї суперечки або ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки". Він "визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру або акту агресії і робить рекомендації або вирішує, які заходи слід вжити для підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки". Рада має право застосовувати примусові заходи до держав, які порушують міжнародний мир і безпеку, в тому числі пов'язані із застосуванням збройної сили, закликати членів організації до застосування економічних санкцій та інших заходів, не пов'язаних із застосуванням сили, для попередження або припинення агресії. Велика частина роботи Ради присвячена конфліктів в Африці, а також положенню на Близькому Сході. До порядку СБ також входять тематичні питання, в тому числі нерозповсюдження зброї масового знищення; протидія тероризму; захист цивільних, включаючи жінок і дітей, осіб в збройних конфліктах; жінки і мир і безпеку; миротворчість; санкції; верховенство права. Рада також розглядає питання роботи міжнародних трибуналів по колишній Югославії та Руанді, Міжнародного кримінального суду з розгляду положення в Судані і в Лівії. Рішення РБ є обов'язковими для всіх держав. При цьому всі інші органи ООН можуть виносити лише рекомендаційні рішення. Що робить Казахстан в Радбезі ООН З 4 січня 2017 року постійним представником Казахстану при ООН є Кайрат Умаров . До призначення протягом чотирьох років він займав пост посла РК в США. Раніше посаду постійного представника при ООН займав Кайрат Абдрахманов, що нині є міністром закордонних справ Казахстану. 28 червня 2016 року під час голосування в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку Казахстан, набравши 138 голосів з 193 держав - членів ООН, був вперше обраний непостійним членом Ради Безпеки ООН на 2017-2018 роки. Робота Казахстану в РБ ООН розпочалася 1 січня 2017 року. Наша країна стала першим в історії членом ради, які представляють регіон Центральної Азії. Казахстан має намір використовувати своє членство в РБ ООН для просування своїх національних стратегічних інтересів в зміцненні стабільності та безпеки для країни, а також в регіоні Центральної Азії. "Республіка Казахстан намагається піднімати важливі для регіону проблеми безпеки з тим, щоб перетворити його в" зону миру, співробітництва і безпеки ", - свідчить повідомлення на сайті Міністерства закордонних справ. Особливу увагу наша країна приділяє врегулюванню ситуації в Афганістані. У контексті зміцнення обороноздатності Казахстану будуть використовуватися можливості, що надаються членством в СБ в миротворчому напрямку і активізації участі Казахстану в миротворчих операціях ООН. Йдеться про доступ до інформації про військово-політичної ситуації в зонах конфліктів, тренінгу, підвищення професіоналізму та участі казахстанських миротворців в операціях під егідою ООН, залучення експертів Міністерства оборони до планування, аналізу та оцінки ефективності миротворчих операцій в різних регіонах світу. У листопаді 2016 року в Казахстані була група оцінювачів департаменту операцій з підтримки миру ООН, які оцінили відповідність казахстанської роти мінімальним необхідним стандартам ООН, а також представили рекомендації щодо усунення недоліків і прогалин у підготовці та оснащенні казахстанського миротворчого контингенту. У разі успішної сертифікації казахстанської роти підрозділу буде привласнений другий рівень готовності. Після цього почнеться спільна робота ООН і Міноборони для виведення підрозділу на третій рівень готовності, який має на увазі готовність контингенту бути розгорнутим за призовом ООН в разі виникнення криз або ж відкриття вакансій в одній з миротворчих місій. Подальше просування по участі Казахстану в миротворчих місіях ООН буде прийнято рішенням Президента країни. Також Казахстан просуває на майданчику ради міжнародні ініціативи Нурсултана Назарбаєва в сфері ядерного нерозповсюдження, боротьби з тероризмом і екстремізмом, викладені в Маніфесті "Мир. 21 століття" і які є складовою частиною порядку денного Казахстану в Раді Безпеки ООН. Наша країна має чітку позицію в питанні реформування Ради Безпеки. Казахстан поділяє думку більшості країн - членів ООН про те, що в своєму нинішньому вигляді СБ більше не відображає реалії нашого світу, тому що немає обліку