Кіт Матроскін
КІТ БЕГЕМОТ. Персонаж роману Булгакова "Майстер і Маргарита", кіт-перевертень і улюблений блазень Воланда. Пекельний біс. Ім'я персонажа взято з старозавітної книги Еноха, в якому згадувалося морське чудовисько Бегемот. Відомості про нього Михайло Опанасович почерпнув з книги "Історія стосунків людини з дияволом" (1904), виписки з якої збереглися в булгаковському архіві. Але був у Бегемота і реальний прототип. За словами другої дружини письменника, Любові Білозерської, зовнішній вигляд кота був змальований з їх домашнього кота Флюшка - величезного сірого тваринного, який обожнював прокази. Тільки Булгаков зробив Бегемота чорним, так як саме чорні коти за традицією вважаються пов'язаними з нечистою силою. Що цікаво, в ранній редакції Бегемот мав схожість зі слоном: "На поклик з чорної пащі каміна виліз чорний кіт на товстих, наче дутих лапах ..." Булгаков врахував також, що у слоноподібного демона Бегемота були руки "людського фасону", тому його бегемот, навіть залишаючись котом, дуже спритно простягає кондукторці монетку, щоб взяти квиток. Під час останнього польоту він приймає свій справжній вигляд: "худенького юнака, демона-пажа".
"ПОВЕРНЕННЯ БЛУДНОГО ПАПУГИ". Персонаж, геть "зробив" своєї забійної харизмою головного героя мультфільму - папуги Кешу. Являє собою образ ідеального кота: товстий, рудий, ледачий, ставний, пихатий, з гонором. Живе з багатими господарями ( "прикинути" відповідно - модні, а за радянськими часами, так взагалі моторошно дефіцитні джинси-варенки). Слухає музику з приводу касетного плеєра. Принцип життя: "Відпочив - во! Сметани - во! Риби - во!". За словами сценариста Валентина Караваєва, кота він "змалював" з місцевого смугастого-вусатого безпритульного: "Він весь час спав на сонечку, нічого не робив і при цьому товстішав буквально на очах".
"ТРОЄ З ПРОСТОКВАШИНО". Кіт Матроскін - звір з відмінним логічним мисленням і задатками справжнього майстра хенд-мейд ( "Я ще і хрестиком вишивати вмію"). Після розвалу Радянського Союзу його ім'ям - "Синдромом Кота Матроскіна" - охрестили нездатність звичайних людей розібратися в що наступили після 1991 року нових політико-економічних відносинах. Матроскін весь час намагався дістати щось дефіцитне, приховати щось для себе. Як розповів нам Едуард Успенський, який придумав кота, спочатку його повинен був озвучувати зовсім не Олег Табаков, а актор Всеволод Абдулов.
"КОТЕНОК НА ІМ'Я ГАВ". Герой зворушливого радянського мультфільму. "Коли сусідський чорний кіт дізнався, що руде кошеня звуть Гав, він почухав спинку про трубу і сказав:" Я б не радив кошеняті з таким ім'ям спускатися у двір ". Мультфільм поставлений за казкою Григорія Остера, чиїми знаменитими" шкідливими порадами "в то час зачитувався кожен поважаючий себе хлопчисько. А фраза "Так не буває" (із серії, в якій кошеня дружить з цуценям) пішла гуляти в народ. Пізніше Остер ще не раз звертався до котячої темі. наприклад, в його підручнику для самих маленьких була така задачка: "Скільки хвостів у семи котів?".
Інтерком. Герой популярного однойменного роману Володимира Куніна. По суті, головний літературний кошак (справжнє ім'я - Мартин), створений на просторах СНД. Родом він з Пітера (так про себе і думає: "Пітерський я"), філософ і розумник, страшенний Казанова - пройти повз симпатичною кішечки просто не в силах. Слабкість - рибка хек і нецензурна лексика. Обожнює розплутувати кримінальні історії, пояснюючи це природною схильністю котів до гри з клубками. Образ - чисто збірний. Свого кота у письменника не було, але зате він підгодовував всіх навколишніх.
Читайте також: Кіт з "Том і Джеррі" - російський, а Саймона малювали з трійці
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Наприклад, в його підручнику для самих маленьких була така задачка: "Скільки хвостів у семи котів?