нових, що виникли в останні два десятиліття, центрів сили. Тому, за офіційною позиції країни, склад ради має розширитися, щоб більш адекватно представляти інтереси всіх регіонів світу, а число його постійних членів має поповнитися державами, що володіють достатнім економічним потенціалом і політичним впливом. Казахстан в якості голови Ради Безпеки ООН У січні 2018 року Kazakhstan головуватиме в Радбезі ООН. Голова Ради Безпеки ООН - посаду, яку на місяць займає глава делегації однієї з держав - членів Радбезу. Її та забере казахстанський постпред Кайрат Умаров на початку наступного року. Голова відкриває і веде наради Радбезу, а також підписує офіційні звіти. Згідно з правилами організації, відбувається щомісячна ротація посади між членами Радбезу в алфавітному порядку. Не рідше ніж раз на два тижні голова в разі потреби або на вимогу члена Ради скликає засідання РБ (крім двох періодичних засідань в рік). Головним питанням головування нашої країни буде прийняття документа СБ (резолюції, заяви голови Ради) по Центральній Азії і Афганістану. До початку головування буде проведена робота з перекладу та відпрацювання з членами Ради питань, що становлять інтерес для Казахстану (включаючи просування резолюції по Центральній Азії і Афганістану і питання протидії тероризму). Після головування буде проведена робота щодо практичного виконання досягнутих домовленостей. Планується, що церемонію вступу Казахстану в головування в Раді Безпеки ООН в Нью-Йорку буде відкривати особисто Нурсултан Назарбаєв. Астанинський процес Мирні переговори по Сирії з ініціативи Росії, Туреччини та Ірану відбулися 23-24 січня 2017 року Астані. Головна мета Астанинського процесу - завершення громадянської війни в Сирії. Всього в переговорах взяли участь сім делегацій: Росії, Туреччини, Ірану, США і Організації Об'єднаних Націй, а також дві сторони - представники офіційного сирійського уряду і спікери збройних угруповань, опозиційних по відношенню до президента Башара Асада. Це перший випадок в історії громадянської війни в Сирії, коли в ході мирного врегулювання за столом переговорів виявилися як влада країни, так і протиборчі їм бойовики. Паралельно миротворчий процес по Сирії проходить в Женеві. Переговори в Женеві мають свій порядок, яка допомагає вирішити політичні питання в Сирії, на Астанинському процесі говорять про технічні моменти, наприклад зонах деескалації. Вони доповнюють один одного без натяків на конкуренцію. "Казахстан не є ініціатором проведення в Астані переговорів по врегулюванню конфлікту в Сирії, але учасники переговорів вибрали саме нашу країну як державу, яка послідовно проводить політику мирного вирішення гострих міжнародних питань і яке має стабільно рівні стосунки з усіма основними центрами", - таку оцінку Астанінські процесу дав політолог Ерлан Карін. Переговори в Астані проводилися на тлі загострення військового протистояння в Сирії. На поточний момент пройшло сім раундів Астанинського процесу. Останній проходив 30-31 жовтня і завершився прийняттям Спільної заяви Ірану, Росії і Туреччини, в якому відображені питання комплексного врегулювання сирійського конфлікту. Підсумковий документ від імені країн-гарантів представив міністр закордонних справ Казахстану Кайрат Абдрахманов. Сторони домовилися про проведення чергової, восьмої зустрічі в рамках Астанинського процесу в другій половині грудня 2017 року. Астанинський процес широко обговорюється на майданчику Ради Безпеки ООН. Членам про СБ про хід переговорів в столиці Казахстану доповідає спеціальний посланник Генерального секретаря по Сирії Стаффан де Містура. Зустрічі в Астані вже привели до створення чотирьох зон деескалації - на півдні Сирії, в Східній Гуті, на півночі провінції Хомс і в провінції Ідліб. Дипломати відзначають, що процес в Астані вдихнув нове життя в міжсирійську переговори під егідою ООН. 
Рада Безпеки не змогла ухвалити резолюцію щодо слідчому механізму в Сирії 17.11.17 © UN Photo / Evan Schneider 
Постійний представник США при ООН Ніккі Хейлі. © UN Photo / Evan Schneider 
Кайрат Умаров. © UN Photo / Devra Berkowitz 
© UN Photo Manuel Elias 
Постійний представник Казахстану в РБ ООН Кайрат Умаров і міністр закордонних справ РК Кайрат Абдрахманов. © UN Photo / Rick Bajornas 
© Tengrinews.kz
